Гридокляйн инструкция по применению

діюча речовина: клопідогрель;1 таблетка містить клопідогрелю бісульфату еквівалентно 75 мг клопідогрелю; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, маніт (Е 421), натрію кроскармелоза, олія рицинова гідрогенізована, Opadry ОЗВ54202 Pink.

круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки рожевого кольору з гравіруванням CD з одного боку та 75 - з іншого.

Фармакодинаміка. Клопідогрель належить до проліків, один з метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів. Для утворення активного метаболіту, який пригнічує агрегацію тромбоцитів, потрібні ферменти CYP450, за допомогою яких відбувається метаболізм клопідогрелю. Активний метаболіт клопідогрелю селективно пригнічує зв’язування аденозиндифосфату (АДФ) з рецептором P2Y тромбоцитів та подальшу активацію комплексу глікопротеїну 12 GPIIb/IIIa під дією АДФ, завдяки чому пригнічується агрегація тромбоцитів. Через необоротне зв’язування тромбоцити, що зазнали дії препарату, виявляються пошкодженими впродовж всього терміну їх життя (приблизно 7-19 днів), і нормальна функція тромбоцитів відновлюється зі швидкістю, що відповідає швидкості утворення нових тромбоцитів. Агрегація тромбоцитів, яку викликають інші агоністи, крім АДФ, також гальмується шляхом блокування ампліфікації активації тромбоцитів АДФ, що вивільняється. Оскільки активний метаболіт утворюється за допомогою ферментів CYP450, деякі з яких є поліморфними або їх активність пригнічується іншими препаратами, не усі хворі будуть мати відповідне пригнічення агрегації тромбоцитів.Застосування повторних доз клопідогрелю 75 мг на добу з першого ж дня приймання призводить до значного пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, вона поступово збільшується та досягає рівноважного стану на 3-7-ий день. У рівноважному стані після приймання дози 75 мг на добу спостерігалось пригнічення в середньому на 40-60 %. Після припинення приймання клопідогрелю агрегація тромбоцитів та тривалість кровотечі повертаються до початкового рівня в середньому через 5 днів.Фармакокінетика.ВсмоктуванняПісля приймання одноразової та повторних доз 75 мг на добу клопідогрель швидко всмоктується. Максимальна концентрація незміненого клопідогрелю в плазмі крові (приблизно 2,2-2,5 нг/мл після приймання перорально дози 75 мг) досягається приблизно через 45 хвилин після застосування. Виходячи з даних про виведення метаболітів клопідогрелю із сечею, його абсорбція становить не менше 50 %.РозподілКлопідогрель та основний циркулюючий (неактивний) метаболіт оборотно зв’язуються in vitro з білками плазми крові (98 % та 94 % відповідно). Зв’язок є ненасичувальним у широкому діапазоні концентрацій.МетаболізмКлопідогрель швидко метаболізується в печінці. In vitro та in vivo метаболізм клопідогрелю відбувається двома основними шляхами: один - за допомогою естерази, в результаті чого відбувається гідроліз в неактивне похідне карбоксильної кислоти (85 % метаболітів, що циркулюють), інший - за участю ферментів системи цитохрому P450. Спочатку клопідогрель метаболізується в 2-оксо-клопідогрель, який є проміжним метаболітом. В результаті послідуючого метаболізму проміжного метаболіту 2-оксо-клопідогрелю утворюється активний метаболіт, тиольне похідне клопідогрелю. In vitro такий метаболізм відбувається за участю ферментів CYP3A4, CYP2C19, CYP1A2 та CYP2B6. Активний тиольний метаболіт, який було виділено in vitro, швидко та необоротно зв’язується з рецепторами тромбоцитів, у такий спосіб пригнічуючи агрегацію тромбоцитів.ВиведенняПротягом 120 годин після перорального приймання людиною 14С-міченого клопідогрелю приблизно 50 % виводилось із сечею та приблизно 46 % - із калом. Після одноразового перорального приймання 75 мг клопідогрелю період напіввиведення становить приблизно 6 годин. Період напіввиведення основного циркулюючого метаболіту становив 8 годин після одноразового та повторного приймання.Особливі групи пацієнтів.Люди літнього вікуКонцентрації основного циркулюючого метаболіту в плазмі крові значно вищі у пацієнтів літнього віку (>75 років) порівняно з молодими здоровими добровольцями, але такий підвищений вміст у плазмі не пов’язаний з відмінністю в агрегації тромбоцитів та часі кровотечі. Корегування дози у пацієнтів літнього віку не потрібне.Пацієнти з порушенням функції нирокПісля повторного приймання клопідогрелю в дозі 75 мг на добу у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 5 до 15 мл/хв) пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було нижчим (25 %), ніж у здорових добровольців, однак час кровотечі був подовжений так само, як і у здорових добровольців, які отримували клопідогрель у дозі 75 мг на добу. До того ж, клінічна переносимість була доброю в усіх пацієнтів (див. розділ Спосіб застосування та дози).Пацієнти з порушенням функції печінки.Після повторного приймання клопідогрелю в дозі 75 мг на добу впродовж 10 днів у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було аналогічне такому, що спостерігалось у здорових добровольців. Середнє подовження часу кровотечі було однаковим в обох групах (див. розділ Спосіб застосування та дози).Расова приналежністьПревалювання алелей CYP2C19, яке призводить до посереднього або зниженого метаболізму, що відбувається за участю CYP2C19, залежить від расової приналежності/етнічної групи.

