Торвадак инструкция по применению

Торвадак фото, инструкция
Внешний вид упаковки лекарственного средства может отличаться от изображения на сайте.
Дозировка:
Торвадак таблетки, п/плен. обол., по 10 мг №35 (7х5)
Производитель:
Регистрация:
№ UA/8347/01/01 от 30.05.2008. Приказ № 283 от 30.05.2008
Фарм. группа:
Редакторская группа
Проверено
Stadnik-Anna
Анна Стадник Добавлено: 03.03.2020
Фото аватара
Юлия Жарикова Обновлено: 11.04.2020
Инструкция предоставлена гос. реестром мед. препаратов Украины

Официальная инструкция

Состав:

діюча речовина: 1 таблетка, 10 мг, містить аторвастатину кальцію, що еквівалентно аторвастатину 10 мг;допоміжні речовини: кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний, гідроксипропілметилцелюлоза-6cps, магнію стеарат, тальк очищений, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 6000, діамантовий синій (Е 133);діюча речовина: 1 таблетка, 20 мг, містить аторвастатину кальцію, що еквівалентно аторвастатину 20 мг;допоміжні речовини: кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний, гідроксипропілметилцелюлоза-6cps, магнію стеарат, тальк очищений, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 6000.

Основные физико-химические свойства:

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг: небесно-блакитного кольору, круглі, двоопуклі таблетки, з лінією розлому з одного боку і гладенькі - з іншого;таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 20 мг: від білого до майже білого кольору, круглі, двоопуклі таблетки, з лінією розлому з одного боку і гладенькі – з іншого.

Производитель:

Кадила Хелткер Лтд., Индия

Фармакотерапевтическая группа:

Гиполипидемические средства.

Фармакологические свойства:

Фармакодинаміка. Аторвастатин (активна речовина препарату) – селективний конкурентний інгібітор 3–гідрокси–3–метилглутарил–коензиму А (ГМГ-КоА) редуктази – ферменту, який бере участь у перетворенні ГМГ-КоА в мевалонат – попередник стеролів, у тому числі холестерину. У пацієнтів із гомозиготною та гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, неспадковою формою гіперхолестеринемії і змішаними дисліпідеміями аторвастатин знижує концентрацію загального холестерину, ХС-ЛПНЩ та апо В. Аторвастатин знижує також рівень холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС-ЛПДНЩ) та тригліцеридів (ТГ), а також незначною мірою збільшує кількість ХС-ЛПВЩ.Аторвастатин знижує рівні холестерину і ліпопротеїнів у плазмі крові за рахунок пригнічення ГМГ-КоА-редуктази, синтезу холестерину в печінці і збільшення кількості рецепторів ЛПНЩ на поверхні гепатоцитів, що призводить до посилення захоплення і катаболізму ЛПНЩ.Аторвастатин зменшує синтез ЛПНЩ, спричиняє виражене і стійке підвищення активності ЛПНЩ-рецепторів. У пацієнтів із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією засіб є ефективним при неефективності терапії іншими гіполіпідемічними засобами.Первинним місцем дії аторвастатину є печінка, яка відіграє головну роль у синтезі холестерину і кліренсі ЛПНЩ. Зменшення рівня холестерину ЛПНЩ добре корелює з дозою препарату та концентрацією його в організмі.Аторвастатин дозозалежно (10-80 мг) знижує рівень загального холестерину (на 30-46%), ХС-ЛПНЩ (на 41-61 %), апо В (на 34-50%) та ТГ (на 14-33%) у пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, неспадковими формами гіперхолестеринемії та змішаною гіперліпідемією, включаючи хворих на інсуліннезалежний цукровий діабет. У пацієнтів з ізольованою гіпертригліцеридемією аторвастатин знижує рівень загального холестерину, ХС-ЛПНЩ, ХС-ЛПДНЩ, апо В, ТГ, холестерин–ліпопротеїнів невисокої щільності та підвищує ХС-ЛПВЩ. У пацієнтів із дисбеталіпопротеїнемією аторвастатин зменшує рівень холестерин–ліпопротеїну середньої щільності (ХС-ЛПСЩ). Аторвастатин значно зменшує частоту летальних серцево–судинних захворювань і нелетального інфаркту міокарда та загальну частоту кардіоваскулярних захворювань, частоту летального і нелетального інсульту, а також зменшує необхідність виконання реваскуляризації міокарда. Аторвастатин є ефективним засобом у профілактиці розвитку ускладнень ішемічної хвороби серця та атеросклерозу. Фармакокінетика. Торвадак® швидко всмоктується з травного тракту. Максимальна концентрація досягається протягом 1-2 годин. Ступінь всмоктування пропорційний дозі. Біодоступність у таблетках відносна (95 – 99 %), порівняно з розчином. Абсолютна біодоступність - приблизно 12 %, системна (щодо інгібування ГМГ-КоА-редуктази) - 30 %. Зв’язування з білками плазми – не менше 98 %. Середній об’єм розподілу – 381 л. У печінці за участю цитохрому Р450 ЗА4 перетворюється на орто- і парагідроксильовані похідні та продукти бета–окиснення (70 % інактивації ГМГ-КоА-редуктази припадає на частку метаболітів). Концентрація в плазмі значно підвищується при алкогольному цирозі печінки (блокується біотрансформація). Виводиться з жовчю. Період напіввиведення – 14 годин. У більшості пацієнтів дія проявляється при дозі 10 мг на день протягом 2 тижнів, максимальний ефект розвивається через 4 тижні.

