Триверам 20 Мг/5 Мг/5 Мг инструкция по применению

Триверам 20 Мг/5 Мг/5 Мг фото, инструкция
Внешний вид упаковки лекарственного средства может отличаться от изображения на сайте.
Дозировка:
Триверам 20 Мг/5 Мг/5 Мг таблетки, п/плен. обол., по 20 мг/5 мг/5 мг №30 (10х3) в конт.
Производитель:
Регистрация:
№ UA/15516/01/01 от 10.11.2016. Приказ № 1225 от 10.11.2016
Фарм. группа:
Редакторская группа
Проверено
Фото аватара
Алла Волошонович Добавлено: 03.03.2020
Фото аватара
Юлия Жарикова Обновлено: 03.03.2020
Инструкция предоставлена гос. реестром мед. препаратов Украины

Официальная инструкция

Состав:

діючі речовини: atorvastatin, perindopril, amlodipine;ТРИВЕРАМ® 10 мг/5 мг/5 мг:1 таблетка містить: 10,82 мг аторвастатину кальцію тригідрату, що еквівалентно 10 мг аторвастатину; 5 мг периндоприлу аргініну, що еквівалентно 3,40 мг периндоприлу та 6,935 мг амлодипіну бесилату, що еквівалентно 5 мг амлодипіну;ТРИВЕРАМ® 20 мг/5 мг/5 мг:1 таблетка містить: 21,64 мг аторвастатину кальцію тригідрату, що еквівалентно 20 мг аторвастатину; 5 мг периндоприлу аргініну, що еквівалентно 3,40 мг периндоприлу та 6,935 мг амлодипіну бесилату, що еквівалентно 5 мг амлодипіну;ТРИВЕРАМ® 20 мг/10 мг/5 мг:1 таблетка містить: 21,64 мг аторвастатину кальцію тригідрату, що еквівалентно 20 мг аторвастатину; 10 мг периндоприлу аргініну, що еквівалентно 6,79 мг периндоприлу та 6,935 мг амлодипіну бесилату, що еквівалентно 5 мг амлодипіну;ТРИВЕРАМ® 20 мг/10 мг/10 мг:1 таблетка містить: 21,64 мг аторвастатину кальцію тригідрату, що еквівалентно 20 мг аторвастатину; 10 мг периндоприлу аргініну, що еквівалентно 6,79 мг периндоприлу та 13,87 мг амлодипіну бесилату, що еквівалентно 10 мг амлодипіну;ТРИВЕРАМ® 40 мг/10 мг/10 мг:1 таблетка містить: 43,28 мг аторвастатину кальцію тригідрату, що еквівалентно 40 мг аторвастатину; 10 мг периндоприлу аргініну, що еквівалентно 6,79 мг периндоприлу та 13,87 мг амлодипіну бесилату, що еквівалентно 10 мг амлодипіну;допоміжні речовини: кальцію карбонат (Е170); лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; натрію крохмальгліколят; гідроксипропілцелюлоза; мальтодекстрин; магнію стеарат; плівкова оболонка: гліцерин; гіпромелоза; макрогол 6000; магнію стеарат; титану діоксид (Е171); заліза оксид жовтий (Е172).

Производитель:

Сервье (Ирландия) Индастрис Лтд для Ле Лаб. Сервье Ирландия/Франция.

Фармакотерапевтическая группа:

Ліпідокорегуючі речовини, інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, інші комбінації.

Фармакологические свойства:

Фармакодинаміка.Механізм діїАторвастатинАторвастатин є селективним, конкурентним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази – ензиму, що обмежує швидкість перетворення 3-гідрокси-3-метилглутарил-коензиму А в мевалонат, який є попередником стеролів, у тому числі холестерину. У печінці тригліцериди та холестерин включаються до складу ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та вивільняються у плазму крові для транспорту до периферичних тканин. Ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) утворюються з ЛПДНЩ та катаболізуються переважно шляхом взаємодії з рецепторами, які мають високу афінність до ЛПНЩ (рецептори ЛПНЩ).ПериндоприлПериндоприл – інгібітор ферменту, який перетворює ангіотензин І в ангіотензин ІІ (ангіотензинперетворювальний фермент [АПФ]). Перетворювальний фермент, або кіназа, є екзопептидазою, що перетворює ангіотензин I у судинозвужувальний ангіотензин II, а також спричиняє розпад вазодилататора брадикініну до неактивного гептапептиду. Пригнічення АПФ призводить до зменшення концентрації ангіотензину II у плазмі крові, що в результаті підвищує активність реніну в плазмі крові (за рахунок пригнічення негативного зворотного зв’язку на вивільнення реніну) та зменшення секреції альдостерону. Оскільки АПФ інактивує брадикінін, інгібування АПФ призводить також до підвищення активності циркулюючої та місцевої калікреїнкінінової системи (у результаті призводить також до активації системи простагландину). Припускають, що цей механізм пояснює антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ і частково відповідає за деякі побічні ефекти препаратів цієї групи (наприклад, сухий кашель). Периндоприл діє через свій активний метаболіт периндоприлат. Інші ж метаболіти не демонструють пригнічення активності АПФ in vitro.АмлодипінАмлодипін є інгібітором потоку іонів кальцію, що належить до групи дигідропіридинів (блокатор повільних кальцієвих каналів або антагоніст іонів кальцію) та блокує трансмембранний потік іонів кальцію до клітин гладких м’язів міокарда й судин.Фармакодинамічні ефекти АторвастатинАторвастатин знижує рівень холестерину та ліпопротеїнів у плазмі шляхом інгібування ГМГ-КоА-редуктази і відповідно біосинтезу холестерину в печінці та шляхом збільшення кількості рецепторів ЛПНЩ на поверхні печінкових клітин, що посилює захоплення і катаболізм ЛПНЩ.Аторвастатин знижує утворення ЛПНЩ та кількість часток ЛПНЩ. Аторвастатин спричиняє виражене і стійке підвищення активності рецепторів ЛПНЩ, а також зумовлює сприятливі зміни властивостей циркулюючих часток ЛПНЩ. Аторвастатин ефективно знижує рівень холестерину ЛПНЩ у хворих з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією ‒ популяції пацієнтів, які зазвичай не відповідають на терапію гіполіпідемічними засобами.ПериндоприлГіпертензіяПериндоприл ефективно знижує артеріальний тиск при артеріальній гіпертензії будь-якого ступеня: легкій, помірній та тяжкій. Зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску спостерігається як у положенні лежачи, так і стоячи.Периндоприл зменшує опір периферичних судин, що призводить до зниження артеріального тиску. В результаті збільшується периферичний кровотік без впливу на частоту серцевих скорочень. Як правило, збільшується нирковий кровотік, у той час як швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) не змінюється.Серцева недостатністьПериндоприл полегшує роботу серця шляхом зменшення перед- і постнавантаження.АмлодипінМеханізм антигіпертензивної дії амлодипіну зумовлений прямою релаксаційною дією на гладку мускулатуру судин. Точний механізм, за допомогою якого амлодипін зменшує прояви стенокардії, повністю не визначений, але відомо, що препарат сприяє зниженню загальної ішемії навантаження завдяки таким властивостям: амлодипін розширює периферичні артеріоли і таким чином знижує загальний периферичний опір (постнавантаження), з яким стикається серце; оскільки частота серцевих скорочень не змінюється, зменшення навантаження на серце зменшує споживання енергії міокардом та його потребу у кисні; амлодипін розширює головні коронарні артерії та артеріоли як у незмінених, так і в ішемізованих зонах. Така дилатація збільшує надходження кисню до міокарда у хворих на вазоспастичну стенокардію (стенокардія Принцметала, або варіантна стенокардія).Клінічна ефективність та безпекаДослідження з вивчення захворюваності та смертності при застосуванні препарату ТРИВЕРАМ® не проводились.АторвастатинАторвастатин продемонстрував зниження концентрацій загального холестерину (30-46%), холестерину ЛПНЩ (41-61%), аполіпопротеїну В (34-50%) та тригліцеридів (14-33%). Було доведено, що зниження рівня загального холестерину, холестерину ЛПНЩ та аполіпопротеїну знижує ризик розвитку серцево-судинних подій та серцево-судинної смертності.Профілактика серцево-судинних захворюваньВ підгрупі пацієнтів з групи ASCOT-LLA, які, одночасно отримували аторвастатин, периндоприл та амлодипін (n = 1,814), спостерігалося зменшення випадків летальних коронарних подій та нелетального інфаркту міокарда на 38% (95% ДІ 38% [0,36; 1,08]) порівняно з пацієнтами, які приймали аторвастатин, атенолол та бендрофлюметіазид (n = 1,978). Спостерігалося також достовірне зниження загальної кількості серцево-судинних подій та процедур на 24% (95% ДІ [0,59; 0,97]), зменшення загальної кількості серцевих подій на 31% (95% ДІ [0,48; 1,00]) та достовірне зниження кількості летальних і нелетальних інсультів на 50% (95% ДІ [0,29; 0,86]), комбінації нелетального інфаркт міокарда, летальних серцевих подій та коронарної реваскуляризації на 39% (95% ДІ (0,38; 0,97]) і комбінації серцево-судинної смертності, інфаркт міокарда та інсульту на 42% (95% ДІ [0,40; 0,85]).ПериндоприлГіпертензіяМаксимальний антигіпертензивний ефект розвивається через 4-6 годин після прийому разової дози та зберігається щонайменше протягом 24 годин: співвідношення Т/Р (пік/корито – максимальна ефективність/мінімальна ефективність упродовж доби) периндоприлу становить 87-100 %. Артеріальний тиск знижується швидко. У пацієнтів, які відповіли на лікування, нормалізація артеріального тиску досягається протягом місяця та зберігається без виникнення тахіфілаксії. Після припинення застосування периндоприлу ефект відміни не виникає. Периндоприл зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Периндоприл має судинорозширювальні властивості, покращує еластичність великих артерій та зменшує співвідношення товщини середньої стінки судини до просвіту судини для малих артерій.Пацієнти зі стабільною ішемічною хворобою серцяEUROPA – це міжнародне, багатоцентрове, рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване клінічне дослідження, яке тривало 4 роки. Головними критеріями оцінки ефективності була комбінована точка: серцево-судинна смертність, нелетальний інфаркт міокарда та/або зупинка серця з подальшим успішним запуском. Результатом терапії периндоприлу тертбутиламіном у дозі 8 мг (що є еквівалентним периндоприлу аргініну 10 мг) один раз на день стало достовірне абсолютне зменшення показника первинної кінцевої точки дослідження на 1,9% (зменшення відносного ризику на 20%, 95% ДІ [9,4; 28,6] – p