Профілактика проявів атеротромбозу у дорослих:хворих, які перенесли інфаркт міокарда (початок лікування − через кілька днів, але не пізніше ніж через 35 днів після виникнення), ішемічний інсульт (початок лікування − через 7 днів, але не пізніше ніж через 6 місяців після виникнення) або у яких діагностовано захворювання периферичних артерій (ураження артерій і атеротромбоз судин нижніх кінцівок);хворих із гострим коронарним синдромом:із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), у тому числі у пацієнтів, яким було встановлено стент у ході проведення черезшкірної коронарної ангіопластики, у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (АСК);із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST, у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (у хворих, які отримують стандартне медикаментозне лікування та яким показана тромболітична терапія).Профілактика атеротромботичних та тромбоемболічних подій при фібриляції передсердь. Клопідогрель у комбінації з АСК показаний дорослим пацієнтам з фібриляцією передсердь, які мають щонайменше один фактор ризику виникнення судинних подій, у яких існують протипоказання до лікування антагоністами вітаміну К (АВК) і які мають низький ризик виникнення кровотеч, для профілактики атеротромботичних та тромбоемболічних подій, у тому числі інсульту.Для отримання додаткової інформації див. розділ Фармакологічні властивості.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату.Тяжка печінкова недостатність.Гостра кровотеча, така як пептична виразка або внутрішньомозковий крововилив.

