Алокс-Д инструкция по применению

діючі речовини: 1 мл розчину містить ципрофлоксацину (у формі гідрохлориду) 5 мг, дексаметазону (мікронізованого) 1 мг;допоміжні речовини: гідроксипропіл бетациклодекстрин, бензалконію хлориду розчин, маніт (Е 421), динатрію едетат, кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

прозорий безбарвний розчин.

Фармакодинаміка. Алокс-Д – комбінований препарат для місцевого застосування в офтальмології, що містить активні інгредієнти дексаметазон і офлоксацин. Дексаметазон – сильнодіючий глюкокортикостероїд (ГКС), що має виражену протизапальну дію з мінімальним мінералокортикоїдним ефектом.ГКС виявляють свою протизапальну дію за рахунок пригнічення адгезивних молекул ендотеліальних клітин судин, ЦОГ (1 або 2) і виділення цитокінів. У результаті зменшується утворення медіаторів запалення і пригнічується адгезія лейкоцитів до судинного ендотелію, що запобігає їх проникненню в подразнені тканини ока. Алокс-Д також містить ципрофлоксацин, до якого чутливі іn vіtro більшість грамнегативних мікроорганізмів, включаючи Pseudomonas aerugіnosa. Він ефективний відносно низки грампозитивних мікроорганізмів, таких як стафілококи і стрептококи. В основі механізму протимікробної дії ципрофлоксацину лежить інгібування ДНК-гірази - ферменту, необхідного бактеріям для синтезу ДНК. Резистентність до ципрофлоксацину розвивається рідко. Плазмід-індукована резистентність бактерій до фторхінолонів не описана. Внаслідок специфічного механізму дії препарат ефективний відносно мікроорганізмів, стійких до інших антибактеріальних засобів, таких як b-лактами, аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди і пептиди, а також до сульфаніламідів, триметоприму і похідних нітрофурану. Фармакокінетика. Фармакокінетичні дослідження препарату комбінованого складу Алокс-Д провести не можливо.Фармацевтичні характеристики.

Запальні захворювання ока з можливим поверхневим інфікуванням, для лікування яких показані кортикостероїди.Гострі і негострі кон’юнктивіти, гнійні кон’юнктивіти, блефарокон’юнктивіти, блефарити, бактеріальні повзучі виразки рогівки, бактеріальні кератити і хронічні кератокон’юнктивіти, дакріоцистити, мейбоміїти, передопераційна профілактика в офтальмологічній хірургії, післяопераційні інфекції і запалення ока.

Підвищена чутливість до компонентів препарату, дитячий вік.

Препарат не застосовується для ін’єкцій. У деяких пацієнтів може спостерігатися підвищена чутливість при місцевому застосуванні аміноглікозидів. У такому випадку застосування препарату необхідно припинити.Якщо при закапуванні препарату подразнення ока не зникає або посилюється, слід припинити його застосування. Забороняється доторкатися кінчиком флакона-крапельниці до будь-яких поверхонь, оскільки це може призвести до забруднення вмісту флакона.

У період вагітності і годування груддю Алокс варто застосовувати лише тоді, коли очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для плода (дитини).

На сьогодні безпека й ефективність застосування препарату у дітей не встановлені, тому не рекомендується застосовувати у цій віковій категорії.

Бактеріальні поверхневі інфекції ока і його придатків. Дорослі протягом 2 діб закапують по 1-2 краплі в кон’юнктивальний мішок інфікованого ока кожні 2 год у денний час. Після чого – по 1-2 краплі кожні 4 год у денний час до зникнення ознак захворювання. Термін лікування – до 7 днів.Виразка рогівки. Алокс-Д, включаючи нічний час, повинен застосовуватися за наступною схемою: 1-й день: закапувати по 2 краплі у хворе око кожні 15 хв протягом перших 6 год, потім – по 2 краплі кожні 30 хв протягом першої доби.2-й день: закапувати по 2 краплі в хворе око щогодини.З 3-го до 14-го дня закапувати по 2 краплі у хворе око кожні 4 год. Курс лікування – 14 днів.

Немає повідомлень щодо передозування препарату.

Побічна дія препарату Алокс-Д зумовлена діючими речовинами, що входять до його складу. Найбільш розповсюдженими побічними реакціями ципрофлоксацину при місцевому впливі на око є гіперчутливість і локалізована очна токсичність, включаючи свербіж повік і припухлість, а також еритема кон’юнктивна. Такі реакції зустрічаються у менш ніж 4 % пацієнтів. Схожі реакції можуть зустрічатися при місцевому застосуванні інших аміноглікозидних антибіотиків. Дексаметазоном можуть бути зумовлені наступні реакції: підвищення внутрішньоочного тиску з можливим розвитком глаукоми, рідко – ураження зорового нерва, подальше утворення підкапсулярної катаракти і дуже повільне загоєння ран.

Абсорбція дексаметазону може посилюватися антикоагулянтами. Активність ципрофлоксацину зростає при поєднанні його з бета-лактамними антибіотиками, аміноглікозидами, ванкоміцином, кліндаміцином, метронідазолом.

SP-918, Фейз III, Бхиваді – 301019, Райастан, Індія.