Филстим (Filgrastim) инструкция по применению

Дозировка:
Филстим раствор д/ин. по 1 мл (15 млн мо) (0,15 мг) во флак. №1
Производитель:
Фарм. группа:
Адаптированная инструкция
Лекарственная форма:
раствор
Производитель:
Непосредственное производство: Биофарма, ЧАО, г.Киев, Украина
Фармакотерапевтическая группа:
Иммуностимуляторы. Филграстим.
Категория отпуска:
Без рецепта.
Внимание
Приведенная научная информация является обобщающей, основана на официально утвержденной инструкции по применению и не может быть использована для принятия решения о возможности применения конкретного лекарственного препарата.
Официальная инструкция
Состав:
діючі речовини: філграстим – 0,15 мг (15 млн. МО) або 0,3 мг (30 млн. МО) в 1 мл;допоміжні речовининатрію ацетат тригідрат, полісорбат 80, сорбітол, вода для ін‘єкцій.
Лекарственная форма:
раствор
Производитель:
Биофарма, ЧАО, г.Киев, Украина
Фармакотерапевтическая группа:
Иммуностимуляторы. Филграстим.
Показания к применению:
Для скорочення тривалості і зниження частоти виникнення нейтропенії, в тому числі, що супроводжується фебрильною реакцією у хворих, що одержують хіміотерапію цитотоксичними засобами, при немієлоїдних злоякісних захворюваннях.Для скорочення тривалості нейтропенії і її клінічних наслідків у хворих, що одержували мієлоаблативну терапію з наступною трансплантацією кісткового мозку. Для мобілізації аутологічних клітин-попередників периферичної крові (КППК), у тому числі після мієлосупресивної терапії, для прискорення відновлення гемопоезу шляхом введення цих клітин після мієлосупресії або мієлоаблації.При тривалій терапії, що спрямована на збільшення кількості нейтрофільних гранулоцитів, для зниження частоти і для скорочення тривалості інфекційних ускладнень у дітей і дорослих з важкою вродженою, періодичною або злоякісною нейтропенією (абсолютне число нейтрофільних гранулоцитів <500 у 1 мм3) та з важкими або рецидивуючими інфекціями в анамнезі.
Противопоказания:
Підвищена чутливість до препарату. Важка вроджена нейтропенія (синдром Костмана) з цитогенетичними порушеннями.33Особливої обережності слід дотримуватись при лікуванні хворих, які одержують високодозову хіміотерапію. Монотерапія філграстимом не запобігає тромбоцитопенії і анемії, спричиненій мієлосупресивною хіміотерапією, однак дозволяє застосовувати хіміопрепарати в більш високих дозах (у відповідності зі схемами) унаслідок чого хворий піддається високому ризику розвитку тромбоцитопенії і анемії. Рекомендується регулярно визначати кількість тромбоцитів і показник гематокриту. Особливу обережність слід проявити при застосуванні однокомпонентних або комбінованих хіміотерапевтичних схем, що здатні викликати тромбоцитопенію.Застосування КППК, мобілізованих за допомогою препаратів філграстиму, зменшує вираженість і тривалість тромбоцитопенії після мієлосупресивної або мієлоаблативної хіміотерапії. Особливу увагу слід приділяти діагностиці важких форм хронічної нейтропенії. Необхідно диференціювати їх від таких гематологічних захворювань, як гіпопластична анемія, мієлодисплазія і мієлолейкоз. Перед лікуванням показане проведення розгорнутого аналізу крові з підрахунком лейкоцитарної формули і кількості тромбоцитів, а також дослідження морфологічного складу кісткового мозку і каріотипу.