Реместип (Terlipressin) инструкция по применению

діюча речовина: терліпресину ацетат;1 мл розчину містить терліпресину 0,1 мг у вигляді терліпресину ацетату;допоміжні речовини: натрію хлорид; кислота оцтова; натрію ацетат, тригідрат; вода для ін'єкцій.

Фармакодинаміка.Терліпресин (N-тригліцил-8-лізин-вазопресин) – синтетичний аналог вазопресину, природного гормону задньої долі гіпофіза, що відрізняєтся від нього заміщеним у 8-й позиції аргініном на лізин, а також тим, що три гліцинових залишки приєднані до термінальної аміногрупи цистеїну. Фармакологічна дія терліпресину полягає у поєднанні специфічного ефекту речовин, утворених у результаті його ферментативного розщеплення. Помітними ефектами терліпресину є виражений вазоконстрикторний та антигеморагічний. Найбільш помітним у цьому відношенні ефектом є зниження кровообігу в паренхімі внутрішніх органів, внаслідок чого знижується печінковий кровотік і тиск у системі ворітної вени.Фармакодинамічні дослідження показали, що терліпресин, подібно до аналогічних пептидів, спричиняє спазм артеріол і венул переважно в паренхімі внутрішніх органів, скорочення гладкої мускулатури стінки стравоходу, підвищення тонусу та перистальтики кишечнику загалом.Крім впливу на гладкі м'язи судин, терліпресин стимулює гладку мускулатуру матки, у тому числі при відсутності вагітності.За результатами досліджень дії препарату у тварин і людей, максимальна його активність спостерігалась у внутрішніх органах і шкірі.Клінічних проявів антидіуретичного ефекту терліпресину не виявлено.Фармакокінетика.Власне терліпресин є неактивним щодо гладкої мускулатури, але він слугує хімічним депо для фармакологічно активних речовин, які утворюються у результаті ферментативного розщеплення. Цей ефект розвивається повільніше, ніж ефект лізин-вазопресину, але триває значно довше.Лізин-вазопресин зазвичай піддається біотрансформації в печінці, нирках та інших тканинах.Фармакокінетичний профіль після внутрішньовенного введення найкраще описаний за допомогою двокомпонентної моделі. Період напіввиведення становить 40 хвилин, метаболічний кліренс – 9 мл/кг за хвилину, об'єм розподілу – 0,5 л/кг. Очікувана концентрація лізин-вазопресину починає визначатися у плазмі приблизно через 30 хвилин після введення терліпресину. Максимальна концентрація досягається між 60 і 120 хвилинами.

Кровотечі травного тракту та сечостатевих шляхів, наприклад кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки; маткова кровотеча, зумовлена функціональними порушеннями або іншими причинами, пологами, абортом тощо; кровотечі, пов'язані з хірургічними втручаннями, зокрема на органах черевної порожнини й малого таза.Місцево – під час гінекологічних втручань на шийці матки.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого допоміжного компонента препарату. Септичний шок у пацієнтів з низьким серцевим викидом. Вагітність.

При лікуванні Реместипом необхідно контролювати артеріальний тиск, частоту пульсу та баланс рідини. Препарат слід обережно застосовувати пацієнтам з артеріальною гіпертензією та захворюваннями серця. Слід проявляти особливу обережність при лікуванні осіб літнього віку, оскільки досвід застосування у цієї категорії пацієнтів обмежений. Дані щодо рекомендацій із дозування для цієї категорії пацієнтів відсутні.Не слід застосовувати Реместип у пацієнтів із септичним шоком із низьким серцевим викидом.Реместип не є кровозамінним засобом для пацієнтів з дефіцитом об'єму циркулюючої крові. Оскільки після застосування терліпресину епізодично спостерігалися фокальні некрози, слід уникати внутрішньом'язового введення, застосовуючи нерозведений препарат у дозах 0,5 мг і більше тільки внутрішньовенно.Застосування в період вагітності або годування груддю.Застосування Реместипу у період вагітності протипоказано. Встановлено, що Реместип спричинює скорочення матки та підвищення внутрішньоматкового тиску на ранніх термінах вагітності та може знижувати кровообіг матки. У кролів спостерігалися самовільні викидні та вади розвитку.Невідомо, чи виділяється препарат з грудним молоком. Виділення Реместипу з грудним молоком не вивчалося на тваринах. Ризик для грудних дітей не може бути виключений. Рішення щодо продовження/припинення грудного годування чи продовження/припинення терапії Реместипом слід прийняти, беручи до уваги користь від годування грудним молоком дітей і користь від терапії терліпресином для жінок.Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.Досліджень щодо впливу терліпресину на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводилося.

