Бетагистин-Кредофарм инструкция по применению

1 таблетка містить бетагістину гідрохлориду 8 мг або 16 мг або 24 мг;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремній колоїдний безводний, повідон, тальк очищений, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят, для таблеток по 16 мг – барвник Sunset Yellow Lake (Е 110), для таблеток по 24 мг – барвник Tartrazine Lake (Е 102).

круглі, пласкі таблетки без оболонки з рискою на одному боці; таблетки по 8 мг – білого кольору, таблетки по 16 мг – світло-оранжевого кольору, таблетки по 24 мг – жовтого кольору;

Фармакодинаміка.Механізм дії бетагістину до кінця не вивчений. Він зумовлює посилення кровообігу в судинах stria vascularis внутрішнього вуха, передусім за рахунок розслаблення прекапілярних сфінктерів у системі мікроциркуляції внутрішнього вуха.Встановлено, що бетагістин має слабкий агоністичний ефект на Н1-рецептори і виражений антагоністичний ефект на НЗ-рецептори гістаміну в центральній і вегетативній нервовій системі. Крім того, бетагістин має дозозалежний інгібуючий вплив на генерацію пікових потенціалів у нейронах латеральних і медіальних вестибулярних ядер. Значення цього спостереження, з точки зору лікувального ефекту бетагістину при синдромі і хворобі Меньєра, а також вестибулярному запамороченні, залишається неясним.Фармакокінетика.Бетагістину дигідрохлорид повністю абсорбується після перорального прийому. Відомий лише один його метаболіт, який виводиться із сечею, - 2-піридилоцтова кислота.

Хвороба і синдром Меньєра, які характеризуються трьома основними симптомами:запамороченням, що іноді супроводжується нудотою і блюванням;зниженням слуху (туговухістю);шумом у вухах.Вестибулярне запаморочення.

Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Під час лікування препаратом необхідно слідкувати за станом хворих на феохромоцитому і бронхіальну астму. Необхідно також бути обережними при лікуванні пацієнтів з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі. Достатні дані для оцінки можливого шкідливого ефекту препарату під час вагітності та в період годування груддю відсутні. Даних про тератогенний ефект у дослідженнях на тваринах немає. Препарат не протипоказаний дітям, але даних щодо дозування препарату для дітей недостатньо.Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами і працювати з машинами і механізмами.

Добова доза для дорослих становить 24 – 48 мг, рівномірно розподілена для прийому протягом доби.

Приймати таблетки бажано після їжі. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від ефекту. Зменшення симптомів інколи спостерігається тільки після двох-трьох тижнів лікування. Найкращі результати досягаються при прийомі препарату протягом кількох місяців. Існують дані про те, що призначення лікування на початку захворювання запобігає його прогресуванню і/або втраті слуху на пізніх стадіях.

Є повідомлення про декілька випадків передозування препарату. У більшості випадків клінічні симптоми передозування були відсутні. Інколи після прийому доз препарату вище 200 мг спостерігалися легкі та помірні симптоми, такі як біль у шлунку, нудота і сонливість. Були повідомлення про появу судом після прийому дози 728 мг. У всіх випадках одужання було повним. Лікування передозування повинно включати симптоматичну терапію.

Можливі легкі неприємні відчуття (дискомфорт у надчеревній ділянці, нудота) у пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, що зникають при прийомі препарату з їжею або після зменшення дози. В рідких випадках спостерігаються головний біль та шкірні реакції гіперчутливості, зокрема висипання, свербіж і кропив'янка.

При одночасному застосуванні з антигістамінними засобами ефективність препарату знижується.

міжнародна та хімічна назви: betahistine; 2-[2-(метиламіно)етил]піридину дигідрохлорид;

Таблетки.

АМЕРІКЕН НОРТОН КОРПОРЕЙШН.

1570 Сан-Томас Еквіно Роуд, 18, Сан-Хосе, СА 95130, США.

Плот №7, Сектор 24, Фаридабад-121005, Харіана, Індія.