Нордитропин Нордилет инструкция по применению

Ново Нордиск, А/Т, Дания

Гормоны передней доли гипофиза и аналоги.

Фармакодинаміка. Основним ефектом препарату є стимуляція росту скелета, м’язової маси та виражений вплив на процеси обміну речовин.Лікування недостатності гормону росту призводить до нормалізації пропорцій тіла, при цьому збільшується м’язова маса тіла і зменшується маса жиру.Більшість ефектів соматропіну зумовлена інсуліноподібним фактором росту I (IGF-I) - ІПФР-I, який утворюється в багатьох тканинах організму, а в основному в печінці. Понад 90% ІПФР-I утворюють комплекси зі зв’язуючими білками (ІПФРЗБ), з яких найважливішу роль відіграє ІПФРЗБ-3. Ліполітичний та білокзберігаючий ефекти гормону росту відіграють важливу роль при стресі. Соматропін також підвищує інтенсивність процесів обміну у кістках, про що свідчить підвищення концентрації біохімічних показників кісткової тканини у плазмі крові. У дорослих хворих у перші місяці лікування кісткова маса дещо зменшується за рахунок посиленої резорбції, проте після тривалого лікування кісткова маса збільшується.Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення препарату (33 нг/кг/хв протягом 3 год) хворим з недостатністю гормону росту було одержано такі результати: час напіввиведення із сироватки крові − 21,1 ± 1,7 хв, метаболічний кліренс − 2,33 ± 0,58 мл/кг/хв, об’єм розподілу − 67,6 ± 14,6 мл/кг.

Діти. Затримка росту, зумовлена недостатністю секреції гормону росту; затримка росту у дівчат внаслідок дисгенезу гонад (синдром Тернера); затримка росту у дітей препубертатного віку, пов’язана з хронічними захворюваннями нирок; малорослість у дітей для їх гестаційного віку внаслідок внутрішньоутробної затримки росту. Дорослі. Виникнення недостатності гормону росту в дитинстві (НГР). У хворих, в яких НГР виникла у дитинстві, слід повторно визначати інтенсивність секреції гормону росту після завершення періоду росту. Тестування не потрібне для хворих, які мають дефіцит більш ніж трьох гормонів гіпофіза, а також для хворих із тяжкою НГР, спричиненою мутаціями певних генів або структурними порушеннями гіпоталамуса та гіпофіза, або пухлинами центральної нервової системи, або високими дозами опромінення черепа, або вторинною НГР внаслідок гіпоталамо-гипофізарної патології, або інсульту, коли значення концентрації інсуліноподібного фактора-1 (Insulin Like Growth Factor-1 − IGF-1) принаймні через 4 тижні лікування гормоном росту становлять

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого компонента препарату. Соматропін не можна застосовувати при щонайменшій підозрі на наявність активної пухлини. Внутрішньочерепні пухлини слід інактивувати проведенням протипухлинної терапії, лише по її закінченні можна починати лікування гормоном росту. Лікування слід припинити при підозрі на ріст пухлини.Соматропін не можна застосовувати для тривалої стимуляції росту у дітей із закритим епіфізом.Хворим у тяжкому стані з ускладненнями після оперативних втручань на серці з відкритою грудною кліткою, на черевній порожнині, множинною травмою, гострою дихальною недостатністю та подібними станами не слід призначати препарат.Слід припинити лікування препаратом Нордітропін® НордіЛет® 10 мг/1,5 мл дітям із хронічними захворюваннями нирок перед трансплантацією нирок.Соматропін протипоказаний хворим на активну проліферативну або тяжку непроліферативну діабетичну ретинопатію.Соматропін протипоказаний дітям із синдромом Прадера-Віллі, які страждають ожирінням тяжкого ступеня або мають випадки обструкції верхніх дихальних шляхів або зупинки дихання під час сну в анамнезі або неідентифіковані респіраторні інфекції.