Показания к применению:

Лікування есенціальної артеріальної гіпертензії та/або ішемічної хвороби серця з первинною гіперхолестеринемією або змішаною гіперліпідемією у дорослих пацієнтів, які потребують лікування аторвастатином, периндоприлом та амлодипіном у дозах, наявних у фіксованій комбінації

Противопоказания:

Гіперчутливість до активних речовин або до будь-яких інших інгібіторів АПФ, або похідних дигідропіридину, або статину, або до будь-якої з допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу.Активна фаза захворювання печінки або стійке підвищення (що в три рази перевищує верхню межу норми) сироваткових трансаміназ неясного генезу.Вагітність, період годування груддю. Протипоказано жінкам дітородного віку, що не використовують відповідні засоби контрацепції (див. розділ Застосування у період вагітності або годування груддю).Тяжка артеріальна гіпотензія.Шок (в тому числі, кардіогенний шок).Обструкція виходу з лівого шлуночка (наприклад, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія та стеноз аорти тяжкого ступеня).Серцева недостатність з нестабільною гемодинамікою після гострого інфаркту міокарда.Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), пов'язаний з попередньою терапією інгібіторами АПФ.Спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.Одночасне застосування препаратів, що містять аліскірен, пацієнтам з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (ШКФ

Особенности применения:

Вплив на печінку. Оскільки у складі препарату ТРИВЕРАМ® є аторвастатин, необхідно періодично контролювати показники функції печінки. При виникненні будь-яких симптомів порушення функції печінки необхідно провести печінкові тести. Пацієнти, у яких спостерігається підвищення активності трансаміназ, повинні знаходитися під наглядом лікарів до нормалізації цих показників. Якщо показники трансаміназ більш ніж втричі перевищують верхню межу норми (ВМН), рекомендується зменшити дозу аторвастатину, застосовуючи компоненти окремо, або припинити його застосування (див. розділ Побічні реакції). Препарат ТРИВЕРАМ® слід застосовувати з обережністю хворим, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі хвороби печінки.Пацієнтам, які отримують препарат ТРИВЕРАМ®, і у яких розвивається жовтяниця або які мають виражене підвищення печінкових ферментів, слід припинити прийом препарату ТРИВЕРАМ® та отримати відповідну медичну допомогу (див. розділ Побічні реакції).У пацієнтів з порушеннями функції печінки період напіввиведення амлодипіну збільшується, а значення AUC підвищуються; рекомендації стосовно дози препарату не встановлені. Пацієнти з тяжким порушенням функції печінки, що отримують препарат ТРИВЕРАМ®, повинні перебувати під ретельним наглядом.Через ефекти аторвастатину, периндоприлу та амлодипіну застосування препарату ТРИВЕРАМ® протипоказано для пацієнтів із захворюванням печінки в активній фазі або стійким підвищенням сироваткових трансаміназ неясного генезу, що втричі перевищують верхню межу норми. Препарат ТРИВЕРАМ® слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушенням функції печінки та хворим, які споживають значну кількість алкоголю та/або мають в анамнезі порушення функції печінки. В разі необхідності корекції дози слід підбирати дози кожного компонента.Вплив на скелетні м’язи. Аторвастатин, як і інші інгібітори редуктази ГМГ-КоА, в окремих випадках може впливати на скелетні м'язи та викликати біль у м'язах, міозит та міопатію, які можуть прогресувати до рабдоміолізу, потенційно небезпечного для життя стану, що характеризується вираженим підвищенням рівня креатинфосфокінази (КФК) (> 10 раз від ВМН), міоглобінемією та міоглобінурією, що може призвести до ниркової недостатності.Визначення рівня креатинкінази. Не слід визначати рівень креатинфосфокінази (КФK) після фізичного навантаження або за наявності будь-якої іншої ймовірної причини підвищення рівня КФК, оскільки це ускладнює оцінку результатів. Якщо рівні КФК суттєво підвищені на початку лікування (> 5 разів від ВМН), ці показники необхідно перевірити через 5-7 днів для підтвердження результатів.Перед лікуванням: аторвастатин слід з обережністю призначати пацієнтам з факторами ризику розвитку рабдоміолізу. Перед початком лікування статинами необхідно визначити рівень креатинкінази у таких випадках: ниркова недостатність, гіпотиреоз, анамнез (індивідульний чи спадковий ) м’язових порушень, попередній анамнез токсичного впливу статинів або фібратів на м’язи, попередній анамнез захворювання печінки та/або зловживання алкоголем, похилий вік ((> 70 років) ─ необхідність визначення рівня креатинкінази повинна розглядатися при наявності інших факторів ризику виникнення рабдоміолізу); умови, при яких може виникати підвищення рівня концентрації в плазмі, такі як взаємодія (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій) та особливі популяції включаючи генетичні субпопуляції. У вищезазначених випадках при прийнятті рішення необхідно оцінити ризик лікування по відношенню до можливої користі, також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо рівень креатинкінази є значно підвищеним (> 5 разів від ВМН) лікування не слід розпочинати.