У хворих з важкою формою вродженої нейтропенії (синдром Костмана), які одержували філграстим, у деяких випадках спостерігався розвиток мієлодиспластичного синдрому і лейкозу, однак їхній зв'язок з лікуванням філграстимом не встановлений. Якщо у хворих із синдромом Костмана виявляються цитогенетичні порушення, слід ретельно зіставити ризик і користь від продовження терапії філграстимом; при виявленні мієлодиспластичного синдрому або лейкозу препарат слід відмінити. У даний час не встановлено, чи призводить до розвитку лейкозу тривале лікування філграстимом хворих із синдромом Костмана, тому пацієнтам з цією патологією рекомендується регулярно (приблизно кожні 12 місяців) проводити морфологічне і цитогенетичне дослідження кісткового мозку.Необхідно ретельно контролювати кількість тромбоцитів у периферичній крові, особливо протягом перших декількох тижнів лікуванням філграстимом. Якщо у хворого виявлена тромбоцитопенія (число тромбоцитів стабільно нижче 100000 у 1 мм3), слід розглянути питання про тимчасову відміну препарату або зниження дози.Спостерігаються також і інші зміни складу крові, що вимагають постійного контролю, у тому числі анемія і виникаюче збільшення числа незрілих мієлоїдних клітин.Слід виключити таку причину виникаючої нейтропенії, як вірусні інфекції. Безпека й ефективність застосування препарату у немовлят і хворих з аутоімунною нейтропенією не встановлені.У хворих, яким у минулому проводили активну мієлосупресивну терапію, може не відбуватися достатня активація КППК до рекомендованого мінімального рівня (2х106 СD34-позитивних клітин/кг) або прискорення нормалізації числа тромбоцитів.Деякі цитостатики виявляють особливу токсичність по відношенню до КППК і можуть негативно впливати на їх мобілізацію. Такі засоби, як мелфалан, кармустин (BCNU) і карбоплатин, якщо їх призначали протягом тривалого часу до спроби мобілізації КППК, можуть знижувати його ефективність. Однак, застосування мелфалана, карбоплатина чи кармустина в поєднанні з філграстимом виявилося ефективним при активації КППК.Якщо планується трансплантація КППК, рекомендується проведення мобілізації стовбурних клітин на початку курсу лікування. Особливу увагу слід звернути на число клітин-попередників, активованих у таких хворих до застосування високодозової хіміотерапії. Якщо результати мобілізації відповідно до вищенаведених критеріїв недостатні, слід розглянути альтернативні методи лікування, які не потребують використання клітин-попередників. Оцінюючи число клітин-попередників, мобілізованих у хворих за допомогою філграстиму, слід приділити особливу увагу методу кількісного визначення. Результати поточного цитометричного дослідження числа СD34-позитивних клітин розрізняють у залежності від використовуваної методики, і потрібно з обережністю відноситься до рекомендацій, базованих на дослідженнях, проведених у різних лабораторіях. Хворим з остеопорозом і супутньою патологією кісток, що одержують безупинне лікування філграстимом протягом 6 місяців і більше, показане проведення контролю за щільністю кісткової речовини.Філграстим збільшує число нейтрофільних гранулоцитів шляхом впливу, насамперед, на їх клітини-попередники. Тому у хворих зі зниженим вмістом клітин-попередників (наприклад, тих, що отримали інтенсивну променеву чи хіміотерапію) ступінь підвищення числа нейтрофільних гранулоцитів може бути нижчою.Застосування в період вагітності і годування груддю. Безпека застосування Філстиму® в період вагітності не встановлена, невідомо, чи проникає Філстим® у грудне молоко, тому застосовувати його в період годування груддю не рекомендується.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом:
Не досліджувався.0Зберігати в недоступному для дітей місці.
