Нозепам инструкция по применению

1 таблетка містить 10 мг оксазепаму;допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат, лактоза, полівінілпіролідон, цукор.

таблетки білого чи білого із злегка жовтуватим відтінком кольору;

Фармакодинаміка. Оксазепам виявляє анксіолітичну і седативну дію. Міорелаксантні і протисудомні властивості виражені слабкіше. Усуває напруження, зменшує або пригнічує тривогу і страх, емоційне напруження.Механізм дії пов’язаний з підсиленням ГАМК-ергічних процесів у головному мозку. Анксіолітична дія препарату пов’язана головним чином з гальмуючим впливом на лімбічну систему. Фармакокінетика. Оксазепам майже повністю (90 - 100%) всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація активної речовини в плазмі крові досягається через 1 - 3 години. 95 - 98% оксазепаму зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу 0,6 - 2,0 л/кг. Період напіввиведення з плазми від 5 до 15 годин. В печінці оксазепам швидко метаболізується в оксазепам-о-глюкуронід - головний неактивний метаболіт. Виявлена невелика кількість шести неактивних, частково кон’югованих метаболітів. Виділення здійснюється нирками (87%). З калом виводиться менше 10% від прийнятої дози. При нирковій недостатності метаболічний кліренс оксазепаму і його вільна концентрація в плазмі залишаються в межах норми.Оксазепам проникає крізь плацентарний бар’єр, виділяється з грудним молоком.

Неврози, неврозоподібні і психозоподібні розлади, при наявності тривоги, страху, підвищеної дратівливості, порушення сну, сенесто-іпохондричні розлади і нав’язливі стани, особливо якщо хворі погано переносять інші транквілізатори.

Підвищена чутливість до оксазепаму та інших бензодізепінів; медикаментозна, наркотична чи алкогольна залежність; гостре отруєння алкоголем, снодійними засобами, опіатами, психотропними засобами (нейролептиками, антидепресантами, літієм); тяжка форма міастенії. З великою обережністю Нозепам можна призначати при міастенії, спинальній і церебральній атаксії, нічному апное. Не призначають дітям до 6 років.Вагітність і годування груддю.

У хворих на алкоголізм чи барбітуратозалежних хворих можлива перехрестна толерантність. Хворі групи ризику (дихальна недостатність і хронічні обструктивні хвороби легень, старі чи ослаблені хворі, гіпотензія, серцева недостатність, органічні зміни мозку, порушення функції печінки і нирок) на початку лікування повинні перебувати під медичним наглядом для встановлення індивідуальної реакції хворого на медикамент з метою виключення можливого відносного передозування препарату.Застосування Нозепаму протягом декількох тижнів без перерви може викликати фізичну і психічну залежність, тому після 2 тижнів необхідно оцінити доцільність подальшої терапії. Слід враховувати, що при тривалому застосування (понад 1 тиждень) після припинення прийому препарату попередні симптоми можуть поновитись підсилено. Тому терапію припиняють, поступово знижуючи дози, особливо після прийому великих доз. У хворих на епілепсію раптове припинення прийому Нозепама може викликати епілептичні напади.При тривалому застосуванні препарату рекомендується контролювати картину крові, функцію печінки і нирок.Особам, професія яких потребує підвищеної уваги і швидких психічних і моторних реакцій, під час лікування препаратом необхідно утримуватися від виконання потенційно небезпечних робіт.З великою обережністю Нозепам можна призначати при міастенії, спинальній і церебральній атаксії, нічному апное.Дітям від 6 до 14 років Нозепам можна призначати тільки після серйозної оцінки співвідношення ступеня ризику і доцільності терапії.