Показания к применению:

Як доповнення до дієти для лікування пацієнтів із підвищеним рівнем загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ), аполіпопротеїну В, тригліцеридів, з метою збільшення холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) у хворих із первинною гіперхолестеринемією (гетерозиготна сімейна і неспадкова гіперхолестеринемія), комбінованою (змішаною) гіперліпідемією (тип ІІа і ІІb за класифікацією Фредриксона), гіпертригліцеридемією (тип ІV за класифікацією Фредриксона) і дисбеталіпопротеїнемією (тип ІІІ за класифікацією Фредриксона) у випадках, коли дієта не забезпечує належного ефекту.Для зниження рівня загального холестерину та ХС-ЛПНЩ у пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, коли дієта та інші немедикаментозні методи не забезпечує належного ефекту.Пацієнтам без клінічних проявів серцево-судинних захворювань, з наявністю або відсутністю дисліпідемії, але які мають кілька факторів ризику серцево-судинних захворювань, таких як тютюнопаління, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, низький рівень ХС-ЛВЩ або наявність у сімейному анамнезі інформації про захворювання на серцево-судинні хвороби в молодому віці з метою:зниження ризику летальних проявів ішемічної хвороби серця і нелетального інфаркту міокарда; зниження ризику виникнення інсульту;зниження ризику виникнення стенокардії і необхідності виконання процедур реваскуляризації міокарда.У пацієнтів із клінічними симптомами коронарних захворювань аторвастатин показаний для:зниження ризику розвитку нелетального інфаркту міокарда;зниження ризику розвитку летального та нелетального інсульту;зниження ризику при проведенні процедур реваскуляризації;зниження ризику госпіталізації з приводу застійної серцевої недостатності;зниження ризику виникнення стенокардії.У дітей віком від 10 до 17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією як доповнення до дієти для зниження рівня загального холестерину, ХС-ЛПНЩ та аполіпопротеїну В (апо В) навіть за умови дотримання адекватної дієти, якщо:а) рівень ХС-ЛНЩ залишається ≥190 мг/дл абоб) рівень ХС-ЛНЩ залишається ≥160 мг/дл тау сімейному анамнезі має місце виникнення серцево-судинних захворювань у молодому віці; у хворих дітей має місце два чи більше інших факторів ризику виникнення серцево-судинних захворювань.

Противопоказания:

Гіперчутливість до активної речовини препарату або до будь-якого компонента препарату. Захворювання печінки у гострій фазі або стійке підвищення (невідомого ґенезу) рівнів трансаміназ у сироватці крові в 3 або більше разів.Вагітність, період годування груддю або жінки дітородного віку, які не використовують ефективні методи контрацепції. Торвадак® може бути призначений жінкам дітородного віку лише тоді, коли можливість завагітніти малоймовірна і жінка була поінформована про потенційні небажані наслідки для плода.Дитячий вік до 10 років (ефективність і безпека застосування препарату не вивчені).

Особенности применения:

Вплив на печінку. Як і при застосуванні інших гіполіпопротеїнемічних засобів цього ж класу, при лікуванні аторвастатином може відбуватися помірне підвищення активності трапсаміназ сироватки крові (у 3 рази більше, ніж верхній рівень норми – ВРН). Стійке підвищення активності трансаміназ (у 3 рази більше, ніж ВРН у двох чи більше випадках) спостерігалось у 0,7 % пацієнтів протягом клінічних досліджень. Межі цих відхилень становили 0,2, 0,2, 0,6 і 2,3% при прийомі 10, 20, 40 і 80 мг препарату відповідно. Підвищення активності трансаміназ не супроводжувалося жовтяницею чи іншими клінічними симптомами. Коли дозу аторвастатину знижували, робили перерву в лікуванні або припиняли приймання препарату, рівень трансаміназ нормалізувався. Більшість пацієнтів продовжували лікування нижчими дозами аторвастатину без розвитку ускладнень.Показники функції печінки потрібно визначити перед початком лікування і періодично контролювати протягом курсу лікування. Пацієнтам, у яких виникають прояви порушення функції печінки, слід визначити показники її функції. Пацієнти, у яких спостерігається підвищення активності трансаміназ, повинні перебувати під наглядом лікаря до того часу, поки ці показники не нормалізуються. У тих випадках, коли показники АЛT та АСT більше ніж у 3 рази перевищують норму, рекомендовано зменшити дозу аторвастатину або припинити лікування. Аторвастатин може спричиняти підвищення активності трансаміназ.Аторвастатин слід призначати з обережністю пацієнтам, які вживають алкоголь та/або мають захворювання печінки в анамнезі. Хвороби печінки в активній фазі чи підвищення активності трансаміназ із незрозумілих причин є протипоказанням для призначення препарату Торвадак®.Вплив на скелетні м’язи. Повідомлялось про виникнення міалгії у пацієнтів, які приймали аторвастатин. Під міопатією слід розуміти біль у м’язах або слабкість м’язів у поєднанні зі зростанням рівня креатинфосфокінази (КФК) у 10 разів від ВРН. Імовірність виникнення цього стану слід розглядати у пацієнтів з дифузною міалгією, болючістю або слабкістю м’язів та/або суттєвим збільшенням рівня КФК.У випадках нез’ясованого болю чи слабкості м’язів, особливо, коли це супроводжується нездужанням та лихоманкою, пацієнтам рекомендовано негайно звернутись до лікаря. Лікування аторвастатином необхідно припинити у випадках значного підвищення активності КФК або при діагностованій чи підозрюваній міопатії. Ризик виникнення міопатії під час лікування препаратами цієї групи зростає при одночасному прийомі циклоспорину, фібратів, еритроміцину, нікотинової кислоти або азольних протигрибкових препаратів. Деякі з цих препаратів є інгібіторами метаболізму Р450 ЗА4 та/або транспортування препарату. CYP3A4 – це первинний гепатоізофермент, який сприяє біотрансформації аторвастатину. Лікарі повинні уважно зважити потенційну користь та ризик одночасного застосування аторвастатину та фібратів, еритроміцину, імуносупресивних препаратів, протигрибкових засобів та нікотинової кислоти у гіполіпідемічних дозах. Протягом перших місяців лікування та в період підвищення дози препаратів слід уважно слідкувати за станом пацієнтів. Таким чином, слід призначати меншу початкову та підтримуючу дози аторвастатину при його одночасному застосуванні з наведеними вище лікарськими засобами. У таких випадках рекомендовано періодично перевіряти рівень КФК, але це не виключає можливості виникнення тяжкої міопатії. Аторвастатин може спричиняти підвищення активності КФК.Як і при застосуванні інших препаратів цього класу, під час застосування аторвастатину повідомлялось про поодинокі випадки розвитку рабдоміолізу та вторинної ниркової недостатності, спричиненої міоглобулінурією. Лікування аторвастатином необхідно тимчасово припинити у всіх пацієнтів з раптовим тяжким станом, що нагадує міопатію або за наявності факторів схильності до виникнення вторинної ниркової недостатності, спричиненої рабдоміолізом (наприклад, тяжкі гострі інфекційні захворювання, гіпотонія, обширне оперативне втручання, травма, серйозні порушення обміну речовин, ендокринні порушення, дисбаланс електролітів, неконтрольовані судоми). Геморагічний інсульт.Під час ретроспективного аналізу підтипів інсульту у пацієнтів без ішемічної хвороби серця (ІХС), що нещодавно перенесли транзиторну ішемічну атаку (ТІА), було виявлено, що частота геморагічного інсульту у групі пацієнтів, що отримували 80 мг аторвастатину, була вищою порівняно з групою плацебо. Особливо виражене зростання ризиків спостерігали у пацієнтів, що раніше вже переносили геморагічний інсульт або лакунарний інфаркт. Для пацієнтів, що раніше перенесли геморагічний інсульт або лакунарний інфаркт, співвідношення ризиків та користі для аторвастатину 80 мг остаточно не встановлене. У пацієнтів з геморагічним інсультом чи лакунарним інфарктом в анамнезі до початку лікування слід ретельно зважити потенційну користь лікування та ризик розвитку геморагічного інсульту.До початку лікуванняАторвастатин слід з обережністю призначати пацієнтам, у яких присутні фактори схильності до розвитку рабдоміолізу. До початку лікування статинами у пацієнтів схильних до розвитку рабдоміолізу слід визначати рівень КК у таких ситуаціях:Порушення функції нирок.Гіпофункція щитовидної залози.Спадкові розлади м'язової системи у родинному або особистому анамнезі.Перенесені в минулому випадки токсичного впливу статинів або фібратів на м'язи.Перенесені в минулому захворювання печінки та/або споживання великих кількостей алкоголю.У пацієнтів літнього віку (старших за 70 років) необхідність проведення означених заходів слід оцінювати з урахуванням наявності інших факторів схильності до розвитку рабдоміолізу.Ситуації, в яких можливе підвищення рівнів препаратів у плазмі крові, як от взаємодії та використання у особливих популяцій пацієнтів, в тому числі популяцій з спадковими хворобами.У подібних випадках рекомендовано оцінювати співвідношення ризиків та можливої користі від лікування, та проводити клінічний моніторинг стану пацієнтів. Якщо до початку лікування рівень КК значно підвищено (перевищує ВРН більш ніж у 5 разів), лікування починати не слід. Вимірювання ріння креатинкіназиРівень креатинкінази не слід визначати після інтенсивних фізичних навантажень або за наявності будь-яких можливих альтернативних причин підвищення рівня креатинкінази (КК), оскільки це може ускладнити розшифрування результатів. Якщо на вихідному рівні спостерігається значне підвищення КК (перевищення ВРН більш ніж у 5 разів), то через 5–7 днів необхідно провести повторне визначення для підтвердження результату. Під час лікування Пацієнти мають знати про необхідність негайно повідомляти про розвиток болю у м'язах, судом чи слабкості, особливо коли вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою. У випадку появи цих симптомів під час лікування аторвастатином необхідно визначити рівень КК у цього пацієнта. Якщо виявиться, що рівень КК значно підвищений (перевищує ВРН більш ніж у 5 разів), лікування слід припинити. Можливість припинення лікування слід також розглянути, якщо підвищення рівня КК не сягає п'ятикратного перевищення ВРН, але симптоми з боку м'язів носять важкий характер та щоденно стають причиною неприємних відчуттів. Після зникнення симптомів та нормалізації рівня КК можна розглянути можливість відновлення лікування аторвастатином чи початку лікування альтернативним статином за умови використання мінімальної можливої дози препарату та ретельного нагляду за станом пацієнта. Лікування аторвастатином необхідно припинити, якщо спостерігається клінічно значуще підвищення рівня КК (перевищення ВРН більш, ніж в 10 разів) або у випадку встановлення діагнозу рабдоміолізу (або підозри на розвиток рабдоміолізу). Одночасне застосування з іншими лікарськими препаратамиРизик розвитку рабдоміолізу підвищується при одночасному використанні аторвастатину з певними лікарськими препаратами, що можуть збільшити концентрацію аторвастатину в плазмі крові. Прикладами таких препаратів можуть виступати потужні інгібітори СYРЗА4 чи транспортних білків: циклоспорин, телітроміцин, кларитроміцин, делавірдін, стіріпентол, кетоконазол, воріконазол, ітраконазол, посаконазол та інгібітори протеаз ВІЛ, у тому числі рітонавір, лопінавір, атазапавір, індіпавір, дарунавір тощо. При одночасному використанні з гемфіброзилом та іншими похідними фібрової кислоти, еритроміцином, ниацином та езетімібом також може зростати ризик виникнення міопатій. Якщо можливо, слід розглядати можливість використання інших лікарських препаратів (що не взаємодіють з аторвастатином) замість вищезгаданих.У випадках, коли необхідно проводити одночасне лікування аторвастатином та згаданими препаратами, слід ретельно зважити користь та ризики від одночасного лікування. Якщо пацієнти приймають лікарські препарати, що підвищують концентрацію аторвастатину в плазмі крові, рекомендується знижувати дозу аторвастатину до мінімальної. Крім того, у випадку використання потужних інгібіторів СYРЗА4 слід розглянути можливість використання меншої початкової дози аторвастатину. Також рекомендується проводити належний клінічний моніторинг стану пацієнтів.Не рекомендується одночасно призначати аторвастатин та фузидову кислоту, тому варто розглянути можливість тимчасової відміни аторвастатину на період лікування фузидовою кислотою.Застосування у дітейВизначення безпеки експериментального препарату при використанні у дітей не проводили.Інтерстиціальна хвороба легенівПід час лікування деякими статинами (особливо під час довготривалого лікування) були описані виняткові випадки розвитку інтерстиціальної хвороби легенів. До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення самопочуття (стомлюваність, зниження ваги та лихоманка). У разі виникнення підозри, що у пацієнта розвинулась інтерстиціальна хвороба легенів, слід припинити лікування статинами. НаповнювачіДо складу препарату Торвадак® входить лактоза. Цей препарат не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов’язаними з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або порушенням абсорбції глюкозо-галактози.