Не користуйтеся шприц-ручкою Нордітропін®НордіЛет® 10 мг/1,5 мл, якщо розчин гормону не є прозорим та безбарвним. Перевіряйте це, перевертаючи шприц-ручку один-два рази вгору та вниз. Перед першим введенням новою шприц-ручкою Нордітропін® НордіЛет® 10 мг/1,5 мл слід перевірити ток рідини з метою забезпечення належного дозування та запобігання введення повітря. Не користуйтеся шприц-ручкою Нордітропін® НордіЛет® 10 мг/1,5 мл, якщо крапля розчину гормону не з’являється на кінчику голки.Діти, які лікуються препаратом Нордітропін® НордіЛет® 10 мг/1,5 мл, повинні проходити регулярні обстеження у спеціаліста в галузі патології дитячого росту. Лікування препаратом може призначати лише лікар, який спеціалізується на лікуванні недостатності секреції гормону росту. Це також стосується до лікування синдрому Тернера, хронічних захворювань нирок, а також випадків внутрішньоутробної затримки росту у дітей.Не перевищуйте максимальну рекомендовану дозу.Стимуляцію лінійного росту кісток у дітей можна очікувати лише до закриття епіфізарних дисків.Недостатність гормону росту у дорослихНедостатність гормону росту у дорослих є довічним захворюванням, що потребує відповідного лікування. Однак, досвід лікування хворих віком понад 60 років і хворих, які лікуються понад 10 років, все ще обмежений.Синдром ТернераРекомендується проводити моніторинг росту кінцівок у хворих із синдромом Тернера, які одержують гормон росту; при значному збільшенні росту кількість препарату слід знижувати до нижньої межі припустимого діапазону доз. Дівчата із синдромом Тернера часто мають підвищений ризик виникнення запалення середнього вуха, що обумовлює доцільність проведення їх ретельного обстеження отоларингологом.Хронічні захворювання нирокПеред тим як починати лікування гормоном росту дітей із хронічними захворюваннями нирок, необхідно точно встановити наявність у них порушень росту при оптимальній терапії патології нирок шляхом спостереження протягом одного року. Під час лікування препаратом необхідно продовжувати консервативне лікування уремії традиційними лікарськими засобами, а за необхідності вдаватися до діалізу.У пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок функція нирок, як правило, знижена. Як застережний захід, при лікуванні препаратом Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл слід постійно контролювати функцію нирок, щоб не пропустити надмірного зниження чи підвищення інтенсивності гломерулярної фільтрації (що може призвести до гіперфільтрації).НовоутворенняУ дітей та дорослих, яких лікують соматропіном, не виявлено підвищення рівня ризику розвитку de novo та рецидивів злоякісних пухлин. Проте у дітей, яких лікують соматропіном, відзначено незначне зростання випадків вторинних неоплазм, які найчастіше є внутрішньочерепними пухлинами. Домінуючим чинником ризику розвитку вторинних неоплазм є попоредній вплив радіаційного опромінення. Пацієнти зі злоякісними захворюваннями у минулому підлягають суворому моніторингу щодо її можливого рецидиву. Лікування соматропіном слід припинити у разі рецидиву будь-якої злоякісної хвороби.Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензіяБули зареєстровані дуже рідкі випадки доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії. При необхідності лікування соматропіном потрібно припинити. У випадках тяжкого рецидивуючого головного болю, порушень зору, нудоти та/або блювання рекомендується проведення фундоскопії для виявлення набряку диска зорового нерва. При наявності його набряку слід розглянути можливість постановки діагнозу доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії та припинення лікування гормоном росту. На даний час накопичено недостатньо даних для обґрунтування клінічних рішень щодо хворих із доброякісною внутрішньочерепною гіпертензією. При відновленні лікування гормоном росту слід проводити суворий моніторинг симптомів цього захворювання. Хворих із вторинним дефіцитом гормону росту, що виник внаслідок внутрішньочерепної патології, слід обстежувати частіше з метою виявлення прогресування або рецидиву основного захворювання.Функціональний стан щитовидної залозиСоматропін активує перетворення Т4 у ТЗ, що відбувається поза залозою, і таким чином демаскує ранні стадії гіпотиреозу. Оскільки гіпотиреоз впливає на ефективність лікування соматропіном, у хворих слід регулярно перевіряти функціональний стан щитовидної залози і при необхідності призначати їм замісну терапію тиреоїдним гормоном. У хворих із синдромом Тернера відзначено підвищений ризик розвитку первинного гіпотиреозу, що пов’язаний з утворенням антитиреоїдних антитіл.СколіозПід час швидкого зростання сколіоз може прогресувати у будь-якої дитини. Ось чому слід моніторувати його ознаки під час лікування гормоном росту. Проте підвищення частоти або тяжкості сколіозу при лікуванні цим гормоном виявлено не було. Епіфізеоліз голівки стегнової кістки Епіфізеоліз голівки стегнової кістки часто пов’язаний з ендокринними розладами, такими як дефіцит гормону росту та гіпотиреоз, або зі стрімким ростом. У дітей, що лікуються гормоном росту, епіфізеоліз голівки стегнової кістки може бути спричинений або основними ендокринними розладами, або зростанням швидкості росту завдяки лікуванню. Стрімкий ріст може збільшувати ризик появи проблем із суглобами, оскільки стегновий суглоб знаходиться під особливим навантаженням під час препубертатного періоду стрімкого росту. Лікарі та батьки дітей, що лікуються соматропіном, повинні уважно стежити за своєчасним виявленням у дітей кульгавості або скарг на біль у стегнах та колінах.