Нозепам приймають внутрішньо, запиваючи рідиною. Доза має бути по змозі низькою а тривалість курсу лікування невеликим.При невротичних станах, які супроводжуються тривогою, страхом, збудженням, підвищеною дратівливістю: для дорослих разова доза становить 10 - 30 мг. При амбулаторному лікуванні звичайно добова доза становить 20 - 30 мг (у два прийоми – уранці і ввечері). У більш тяжких випадках дозу збільшують до 15 мг вранці і в обід і 15 -30 мг ввечері. Максимальна добова доза – 120 мг. Дози понад 60 мг призначають тільки при стаціонарному лікуванні.У гострих випадках необхідно визначити, чи обмежитись прийомом однієї разової дози або лікуванням протягом декількох днів.Порушення сну: при безсонні викликаному станом тривоги, призначають 10 - 25 мг за півгодини – годину до сну. Максимальна разова доза – 50 мг. Ввечері таблетку не слід приймати відразу після їжі, оскільки дія препарату уповільнюється і залежно від тривалості сну можливі залишкові явища (втома, порушення здатності зосередитись наступного ранку).Для лікування алкогольного абстинентного синдрому: 15 - 30 мг 3 - 4 рази на день. Для осіб похилого віку, ослаблених хворих, при порушенні функції печінки і нирок, серцевій і легеневій недостатності, а також при органічних змінах мозку добова доза становить 10 мг (по 5 мг вранці і ввечері), при необхідності дозу збільшують до 15 мг на добу.Приблизно через 2 тижні від початку лікування слід впевнитись, чи є показання для продовження прийому Нозепаму, оскільки небажано перевищувати тривалість безперервного лікування протягом 4 тижнів. Застосування Нозепаму протягом декількох тижнів може викликати фізичну і психічну залежність. При необхідності тривалого лікування (декілька місяців) застосовують метод перервної терапії – припиняють прийом Нозепаму на декілька днів і знову повертаються до його застосування в індивідуально підібраній терапевтичній дозі.Застосування препарату припиняють, поступово знижуючи дозу. Раптове припинення прийому препарату може викликати синдром абстиненції: збудження, тривогу, порушення сну.Побічні дії.Застосування препарату у великих дозах може супроводжуватись надмірною сонливістю, м’язовою слабкістю, в’ялістю, порушенням координації рухів і концентрації уваги, запамороченням, підвищеною втомлюваністю. Рідко виникають: головний біль, гіпотензія, нудота, сухість у роті, збільшення або зниження апетиту, порушення артикуляції (дизартрія) і зору (двоїння, затуманеність), ретенція сечі, гастроінтестинальні розлади, висипання, тремор, порушення лібідо, зміни в картині крові, лейкопенія, жовтяниця. Можливі парадоксальні реакції підсилення агресивності, гостре збудження, страх, порушення сну, депресія, підвищена пітливість і тремор (до судом), психічні реакції (абстинентний делірій). В цих випадках зменшують дозу або відміняють прийом препарату. В період лікування Нозепамом слід категорично відмовитись від спиртних напоїв, оскільки можуть виявитися індивідуальні реакції. Необхідно повідомити пацієнта про те, що при появі будь-яких побічних явищ слід звернутися до лікаря.

Симптоми отруєння: легкого ступеня оглушеність, сонливість, атаксія, дизартрія, м’язева атонія і дискінезія, гіпотензія. При важкому отруєнні спостерігається пригнічення дихання і кровообігу центрального характеру (з ціанозом, коматозний стан).Лікування: Якомога раніше спричинити блювання і промити шлунок, звичайно достатньо заходів контролю за диханням, пульсом і артеріальним тиском і симптоматичного лікування, однак необхідно усунути можливу обструкцію дихальних шляхів. Гемодіаліз малоефективний.При бензодіазепіновій інтоксикації як спеціальний антидот застосовується флумазеніл. Свідомість повертається через 5 - 15 хвилин після введення препарату.

Дія взаємно підсилюється при одночасному застосуванні Нозепаму з іншими засобами, які пригнічують центральну нервову систему (психотропними, снодійними, анестезуючими чи засобами для наркозу, b-адреноблокаторами, опіатами). Особливо це стосується алкоголю (можуть спостерігатись непередбачувані індивідуальні реакції). Можливе підсилення дії міорелаксантів. У хворих, які тривало приймають інші медикаменти, наприклад, гіпотензивні чи антидіабетичні засоби, взаємодію важко прогнозувати. У цьому випадку лікар повинен з’ясувати, чи приймає хворий інші препарати, і на початку лікування нозепамом необхідне ретельне спостереження за хворим.Циметидин уповільнює метаболізм Нозепаму.

міжнародна та хімічна назва: Oxazepam; 7-хлор-2, 3-дигідро-3-окси-5-феніл-1Н-1,4- бензодіазепін-2-ОН;

Таблетки.

вул. Рупницу 5, Олайне, LV-2114 Латвія.