Применение в период беременности или кормления грудью:

Торвадак® протипоказаний для застосування у період вагітності та годування груддю.Жінки репродуктивного віку повинні користуватися ефективними методами контрацепції. Торвадак® призначають жінкам репродуктивного віку тільки у тому випадку, коли вірогідність завагітніти дуже низька і пацієнтка поінформована щодо потенційного ризику для плода.Торвадак® протипоказаний у період годування груддю. Невідомо, чи даний препарат екскретується в грудне молоко. Оскільки існує потенційний ризик розвитку побічних ефектів у дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні, жінки, які приймають Торвадак®, повинні припинити годування груддю.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом:

При застосуванні аторвастатину необхідно враховувати можливість побічних реакцій у деяких хворих, які можуть вплинути на швидкість реакції при керуванні автомобілем або роботі з іншими механізмами.

Дети:

Торвадак® протипоказаний дітям віком до 10 років, оскільки ефективність і безпека застосування препарату у дітей даної вікової категорії не вивчена. 

Способ применения и дозы:

Перед початком застосування препарату Торвадак® хворому призначають гіпохолестеринемічну дієту на весь період лікування препаратом. Рекомендована початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу, внутрішньо, незалежно від прийому їжі в будь-який період дня. Початкова та підтримуюча дози встановлюються індивідуально, залежно від початкового рівня ХС-ЛПНЩ, мети лікування та чутливості пацієнта до препарату. Дозу можна підвищувати кожні 4 тижні до максимальної – 80 мг 1 раз на добу. Ефект лікування розвивається протягом 2 тижнів, максимальний ефект спостерігається через 4 тижні. Через 2-4 тижні після початку лікування та/або після титрування дози Торвадаку® необхідно перевірити рівень ліпопротеїдів і, залежно від результатів аналізу, відповідно відкоригувати дозування препарату. Первинна гіперхолестеринемія та комбінована (змішана) гіперліпідемія. Торвадак® призначають у дозі 10 мг 1 раз на добу, кожен день, незалежно від прийому їжі. Терапевтичний ефект досягається протягом 2 тижнів, максимальний терапевтичний ефект – протягом 4 тижнів лікування. Ефект підтримується протягом тривалого лікування.Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія. У більшості пацієнтів результат досягається при застосуванні препарату в дозі 80 мг 1 раз на добу. Гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія в педіатрії. Пацієнтам віком від 10 до 17 років рекомендовано призначати Торвадак® у початковій дозі 10 мг 1 раз на добу, кожен день. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг 1 раз на добу. Дозу підбирають індивідуально, залежно від мети лікування; коригування дози можливе з інтервалом 4 тижні і більше. Дози, що перевищують 20 мг, не вивчались у пацієнтів цієї вікової групи.Літній вік пацієнтів чи захворювання нирок не впливає на концентрацію аторвастатину в крові та його гіполіпідемічну дію, тому немає потреби в коригуванні дози для цієї групи пацієнтів.

Передозировка:

При передозуванні можливі міопатії (рабдоміоліз), порушення функції печінки. Не існує специфічного лікування при передозуванні аторвастатину. В разі передозування лікування повинно бути симптоматичним, а підтримуючі засоби мають призначатися за необхідності. Внаслідок значного зв’язування з протеїнами плазми гемодіаліз не може суттєво поліпшити кліренс аторвастатину.