Способ применения и дозы:
При проведенні цитотоксичної хіміотерапії за стандартними схемами препарат призначають по 0.5 млн. МО (5 мкг) на 1 кг маси тіла 1 раз на добу підшкірно або шляхом внутрішньовенного введення.При мієлоаблативній терапії з наступною трансплантацією кісткового мозку початкову дозу препарату філграстим 1 млн. МО (10 мкг) на 1 кг маси тіла на добу вводять внутрішньовенно крапельно протягом 30 хв, або шляхом беззупинної внутрішньовенної інфузії протягом 24 годин, або підшкірно.Перед внутрішньовенним введенням препарат розчиняють у 20 мл 5 % розчину глюкози; першу дозу вводять не раніше, ніж через 24 години після проведення цитотоксичної терапії або пересадки кісткового мозку. Філстим® вводять щодня доти, поки число нейтрофільних гранулоцитів не досягне очікуваних мінімальних, а потім і нормальних значень. Тривалість лікування може становити до 14 днів у залежності від типу доз і схеми цитотоксичної хіміотерапії. На фоні проведеної цитотоксичної хіміотерапії набуте збільшення числа нейтрофільних гранулоцитів спостерігається звичайно через 1-2 дні після початку лікування Філстимом®. Однак для одержання стабільного терапевтичного ефекту необхідно продовжувати терапію доти, поки кількість нейтрофільних гранулоцитів не досягне очікуваного мінімуму, а згодом і нормальних значень. Не рекомендується відміняти препарат до досягнення необхідного мінімального значення кількості нейтрофільних гранулоцитів. Після того, як пройде момент максимального зменшення кількості нейтрофільних гранулоцитів, добову дозу слід відкоригувати з урахуванням динаміки їхньої кількості: якщо число нейтрофільних гранулоцитів перевищує 1000 у 1 мм3 протягом 3 днів підряд, дозу препарату знижують до 0.5 млн. МО (5 мкг)/кг на добу; потім, якщо абсолютне число нейтрофільних гранулоцитів перевищує 1000 у 1 мм3 також протягом 3 днів, препарат відміняють. Якщо у процесі лікування абсолютне число нейтрофільних гранулоцитів знижується <1000 у 1 мм3, дозу препарату потрібно підвищити знову, відповідно до приведеної схеми.При важкій вродженій нейтропенії філграстим вводять у початковій дозі 1,2 млн. МО (12 мкг)/кг на добу підшкірно або розподіляють добову дозу на декілька введень.При важкій хронічній або періодичній нейтропенії – по 0.5 млн. МО (5 мкг)/кг на добу підшкірно одноразово, або розподіляючи на декілька введень.Хворим з важкою хронічною нейтропенією філграстим слід вводити щодня підшкірно доти, поки число нейтрофільних гранулоцитів не буде стабільно перевищувати 1500 у 1 мм3. Після досягнення терапевтичного ефекту визначають ефективну мінімальну підтримуючу дозу. Для підтримки необхідного числа нейтрофільних гранулоцитів потрібно тривале щоденне введення препарату. Через 1-2 тижні лікування початкову дозу можна подвоїти або наполовину знизити в залежності від реакції хворого на терапію. В подальшому кожні 1-2 тижні можна проводити індивідуальну корекцію дози для підтримки середнього числа нейтрофільних гранулоцитів у діапазоні 1500-10000 в 1 мм3. Для хворих з важкими інфекціями можна застосовувати схему з більш швидким підвищенням дози. Розведені розчини препарату після приготування потрібно зберігати в холодильнику при температурі 2-8 °С не більше ніж 24 години.Іноді у хворих, що одержували високодозову хіміотерапію з наступною аутологічною пересадкою кісткового мозку, відмічаються судинні порушення (наприклад, веноокклюзивна хвороба і порушення водно-електролітного обміну). Не встановлений причинний зв'язок їх виникнення з застосуванням філграстиму. Описані рідкі випадки розвитку реакцій алергійного типу, причому близько половини з них були пов'язані з уведенням першої дози. Ці випадки частіше спостерігалися після внутрішньовенного застосування препарату. Іноді поновлення лікування супроводжувалося рецидивом симптомів алергії.У пацієнтів з важкою формою хронічної нейтропенії описані побічні реакції, що виникають внаслідок застосування філграстиму причому в деяких з них частота цих реакцій згодом знижувалася.Найбільш частими побічними реакціями є біль у кістках і генералізований кістково-м'язовий біль; інші побічні явища включають збільшення розмірів селезінки, що у невеликого числа хворих може прогресувати, а також тромбоцитопенію; описані випадки виникнення головного болю і діареї незабаром після початку лікування філграстимом. Є повідомлення про анемію і носові кровотечі, що розвиваються тільки при тривалому застосуванні препарату.Спостерігалося минуще і клінічно безсимптомне підвищення концентрації в сироватці крові сечової кислоти, ЛДГ і ЛФ, а також помірно-зворотнє зниження рівня глюкози в крові після їжі. У хворих з важкою формою хронічної нейтропенії побічні ефекти, можливо обумовлені застосуванням філграстиму, відзначалися звичайно менш, ніж у 2 % пацієнтів, і проявлялися реакціями в місці ін'єкції, збільшенням розмірів печінки, болем у суглобах, випадінням волосся, остеопорозом і шкірною висипкою.При тривалій терапії в 2 % пацієнтів з важкою хронічною нейтропенією спостерігався васкуліт шкіри, у дуже рідких випадках – протеінурія і гематурія.