Обмін вуглеводівЛікування соматропіном може знизити чутливість до інсуліну, зокрема при високих дозах у чутливих хворих. При цьому, як наслідок, може виникнути гіперглікемія у хворих із недостатньою секрецією інсуліну. У результаті протягом лікування соматропіном виявляються раніше недіагностована порушена толерантність до глюкози та явний цукровий діабет. Ось чому слід періодично визначати рівень глюкози у крові всіх хворих, яких лікують соматропіном, особливо тих, хто має такі чинники ризику виникнення цукрового діабету, як ожиріння, синдром Тернера, хворих на цукровий діабет у родининному анамнезі. Під час лікування соматропіном слід уважно стежити за хворими на цукровий діабет 1 і 2 типу, а також за пацієнтами з порушеною толерантність до глюкози. У таких хворих при призначенні лікування соматропіном може виникнути необхідність корекції доз антигіперглікемічних засобів - інсулінів, оральних препаратів).ІФР-1Перед початком та регулярно під час лікування соматропіном рекомендують визначати рівень ІФР-1.Є повідомлення про раптову смерть після початку введення гормону росту дітям із синдромом Прадера-Віллі, для яких лікування препаратом Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл не затверджено. В цих випадках були виявлені один або більше таких чинників ризику: тяжке ожиріння, випадки обструкції верхніх дихальних шляхів або зупинки дихання під час сну в анамнезі або неідентифіковані респіраторні інфекції. Замісну терапію препаратом Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл дорослих хворих з недостатністю гормону росту бажано проводити під контролем ендокринолога, який спеціалізується на лікуванні гіпофізарної патології. Низькорослі діти, що народились зі зростом, який не відповідає гестаційному віку У низькорослих дітей, що народились з НГР, до початку лікування слід виключити інші медичні умови та методи лікування, які можуть пояснювати існуюче порушення росту.Досвід лікування пацієнтів з НГР, початок якого наближається до настання статевої зрілості, обмежений. Тому починати лікування незадовго до настання статевої зрілості не рекомендується. Досвід лікування пацієнтів з синдромом Сильвера-Рассела обмежений.ЛейкеміяІснують повідомлення про розвиток лейкемії у незначної кількості пацієнтів з дефіцитом гормону росту. Деякі з цих пацієнтів отримували лікування соматропіном. Водночас відомості про підвищення частоти розвитку лейкемії у пацієнтів, які отримують гормон росту та не мають схильності до лейкемії, відсутні.Рівень глюкози крові та інсулінДітям з синдромом Тернера та низьким від народження дітям до початку лікування слід визначити рівень інсуліну і глюкози у крові натще і щороку повторювати це дослідження.Пацієнтам з високим ризиком виникнення цукрового діабету (наприклад за наявності діабету в родинному анамнезі, ожиріння, вираженої резистентності до інсуліну, акантокератодермії) слід виконати пероральний тест толерантності до глюкози. Якщо діагностується наявність діабету, то гормон росту призначати не слід.Оскільки соматропін може впливати на метаболізм вуглеводнів, під час лікування пацієнтів слід обстежувати щодо виявлення ознак непереносимості глюкози. АнтитілаЯк і при застосуванні будь-яких інших препаратів соматропіну, у певної невеликої частини пацієнтів можуть утворюватись антитіла до соматропіну. Ці антитіла характеризуються слабкою зв’язуючою здатністю та не впливають на швидкість росту. Тестування на наявність антитіл до соматропіну слід проводити у будь-якого пацієнта, якщо в нього спостерігається недостатня відповідь на лікування.Досвід застосування під час клінічних досліджень.Два плацебо-контрольованих клінічних дослідження у відділеннях інтенсивної терапії продемонстрували підвищену смертність серед пацієнтів у тяжкому стані з ускладненнями після оперативних втручань на серці з відкритою грудною кліткою, у черевній порожнині, множинною травмою, гострою дихальною недостатністю, які отримували лікування соматропіном у високих дозах (5,3 - 8 мг/день). Оскільки інформація щодо безпечності проведення замісної терапії гормоном росту пацієнтам з гострими критичними станами відсутня, у подібних ситуаціях слід зважувати користь від продовження лікування та потенційні ризики, якими супроводжується подальше застосування гормону росту. Під час одного відкритого, рандомізованого клінічного дослідження (при дозах 45 - 90 мкг/кг/день) у пацієнтів з синдромом Тернера було показано тенденцію до дозозалежного ризику розвитку зовнішнішнього отиту і середнього отиту. Збільшення інфекцій вуха не привело до збільшення числа оперативних втручань/встановлення катетерів у порівнянні з групою з більш низьким дозування. ПанкреатитПовідомлялося про поодинокі випадки виникнення панкреатиту у дітей та дорослих, які отримують лікування соматропіном, з деякими доказами, що підтверджують більш високий ризик у дітей порівняно з дорослими. Існують дані, що дівчата з синдромом Тернера схильні до більшого ризику, ніж інші діти, яких лікували соматропіном. У будь-якого пацієнта, що проходить лікування соматропіном, особливо у дітей з прогресуючим стійким сильним болем у животі, необхідно розглядати можливість виникнення панкреатиту. Зміни лабораторних показниківУ сироватці крові може збільшитися рівень неорганічного фосфору, лужної фосфатази, паратиреоїдного гормону (ПТГ) та інсуліноподібного фактора росту (ІФР-I) після терапії соматотропіном.Середній отит та кардіоваскулярні порушення у пацієнтів із синдромом ТернераПацієнти з синдромом Тернера мають бути ретельно оцінені щодо виникнення середнього отиту та інших захворювань вуха, оскільки ці пацієнти мають підвищений ризик розвитку таких захворювань та розладів слуху. Лікування соматропіном може призвести до збільшення ризику виникнення середнього отиту у пацієнтів із синдромом Тернера. Крім того, у пацієнтів із синдромом Тернера потрібно ретельно контролювати стан серцево-судинної системи, оскільки такі пацієнти мають підвищений ризик виникнення серцево-судинних захворювань, таких як інсульт, аневризма/розсічення аорти, гіпертонія.ГіпопітуїтаризмЗамісну терапію слід ретельно контролювати у пацієнтів з гіпопітуїтаризмом під час лікування соматропіном.