Побочные действия:

Аторвастатин зазвичай добре переноситься. Побічні ефекти у більшості випадків легкого ступеня тяжкості та тимчасові. Найчастіше (з частотою ≥1 %) при застосуванні препарату відмічені такі побічні реакції: порушення сну, головний біль; нудота, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, метеоризм; міалгія; астенія.Також можливі такі побічні реакції:З боку психіки: безсоння, нічні кошмари, депресія.З боку функції нервової системи: головний біль, периферична невропатія, парестезія, гіпестезія, амнезія, запаморочення, дисгевзія, інсульт.З боку функції органів слуху та лабіринту: шум у вухах, втрата слуху.З боку функції органів зору: затьмарення зору, порушення зору.З боку функції ШКТ: нудота, діарея, панкреатит, блювання, біль у черевній порожнині, диспепсія, запор, метеоризм, відрижка.З боку метаболізму та харчування: гіперглікемія, гіпоглікемія, гіперглікемія, анорексія, збільшення маси тіла, цукровий діабет.З боку функції печінки та жовчного міхура: гепатит, холестатична жовтяниця, холестаз, печінкова недостатність.Порушення збоку дихальної системи, органів грудної клітини та середостіння: біль у горлі та гортані, носова кровотеча, виняткові випадки інтерстиційної хвороби легенів, особливо під час довнострокового лікування.Інфекції та інвазії: назофарингіт, інфекції сечовиідного тракту.Порушення скелетно - м'язової системи та сполучної тканини: міалгія, артралгія, біль у суглобах та кінцівках, судоми, набрякання суглобів, біль у спині та шиї, слабкість м’язів, м’язові спазми, міопатія, міозит, рабдоміоліз, тендопатія (іноді ускладнена розривом сухожілля).Шкіра та сполучна тканина: кропив'янка, висипання, свербіж, алопеція, ангіоневротичний набряк, бульозні висипання, ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівена-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.З боку функції репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, розлад статевої функції, гінекомастія.З боку функції кровоносної та лімфатичної системи: тромбоцитопенія.З боку функції імунної системи: анафілаксія, алергічні реакції (в тому числі анафілактичний шок). Ушкодження, отруєння та ускладнення процедур: розрив сухожилля.Загальні порушення: астенія, біль у грудях, периферичний набряк, нездужання, втома, лихоманка.Зміни результатів лабораторних аналізів: відхилення результатів функціональних проб печінки, підвищення активності креатин-кінази крові, аланінамінотрансферази крові, позитивний результат аналізу на вміст лейкоцитів у сечі.Частота, тип та ступінь важкості небажених реакцій у дітей будуть такими ж, що і ддорослих. Досвід щодо безпечності препарату при довгостроковому його використанні у дітей на сьогоднішній день є обмеженим.

Лекарственное взаимодействие:

Ризик виникнення міопатії під час лікування інгібіторами ГМГ-КоА редуктази підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, нікотинової кислоти або інгібіторів цитохрому Р450 ЗА4 (наприклад еритроміцину, азольних протигрибкових препаратів). Інгібітори цитохрому Р450 ЗА4. Аторвастатин метаболізується за допомогою цитохрому Р450 ЗА4. Одночасне застосування аторвастатину з інгібіторами цитохрому Р450 ЗА4 може призводити до підвищення концентрації аторвастатину в плазмі крові. Сила взаємодії та потенціювання ефекту залежить від варіабельності дії на цитохром Р450 ЗА4. Інгібітори перенесенняАторвастатин та метаболіти аторвастатину є субстратами транспортера OATP1B1. Інгібітори OATP1B1 (наприклад циклоспорин) можуть підвищувати біодоступність аторвастатину. Одночасне застосування 10 мг аторвастатину та циклоспорнну (5,2 мг/кг на добу) призводить до підвищення експозиції до аторвастатину у 7,7 раза. Еритроміцин/кларитроміцинПри одночасному застосуванні аторвастатину та еритроміцину (500 мг 4 рази на добу) або кларитроміцину (500 мг двічі на добу), які є інгібіторами цитохрому Р450 ЗА4, підвищується концентрація аторвастатину в плазмі крові.Інгібітори протеазиВнаслідок одночасного застосування аторвастатину та інгібіторів протеази, загальновідомих інгібіторів цитохрому Р450 ЗА4, концентрація аторвастатину в плазмі крові підвищується. Дилтіазему гідрохлоридОдночасний прийом аторвастатину (40 мг) та дилтіазему (240 мг) супроводжується підвищенням концентрації аторвастатину в плазмі крові.ЦиметидинУ результаті проведених досліджень ознак взаємодії аторвастатину та циметидину не виявлено.ІтраконазолОдночасне застосування аторвастатину (20 та 40 мг) та ітраконазолу (200 мг) супроводжувалось підвищенням показника AUC аторвастатину.Грейпфрутовий сікМістить один чи більше компонентів, що інгібують CYP 3A4 і можуть підвищувати концентрацію аторвастатину в плазмі крові, особливо при споживанні соку більше 1,2 л/добу.Інгібітори CYP3A4Відомо, що потужні інгібітори CYP3A4 призводять до значного підвищення концентрації аторвастатину (див.Табл. 1 та детальну інформацію, наведену нижче). Слід, за можливості, уникати одночасного застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад, циклоспорин, телітроміцин, кларитроміцин, делавірдін, стіріпентол, кетоконазол, воріконазол, ітраконазол, посаконазол та інгібітори протеаз ВІЛ, у тому числі рітонавір, лопінавір, атазанавір, індінавір, дарунавір тощо). У випадках, коли неможливо уникнути одночасного використання меншої початкової та максимальної доз аторвастатину. Також рекомендується проводити належний клінічний моніторинг стану пацієнтів (див. табл.1)Помірні інгібітори CYP3A4 (наприклад, еритроміцин, ділтіазем, верапаміл та флюконазол) можуть підвищувати концентрацію аторвастатину в плазмі крові (див. табл.1). Одночасне використання еритроміцину та статинів супроводжується підвищенням ризики міопатії. Дослідження взаємодії лікарських препаратів для оцінки впливу аміодарону чи верапамилу на аторвастатин не проводились. Відомо, що аміодарон та верапамил пригнічують активність CYP3A4, а отже одночасне призначення цих препаратів з аторвастатином може призвести до збільшення експозиції аторвастатину. Таким чином, при односаному використанні аторвастатину та цих помірних інгібіторів CYP3A4 слід розглянути можливість використання менших максимальних доз аторвастатину. Також рекомендовано проводити клінічний моніторинг стану пацієнта. Після початку лікування інгібітором або після корекції його дози рекомендовано проводити клінічний моніторинг стану пацієнта. Індуктори цитохрому Р450 ЗА4Одночасне призначення аторвастатину та індукторів цитохрому Р450ЗА4 (наприклад ефавіренцу, рифампіну) може призводити до зменшення концентрації аторвастатину в плазмі крові. Беручи до уваги подвійний механізм дії рифампіну (індукція цитохрому Р450 ЗА4 та інгібіція ферменту-переносника ОАТР1В1 у печінці), рекомендовано призначати аторвастатин одночасно з рифампіном, бо прийом аторвастатину після прийому рифампіну призводить до значного зниження рівня аторвастатину в плазмі крові.АнтацидиОдночасне пероральне призначення аторвастатину та пероральної суспензії антацидного препарату, що містить магній та алюмінію гідроксид, супроводжується зниженням концентрації аторвастатину в плазмі крові приблизно на 35 %. При цьому гіполіпідемічна дія аторвастатину не змінювалась.АнтипіринВнаслідок того, що аторвастатин не впливає на фармакокінетику антипірину, можливість взаємодії з іншими лікарськими засобами, що засвоюються тими ж цитохромними ізоферментами, вважається малоймовірною.КолестиполКонцентрація аторвастатину в плазмі крові була нижчою (приблизно на 25 %) при одночасному призначенні аторвастатину та колестиполу. При цьому гіполіпідемічна дія комбінації аторвастатину та колестиполу перевищувала ефект, який дає прийом кожного з цих препаратів окремо.ДигоксинБагаторазовий одночасний прийом дигоксину та 10 мг аторвастатину не супроводжувався підвищенням рівноважної концентрації дигоксину в плазмі крові. Водночас, застосування дигоксину та 80 мг аторвастатину призвело до підвищення концентрації дигоксину приблизно на 20%. Пацієнти, які приймають дигоксин, повинні перебувати під відповідним наглядом.АзитроміцинОдночасне призначення аторвастатину (10 мг один раз на добу) та азитроміцину (500 мг один раз на добу) не супроводжувалось змінами концентрації аторвастатину в плазмі крові.Інгібітори транспортних білківІнгібітори транспортних білків (напр., циклоспорин) здатні підвищувати рівень системної експозиції аторвастатину (див. Таблицю 1). Вплив пригнічення накопичувальних транспортних білків на концентрацію аторвастатину в клітинах печінки невідомий. Якщо уникнути одночасного призначення цих препаратів неможливо, рекомендовано зниження дози та проведення клінічного моніторингу ефективності аторвастатину (див. Таблицю 1).Гемфіброзил / похідні фіброєвої кислотиУ окремих випадках використання фібратів у монотерапії супроводжувалось розвитком реакцій з боку м'язової системи, у тому числі рабдоміолізу. При одночасному застосуванні з похідними фіброєвої кислоти та аторвастатином ризик розвитку цих реакцій може збільшуватись. Якщо уникнути одночасного застосування неможливо, слід призначати мінімальну можливу дозу аторвастатину, яка дозволяє досягти терапевтичної мети, та належним чином контролювати стан пацієнтів. ЕзетімібВикористання езетімібу в монотерапії пов'язують з розвитком реакцій з боку м'язової системи, у тому числі рабдоміолізу. Таким чином, при одночасному застосуванні езетімібу та аторвастатину ризик розвитку цих реакцій може збільшуватися. Рекомендовано проводити належний клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.Пероральні контрацептивиОдночасне застосування аторвастатину та пероральних контрацептивів, до складу яких входить норетиндрон та етинілестрадіол, супроводжувалось підвищенням показників AUC для цих компонентів відповідно на 30 % та 20 %. Цей факт підвищення необхідно враховувати при виборі перорального контрацептиву для жінок, які приймають аторвастатин.