Цефадроксил инструкция по применению

діюча речовина: сеfadroxil; 1 капсула містить цефадроксилу моногідрату, еквівалентно цефадроксилу 500 мг;допоміжні речовини: магнію стеарат, тальк.

бордово-білі капсули розміром “0”, які містять білий або майже білий порошок.

Фармакодинаміка. Цефадроксил – цефалоспориновий антибіотик 1 покоління, призначений для перорального застосовування. Цефалоспорини інгібують синтез компонентів мембрани клітин бактерій. Цефадроксил має широкий спектр протимікробної дії. In vitro активний відносно бета-гемолітичних стрептококів Streptococcus рneumoniae, Staphylococcus spp., включаючи коагулазопозитивні, коагулазонегативні і пеніциліназопродукуючі штами, Escherichia coli, Proteus mirabilis, види Klebsiella, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, види Bacteroides (за винятком Bacteroides fragilis). З групи грампозитивних мікроорганізмів чутливі до дії препарату деякі штами Haemophilus influenzae, а також види Salmonella і Shigella.Більшість штамів ентерококів (E. faecalis і E. faecium) стійкі до дії Цефадроксилу. Препарат не діє на більшість штамів Enterobacter, Morganеlla morganii (попередня назва – Proteus morganii), Proteus vulgaris, види Pseudomonas і Acinetobacter calcоасеticus (попередні назви видів – Mima і Hereallea).Фармакокінетика. Цефадроксил швидко засвоюється після приймання внутрішньо. При прийомі разових доз 0,5 і 1 г середня концентрація цефадроксилу в сироватці крові становить близько 16 і 28 мкг/мл відповідно. Вимірюваний рівень концентрації цефадроксилу був присутній в сироватці крові через 12 годин після прийому. Більше 90 % виводиться з організму з сечею в незміненому вигляді.Концентрація антибіотика в сечі після прийому 1 г протягом 20 - 22 годин стабільно перевищує мінімальну пригнічувальну концентрацію для чутливих мікроорганізмів.

Інфекції, спричинені чутливими до цефадроксилу мікроорганізмами, а саме: інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів;інфекції сечостатевої системи;інфекції шкіри і м’яких тканин;остеомієліти;септичний артрит.

Підвищена чутливість до цефадроксилу або інших цефалоспоринів, а також до будь-якого іншого компонента препарату; тяжкі алергічні реакції на пеніцилін або інші бета-лактами в анамнезі; період вагітності і годування груддю; дитячий вік до 6 років .

Перед початком лікування Цефадроксилом слід з'ясувати, чи не було раніше у хворого реакцій підвищеної чутливості до цефдроксилу, інших цефалоспоринів, пеніцилінів або інших протимікробних засобів, оскільки майже в 10 % випадків у сенсибілізованих пацієнтів існує перехресна залежність від бета-лактамних антибіотиків.Під час лікування можуть визначатися псевдопозитивні результати прямої реакції Кумбса. В експериментальних дослідженнях несприятливої дії Цефадроксилу на плід не виявлено. Однак адекватних і ретельно контрольованих клінічних досліджень не проводилось. Препарат виділяється у грудне молоко.Діти віком від 6 до 11 років (з масою тіла менше 40 кг) з нирковою недостатністю Цефадроксил не слід застосовувати для лікування дітей з нирковою недостатністю, а також для дітей, яким показаний гемодіаліз.Дозування для пацієнтів, яким необхідне проведення гемодіалізуШляхом гемодіалізу протягом 6 – 8 годин виводиться 63 % дози застосованого препарату, що дорівнює 1 г цефадроксилу моногідрату. Дозування при печінковій недостатності Немає необхідності коригувати дозу.Особливу увагу необхідно приділити пацієнтам з тяжкими алергічними реакціями чи астмою в анамнезі. Для пацієнтів з алергічними реакціями на пеніциліни або інші нецефалоспоринові бета-лактамні антибіотики в анамнезі, цефадроксилу моногідрат необхідно застосовувати з обережністю, оскільки при цьому виявляються перехресні алергічні реакції (за частотою 5 – 10 %). При виникненні алергічних реакцій лікування слід відмінити (в випадку таких реакцій, як кропив'янка, висип, свербіж, зниження артеріального тиску і збільшення кількості серцевих скорочень, порушення дихання, колапс тощо). В цьому випадку показане застосування симпатоміметиків, глюкокортикостероїдів і/або антигістамінних препаратів.Порушення функції травної системи в анамнезіЦефадроксилу моногідрат необхідно з обережністю призначати хворим із захворюваннями травної системи (коліт, діарея). Розвиток під час і після лікування цефадроксилом моногідратом тяжкої і тривалої діареї може вказувати на наявність псевдомембранозного ентероколіту. В такому випадку цефадроксилу моногідрат має бути негайно відмінений і призначене відповідне лікування (наприклад, спеціальні антибіотики/хіміотерапія з доведеноюклінічною ефективністю). Антиперистальтичні засоби протипоказані. Тривале застосування препарату Рекомендується проводити періодичний контроль складу периферичної крові і функціонального стану печінки і нирок. В окремих випадках тривале лікування цефадроксилом моногідратом може призводити до суперінфікування патогенними грибами (наприклад, Candida). Лабораторні показники При застосуванні цефадроксилу (включаючи новонароджених, матері яких приймали цефадроксил перед пологами) можуть спостерігатися тимчасові хибнопозитивні результати прямого тесту Кумбса. Визначення глюкози в сечі під час лікування цефадроксилом необхідно проводити ферментними методами, оскільки методи, засновані на реакції відновлення, можуть давати помилкові (підвищені) результати.