Клінічний досвід застосування соматропіну в період вагітності недостатній. Соматропін не рекомендується під час вагітності та жінкам дітородного віку, які не використовують контрацепцію.Можливість виділення соматропіну з грудним молоком не можна виключати.

Немає даних щодо впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Препарат застосовують дітям.

Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл випускається у попередньо заповненій шприц-ручці, яка використовується з голками НовоФайнâ. Дозу виставляють за кількістю клацань ковпачка дозатора при його повертанні. Всього можна зробити від 1 до 29 клацань з поступом в 1 клацання для кожної ін’єкції. Доза, що надходить з одним клацанням, відповідає 0,1333 мг гормону (10 мг/1,5 мл). В кожній упаковці препарату є інструкція з таблицею перерахування дози в міліграмах на кількість клацань. Дозу препарату підбирають індивідуально. Як правило, рекомендується робити підшкірну ін’єкцію ввечері. Для запобігання ліпоатрофії слід змінювати місця ін’єкцій. Процедура ін’єкцій описана далі. Хворим слід нагадати, що перед використанням шприц-ручки потрібно ретельно вимити руки з милом та/або дезінфікуючим розчином. Шприц-ручку не можна сильно струшувати.Загальні рекомендації щодо дозування препарату Діти Недостатність гормону росту25-35 мкг/кг/добу або 0,7-1,0 мг/м2/добу, відповідає 0,07-0,1 МО/кг/добу (2-3 МО/м2/добу).Коли НГР триває після завершення зростання, лікування гормоном росту слід продовжувати до досягнення повного соматичного розвитку (у тому числі характерних для дорослих значень худої маси тіла та мінералізації кісток).45-67 мкг/кг/добу, або 1,3-2,0 мг/м2/добу,відповідає 0,13-0,2 МО/кг/добу (4-6 МО/м2/добу).50 мкг/кг/добу, або 1,4 мг/м2/добу, відповідає 0,14 МО/кг/добу (4,3 МО/ м2/добу).33-67 мкг/кг/добу, або 1,0-2,0 мг/м2/добу, відповідає 0,1-0,2 МО/кг/добу (3-6 МО/м2/добу).Зазвичай рекомендується доза 0,035 мг/кг маси тіла на добу (1 мг/м2 площі поверхні тіла на добу) до досягнення остаточного росту. Лікування слід припинити після першого року лікування, якщо СВ швидкості росту менше +1. Лікування слід припинити, якщо швидкість росту менше 2 см/рік і кістковий вік становить більше 14 років для дівчаток або 16 років – для хлопчиків (визначають при необхідності), що відповідає віку закриття росткових зон в епіфізах кісток.Дорослі: Замісна терапія:Доза повинна відповідати індивідуальним потребам хворого.Хворим, у яких НГР виникла у дитинстві, рекомендується починати лікування з 0,2-0,5 мг/добу з подальшим підбором дози на підставі значень концентрації IGF-1.Хворим, у яких НГР виникла у дорослому віці, рекомендується розпочинати лікування з малих доз 0,1-0,3 мг/добу (що відповідає 0,3-0,9 МО/добу) і кожного місяця поступово підвищувати дозу до одержання максимального ефекту. Як показник правильного підбору дози слід використовувати рівень інсуліноподібного фактора росту I (ІПФР-I) у сироватці крові. Жінки потребують більшої дози, ніж чоловіки, у яких з часом підвищується чутливість до IGF-1. Це може свідчити про те, що жінки, особливо ті, хто перебуває на замісній терапії естрогенами, одержують замалу дозу, а чоловіки − зависоку.З віком необхідна доза препарату зменшується.Підтримуюча доза варіює у різних хворих, але рідко перевищує 1 мг/добу (що відповідає 3 МО/добу).Інструкція з виконання ін’єкцій гормону ростуНордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл − випускається у багатодозовій шприц-ручці, попередньо заповненій розчином людського гормону росту для ін’єкцій, яку слід утилізувати після використання (див. рис.1). Зовнішній ковпачок голки   Внутрішній ковпачок голки   Для кожної ін’єкції можна виставити дозу за кількістю клацань (від 1 до 29) при повертанні ковпачка дозатора. Виставляється доза і здійснюється ін’єкція.   