Тамивир инструкция по применению

Гетеро Драгс Лтд, Индия

Противовирусные средства.

Фармакодинаміка. Озельтамівіру фосфат є пропрепаратом потужного селективного інгібітору ферментів класу нейрамінідаз вірусу грипу. Вірусні нейрамінідази дуже важливі для вивільнення нових вірусних частинок з інфікованих клітин і подальшого поширення вірусу в організмі.Активний метаболіт пригнічує нейрамінідази вірусів грипу типів А і В. Його концентрації, необхідні для пригнічення активності ферменту на 50 % (IC50), знаходяться в нижній межі наномолярного діапазону. Активний метаболіт також пригнічує ріст вірусу грипу in vitro і гальмує реплікацію вірусу і його патогенність in vivo.Активний метаболіт зменшує виділення вірусів грипу А і В з організму, пригнічуючи вихід вірусів з інфікованих клітин.Фармакокінетика. Активний метаболіт досягає всіх основних місць локалізації грипозної інфекції, він виявлявся в легенях, промивних водах бронхів, слизовій оболонці порожнини носа, в середньому вусі і трахеї в концентраціях, що забезпечують противірусний ефект.Зв’язування активного метаболіту з білками плазми людини низьке (приблизно 3 %). Зв’язування пропрепарату з білками плазми людини досягає 42 %, чого не достатньо, щоб спричинити істотні взаємодії між ліками.450Фармакокінетика в особливих випадкахХворі з ураженням нирок. Експозиція активного метаболіту обернено пропорційна зниженню функції нирок. Хворим із кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв рекомендується корекція дози. Дані про хворих із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну – менше 10 мл/хв) відсутні.Хворі з ураженням печінки. У пацієнтів із ураженням печінки очікувати істотного збільшення експозиції до озельтамівіру фосфату або його активного метаболіту не слід.Хворі літнього віку. У хворих літнього віку (65 – 78 років) експозиція активного метаболіту в рівноважному стані була на 25 – 35 % вища, ніж у більш молодих пацієнтів, при застосуванні аналогічних доз Тамівіру. Період напіввиведення препарату у літніх хворих такий самий, як і в молодих пацієнтів. З урахуванням даних відносно експозиції до препарату і переносимості, коригувати дози для осіб літнього віку немає потреби.Діти. У дітей молодшого віку виведення пропрепаратів та активного метаболіту відбувалося швидше, ніж у дорослих, що приводить до більш низької AUC щодо конкретної дози. Прийом препарату в дозі 2 мг/кг дає таку ж AUC озельтамівіру карбоксилату, яка досягається у дорослих після одноразового прийому капсули 75 мг препарату (що еквівалентно приблизно 1 мг/кг). У дітей старше 12 років експозиція активного метаболіту така ж, як у дорослих.

Профілактика та лікування грипу А та В.

Гіперчутливість до озельтамівіру фосфату або до будь-якого компонента препарату. Дитячий вік до 1 року.

Даних про ефективність озельтамівіру фосфату при захворюваннях, спричинених іншими збудниками, окрім вірусів грипу типу А і В, немає. Ефективність препарату у пацієнтів, що почали лікування через 48 годин після виникнення симптомів, не встановлена. Ефективність при лікуванні пацієнтів з хронічними захворюваннями серця і/або органів дихання не встановлена. Немає інформації щодо лікування грипу у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або станом, що вимагає госпіталізації. Безпека і ефективність повторних курсів лікування або профілактики не встановлена. Ефективність при лікуванні і профілактиці в імунокомпрометованих хворих не встановлена. Слід враховувати, що тяжка бактеріальна інфекція може починатися з грипоподібних симптомів, супроводжувати грип або бути його ускладненням. Озельтамівіру фосфат не показаний для запобігання таких ускладнень.У пацієнтів (в основному у дітей), які отримують Тамівір з метою лікування грипу, можлива поява судом і делірійподібних психоневрологічних порушень. Ці випадки рідко супроводжуються небезпечними для життя діями. Роль Тамівіру у розвитку цих явищ невідома. Подібні психоневрологічні порушення також відмічались у хворих на грип, які не отримували Тамівір.

На сьогодні даних щодо застосування препарату вагітними жінками недостатньо, щоб оцінити тератогенну або фетотоксичну дію озельтамівіру фосфату. Зважаючи на це, Тамівір можна призначати в період вагітності тільки у тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини. На період лікування слід утримуватися від годування груддю.

Немає даних щодо негативного впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами, але слід враховувати, що під час прийому препарату можливе запаморочення та інші реакції з боку нервової системи. 

Застосовують дітям віком від 1 року.

