

1 таблетка містить 200 мг або 300 мг теофіліну безводного;допоміжні речовини: лактоза, гіпромелоза (К4М), гіпромелоза ( К15М), повідон, магнію стеарат.
білі, круглі, пласкі таблетки зі скошеними краями;
Симптоматичне лікування та профілактика бронхоспазмів, обумовлених бронхіальною астмою, хронічними бронхітами та емфіземою.
Протипоказаний дітям, вагітним жінкам та у період годування груддю. Підвищена чутливість до похідних ксантину. Також протипоказано пацієнтам із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, епілепсією (за винятком осіб, які застосовують відповідні протисудомні засоби), при гострому інфаркті міокарда, вираженій артеріальній гіпертензії, тахіаритмії, гіпертиреозі, тяжких порушеннях функції печінки.
Незважаючи на те, що за умов дотримання дозування, рівень препарату у плазмі крові нечасто перевищує 20 мкг/мл, слід контролювати стан пацієнтів, у яких з тієї чи іншої причини, послаблений кліренс теофіліну;осіб із печінковою недостатністю.старших 55 років, особливо чоловіків із хронічними захворюваннями легень.Особи літнього віку, концентрація теофіліну в крові яких перевищує 20 мкг/мл, частіше відмічають прояви побічних ефектів, таких як вентрикулярна аритмія чи судоми, ніж пацієнти молодшого віку.Менш серйозні симптоми токсичного впливу теофіліну (нудота, занепокоєння) можуть часто виникати на початкових стадіях лікування, але, зазвичай, скороминущі.Клінічні дані щодо застосування теофіліну пролонгованої дії для лікування дітей відсутні.Вагітність та годування груддюПоки що не відомо чи може теофілін виявляти несприятливий вплив на плід, однак протягом вагітності застосовувати ксантини слід лише у разі крайньої потреби.Теофілін проникає в грудне молоко й може спричинити дратівливість чи інші ознаки інтоксикації у немовлят. Серйозні побічні ефекти малоймовірні і можливі лише у випадку, коли концентрація препарату в крові матері досягне критичного рівня.Паління суттєво впливає на метаболізм та виведення теофіліну. В осіб, котрі випалюють 1-2 пачки цигарок на день, період напіввиведення скорочується. Елімінація активної речовини подовжується в осіб з вираженою дихальною недостатністю, при печінковій та нирковій недостатності, вірусній інфекції, гіпертермії.Прийом алкоголю та кофеїнвмісних продуктів також впливає на метаболізм теофіліну.
Таблетку теофіліну слід проковтнути цілою. Її не слід подрібнювати чи розжовувати.Середня початкова доза для дорослих у перші 1-2 дні становить 16 мг/кг маси тіла чи 400 мг (відповідно вибирають меншу), її слід застосовувати за два прийоми, а у наступні дні поступово збільшувати до 800 мг на добу для досягнення найкращих результатів.Тривалість терапії.Оптимальні дози і тривалість прийому препарату необхідно підбирати індивідуально, орієнтуючись на характер перебігу захворювання, супутні патологічні процеси, характер комплексної терапії, вік, масу тіла та особливості метаболізму.
До цього часу про випадки передозування Теофіліну-200, Теофіліну-300 не повідомлялося.При концентраціях теофіліну у крові, вищих ніж 20 мкг/мл, виникають такі побічні ефекти, як блювання, серцеві аритмії, діарея, підвищена дратівливість, тремор, безсоння та дуже сильні судоми, може розвиватися кома, що призводить до летальних наслідків.
Прояви побічних ефектів теофіліну зазвичай слабкі. Якщо концентрація теофіліну у плазмі крові не перевищує 20 мкг/мл, можлива поява нудоти, блювання, головного болю, занепокоєння, безсоння та печії.
Відмічався токсичний синергізм із ефедрином; подібне може трапитись також у разі застосування інших бронходилататорів-симпатоміметиків.Алопуринол, фенобарбітал, циметидин, норфлоксацин, іпрофлоксацин, еритроміцин, пероральні контрацептиви та пропранолол сприяють підвищенню концентрації теофіліну в плазмі крові.Фенітоїн, метотрексат та рифампін знижують концентрацію теофіліну.
міжнародна та хімічна назви: theophylline, 1,3-диметилксантин;
Форма випускуТаблетки пролонгованої дії.
АдресаДілянка № 646/1, Аграрно-Промислова Зона Дабхель, Даман-396210, Індія.
ЗаявникТОВ АРВІН ГРУП, Латвія.
АдресаІлукстес 25Е, Рига, ЛВ-1073, Латвія.
Приведенная научная информация является обобщающей, основана на официально утвержденной инструкции по применению и не может быть использована для принятия решения о возможности применения конкретного лекарственного препарата.