Жінкам в періоди вагітності та годування груддю застосування препарату протипоказане. Цефадроксилу моногідрат в незначних концентраціях виділяється у грудне молоко. Годування груддю під час лікування препаратом слід припинити.

Під час лікування Цефадроксилом слід утримуватись від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами.

Дітям віком до 6 років рекомендується застосовувати Цефадроксил у вигляді суспензії.

Препарат приймають 1-2 рази на добу, залежно від характеру, ступеня тяжкості та перебігу інфекційного захворювання.Капсули застосовують внутрішньо незалежно від прийому їжі; їх потрібно ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води).Дози, рекомендовані для дорослих та дітей старше 12 років з масою тіла більше 40 кг.

Звичайна доза для дітей віком від 6 років – 25 - 50 мг/кг маси тіла на добу (при остеомієліті та гнійному артриті – 50 мг/кг маси тіла на добу), за 2 прийоми, а у випадку фарингіту, тонзиліту або імпетиго добова доза застосовується одноразово.Дози для дітей встановлюють з урахуванням маси тіла, як вказано нижче.

* тільки при фарингіті та тонзиліті або імпетигоКурс лікування продовжувати не менше 48 - 72 годин після зникнення симптомів захворювання. Курс лікування інфекційних захворювань, спричинених β-гемолітичними стрептококами групи А, має тривати не менше 10 діб. При тяжких інфекційних захворюваннях (таких, як остеомієліт) може виникнути необхідність у тривалому лікуванні – не менше 4 - 6 тижнів.Дози для пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну - 50 мл/хв)

Симптоми передозування: нудота, галюцинації, гіперрефлексія, екстрапірамідні розлади, сплутаність свідомості, кома, порушення функції нирок. Перша допомога при прийнятті токсичної дози: промивання шлунка, за необхідності – гемодіаліз. Моніторинг, а за необхідності, - корекція водно-електролітного балансу, моніторинг функції нирок.

Інфекції і інвазії: ріст умовно-патогенних мікроорганізмів (грибів), що може спричинити вагінальний мікоз, оральний кандидоз. Система крові і лімфатична система: інколи – еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз (при тривалому застосуванні); дуже рідко - гемолітична анемія імунного походження.Імунна система: інколи – реакцїі з симптомами сироваткової хвороби; дуже рідко – анафілактичний шок. Центральна нервова система: дуже рідко – головний біль, сонливість, знервованість, запаморочення.Травна система: – нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, глосит; псевдомембранозний коліт.Гепато-біліарна система: інколи - холестаз (застій жовчі) і печінкова недостатність внаслідок ідіосинкразії; незначне підвищення активності трансаміназ (АсАТ і АлАТ) і лужної фосфатази.Шкіра і підшкірна клітковина: свербіж, висип, кропив'янка; інколи - ангіоневротичний набряк; рідко – синдром Стівенса - Джонсона і поліморфна еритема.Опорно–руховий апарат і сполучна тканина: інколи – артралгія.Сечовидільна система: інколи – інтерстиціальний нефрит.Загальні розлади: інколи – гарячка, спричинена лікарськими засобами; дуже рідко – втомлюваність.Лабораторні показники: дуже рідко – прямі й непрямі позитивні тести Кумбса.

Протипоказане застосування Цефадроксилу в комбінації з бактеріостатичними антибіотиками (тетрацикліном, еритроміцином, сульфаніламідними препаратами, хлорамфеніколом), оскільки при цьому можуть виникнути антагоністичні ефекти. Застосування Цефадроксилу в комбінації з аміноглікозидними антибіотиками, поліміксином В, колістином або високими дозами діуретиків, що впливають на реабсорбцію в петлі Генле, не бажане, оскільки така комбінація сприяє потенціюванню нефротоксичного ефекту. При тривалому застосуванні антикоагулянтів або інгібіторів агрегації тромбоцитів збільшується ризик геморагічних ускладнень. Необхідно проводити регулярне тестування параметрів згортання крові. Цефадроксил може зменшувати ефективність пероральних контрацептивів.Одночасне застосування пробенециду може спричинити стійке підвищення концентрації Цефадроксилу в сироватці крові і жовчі. Прийом сильних діуретиків призводить до зниження концентрації цефадроксилу моногідрату в крові. Цефадроксил зв’язується з холестираміном, що може призводити до зменшення біодоступності препарату.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

По 6 капсул у блістері. По 2 блістери в картонній коробці.

504, Делфі, Хіранандані Гарденс, Повай, Мумбаї, 400 076, Індія.