Амло инструкция по применению

1 таблетка містить амлодипіну бесилату еквівалентно амлодипіну 10 мг;допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний, кальцію гідрофосфат, повідон, тальк очищений, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят.

таблетки білого кольору, без оболонки, круглі, пласкі, зі скошеними краями та лінією розлому з одного боку;

Підвищена чутливість до амлодипіну або інших компонентів препарату та похідних дигідропіридину, гострий інфаркт міокарда (до 4 тижнів від початку захворювання), кардіогенний шок, нестабільна стенокардія, виражений аортальний стеноз, артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск - нижче 90 мм рт. ст.), період вагітності та годування груддю, дітячий вік до 18 років.допамін, фенілефрин)

Під час лікування Амло® необхідно щоденно контролювати артеріальний тиск. Необхідно з обережністю призначати Амло® пацієнтам з порушенням функції печінки, тому що у цих хворих період напіввиведення зростає. Добова доза для таких пацієнтів не повинна перевищувати 2,5 мг (вказане дозування забезпечується застосуванням препарату іншого виробника).У хворих літнього віку добова доза препарату не повинна перевищувати 5 мг. Пацієнтам з тяжкими формами серцевої недостатності препарат призначати з обережністю. Хворі з порушенням функції нирок не потребують корекції дози препарату. Ступінь безпечності застосування Амло® для лікування жінок у період вагітності та годування груддю не встановлений.Дані про застосування Амло® для лікування дітей відсутні.Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.У період застосування препарату слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи, що потребує підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Амло® можна застосовувати разом з тіазидними діуретиками, альфа-адреноблокаторами, бета-адреноблокаторами, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, нітратами тривалої дії, нітрогліцерином при сублінгвальному прийомі, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками та синтетичними гіпоглікемічними препаратами для перорального застосування.Дослідження показали, що одночасне застосування Амло® та дигоксину здоровими добровольцями не призводить до змін рівня дигоксину в сироватці крові та його ниркового кліренсу.Результати досліджень in vitro з використанням плазми крові людини свідчать, що Амло® не впливає на зв’язування з білками препаратів (дигоксин, фенітоїн, варфарин, індометацин).У здорових чоловіків-добровольців при одночасному застосуванні Амло® не змінював вплив варфарину на протромбіновий час. Одночасний прийом циметидину не змінює фармакокінетику Амло®. Амло® не впливає на фармакокінетику циклоспорину, не взаємодіє з рифампіцином. Засоби для інгаляційного наркозу (фторотан, метоксифлуран), нейролептики (аміназин), аміодарон, хінідин можуть підсилювати дію Амло®. При застосуванні Амло® та препаратів літію (літію карбонат) можливе підсилення проявів нейротоксичності (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум у вухах). Препарати кальцію (кальцію хлорид) можуть зменшити ефект дії Амло®. Прокаїнамід, хінідин збільшують негативну інотропну дію і можуть підвищувати ризик значного подовження інтервалу QT на електрокардіограмі. Оскільки алкоголь у І стадії своєї дії підвищує артеріальний тиск, а у ІІ стадії – знижує, вживання алкоголю при лікуванні Амло® не рекомендується.Грейпфрутовий сік підвищує біодоступність амлодипіну, що може підсилювати його гіпотензивну дію.О

міжнародна та хімічна назви: amlodipine; 3-етил-5-метил (-)-2-((2-аміноетокси)-метил)-4-(2-хлорфеніл)-1,4-дигідро-6-метил-3,5-піридиндикарбоксилат;

Таблетки.

504, Делфі, Хіранандані Гарденс,Повай, Мумбаї, 400 076, Індія.