ВарфаринВ клінічному дослідженні за участю пацієнтів, що приймали варфарин у рамках довгострокового лікування, одночасний прийом 80 мг аторвастатину щоденно та варфарину призводив до незначного зниження протромбінового часу (приблизно на 1,7 секунди) протягом перших 4 днів одночасного прийому препаратів. Цей показник у подальшому (в межах 15 діб лікування аторвастатином) повернувся до норми. Клінічно значущі взаємодії з антикоагулянтами були описані лише у виняткових випадках. Проте, щоб гарантувати відсутність значних відхилень протромбінового часу у пацієнтів, що приймають кумаринові антикоагулянти, слід визначати у них протромбіновий час до початку лікування аторвастатином та часто контролювати цей показник на початку лікування. Після реєстрації стабільного протромбі нового часу контроль цього показника можна проводити через звичайні інтервали, рекомендовані для пацієнтів, що приймають кумаринові антикоагулянти. У випадку відміни аторвастатину чи зміни дози препарату необхідно повторювати описану вище процедуру. У пацієнтів, що не приймали антикоагулянти, лікування аторвастатином не супроводжувалось випадками розвитку кровотечі або змінами протромбінового часу.Фузидова кислотаДослідження взаємодії аторвастатину та фузидової кислоти не проводились. Аналогічно з іншими статинами. у постмаркетинговому періоді при одночасному прийомі аторвастатину та фузидової кислоти були описані випадки розвитку реакцій з боку м'язової системи (у тому числі рабдоміолізу). Механізм цієї взаємодії залишається невідомим. Пацієнти потребують ретельного нагляду, можливо, знадобиться тимчасово призупинити лікування аторвастатином.АмлодипінУ здорових добровольців одночасне застосування 80 мг аторвастатину та 10 мг амлодипіну супроводжувалось підвищенням концентрації аторвастатину в плазмі крові приблизно на 18 % і не мало клінічного значення. Інші лікарські засобиКлінічні дослідження показали, що одночасне застосування аторвастатину і гіпотензивних препаратів та його застосування в ході естрогензамісної терапії не супроводжувалось клінічно значищими побічними ефектами. Досліджень взаємодії з іншими препаратами не проводилось.Ризик розвитку міопатії посилюють циклоспорин, фібрати, еритроміцин, ніацин, протигрибкові (азоли) препарати.Таблиця 1: Вплив супутніх лікарських препаратів на фармакокінетику аторвастатину Супутній лікарський препарат та режим дозування Аторвастатии   Доза (мг) Зміни АUС& Клінічні рекомендації   Тіпранавір 500 мг 2 р.д./ Рітонавір 200 мг 2 р.д., 8 днів (дні з 14 по 21) 40 мг в День 1, 10 мг в День 20 ↑ у 9,4 рази У випадках, коли необхідно проводити лікування одночасно з прийомом аторвастатину, добова доза аторвастатину має бути не більшою за 10 мг. Рекомендовано проводити клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.   Циклоспорин 5,2 мг/кг/день, стабільна доза 10 мг 1 р.д. протягом 28 днів ↑ у 8,7 разів   Лонінавір 400 мг 2 р.д. / Рітонавір 100 мг 2 р.д., 14 днів 20 мг 1 р.д. протягом 4 днів ↑ у 5,9 разів У випадках, коли необхідно проводити лікування одночасно з прийомом аторвастатину, рекомендовано знижувати підтримуючі дози аторвастатину. У випадках, коли дози аторвастатину перевищують 20 мг, рекомендовано проводити клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.   Кларитроміцин 500 мг 2 р.д., 9 днів 80 мг 1 р.д. протягом 8 днів ↑ у 4,4 рази   Саквінавір 400 мг 2 р.д./ Рітонавір (300 мг 2 р.д.. починаючи з днів 5-7, з підвищенням до 400 мг 2 р.д. на День 8), дні 5-18 через 30 хвилин після прийому аторвастатину 40 мг 1 р.д. протягом 4 днів   ↑ у 3,9 рази У випадках, коли необхідно проводити лікування одночасно з прийомом аторвастатину, рекомендовано знижувати підтримуючі дози аторвастатину. У випадках, коли дози аторвастатину  перевищують 40 мг, рекомєндовано проводити клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.   Дарунавір 300 мг 2 р.д. / Рітонавір 100 мг 2 р.д., 9 днів 10 мг 1 р.д. протягом 4 днів ↑ у 3,3 рази   Ітраконазол 200 мг 1 р.д.,  4 дні 40 мг РД ↑ у 3,3 рази   Форсампренавір 700 мг 2 р.д. / Рітонавір 100 мг 2 р.д., 14 днів 10 мг 1 р.д. протягом 4 днів ↑ у 2,5 рази   Форсампрепавір 1400 мг 2 р.д., 14 днів 10 мг 1 р.д. протягом 4 днів ↑ у 2,3 рази     Нелфінавір 1250 мг 2 р.д., 14 днів 10 мг 1 р.д. протягом 28 днів ↑ у 1,7 рази^ Немає особливих рекомендацій.   Г'рейпфрутовий сік, 240 мл 1 р.д.* 40 мг РД ↑ 37 % Не рекомендовано вживати аторвастатин одночасно з великими кількостями грейпфрутового соку.   Ділтіазем 240 мг 1 р.д., 28 днів 40 мг РД ↑ 51 % Після початку лікування або після зміни дози рекомендовано проводити належний клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.   Еритроміцин 500 мг 4 р.д., 7 днів 10 мг РД ↑ 33 %^ Рекомендовано використовувати меншу максимальну дозу та проводити належний клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.   Амлолипін 10 мг, разова доза 80 мг РД ↑ 18 % Немає особливих рекомендацій.   Циметидин 300 мг 4 р.д., 2 тижні 10 мг 1 р.д. протягом 4 тижнів ↓ менш ніж на 1 %^ Немає особливих рекомендацій.   Антацидна суспензія гідроксидів магнію та алюмінію, по 30 мл 4 р.д. протягом 2 тижнів 10 мг 1 р.д. протягом 4 тижнів ↓ 35 %^ Немає особливих рекомендацій.   Ефавіренц 600 мг 1 р.д., 14 днів По 10 мг протягом 3 днів ↓ 41% Немає особливих рекомендацій. Ріфампін 600 мг 1 р.д., 7 днів (одночасний прийом) 40 мг РД ↑ 30% Якщо одночасного прийому уникнути неможливо, рекомендовано приймати аторвастатин та ріфампін одночасно та проводити клінічний моніторинг стану. Ріфампін 600 мг 1 р.д., 5 днів (прийом у різні моменти часу) 40мг РД ↓ 80%     Гемфіброзил 600 мг 2 р.д., 7 днів 40 мг РД ↑ 35% Рекомендовано призначати зменшену початкову дозу та проводити клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.   Фенофібрат 160 мг 1 р.д., 7 днів 40 мг РД ↑ 3% Рекомендовано призначати зменшену початкову дозу та проводи ти клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.   &  Дані, що наведені у вигляді х-кратної зміни, відображають просте співвідношення між одночасним прийомом та прийомом аторвастатину в монотерапії (тобто, 1-кратна зміна = немає змін). Дані, що наведені у вигляді % зміни, відображають різницю у відсотках порівняно з прийомом аторвастатину в монотерапії (тобто, 0% = немає змін).* До складу входить один або більше компонентів, що пригнічують активність СYРЗА4 та можуть призвести до підвищення концентрацій у плазмі лікарських препаратів, що зазнають метаболічних перетворень під впливом цього ферменту. Вживання одного стакану грейпфрутового соку (240 мл) також призводило до зниження на 20,4% AUC активного ортогідроксильного метаболіту. Споживання значної кількості грейпфрутового соку (більш ніж 1,2 літри протягом 5 днів) підвищує AUC аторвастатину в 2,5 рази га AUC активних сполук (аторвастатину та метаболітів).^ Загальна еквівалентна активність аторвастатину.Піідвищення відображено символом " ↑ ", зниження - символом " ↓ " 1 р.д. = один раз на день; РД - разова доза; 2 р.д. = два рази на день, 4 р.д. = чотири рази на день.Таблиця 2: Вплив аторвастатину на фармакокінетику супутніх лікарських препаратів Аторвастатин та режим дозування Супутніх лікарських препаратів Лікарський препарат / Доза   і 1 Зміни AUC& Клінічні рекомендації 80 мг 1 р.д.  протягом 10 днів  Дігокснн 0,25 мг 1 р.д., 20 днів ↑ 15% Слід належним чином спостерігати за пацієнтами, що приймають дігоксин. 40 мг 1 р.д. протягом 22 днів Пероральні контрацептиви протягом 2 місяців норетиндрону 1 мг етінілестрадіол 35 мкг ↑ 28% ↑ 19% Немає особливих рекомендацій. 1 80 мг 1 р.д. протягом 15 днів * Феназон 600 мг РД ↑ 3% Немає особливих рекомендацій.  & Дані, що наведені у вигляді % зміни, відображають різницю у відсотках порівняно з прийомом аторвастатину в монотерапії (тобто, 0% = немає змін). * Одночасний прийом багатократних доз аторвастатину та феназону не здійснював помітного впливу на кліренс феназону.