Тамівір можна приймати під час або незалежно від вживання їжі. У деяких пацієнтів переносимість препарату поліпшується, якщо його приймають під час вживання їжі.Стандартний режим дозуванняЛікуванняЛікування потрібно розпочинати у перший або другий день появи симптомів грипу.Дорослі та діти старше 13 років. Рекомендований режим дозування Тамівіру - по одній капсулі 75 мг 2 рази на добу перорально протягом 5 днів. Збільшення дози понад 150 мг/добу не посилює ефекту.Діти. Дітям з масою тіла > 40 кг, які можуть проковтнути капсули, слід приймати препарат по одній капсулі 75 мг 2 рази на добу перорально протягом 5 днів.ПрофілактикаРекомендована доза Тамівіру для профілактики грипу після контакту з хворим на грип - по 75 мг 1 раз на добу перорально протягом 10 днів. Прийом препарату слід розпочинати не пізніше ніж у перші 2 дні після контакту. Рекомендована доза для профілактики під час сезонної епідемії грипу - по 75 мг 1 раз на добу; показана безпечність препарату при прийманні його протягом 6 тижнів. Профілактична дія триває стільки, скільки триває приймання препарату.Діти. Дітям з масою тіла > 40 кг, які можуть проковтнути капсули, з профілактичною метою слід приймати препарат по одній капсулі 75 мг один раз на добу перорально протягом 10 днів. У випадках, коли у дорослих і дітей існує проблема з проковтуванням капсул, необхідно відкрити капсулу і висипати її вміст у невелику кількість (максимально 1 чайна ложка) підсолодженого продукту харчування (шоколадний сироп (із вмістом цукру чи без цукру), світло-коричневий цукор чи столовий цукор, розчинений у воді, солодкий десерт, згущене молоко з цукром, яблучне пюре чи йогурт) для того, щоб приховати гіркий смак. Суміш необхідно ретельно перемішати і дати пацієнту. Необхідно проковтнути всю суміш одразу ж після приготування.Пацієнтам, яким Тамівір призначений у дозі 30-60 мг, необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:1. Тримаючи одну капсулу Тамівіру 75 мг над склянкою, обережно відкрити капсулу і висипати її вміст у склянку.2. Додати до порошку 5 мл води за допомогою шприца з поділками (так званий градуйований шприц). Суміш необхідно ретельно перемішати протягом близько 2 хвилин.3. Набрати у шприц відповідну кількість суміші зі склянки залежно від маси тіла пацієнта (див. таблицю 1). Не потрібно набирати у шприц нерозчинений білий порошок, який є наповнювачем. Вміст шприца, натискуючи на поршень, необхідно витиснути в другу склянку. Невикористану суміш слід вилити.Таблиця 1 Рекомендована доза Тамівіру залежно від маси тіла Маса тіла Рекомендована доза Кількість суміші Тамівіру на одну дозу ≤ 15 кг 30 мг 2 мл > 15 кг і ≤ 23 кг 45 мг 3 мл > 23 кг і ≤ 40 кг 60 мг 4 мл 4. Рекомендована доза становить 30 мг, 45 мг або 60 мг двічі на добу протягом 5 діб з метою лікування і один раз на добу - з метою профілактики.5. У другу склянку до суміші необхідно додати невелику кількість (максимально 1 чайну ложку) підсолодженого продукту харчування для того, щоб приховати гіркий смак (для дітей).6. Суміш необхідно ретельно перемішати і дати пацієнту. Необхідно проковтнути всю суміш одразу ж після приготування. Якщо у склянці залишилась певна кількість суміші, необхідно сполоснути склянку за допомогою невеликої кількості води і дати пацієнту випити суміш, яка залишилась.Дозування в особливих випадкахПацієнти з ураженням нирокЛікування та профілактика грипу.Для пацієнтів із кліренсом креатиніну понад 30 мл/хв коригувати дозу непотрібно. Хворим із кліренсом креатиніну 10-30 мл/хв при лікуванні рекомендовано зменшити дозу до 75 мг один раз на день протягом 5 діб, а при профілактиці - зменшити дозу до 75 мг через добу.Немає жодних рекомендацій для пацієнтів, які перебувають на звичайному гемодіалізі та подовженому перитонеальному діалізі, у термінальній стадії ниркової хвороби та хворих із кліренсом креатиніну ≤ 10 мл/хв.Пацієнти з ураженням печінкиIn vitro у пацієнтів з печінковою патологією не відзначено ні значного підвищення AUC озельтамівіру фосфату, ні зниження AUC активного метаболіту.Немає необхідності коригувати дозу хворим з порушенням функції печінки легкого і середнього ступеня тяжкості.Пацієнти літнього вікуНемає потреби коригувати дозу при лікуванні та профілактиці.

На сьогодні випадків передозування не описано, однак симптомами гострого передозування можуть бути нудота, блювання. Лікування симптоматичне.