ДоросліСпочатку проводити внутрішньовенну ін’єкцію 2 мг терліпресину кожні 4 години. Лікування слід продовжувати, доки не мине 24 години з моменту зупинення кровотечі, але не довше 48 годин. Після застосування початкової дози дозу можна відкорегувати до 1 мг внутрішньовенно кожні 4 години для пацієнтів із масою тіла < 50 кг або у разі появи побічних реакцій.Кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу у дорослих: 1 мг (1000 мкг) кожні 4-6 годин протягом 3-5 днів. Для запобігання рецидиву кровотечі лікування слід продовжувати протягом 24-48 годин після її припинення. Препарат вводять внутрішньовенно болюсно або у вигляді короткочасної інфузії. Лікарський засіб застосовують нерозведеним або розводять 0,9 % розчином натрію хлориду.Інші види кровотеч травного тракту у дорослих: 1 мг (1000 мкг) кожні 4-6 годин. Препарат також можна застосовувати як засіб першої допомоги незалежно від хірургічного втручання, якщо є підозра на кровотечу з верхніх відділів травного тракту.Кровотечі з внутрішніх органів у дітей: зазвичай вводять у дозі від 8 до 20 мкг/кг маси тіла з інтервалом 4-8 годин. Препарат слід вводити протягом усього періоду кровотечі; загальною рекомендацією є продовження введення для запобігання рецидиву кровотечі так само, як у випадку кровотеч у дорослих. За наявності склерозованих варикозних вузлів стравоходу призначають одноразове введення у дозі 20 мкг/кг маси тіла болюсно.Кровотечі сечостатевих шляхів: з огляду на різницю активності ендопептидаз у плазмі крові та тканинах, діапазон дозувань є достатньо широким – від 0,2 до 1 мг, які призначають з інтервалом 4-6 годин.При ювенільних маткових кровотечах рекомендовані дози – від 5 до 20 мкг/кг маси тіла. Препарат слід застосовувати внутрішньовенно.Місцеве застосування при гінекологічних втручаннях на шийці матки: 0,4 мг (400 мкг) розводять 0,9 % розчином натрію хлориду до об'єму 10 мл, застосовують інтрацервікально або парацервікально. У цьому випадку ефект препарату розвивається через 5-10 хвилин. За необхідності дозу можна збільшити або призначити повторно.Діти. Препарат застосовують для лікування дітей згідно з рекомендованою схемою.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу (2 мг протягом 4 годин) у зв'язку з тим, що ризик розвитку тяжких побічних ефектів з боку серцево-судинної системи є дозозалежним. Для контролю артеріальної гіпертензії, яка може розвинутися при лікуванні Реместипом, слід застосовувати клонідин або симпатолітики. Для купірування брадикардії вводять атропін.

Побічні реакції, що найчастіше спостерігалися у ході клінічних досліджень (частота 1–10 %): блідість, підвищений артеріальний тиск, біль у животі, нудота, діарея та головний біль.Антидіуретичний ефект Реместипу може спричинити гіпонатріємію, якщо не контролюється баланс рідини.Частота виникнення побічних ефектів класифікується таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 – <1/10); нечасто (≥1/1000 – <1/100); рідко (≥1/10000 – <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (наявні дані не дають змоги оцінити частоту).Порушення з боку серця: часто – брадикардія, аритмія, ознаки ішемії на ЕКГ; нечасто − фібриляція передсердь, шлуночкові екстрасистоли, тахікардія, біль у грудях, інфаркт міокарда, перевантаження рідиною з набряком легенів, тахікардія типу “пірует” (torsade de pointes), серцева недостатність.Порушення з боку судин: часто − звуження периферичних судин, периферична ішемія, блідість шкіри, гіпертензія або гіпотензія; нечасто − ішемія кишечнику, периферичний ціаноз, припливи.Порушення з боку дихальної системи: нечасто − утруднене дихання, дихальна недостатність, біль під час дихання, бронхоспазм, зупинка дихання; рідко – задишка.Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – транзиторна діарея, транзиторний спастичний біль у животі; нечасто – транзиторна нудота, транзиторне блювання.Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – спричинення нападів епілепсії; дуже рідко – апоплексія.Порушення обміну речовин, метаболізму: нечасто – гіпонатріємія, якщо не контролюється баланс рідини. Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини: нечасто – місцевий некроз шкіри, лімфангіт.Порушення з боку статевих органів: часто – спастичний біль у нижніх відділах живота (у жінок); нечасто – підвищений тонус матки, ішемія матки.Порушення у місці введення: нечасто – некроз у місці ін'єкції. Повідомлялось про окремі випадки реакцій гіперчутливості.

Терліпресин потенціює дію неселективних бета-адреноблокаторів щодо зниження портальної гіпертензії. Одночасне застосування з препаратами, що спричинюють брадикардію (такими як пропофол, суфентаніл), може призвести до тяжкої брадикардії та зниження серцевого викиду.

2 роки.

Зберігати у холодильнику (при температурі від +2 до + 8 °C) в оригінальній упаковці.Не заморожувати.Протягом 1 місяця препарат може зберігатися при температурі до 25 °C (наприклад, в автомобілі швидкої допомоги).Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 2 мл або по 10 мл в ампулі; по 5 ампул у картонній упаковці.

Несумісність

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.Застосовувати тільки рекомендовані розчинники (див. розділ Спосіб застосування та дози).