Передозировка:
Симптоми передозування Філстиму® невідомі.
Лекарственное взаимодействие:
Не встановлена безпека й ефективність введення Філстиму® в один день з мієлосупресивними цитотоксичними хіміопрепаратами. Через чутливість мієлоїдних клітин, які швидко діляться, до мієлосупресивної цитотоксичної хіміотерапії, призначати Філстим® в інтервалі 24 годин до і після введення цих препаратів не рекомендується.
Срок годности:
2 роки.
Форма выпуска / упаковка:
По 1,0 мл (15 млн. МО) (0,15 мг), або по 1,0 мл (30 млн. МО) (0,3 мг), або по 1,6 мл (48 млн. МО) (0,48 мг) у флаконі. По 1 флакону в картонній коробці.По 1,0 мл (30 млн МО) (0,3 мг) або по 1,6 мл (48 млн МО) (0,48 мг) у шприці. По 1 шприцу в картонній коробці.
Категория отпуска:
Без рецепта.
Дополнительно:
Загальна характеристика
міжнародна непатентована назва:Основні властивості
прозора або слабко опалесцююча, безбарвна або злегка забарвлена рідина.Форма випуску
Розчин для ін‘єкцій.Код АТС. L 03A A 02. Філграстим.Імунологічні та біологічні властивості
Філграстим є високоочищеним негліколізованим поліпептидом, що містить 175 залишків амінокислот. гранулоцитів у периферичній крові вже протягом перших 24 годин після введення і одночасно викликає деяке збільшення кількості моноцитів.Збільшення числа нейтрофільних гранулоцитів, їх функціональні особливості залежать від дози. Застосування препаратів філграстиму значно знижує частоту і тривалість нейтропенії у хворих після хіміотерапії цитостатиками, мієлоаблативної терапії з наступною пересадкою кісткового мозку.Хворі, що одержували препарат, рідше мають потребу в госпіталізації, перебувають менше часу в стаціонарі, потребують більш низьких доз антибіотиків у порівнянні з хворими, що одержували тільки цитотоксичну терапію.Застосування Філстиму® (як первинне, так і після хіміотерапії) активує клітини попередники периферичної крові (КППК). У дітей і дорослих з важкою хронічною нейтропенією (важкою вродженою, періодичною і злоякісною нейтропенією) препарат стабільно збільшує число нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові і знижує частоту інфекційних ускладнень.Після закінчення лікування препаратом кількість нейтрофільних гранулоцитів у периферичній крові знижується на 50 % протягом 1-2 днів і повертається до нормального рівня протягом 1-7 днів.Фармакокінетика. Після підшкірного введення препарату в дозах, що рекомендуються, його концентрація в сироватці крові перевищує 10 нг/мл протягом 8-16 годин; об‘єм розподілу в крові складає близько 150 мл/кг. Середнє значення періоду напіввиведення філграстиму із сироватки крові складає близько 3.5 години, а швидкість кліренсу складає біля 0.6 мл/хв. на 1 кг. Безперервна інфузія протягом 28 днів хворим, що видужують після аутологічної пересадки кісткового мозку, не супроводжувалася ознаками кумуляції і збільшення періоду напіввиведення препарату.Несумісність
Не вивчалась.Адреса
Україна, 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 9, тел. (044) 275-16-04, (044) 275-91-50, (044) 521-15-39.У випадку побічної дії (ускладнення) після застосування МІБП необхідно направити термінове повідомлення до: Управління лікарських засобів та медичної продукції МОЗ України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, тел: (044) 253-61-94); Державного підприємства “Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України” (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40 тел. (044) 393-75-86) та на адресу підприємства-виробника.Дополнительные данные
Дозировка:
Филстим раствор д/ин. по 1 мл (15 млн мо) (0,15 мг) во флак. №1
Регистрация:
№ 789/11-300200000 от 19.12.2014. Приказ № 697 от 25.10.2011
Производитель:
МНН:
Фарм. группа:
Внимание
Приведенная научная информация является обобщающей, основана на официально утвержденной инструкции по применению и не может быть использована для принятия решения о возможности применения конкретного лекарственного препарата.
Редакция

Автор: Стаднік Ганна
Фармацевт
загальна фармація
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, фармацевтичний факультет