Остеоартизи инструкция по применению

діючі речовини: глюкозаміну гідрохлорид, магнію фосфат, кальцію фосфат;1 таблетка містить глюкозаміну гідрохлориду 750 мг, магнію фосфату еквівалентно магнію 12 мг, кальцію фосфату еквівалентно кальцію 35 мг;допоміжні речовини: олія рослинна гідрогенізована, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, гіпромелоза, поліетиленгліколь, тальк, віск карнаубський.

Глюкозамін є натуральним водорозчинним аміносахаридом, який входить до складу майже усіх тканин людини, включаючи хрящі і синовіальну рідину. Він продукується організмом із глюкози. Глюкозамін бере участь у побудові хрящової тканини, кісткової тканини, створенні сухожилля, синтезі суглобової рідини, сполучної тканини, шкіри. Використовується хондроцитами для синтезу глюкозаміногліканів, протеогліканів і гіалуронової кислоти.Глюкозамін має хондропротекторний та помірний протизапальний ефекти. Нестача глюкозаміну може зменшити швидкість продукування змазки і спричинити її загущення у суглобах, що заважає руховій функції. Це зменшує здатність суглоба до амортизації і призводить до наступної його травми. Застосування екзогенного глюкозаміну перешкоджає прогресуванню дегенеративних процесів в опорно-руховому апараті, збільшує швидкість відновлення хряща і нормалізує обмін речовин у хрящовій і кістковій тканинах. Крім того, він захищає хрящ від токсичного впливу нестероїдних протизапальних засобів і глюкокортикоїдів.Магнію фосфат чинить протисудомну і спазмолітичну дію, швидко усуває біль різного характеру, бере участь у вуглеводному обміні, біосинтезі білків.Кальцій бере участь у формуванні міцної кісткової тканини, передачі нервового сигналу і скороченні м’язів. Фосфорнокислий кальцій входить до складу клітин кісток і разом з альбуміном утворює кісткову тканину. Ця сіль кальцію корисна при захворюваннях зубів, сприяє утворенню елементів крові. Додавання до препарату кальцію і магнію сприяє відновленню і формуванню кісткової тканини, зміцненню стінок судин, нормалізації роботи нервової тканини.

Больовий синдром при остеоартриті, остеохондрозі, ревматизмі, фіброзиті, міозиті; больовий та набряковий синдроми при артриті, подагрі; остеоартроз.

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату, до морепродуктів, тромбофлебіти, цукровий діабет, тяжкі порушення функції печінки або нирок у стадії декомпенсації, фенілкетонурія, схильність до кровотеч, гіпермагніємія, гіперкальціємія як наслідок гіперпаратиреозу (первинного або вторинного генезу), гіперкальціурія, умови, що призводять до гіперкальціємії, і/або гіперкальціурії (наприклад, мієлома, кісткові метастази), нефроуролітіаз.

Під час прийому препарату необхідно контролювати рівень вмісту кальцію в крові і сечі, рівень магнію в крові. У пацієнтів із захворюваннями нирок легкого та помірного ступеня (проявляється у людей літнього віку) необхідно здійснювати періодичний контроль за виведенням кальцію з сечею та за рівнем кальцію у плазмі крові. Крім того, необхідно контролювати виділення кальцію з сечею у пацієнтів з утворенням конкрементів у нирках в анамнезі, а також з метою виключення гіперкальціурії.Застосовувати з обережністю хворим, які приймають серцеві глікозиди.При виникненні алергічних реакцій або геморагій лікування слід припинити.

Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю. На період лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Препарат не застосовувати дітям.

Приймати внутрішньо дорослим по 1 таблетці 2 рази на добу під час їжі. Добова доза –2 таблетки. Потім приймати по 1 таблетці для підтримуючого лікування.Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від характеру захворювання.Зазвичай курс лікування становить 4-6 тижнів.