Лікар визначає необхідну дозу гормону, яка виражена в міліграмах. Вона має бути переведена у кількість клацань дозуючого пристрою шприц-ручки Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл.РиДля переводу дози з міліграмів на кількість клацань слід користуватися перевідною таблицею.Завжди слід перевіряти відповідність перевідної таблиці концентрації гормону в шприц-ручці Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл. На мг-шкалі перевідної таблиці спочатку знаходять відповідну дозу. Після цього знаходять відповідну до неї кількість клацань.Наприклад: коли доза становить 2,40 мг, то відповідна їй кількість клацань буде 18.Перевідна таблиця: Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл Інтервал у мг Від До мг - мг Кількість клацань 0,01 - 0,19 0,20 - 0,32 0,33 - 0,46 0,47 - 0,59 0,60 - 0,72 1 2 3 4 5 0,73 - 0,86 0,87 - 0,99 1,00 - 1,12 1,13 - 1,26 1,27 - 1,39 6 7 8 9 10 1,40 - 1,52 1,53 - 1.66 1,67 - 1,79 1,80 - 1,92 1,93 - 2,06 11 12 13 14 15 2,07 - 2,19 2,20 - 2,32 2,33 - 2,46 2,47 - 2,59 2,60 - 2,72 16 17 18 19 20 2,73 - 2,86 2,87 - 2,99 3,00 - 3,12 3,13 - 3,26 3,27 - 3,39 21 22 23 24 25 3,40 - 3,52 3,53 - 3,66 3,67 - 3,79 3,80 - 3,87 26 27 28 29 1. Підготовка шприц-ручки Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл до ін’єкції А Зняти ковпачок шприц-ручки. ВЗняти захисний чохол з голки НовоФайнâ і нагвинтити її на шприц-ручку Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл. Зняти зовнішній і внутрішній ковпачки голки. Зберігати зовнішній ковпачок голки для того, щоб використати його після ін’єкції. СПеревірка току рідини.Перед першим використанням шприц-ручки слід перевірити ток рідини, аби впевнитися, що ви введете належну дозу без пухирців повітря. Для того щоб витиснути повітря і забезпечити точне дозування препарату, слід поставити шприц-ручку вертикально голкою вверх і, обережно стукаючи по корпусу, впевнитися, що пухирці повітря зібралися у верхній частині картриджа. DТримаючи шприц-ручку Нордітропін® НордіЛет®  10 мг/1,5 млвертикально голкою вверх, слід повернути контейнер гормону росту за стрілкою (див. рис. D) на одне клацання.ЕПродовжуючи тримати шприц-ручку Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл вертикально, притиснути до упору натискну кнопку. Повторюйте етапи С та Е, доки на кінчику голки не з’явиться крапля розчину гормону. Якщо крапля розчину не з’являється, не користуйтеся шприц-ручкою Нордітропін® НордіЛет®  10 мг/1,5 мл .Завжди перевіряйте ток рідини перед першим використанням шприц-ручки Нордітропін® НордіЛет® 10 мг/1,5 мл . Повторно перевіряйте ток рідини після падіння шприц-ручки на тверду поверхню або коли ви не впевнені у її належній роботі.У разі несправності шприц-ручки слід обміняти її на нову у свого постачальника.FНадіти ковпачок на шприц-ручку так, щоб цифра "0" знаходилася проти покажчика дози. GТримаючи шприц-ручку НордіЛетâ НордіЛет®  10 мг/1,5 мл горизонтально, повернути ковпачок за стрілкою (див. рис. G) і виставити потрібну дозу.Під час виставлення дози ні в якому разі не торкатися натискної кнопки. Коли при виставленні дози натискна кнопка вільно не підіймається, розчин гормону росту буде виливатися через голку. Шкала на ковпачку шприц-ручки вказує на число клацань (0, 1, 2, 3, 4 клацань). При повороті ковпачка натискна кнопка піднімається. Шкала натискної кнопки вказує на число клацань (5, 10, 15, 20 і 25).Повний оберт ковпачка шприц-ручки відповідає 5 клацанням.Для того, щоб упевнитися у правильності виставленої дози, слід завжди контролювати показання шкал ковпачка і натискної кнопки. Приклади виставлення доз (див. рис. Н);Як виставити 4 клацання Слід повертати ковпачок доти, доки цифра "4" не стане проти покажчика дози.Як виставити 8 клацань: Слід зробити повний оберт ковпачка, при цьому цифра "0" знову стане проти покажчика дози, тобто зроблено 5 клацань. Продовжувати повертати ковпачок доки цифра "3" не стане проти покажчика дози. На шкалі натискної кнопки з’явиться цифра "5". Додати до цифри "3" на шкалі ковпачка цифру "5" на шкалі натискної кнопки. У сумі виходить 8 клацань.