Кровотеча та гематологічні порушенняЧерез ризик розвитку кровотечі та побічних ефектів з боку системи кровотворення необхідно терміново зробити аналіз крові та/або інші відповідні тести, якщо під час проведення лікування з’являються клінічні симптоми, які свідчать про можливість кровотечі (див. розділ Побічні реакції). Як і інші антитромботичні засоби, клопідогрель слід обережно застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми, хірургічного втручання або інших патологічних станів, а також у разі лікування пацієнтів АСК, гепарином, інгібіторами глікопротеїну IIb/IIIa або нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), в тому числі інгібіторами ЦОГ-2. Необхідно уважно стежити за появою у хворих ознак кровотечі, в тому числі прихованої кровотечі, особливо в перші тижні лікування та/або після інвазивних процедур на серці або після хірургічного втручання. Одночасне застосування клопідогрелю з пероральними антикоагулянтами не рекомендується, оскільки він може посилити інтенсивність кровотечі (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).У разі планового хірургічного втручання, коли антитромбоцитарна дія є тимчасово небажаною, лікування клопідогрелем слід відмінити за 7 днів до операції. Пацієнти повинні повідомити лікарю (в тому числі стоматологу) про те, що вони приймають клопідогрель, перед призначенням їм будь-якої операції або перед прийманням будь-якого нового лікарського засобу. Клопідогрель подовжує тривалість кровотечі, тому його слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які мають ураження, що можуть призводити до кровотечі (зокрема шлунково-кишкової або внутрішньоочної).Хворих слід попередити, що коли вони приймають клопідогрель (окремо або в комбінації з АСК), на зупинення кровотечі може потребуватись більше часу, а також що вони повинні повідомляти лікареві про будь-який випадок незвичної кровотечі.Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП)Дуже рідко повідомлялося про випадки ТТП після приймання клопідогрелю (див. розділ Побічні реакції), інколи навіть після короткотривалого застосування. Вона проявляється тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією, що супроводжується неврологічними проявами, нирковою дисфункцією або лихоманкою. ТТП потенційно є станом, що загрожує життю і вимагає термінового лікування, в тому числі застосування плазмаферезу.Ішемічний інсультЧерез недостатність даних не рекомендується призначати клопідогрель у перші 7 днів після гострого ішемічного інсульту.Цитохром Р450 2 С19 (CYP2C19). ФармакогенетикаУ пацієнтів з генетично зниженою функцією CYP2C19 системна дія активного метаболіту клопідогрелю знижена і тромбоцитарна відповідь менш виражена. Загалом для таких пацієнтів характерне більше число серцево-судинних подій після інфаркту міокарда, ніж для пацієнтів з нормальною функцією CYP2C19.Метаболізм CYP2C19Оскільки клопідогрель метаболізується в активний метаболіт частково за допомогою CYP2C19, застосування препаратів, які пригнічують активність цього ферменту, може призводити до зниження рівня активного метаболіту клопідогрелю та зменшення клінічної ефективності. Слід уникати одночасного застосування препаратів, що пригнічують CYP2C19 (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій). Хоча відомості щодо пригнічення CYP2C19 різняться всередині класу інгібіторів протонної помпи, клінічні дослідження підтверджують взаємодію між клопідогрелем та можливо, усіма препаратами цього класу. Тому слід уникати одночасного застосування препарату з інгібіторами протонної помпи, окрім випадків абсолютної необхідності. Немає свідчень того, що інші препарати, які знижують кислотність шлункового соку, такі як Н2-блокатори або антациди, впливають на антитромбоцитарну активність клопідогрелю.Алергічні перехресні взаємодії. Пацієнтів слід перевірити щодо наявності в анамнезі гіперчутливості до інших тієнопіридинів (таких як тиклопідин, прасугрель), тому що надходили повідомлення про перехресну алергію поміж тієнопіридинів (див. розділ Побічні реакції).Ниркова недостатністьТерапевтичний досвід застосування пацієнтам з нирковою недостатністю обмежений. Тому клопідогрель таким пацієнтам слід застосовувати з обережністю.Печінкова недостатністьДосвід застосування препрату пацієнтам із захворюваннями печінки середньої тяжкості, у яких може виникнути геморагічний діатез, обмежений. Тому клопідогрель таким пацієнтам слід застосовувати з обережністю (див. розділ Протипоказання)Допоміжні речовини. Лактоза Препарат містить лактозу. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози, не слід приймати цей препарат.Гідрогенізована олія рициноваЦей лікарський засіб містить гідрогенізовану олію рицинову, яка може спричиняти розлад шлунка та діарею.ЛецитинНе слід застосовувати препарат пацієнтам із гіперчутливістю до арахісу або сої.

