Нитрол инструкция по применению

Напрод Лайф Саинсис Пвт. Лтд, для "М-Инвест Лтд", Индия/Кипр

Антинеопластические средства. Антрациклины и родственные соединения.

Протипухлинний засіб групи синтетичних антрациклінів. Фармакодинаміка. Гальмує синтез РНК і ДНК, викликає аберації хромосом і утворення поперечних зв’язків між ланцюгами ДНК. Дія мітоксантрону на пухлинні клітини не залежить від клітинного циклу. Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення спостерігається трифазний кліренс мітоксантрону з плазми. Розподіл препарату в тканинах швидкий і поширений. Виводиться мітоксантрон повільно, середній період напіввиведення - 12 діб. Мітоксантрон виводиться головним чином із сечею і жовчю. Лише 25% дози виводиться в перші п'ять днів після введення (із сечею 6 – 11%, з фекаліями – 13 – 25%). Із сечею 65% мітоксантрону виводиться у незміненому вигляді, а 35% – у вигляді двох неактивних метаболітів і їх глюкоуронідних кон’югатів.

Як монотерапія, так і в комбінації з іншими протипухлинними препаратами при лікуванні таких захворювань, як рак молочної залози (з регіональними або віддаленими метастазами); рак печінки, яєчників. Гострий лейкоз у дорослих, резистентний до інших хіміотерапевтичних засобів, неходжкінська лімфома, рак передміхурової залози.

Гіперчутливість до препарату.Період вагітності та годування груддю.

Нітрол звичайно не повинен призначатися хворим з початковим вмістом нейтрофілів у крові менше 1 500/мм³ (крім лікування гострого нелімфобластного лейкозу).Безпека використання інших методів введення Нітролу, крім внутрішньовенного, не встановлена. Не можна вводити препарат підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньоартеріально або інтратекально. Є дані про локальну/регіональну невропатію, у ряді випадків необоротну, що виникала після внутрішньоартеріального введення.Серцево-судинні захворювання в активній або неактивній фазі, проведена раніше або проведена одночасно з лікуванням Нітролом променева терапія на ділянку середостіння/перикардіальну ділянку, попереднє лікування іншими антрациклінами або антрацендіонами, а також супутнє лікування іншими кардіотоксичними препаратами можуть підвищити ризик токсичного ураження серця. У таких пацієнтів необхідно проводити регулярну оцінку фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) від початку терапії Нітролом.Токсичне ушкодження міокарда, зокрема хронічна серцева недостатність, може розвинутись як під час лікування препаратом, так і через місяці і роки після закінчення терапії. Ризик кардіотоксичного ефекту зростає при перевищенні сумарної дози Нітролу 140 мг/м², однак токсичне ураження серця може розвинутись і при більш низьких сумарних дозах препарату.З обережністю призначають Нітрол пацієнтам з вираженими порушеннями функції печінки або нирок. У процесі лікування необхідний систематичний контроль картини периферичної крові (перед кожним введенням Нітролу обов’язково проводиться повний аналіз картини периферичної крові, включаючи підрахунок тромбоцитів), лабораторних показників функції печінки, а також діяльності серця (ЕКГ, ЕХОКГ із визначенням фракції викиду шлуночків). При призначенні препарату хворим на гострий лейкоз слід брати до уваги можливість розвитку в окремих хворих вираженого стоматиту, тому рекомендується вживати профілактичних заходів.При лікуванні лейкозів може виникати гіперурикемія як результат швидкого розпаду пухлинних кліток. У разі потреби слід призначити гіпоурикемічні препарати.При призначенні препарату Нітрол слід зважати на те, що застосування інгібіторів топоізомерази ІІ, включаючи мітоксантрон, у комбінації з іншими протипухлинними препаратами і/або рентгенотерапією було асоційовано з розвитком гострого мієлобластного лейкозу (ОМЛ) або мієлодиспластичного синдрому (МДС).У зв’язку з імунодепресивною дією препарату і можливістю розвитку вторинних інфекцій не рекомендується під час хіміотерапії застосовувати живі вакцини. Вакцинацію слід проводити через 3 місяці після завершення терапії.Не рекомендується призначати Нітрол хворим на вітряну віспу (у т.ч. недавно перенесену або після контакту із захворілими), оперізувальний герпес, з іншими гострими інфекційними захворюваннями.У випадку екстравазації необхідно припинити введення препарату і за необхідності продовжити інфузію в іншу вену.Треба уникати контакту препарату зі шкірою, слизовими оболонками, очима. У разі випадкового контакту з препаратом шкіру, слизові оболонки і очі треба ретельно промити теплою водою.Відносно всіх предметів, що використовувалися для розчинення, розведення і введення мітоксатрону, слід дотримуватися стандартних прийомів щодо знищення цитотоксичних речовин.