НДля перевірки виставленої дози додати цифру на шкалі ковпачка до найбільшої цифри на шкалі натискної кнопки. Коли дозу виставлено невірно, повернути ковпачок вперед чи назад до виставлення потрібної кількості клацань. Максимальна доза дорівнює 29 клацанням.Коли виставлена доза більша за максимальну, то розчин гормону росту почне витікати з голки, тобто доза буде невірною. Коли це зроблено помилково, слід повернути ковпачок у зворотному напрямі, доки натискна кнопка повністю не повернеться у початкове положення, при цьому буде відчуватися опір ковпачка.Якщо цифра "0" не стала проти покажчика дози, зняти ковпачок і знову надіти його на шприц-ручку, як це показано на рис. F.Після цього знову виставити дозу, пам’ятаючи, що 29 клацань відповідають максимальній дозі. Після виставлення дози зняти ковпачок для того, щоб зробити ін’єкцію.3. Виконання ін’єкції розчину гормону росту IВиконання ін’єкції включає в себе два етапи: перший етап — введення голки в шкіру.другий етап — натискання натискної кнопки для введення дози гормону.Після ін’єкції розчину гормону росту голка повинна знаходитися під шкірою не менше 6 секунд. Доки голку не буде витягнуто зі шкіри, утримувати натискну кнопку повністю натиснутою. Це забезпечить повне введення дози гормону.Після виконання ін’єкції надіти на голку зовнішній захисний ковпачок, відгвинтити голку та утилізувати її. Надіти на шприц-ручку ковпачок так, щоб цифра "0" знаходилася проти покажчика дози.Медичні працівники, родичі та інший обслуговуючий персонал повинні чітко виконувати інструкції з утилізації голок для запобігання ризику випадкового уколу.4. Наступні ін’єкціїЗавжди перед ін’єкцією слід впевнитися, що натискна кнопка повністю опущена. Коли вона не знаходиться у початковому положенні, обертати ковпачок шприц-ручки доти, доки вона повністю не опустилася. Після цього виконати вказівки розділів 1-3. Ніколи не слід вважати звук клацання за критерій правильності виставлення дози. Завжди слід перевіряти значення обох шкал для того, щоб упевнитися, що дозу виставлено правильно.Слід пам’ятати, що:У проміжках між ін’єкціями шприц-ручка Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл має бути щільно закрита ковпачком.Для кожної ін’єкції слід використовувати нову голку.Не нагвинчувати голку на шприц-ручку Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл, коли нею не користуються.Покажчик рівня розчину гормону росту призначений лише для визначення об’єму препарату гормону росту, що залишився у картриджі. Не слід користуватися показаннями цього покажчика при виставленні дози.Не можна виставляти дозу, більшу за кількість клацань, що залишилася.Після використання всього об’єму розчину препарату відгвинтити голку і утилізувати шприц-ручку.5. ДоглядШприц-ручка Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл працює точно і безпечно. Препарат Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл не можна сильно струшувати. З ним слід поводитися акуратно. Слід уникати ситуацій, при яких шприц-ручку Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл можна пошкодити. Необхідно захищати шприц-ручку Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл від пилу, бруду і прямих сонячних променів. Не слід користуватися препаратом Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл, коли розчин гормону росту в картриджі став непрозорим і не є безбарвним.Зовнішню поверхню шприц-ручки Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл протирати змоченою у спирті ватою.Не слід занурювати шприц-ручку Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл у спирт або миючі засоби, змазувати її − все це може призвести до пошкодження її механізму.