На даний час про явища передозування при застосуванні препарату не повідомлялось. Разом з тим можна припустити, що при перевищенні максимальної добової дози можливе посилення проявів побічної дії препарату, може спостерігатися відчуття нудоти, можливий біль в епігастральній ділянці, метеоризм, діарея.При тривалому застосуванні у дозах, що перевищують рекомендовані, можливі гіперкальціємія, гіпермагніємія. Симптоми: гіперкальціємія, головний біль, слабкість, порушення апетиту (анорексія), нудота, блювання, запор, біль у животі, спрага, млявість, біль у м’язах і суглобах, порушення серцевого ритму, ураження нирок.При нирковій недостатності можуть проявлятися токсичні ефекти, характерні для отруєння магнієм. Симптоми отруєння магнієм: зниження артеріального тиску, нудота, блювання, пригнічення центральної нервової системи, уповільнення рефлексів, зміни ЕКГ, пригнічення дихання, кома, зупинка серця та параліч дихання, анурія.Лікування: регідратація, форсований діурез. У разі ниркової недостатності при необхідності проводити гемодіаліз або перитонеальний діаліз. Терапія симптоматична.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк.З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, макулопапульозні висипання, реакції фоточутливості, кропив’янка, відчуття свербежу, еритема, дерматит.З боку травного тракту: диспептичні розлади, нудота, блювання, біль у животі, печія, запор, діарея, метеоризм, забарвлення випорожнень у темний колір.З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, головний біль, безсоння, підвищена втомлюваність, зниження настрою.Інші: випадання волосся, розлади зору, загальна слабкість, набряки, синці.

При одночасному прийомі глюкозамін підсилює всмоктування у травному тракті антибіотиків групи тетрациклінів і зменшує – пеніцилінів і хлорамфеніколу. Проявляє синергізм дії при одночасному застосуванні з хондроїтином та іншими хондропротекторами. При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами та нестероїдними протизапальними засобами препарат може знижувати потребу в них, а також у знеболювальних засобах. Ефективність лікування підвищується при збагаченні дієти вітамінами А, С та солями марганцю, магнію, міді, цинку і селену. При одночасному прийомі з ацетилсаліциловою кислотою або з антикоагулянтами чи антиагрегантами рекомендовано проводити контроль згортання крові.Повідомлялося про тенденцію виникнення кровотеч у пацієнтів, які приймають варфарин і глюкозамін. Дана взаємодія до кінця не підтверджена, але пацієнти, які приймають антикоагулянти/антиагреганти, повинні знати про це. Відсутні випадки взаємодії глюкозаміну з іншими антикоагулянтами рослинного походження; можливий ризик виникнення кровотеч при застосуванні глюкозаміну з препаратами рослинного походження, які знижують згортання крові. При одночасному лікуванні серцевими глікозидами необхідно контролювати ЕКГ і клінічний стан, оскільки препарати кальцію можуть потенціювати терапевтичні чи токсичні ефекти серцевих глікозидів.Глюкокортикостероїди зменшують всмоктування кальцію.З обережністю застосовувати з діуретиками.При одночасному застосуванні діуретиків тіазидного ряду збільшується ризик виникнення гіперкальціємії, оскільки вони збільшують канальцеву реабсорбцію кальцію. Фуросемід та інші петльові діуретики, навпаки, збільшують виведення кальцію нирками.Є повідомлення, що глюкозамін може вплинути на концентрацію у крові циклоспорину.Біфосфанати. Ризик зменшення всмоктування біфосфанатів у шлунково-кишковому тракті. Бажано дотримуватись мінімального інтервалу у 2 години між прийомом біфосфанатів і кальцію. Рекомендована перерва між прийомом кальцію і солями заліза і/або цинку не менше 2 годин через ризик зменшення всмоктування у шлунково-кишковому тракті солей заліза і/або цинку. Стронцій. Ризик зменшення біодоступності стронцію на 60-70 % у разі спільного використання з препаратами, що містять кальцій.Рекомендовано уникати застосування кальцію до чи після прийому препаратів, що містять стронцій. Естрамустин. Рекомендована перерва між прийомом кальцію та естрамустину не менше 2 годин через ризик зменшення шлунково-кишкового всмоктування естрамустину.Гормони щитовидної залози. Ризик зменшення шлунково-кишкового всмоктування левотироксину. Рекомендовано дотримуватись перерви не менше 2 годин між прийомами препаратів кальцію і левотироксину.Продути харчування. Можлива взаємодія з продуктами харчування, які містять щавлеву кислоту (шпинат, ревінь, щавель, какао, чай), фосфати (свинина, шинка, ковбасні вироби, сосиски, плавлені сири, десерти/йогурти, напої з колою) або фітинову кислоту (цільнозернові пластівці, висушені овочі, насіння олійних культур, шоколад). Тому рекомендована перерва між прийомом таких продуктів і застосуванням препарату.