Дорослі пацієнтиПри прийомі Тамівіру для лікування грипу найчастішими небажаними явищами були нудота і блювання. Вони мали транзиторний характер і виникали, як правило, після прийому першої дози. У більшості випадків ці реакції не вимагали відміни препарату. Інші небажані явища, що виникали з частотою ≥ 1 % при застосуванні Тамівіру по 75 мг 2 рази на добу, включають діарею, бронхіт, біль у животі, запаморочення, головний біль, кашель, безсоння, слабкість, носові кровотечі, кон'юнктивіт.У пацієнтів, які приймали Тамівір для профілактики грипу, відзначався біль різної локалізації, ринорея, диспепсія та інфекції верхніх дихальних шляхів.ДітиНайчастіше небажане явище - блювання. Небажані явища, що спостерігалися в > 1 % дітей, які застосовували озельтамівір: біль у животі, носові кровотечі, порушення слуху та кон'юнктивіт (виникали раптово, припинялись, незважаючи на продовження лікування і в більшості не були причиною припинення лікування), нудота, діарея, бронхіальна астма (включаючи загострення), гострий середній отит, пневмонія, синусит, бронхіт, дерматит, лімфоаденопатія.Побічні ефекти, зареєстровані у післяреєстраційному періоді:Шкіра і підшкірна жирова тканина: у поодиноких випадках - алергічні реакції (дерматит, висипання, екзема, кропив'янка). Поодинокі випадки мультиформної еритеми, синдрому Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу, анафілактичні/анафілактоїдні реакції.Гепатобіліарна система: у поодиноких випадках - гепатит та підвищення рівня печінкових ферментів у хворих на грип, які застосовували озельтамівір.Нервово-психічна сфера: психоневротичні порушення, що проявлялися судомами та делірієм (включаючи зміну рівня свідомості, сплутаність свідомості, неадекватну поведінку, марення, галюцинації, ажитації, тривогу, нічні кошмари) у хворих на грип при застосуванні Тамівіру. Не відомо, чи пов'язані психоневротичні порушення із застосуванням Тамівіру, оскільки психоневротичні розлади також були зареєстровані у хворих на грип, які не застосовували цей препарат. Тому рекомендується спостерігати за поведінкою хворих, особливо дітей. У випадку будь-яких проявів неадекватної поведінки слід одразу звернутися до лікаря.Шлунково-кишковий тракт: рідко спостерігалися випадки шлунково-кишкових кровотеч. Зокрема, прояви геморагічного коліту зникали при ослабленні перебігу грипу чи після відміни препарату.

Лікарські взаємодії, обумовлені конкуренцією за естеразу, що перетворюють озельтамівіру фосфат на активну речовину, остаточно не визначені. Низький ступінь зв’язування озельтамівіру й активного метаболіту з білками не дають підстав припускати наявність взаємодій, пов’язаних з витісненням лікарських засобів зі зв’язку з білками.Ні озельтамівіру фосфат, ні активний метаболіт не є добрим субстратом для поліфункціональних оксидаз системи цитохрому Р450 або для глюкуронілтрансфераз. Основи для взаємодії з пероральними контрацептивами немає.Циметидин – неспецифічний інгібітор ізоферментів системи цитохрому Р450, що конкурує за канальцеву секрецію препаратів лужного типу, які мають властивості катіонів і не впливають на плазмові концентрації озельтамівіру і його активного метаболіту. Клінічно значущі лікарські взаємодії, що ґрунтуються на конкуренції за канальцеву ниркову секрецію, малоймовірні, що пояснюється відомою безпечністю більшості цих препаратів, особливостями елімінації активного метаболіту (клубочкова фільтрація й аніонна канальцева секреція) і видільною спроможністю цих двох шляхів. Одночасне призначення пробенециду призводить до збільшення експозиції до активного метаболіту приблизно у 2 рази внаслідок гальмування активної канальцевої секреції в нирках. Однак корекція дози при одночасному застосуванні з пробенецидом не потрібна. Одночасний прийом із парацетамолом не впливає на плазмові концентрації озельтамівіру, його активного метаболіту і парацетамолу.Не виявлено взаємодії Тамівіру з препаратами, що часто застосовуються: інгібіторами АПФ (еналаприл, каптоприл), тіазидними діуретиками (бендрофлюазид), антибіотиками (пеніцилін, цефалоспорини, азитроміцин, доксициклін), блокаторами Н2-рецепторів (ранітидин, циметидин), бета-блокаторами (пропранолол), ксантинами (теофілін), симпатоміметиками (псевдоефедрин), опіатами (кодеїн), кортикостероїдами, інгаляційними бронхолітиками й аналгетиками (аспірин, ібупрофен і парацетамол).

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

По 10 капсул у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.

Без рецепта.

Місцезнаходження61013, Україна, м. Харків, вул. Шевченка, 22.