Гостре передозування спочатку призводить до гіпоглікемії, а згодом до гіперглікемії. Гіпоглікемію при цьому можна виявити за допомогою біохімічного аналізу (тобто клінічні симптоми відсутні). Передозування препарату протягом тривалого часу призводить до розвитку симптомів, що виникають при надмірному продукуванні гормону росту в організмі.

У хворих із дефіцитом гормону росту відзначають недостатність об’єму позаклітинної рідини. Коли починають лікування соматропіном, цей дефіцит коригується. При цьому може виникати (особливо у дорослих) затримка рідини з периферичним набряком. Також можуть виникати легкі болі у суглобах і м’язах, а також парестезії. Ці симптоми зазвичай тимчасові, дозозалежні та можуть потребувати зменшення дози на деякий період. Найбільш серйозніб та/або найчастіші а  побічні реакції під час лікування соматропіном:;бвнутрішньочерепні пухлини, зокрема менінгіоми, у підлітків/молоді, які в дитинстві проходили курс лікування опроміненням злоякісних пухлин голови одночасно з терапією соматропіном;;браптова смерть у дітей з синдромом Прадера-Віллі з такими факторами ризику, як ожиріння тяжкого ступеня, обструкція верхніх дихальних шляхів або апное уві сні та неідентифіковані респіраторні інфекції в анамнезі; ;а,бпорушення толерантності до глюкози, в тому числі глікемія натще, а також явний цукровий діабет; гіперінсулінізм;;бвиражена діабетична ретинопатія;;бвивих голівки стегнової кістки у дітей;набряк суглобів;;бпрогресування сколіозу у дітей;епіфізеоліз голівки стегнової кістки;аваскулярний некроз голівки стегнової кістки.;авиявлення латентного центрального гіпотиреозу;;ареакції в місці ін’єкції, висипання, ліпоатрофія, рідкі генералізовані реакції гіперчутливості;;бпанкреатит (див. розділ Особливості застосування). У дітей можуть спостерігатися такі побічні ефекти, які зустрічаються нечасто (≥1/1000 до ≤1/100) або рідко (≥1/10.000 до ≤1/1000):реакції в місцях ін’єкцій;біль у місцях ін’єкцій;головний біль;біль у суглобах і м’язах;периферичні набряки;шкірні висипи.При лікуванні препаратом Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл у дітей із синдромом Тернера може збільшуватися довжина кінцівок (рук і ніг).У ході відкритого рандомізованого клінічного дослідження була відзначена тенденція до збільшення частоти виникнення запалень середнього вуха. Однак збільшення кількості інфекційних отитів не призвело до збільшення числа оперативних втручань на вусі порівняно з групою хворих, які одержували менші дози препарату.У дорослих можуть виникати такі побічні реакції:дуже часто (≥1/10)периферичні набряки;часто (>1/100,