ФертильністьВідповідні дані відсутні.ВагітністьОскільки дані клінічних досліджень щодо впливу клопідогрелю в період вагітності відсутні, препарат під час вагітності застосовують тільки тоді, коли очікувана користь для вагітної виправдовує потенційний ризик для плода.Дослідження на тваринах не свідчать про наявність прямих чи опосередкованих несприятливих ефектів відносно вагітності, ембріонального розвитку/розвитку плода, пологів або постнатального розвитку.Період годування груддюНевідомо, чи виділяється клопідогрель у грудне молоко, тому в період годування груддю його застосовують тільки тоді, коли очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для дитини.Дослідження на тваринах показали, що клопідогрель виділяється в грудне молоко.

Клопідогрель не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.

Клопідогрель не слід застосовувати дітям, оскільки немає даних щодо ефективності препарату для цієї вікової категорії пацієнтів.

Для перорального застосування.Дорослі/ Пацієнти літнього вікуРекомендується призначати одну таблетку 75 мг один раз на добу незалежно від прийому їжі.У хворих із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q) лікування клопідогрелем починають з одноразової навантажувальної дози 300 мг, а потім продовжують дозою 75 мг один раз на добу (з АСК 75 – 325 мг на добу). Оскільки застосування більш високих доз АСК викликало підвищення ризику кровотечі, не рекомендується перевищувати дозу АСК 100 мг. Оптимальна тривалість лікування формально не встановлена. Дані клінічних досліджень свідчать на користь застосування до 12 місяців, а максимальний ефект спостерігався через 3 місяці.Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST: клопідогрель слід призначати по 75 мг один раз на добу, починаючи з одноразової навантажувальної дози 300 мг у комбінації з АСК із застосуванням тромболітичних препаратів або без них. У хворих віком понад 75 років лікування клопідогрелем слід розпочинати без навантажувальної дози. Комбіновану терапію слід розпочинати якомога раніше після появи симптомів і продовжувати щонайменше чотири тижні. Користь від застосування комбінації клопідогрелю з АСК понад чотири тижні при такому захворюванні не вивчалась.Пацієнтам з фібриляцією передсердь клопідогрель слід застосовувати в однократній добовій дозі 75 мг. Разом із клопідогрелем слід розпочати та продовжувати застосування АСК (у дозі 75-100 мг на добу) (див. розділ Фармакологічні властивості).У випадку пропуску дози:якщо з моменту, коли потрібно було приймати чергову дозу, минуло менше 12 годин: пацієнт має негайно прийняти пропущену дозу, а наступну дозу вже приймати у звичний час; якщо минуло більше 12 годин, пацієнт має приймати наступну чергову дозу у звичний час та не подвоювати дозу з метою компенсування пропущеної дози.Діти. Клопідогрель не слід застосовувати дітям, оскільки немає даних щодо ефективності препарату для цієї вікової категорії (див. розділ Фармакодинаміка).Застосування пацієнтам з порушенням функції нирокТерапевтичний досвід застосування препарату пацієнтам з нирковою недостатністю обмежений, тому клопідогрель таким пацієнтам слід застосовувати з обережністю (див. розділ Особливості застосування).Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки Терапевтичний досвід застосування препарату пацієнтам із захворюваннями печінки середньої тяжкості, у яких може виникнути геморагічний діатез, обмежений, тому клопідогрель таким пацієнтам слід застосовувати з обережністю (див. розділ Особливості застосування).

Симптоми. Передозування клопідогрелю може призвести до подовження часу кровотечі з послідуючими ускладненнями. Якщо спостерігаються кровотечі, слід розглянути можливість проведення відповідної терапії.Лікування. Антидот щодо фармакологічної активності клопідогрелю невідомий. За необхідності термінової корекції подовженого часу кровотечі дію клопідогрелю можна припинити переливанням тромбоцитарної маси.