Загальна курсова доза визначається індивідуально.Прогресуючий рак передміхурової залози, неходжкінська лімфома, рак молочної залози, рак печінки, яєчників.МонотерапіяРекомендована початкова доза – 14 мг/м2 поверхні тіла у вигляді разової внутрішньовенної інфузії. Повторні введення можливі з інтервалом 21 день.При лікуванні пацієнтів зі зниженими резервами кісткового мозку, наприклад унаслідок попередньої хіміотерапії або поганого загального стану, рекомендується знижувати початкову дозу до 12 мг/м2.Наступні дози і час їх введення повинні визначатися залежно від ступеня тривалості мієлосупресії. Якщо кількість лейкоцитів і тромбоцитів повертається до норми через 21 день, при наступних курсах Нітрол може вводитись у початковій дозі. Загальна курсова доза препарату не повинна перевищувати 200 мг/м2.Нітрол може застосовуватися разом з іншими протипухлинними препаратами. При застосуванні Нітролу разом з іншими мієлосупресивними агентами його початкова доза повинна бути знижена на 2 – 4 мг/м2 порівняно з дозою при монотерапії.Гострий нелімфоцитарний лейкозМонотерапіяРекомендована доза:дорослі – 12 мг/м2 поверхні тіла внутрішньовенно протягом 5 днів (усього до 60 мг/м2).Комбінована терапіяПри гострому нелімфоцитарному лейкозі найбільш доцільною є комбінація мітоксантрону з цитозинарабінозидом. Рекомендовано початкове дозування – 10 – 12 мг/м2 мітоксантрону внутрішньовенно протягом 3 днів (усього до 36 мг/м2) і 100 мг/м2 цитозинарабінозиду внутрішньовенно протягом 7 днів (тривалі інфузії). За необхідності можливий повторний курс.Приготування розчину. Нітрол слід розбавляти до об'єму не менше 50 мл 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином глюкози. Готовий розчин слід вводити у вигляді внутрішньовенної інфузії не менше 3 хвилин. Нітрол не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.Необхідно уникати потрапляння мітоксантрону на шкіру, слизові оболонки і в очі.У випадку екстравазату введення треба негайно припинити і зробити його в іншу вену.

Специфічний антидот Нітролу не відомий. Залежно від дози препарату і стану пацієнта мітоксантрон може справляти токсичний вплив на систему кровотворення, шлунково-кишковий тракт, печінку і нирки. У випадку передозування пацієнт повинен знаходитися під ретельним наглядом. Лікування – симптоматичне.

Можлива лейкопенія. При багаторазовому введенні мітоксантрону кожні 3 тижні кількість лейкоцитів рідко стає менше 1 000/мм3. Лейкопенія звичайно транзиторна, кількість лейкоцитів знижується до мінімуму приблизно на 10-й день і відновлюється до попереднього рівня через 3 тижні. Рідше спостерігаються тромбоцитопенія і анемія. Мієлосупресія може бути більш тяжкою і тривалою у пацієнтів, які раніше одержували хіміотерапію або променеву терапію, а також у ослаблених пацієнтів. Можуть спостерігатися алергічні реакції, аменорея, анорексія, запор, діарея, задишка, слабкість, стомленість, пропасниця, шлунково-кишкові кровотечі, стоматити, кон'юнктивіти, запалення слизових оболонок і неспецифічні неврологічні побічні явища, такі як сонливість, сплутаність свідомості, тривога і невелика парестезія. Є декілька повідомлень про некроз тканин у місці екстравазату.У хворих на лейкоз звичайно спостерігаються ті ж побічні явища, проте їх частота і інтенсивність вищі. Особливо це стосується стоматитів і запалень слизових оболонок. Мітоксантрон іноді може впливати на серцево-судинну систему, у тому числі зменшувати об'єм викиду лівого шлуночка, спричинювати гостру аритмію і зміни на ЕКГ. Є повідомлення про хронічну серцеву недостатність, спричинену мітоксантроном. У хворих на лейкоз частота побічних явищ з боку серцево-судинної системи вища.Нітрол може забарвлювати сечу в зелено-блакитний колір протягом 24 годин після введення дози. Зрідка спостерігається блакитне забарвлення шкіри і нігтів. Дуже рідко спостерігається дистрофія нігтів і оборотне блакитне забарвлення склери.

Застосування Нітролу разом з іншими лікарськими препаратами, що спричинюють мієлосупресію, може посилювати їх мієлотоксичність, застосування з іншими цитостатиками підсилює кардіотоксичність.Розчин мітоксантрону не можна змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.

Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі 2 – 8°С.Термін придатності – 18 місяців.Розведений концентрат зберігає свої властивості протягом 24 годин.

По 10 мл розчину у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.

Без рецепта.

Загальна характеристикаміжнародна та хімічна назви: мітоксантрон; 1,4-дигідрокси-5,8-біс[[2-[(2-гідроксіетил) аміно] етил]аміно] -9,10-антрацендіон (у вигляді дигідрохлориду);Форма випускуРозчин для ін’єкцій.АдресаG-17/1, MIDC, Тарапур Індастріал Еріа, Бойсар, Діст. Тейн – 401506, Махараштра, Індія.ЗаявникМ-ІНВЕСТ ЛІМІТЕД.Місцезнаходження16, вул.. Солому Солому, 4004, Меса Йейтонія, Лімасол, Кіпр