Цефурокс-250 инструкция по применению

1 таблетка містить цефуроксиму аксетилу в перерахуванні на цефуроксим 250 мг або 500 мг;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний безводний, олія рицинова гідрогенізована, натрію лаурилсульфат; гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), тальк очищений, дибутилфталат.

таблетки овальної форми, білого кольору, вкриті оболонкою, з рискою з одного боку;

Фармакодинаміка. Фармакологічна дія – антибактеріальна (бактерицидна). Пригнічує транспептидазу, порушує біосинтез мукопептиду клітинної стінки мікроорганізмів. Має широкий спектр дії, стабільний в присутності більшості бета-лактамаз, діє на штами, стійкі до ампіциліну та амоксициліну. Активний щодо аеробних грампозитивних (Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes та ін. стрептококів) і грамнегативних (Enterobacter spp., Escherichia coli, Haemophilus influenzae, включаючи штами, що вироблюють пеніциліназу, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella ssp., наприклад, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, у тому числі ампіциліно- та цефалоспоринорезистентні штами, Morganella morganii, Neisseria meningitides, Neisseria gonorrhoeae, у тому числі пеніциліназопродукуючі штами, Proteus mirabilis, Proteus rettgeri, деякі штами Citrobacter spp., Salmonella spp, Providencia spp., Shigella spp.) мікроорганізмів, збудників, включаючи багатьох анаеробів (Clostridium spp., Peptococcus та Peptostreptococcus spp., Bacteroides, Fusobacterium spp.).Фармакокінетика. Цефуроксиму аксетил після прийому внутрішньо всмоктується і швидко гідролізується в слизовій оболонці кишечнику і крові в цефуроксим, який розподіляється в екстрацелюлярній рідині. Біодоступність збільшується (на 37-52 %) при прийомі після їди. Максимальна концентрація в плазмі крові після прийому внутрішньо досягається через 2 - 3 години. Близько 50 % цефуроксиму зв’язується з білками плазми крові. Близько 89 % дози екскретується нирками протягом 8 годин в незміненому вигляді (утворює високу концентрацію в сечі), через 24 годин виводиться повністю: 50 % секретується в ниркових канальцях, 50 % - фільтрується в клубочках. Терапевтичні концентрації цефуроксиму досягаються в кістках та рідинах організму, таких як плевральна, синовіальна, запалена спинномозкова та тканинна рідини, а також у жовчі, мокротинні й сечі. Проходить крізь плаценту і проникає в грудне молоко. Проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр.Аксетил метаболізується в ацетальдегід і оцтову кислоту. Цефуроксим екскретується з сечею в незміненому вигляді: у дорослих 50 % дози – протягом 12 годин. При порушенні функції нирок період напіввиведення подовжується.

Інфекції, спричинені чутливими до цефуроксиму збудниками: дихальних шляхів (гострий та хронічний бронхіт, інфіковані бронхоектази, пневмонія, абсцес легенів, емпіема плеври), ЛОР-органів (отит, фарингіт, тонзиліт, синусит), шкіри і м’яких тканин (бешиха, целюліт, піодермія, імпетиго, фурункульоз), сечостатевих шляхів (уретрит, пієлонефрит, цистит, асимптоматична бактеріурія), суглобів, органів малого таза і черевної порожнини, ранові інфекції, гонорея (гострий гонококовий уретрит і цервіцит), сепсис, бактеріальна септицемія, остеомієліт, перитоніт, початкова стадія хвороби Лайма.

Гіперчутливість (у тому числі до інших цефалоспоринів, пеніцилінів, карбапенемам), кровотечі і захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі, у тому числі неспецифічний виразковий коліт, вагітність, період годування груддю.