Побічні реакції, які спостерігалися під час клінічних досліджень або при застосуванні препарату у клінічній практиці, наведені нижче.З боку крові та лімфатичної системиТромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія, збільшення часу кровотечі, нейтропенія (в тому числі тяжка), тромботична тромбоцитопенічна пурпура (TTП), апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, анемія.З боку імунної системиСироваткова хвороба, анафілактоїдні реакції, перехресна гіперчутливість поміж тієнопіридинів (таких як тиклопідин, прасугрель) (див. розділ Особливості застосування).З боку психікиГалюцинації, сплутаність свідомості.З боку нервової системиВнутрішньочерепні кровотечі (в деяких випадках повідомлялося про летальний наслідок), головний біль, парестезія, запаморочення, порушення смакового сприйняття.З боку органів зоруКрововилив в око (кон’юнктивальний, у склеру, сітківку).З боку органів слухуЗапаморочення.З боку судинГематома, серйозний крововилив, кровотеча з операційної рани, васкуліт, артеріальна гіпотензія.З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостінняНосова кровотеча, кровотечі дихальних шляхів (кровохаркання, легенева кровотеча), бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, еозинофільна пневмонія.З боку травного трактуШлунково-кишкова кровотеча, діарея, біль у ділянці шлунка, диспепсія, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, здуття живота, ретроперитонеальний крововилив, шлунково-кишкові та ретроперитонеальні кровотечі з летальним наслідком, панкреатит, коліт (у тому числі виразковий або лімфоцитарний), стоматит.З боку печінки та жовчовивідних шляхівГостра печінкова недостатність, гепатит, підвищення активності печінкових ферментів.З боку шкіри та підшкірних тканинУтворення синців, висипання, свербіж, крововиливи в шкіру (пурпура), бульозний дерматит (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), ангіоневротичний набряк, еритематозні висипання, кропив’янка, медикаментозний синдром гіперчутливості, медикаментозна висипка з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром), екзема, плаский лишай.З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини М’язово-кісткові крововиливи (гемартроз), артрит, артралгія, міалгія.З боку сечовидільної системиГематурія, гломерулонефрит, збільшення вмісту креатиніну в сироватці крові.Загальні порушенняЛихоманка.Лабораторні дослідженняПодовження часу кровотечі, зниження кількості нейтрофілів і тромбоцитів.