Срок годности:

3 роки.

Условия хранения:

Зберігати в захищеному від вологи місці при температурі не вище25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Форма выпуска / упаковка:

По 7 таблеток у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці.

Категория отпуска:

Без рецепта.

Дополнительно:

ЗаявникАбботт Арцнаймітель ГмбХ, Ганновер, Німеччина/Abbott Arzneimittel GmbH, Hannover, Germany.
Медицинское предостережение
Дата добавления: 03.03.2020
Приведенная научная информация является обобщающей, основана на официально утвержденной инструкции по применению и не может быть использована для принятия решения о возможности применения конкретного лекарственного препарата.
Перевод инструкции на русский язык выполнен редакторской командой medpravda.ua
Тип данныхСведения из реестра
Торговое наименование:Торвадак
Производитель:Кадила Хелткер Лтд., Индия
Форма выпуска: По 7 таблеток у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці.
Регистрационное удостоверение:№ UA/8347/01/01 от 30.05.2008. Приказ № 283 от 30.05.2008
МНН:Atorvastatin
Условия отпуска:Без рецепта.
Состав:

діюча речовина: 1 таблетка, 10 мг, містить аторвастатину кальцію, що еквівалентно аторвастатину 10 мг;допоміжні речовини: кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний, гідроксипропілметилцелюлоза-6cps, магнію стеарат, тальк очищений, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 6000, діамантовий синій (Е 133);діюча речовина: 1 таблетка, 20 мг, містить аторвастатину кальцію, що еквівалентно аторвастатину 20 мг;допоміжні речовини: кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний, гідроксипропілметилцелюлоза-6cps, магнію стеарат, тальк очищений, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 6000.

Фармакологическая группа:Гиполипидемические средства.
Код АТХ:C10AA05 - Аторвастатин
Реклама
В Европе наблюдается рост инфекций, передающихся половым путем
Согласно новым данным за 2022 год, опубликованным ...
COVID-19 вдвое повышает риск развития сердечного приступа: исследования
Исследования показывают, что риск развития сердечн...
Реклама
Аллергический синусит
Причины развития аллергического синусита — кто в г...
Лечение синусита в домашних условиях
Как лечить синусит домаПрофилактика синусита в дом...
Реклама
NASA: сансевиерия лучше всех растений очищает воздух от токсинов
Сансевиерия, или тещин язык, является популярным к...
Яблочный уксус снижает уровень холестерина и сахара в крови: диетолог
Яблочный уксус традиционно добавляют в салатные за...
Реклама