З обережністю призначають пацієнтам з підвищеною чутливістю до пеніцилінів (можливі перехресні алергічні реакції). Якщо виникають алергічні реакції, препарат відміняють та призначають відповідну терапію. У пацієнтів з діареєю після призначення антибактеріальних речовин може виникати псевдомембранозний коліт. Довготривале приймання цефуроксиму аксетилу може спричинити надмірне зростання нечутливих мікроорганізмів. Протягом терапії може виникати суперінфекція.Цефуроксиму аксетил необхідно призначати з обережністю пацієнтам з колітами в анамнезі. Безпека та ефективність прийому цефуроксиму аксетилу не встановлена у пацієнтів з шлунково-кишковим порушенням всмоктування. При тривалому прийманні рекомендується контролювати функцію нирок (особливо при прийманні великих доз) і проводити профілактику дисбіозу. Вагітність і годування груддю. Препарат в період вагітності не застосовується. Оскільки цефуроксим виділяється в грудне молоко, слід прийняти рішення про відміну годування груддю протягом лікування цефуроксиму аксетилом.Дитячий вік. Препарат у даній лікарській формі можна застосовувати дітям старше 6 років.Літній вік. Не було виявлено клінічно значущих відмінностей в ефективності та безпеці препарату між віковими групами. Також можлива поява хибнопозитивної реакції на цукор у сечі. Для визначення рівня глюкози в сироватці крові у хворих, які приймають препарат, рекомендується використовувати ферментативні методи (із застосуванням глюкозокінази та гексокінази).По можливості, до призначення препарату слід визначити чутливість до нього збудника інфекції.Після зникнення клінічних ознак захворювання слід призначати препарат ще протягом 2 - 3 днів.Під час лікування виключити вживання алкоголю.

Препарат приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. 

* - безпека та ефективність прийому цефуроксиму аксетилу протягом майже 10 днів у пацієнтів із загостреннями хронічних бронхітів не встановлена.

Симптоми. Збудження, судоми.Лікування. Гемодіаліз і перитонеальний діаліз. Симптоматичне лікування.

Діарея, нудота, блювання, запор, метеоризм, спазми і біль у животі, диспепсія, виразки у порожнині рота, анорексія, відчуття спраги, кандидоз порожнини рота, глосит, псевдомембранозний коліт, транзиторне підвищення активності трансаміназ, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази або білірубіну, дисфункції печінки, холестаз, порушення функції нирок, підвищення креатиніну та/або азоту сечовини в сироватці крові, зниження кліренсу креатиніну, дизурія, свербіж у промежині, вагініт, біль у грудях, задишка, зниження гемоглобіну і гематокриту, транзиторна еозинофілія, нейтропенія, лейкопенія, апластична і гемолітична анемії, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гіпотромбінемія, подовження протромбінового часу, головний біль, сонливість, дисбактеріоз, суперінфекція, кандидоз, порушення слуху, судоми (при нирковій недостатності), алергічні реакції (висипання, свербіж, кропив’янка); рідко – гарячка або озноби, сироваткова хвороба, бронхоспазм, позитивний тест Кумбса, мультиформна еритема, інтерстиціальний нефрит, синдром Стівенса-Джонсона й анафілактичний шок.

При одночасному прийманні з сильнодіючими діуретиками (етакринова кислота або фуросемід) і потенційно нефротоксичними препаратами (аміноглікозидні антибіотики) підвищується ризик ураження функції нирок, тому у випадках комбінованої терапії треба регулярно контролювати їх функцію. Прийом з нестероїдними протизапальними засобами збільшує ризик кровотеч. Пробенецид знижує канальцеву секрецію, зменшує нирковий кліренс, підвищує максимальну концентрацію в плазмі крові, період напіввиведення і токсичність. Препарати, які знижують кислотність у шлунку, можуть зменшувати біозасвоюваність таблеток. При поєднаному прийманні з еритроміцином можливе послаблення антибактеріальної дії обох антибіотиків.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці Термін придатності – 2 роки.

По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру в пачці з картону.

міжнародна та хімічна назви: cefuroxime axetil; 5-тіа-1-азабіциклоокт-2-ен-2-карбонова кислота, 3-[[(амінокарбоніл)метил]-7-[[2-фураніл(метоксііміно)ацетил]аміно]-8-оксо,1-ацетилоксі]етиловий ефір;

Таблетки, вкриті оболонкою.

166, ДЛФ Індастріал Ерєа, Фейз – 1, Фарідабад – 121 003, Індія.