Антикоагулянти для перорального застосуванняОдночасне застосування клопідогрелю з пероральними антикоагулянтами не рекомендується, оскільки він може посилювати інтенсивність кровотеч (див. розділ Особливості застосування)Інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa Клопідогрель слід обережно застосовувати пацієнтам, у яких підвищений ризик кровотечі внаслідок травми, хірургічного втручання або інших патологічних станів та які приймають інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa (див. розділ Особливості застосування).Ацетилсаліцилова кислота (АСК)АСК не змінює інгібіторного ефекту на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, який досягається за допомогою клопідогрелю, але клопідогрель посилює дію АСК на агрегацію тромбоцитів, яка індукована колагеном. Проте одночасне застосування 500 мг АСК двічі на добу впродовж одного дня не викликало значного збільшення часу кровотечі на тлі приймання клопідогрелю. Існує можливість фармакодинамічної взаємодії між клопідогрелем та АСК, що призводять до підвищення ризику кровотечі. Тому одночасне застосування вимагає обережності (див. розділ Особливості застосування) Однак клопідогрель та АСК застосовували разом впродовж до одного року.ГепаринУ ході клінічного дослідження, яке проводилось за участю здорових добровольців, застосування клопідогрелю не потребувало модифікації дози гепарину або не змінювало вплив гепарину на згортання крові. Одночасне застосування гепарину не впливало на антитромбоцитарну дію клопідогрелю. Існує можливість фармакодинамічної взаємодії між клопідогрелем та гепарином, що призводить до підвищення ризику кровотечі. Тому одночасне застосування вимагає обережності (див. розділ Особливості застосування).Тромболітичні засобиБезпека одночасного застосування клопідогрелю, фібриноспецифічних та фібринонеспецифічних тромболітичних засобів та гепаринів оцінювалась серед пацієнтів із гострим інфарктом міокарда. Частота виникнення клінічно значущих кровотеч була подібна до частоти, що спостерігалась у разі одночасного застосування тромболітичних засобів та гепарину з АСК (див. розділ Особливості застосування).Нестероїдні протизапальні препаратиУ ході клінічного дослідження, яке було проведено за участю здорових добровольців, одночасне застосування клопідогрелю та напроксену збільшувало кількість прихованих шлунково-кишкових кровотеч. Проте через недостатню кількість досліджень взаємодії препарату з іншими НПЗП дотепер не встановлено, чи існує підвищений ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч у разі застосування з усіма НПЗП. Таким чином, одночасне застосування НПЗП, в тому числі інгібіторів ЦОГ-2, та клопідогрелю вимагає обережності (див. розділ Особливості застосування).Інгібітори CYP2C19Оскільки клопідогрель метаболізується в активний метаболіт частково за допомогою CYP2C19, застосування препаратів, які пригнічують активність цього ферменту, може призводити до зниження рівня активного метаболіту клопідогрелю та зменшення клінічної ефективності. Слід уникати одночасного застосування препаратів, що пригнічують CYP2C19 (див. розділ Особливості застосування).До препаратів, які пригнічують активність CYP2C19, належать омепразол та езомепразол, флувоксамін, флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тиклопідин, ципрофлоксацин, циметидин, карбамазепін, оксарбазепін та хлорамфенікол.Інгібітори протонної помпиХоча відомості щодо пригнічення CYP2C19 різняться всередині класу інгібіторів протонної помпи, клінічні дослідження підтверджують взаємодію між клопідогрелем та, можливо, усіма препаратами цього класу. Тому слід уникати одночасного застосування препарату з інгібіторами протонної помпи, окрім випадків абсолютної необхідності. Немає свідчень того, що інші препарати, які знижують кислотність шлункового соку, такі як Н2-блокатори або антациди, впливають на антитромбоцитарну активність клопідогрелю.Комбінація з іншими лікарськими засобами. Було проведено ряд клінічних досліджень з клопідогрелем та іншими препаратами для вивчення потенційних фармакодинамічних і фармакокінетичних взаємодій. Клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії при застосуванні клопідогрелю одночасно з атенололом, ніфедипіном або з обома препаратами виявлено не було. Крім того, фармакодинамічна активність клопідогрелю залишилася практично незміненою при одночасному застосуванні з фенобарбіталом, циметидином та естрогеном.Фармакокінетичні властивості дигоксину або теофіліну не змінювалися при одночасному застосуванні з клопідогрелем. Антацидні засоби не впливали на рівень абсорбції клопідогрелю.Дані, отримані в ході досліджень мікросом печінки людини, свідчать про те, що карбоксильні метаболіти клопідогрелю можуть пригнічувати активність цитохрому Р450 2С9. Це може потенційно підвищувати рівні в плазмі таких лікарських засобів, як фенітоїн і толбутамід, та НПЗП, які метаболізуються за допомогою цитохрому Р450 2С9. Незважаючи на це, результати дослідження CAPRIE свідчать, що фенітоїн і толбутамід можна безпечно застосовувати одночасно з клопідогрелем.За винятком інформації щодо взаємодії зі специфічними лікарськими засобами, наведеної вище, дослідження щодо взаємодії клопідогрелю з лікарськими засобами, які зазвичай призначають хворим на атеротромбоз, не проводилися. Однак пацієнти, які брали участь у клінічних дослідженнях клопідогрелю, застосовували одночасно інші препарати, включаючи діуретики, бета-блокатори, інгібітори ангіотензинконвертуючого ферменту, антагоністи кальцію, засоби, що знижують рівень холестерину, коронарні вазодилататори, антидіабетичні засоби (включаючи інсулін), протиепілептичні засоби, гормонозамісну терапію та антагоністи GPIIb/IIIa, без ознак клінічно значущої побічної дії.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.

По 7 таблеток у блістері, по 4 блістери в картонній коробці.

Д-р. Редді‘с Лабораторіс Лімітед, Бачупаллі, Андра Прадеш, Індія.Dr. Reddy’s Laboratories Limited, Bachupally, Andhra Pradesh, India.