Одночасне лікування глюкокортикоїдами може послаблювати ефект соматропіну.Хворі з дефіцитом АКТГ продовжують замісну терапію ретельно підібраними дозами глюкокортикоїдів, щоб уникнути їх пригнічуючого впливу на соматропін.Під час досліджень взаємодії лікарських засобів, що були проведені за участю хворих із дефіцитом гормону росту, було показано, що введення соматропіну може підвищувати кліренс сполук, які метаболізуються ізоферментами цитохрому Р450. Так, кліренс сполук, що метаболізуються цитохромом Р450 ЗА4 (таких як, статеві стероїди, кортикостероїди, антиконвульсанти та циклоспорин) може істотно підвищуватися, що призводить до зниження рівня цих сполук. Клінічне значення цього явища невідомо.У хворих, які перебувають на інсулінотерапії, після початку лікування соматропіном може виникнути необхідність корекції дози інсуліну.

2 роки.Після першої ін’єкції шприц-ручку можна зберігати до 4 тижнів при температурі 2-8 °С (у холодильнику) або до 3 тижнів при температурі не вище 25 °С.Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Препарат слід зберігати в зовнішній упаковці при температурі 2-8 °С (у холодильнику). Не заморожувати.Не використовувати препарат, який був заморожений або піддавався дії високої температури.Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місті.

Багатодозова, попередньо заповнена пластикова шприц-ручка, яка містить вмонтований картридж об’ємом 1,5 мл. Картридж знизу закрито гумовим поршнем, а зверху - ламінованим гумовим диском, який герметизовано алюмінієвим ковпачком.

Без рецепта.