Під час лікування: пацієнтів необхідно попередити про необхідність негайно звернутися до лікаря у разі виникнення таких симптомів: біль у м’язах, судоми або слабкість, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням та лихоманкою. Якщо такі симптоми виникають під час лікування препаратом ТРИВЕРАМ®, необхідно перевірити рівень КФК. Якщо цей показник є значно підвищеним (> 5 разів від ВМН), лікування слід припинити. Якщо м’язові симптоми мають тяжкий ступінь або є причиною щоденного дискомфорту, навіть якщо рівень підвищення КФК ≤ 5 × ВМН, необхідно розглянути можливість припинення лікування. Якщо симптоми зникли і рівень КФК нормалізувався, слід розглянути можливість відновлення лікування аторвастатином або іншим статином, призначаючи його у найменшій дозі та ретельно контролюючи стан пацієнта. Лікування препаратом ТРИВЕРАМ® слід негайно припинити у випадку клінічно значущого підвищення рівнів КФК (> 10 × ВМН) або у випадку діагностованого рабдоміолізу чи підозри на нього. Супутнє лікування іншими лікарськими засобами. Через присутність аторвастатину у складі препарату ризик рабдоміолізу збільшується при одночасному застосуванні препарату ТРИВЕРАМ® з деякими лікарськими засобами, які можуть підвищувати концентрацію аторвастатину в плазмі, наприклад, потужні інгібітори CYP3A4 або транспортні білки (а саме: циклоспорин, телітроміцин, кларитроміцин, делавірдин, стирипентол, кетоконазол, вориконазол, ітраконазол, позаконазол та інгібітори протеази ВІЛ, включаючи ритонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, дарунавір). Ризик міопатії також збільшується при одночасному застосуванні гемфіброзилу та інших похідних фібринової кислоти, еритроміцину, ніацину та езетимібу, телапревіру або комбінації типранавір/ритонавір. Якщо можливо, слід застосувати альтернативну (без взаємодії) терапію. Були зафіксовані дуже рідкісні повідомлення про імунообумовлену некротичну міопатію (ІОНM) під час або після лікування деякими статинами. ІОНM клінічно характеризується стійкою слабкістю проксимальних м'язів та підвищенням креатинкінази сироватки, яке зберігається, незважаючи на припинення лікування статинами.У разі необхідності одночасного застосування препарату ТРИВЕРАМ® з вищеназваними лікарськими засобами слід ретельно зважити користь та ризик супутнього лікування. Якщо пацієнти отримують лікарські засоби, які підвищують концентрацію аторвастатину в плазмі крові, рекомендується застосовувати більш низьку дозу аторвастатину, при зниженні дози треба розглянути доцільність застосування монопрепаратів. Крім того, в разі застосування потужних інгібіторів CYP3A4 слід розглянути можливість застосування більш низької початкової дози аторвастатину та ретельно контролювати стан пацієнтів (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).Не рекомендується одночасно застосовувати аторвастатин та фузидієву кислоту, тому під час терапії фузидієвою кислотою слід розглянути можливість тимчасового припинення лікування аторвастатином (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).Інтерстиціальне захворювання легенів. Під час терапії деякими статинами (особливо під час тривалого лікування) були зареєстровані виняткові випадки інтерстиціального захворювання легенів (див. розділ Побічні реакції). Ознаками цього стану можуть бути задишка, непродуктивний кашель та погіршення загального стану здоров'я (втома, втрата ваги та лихоманка). Якщо є підозра, що у пацієнта розвинулося інтерстиціальне захворювання легенів, лікування препаратом ТРИВЕРАМ® необхідно припинити.Цукровий діабет. Деякі дані свідчать про властивість статинів підвищувати рівень глюкози в крові, що у деяких пацієнтів з високим ризиком розвитку діабету в майбутньому може призвести до гіперглікемії. У цих випадках доцільним є застосування загальноприйнятих рекомендацій щодо ведення хворих на цукровий діабет. Цей ризик є менш значущим порівняно з користю лікування (а саме ‒ зменшення ризику судинних захворювань), отже, він не повинен бути причиною припинення лікування препаратом ТРИВЕРАМ®. Під час лікування препаратом ТРИВЕРАМ® необхідно контролювати клінічний стан та біохімічні показники пацієнтів групи ризику (рівень глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м2, підвищений рівень тригліцеридів, гіпертонія) відповідно до чинних рекомендацій.У хворих на діабет, які застосовують пероральні протидіабетичні лікарські засоби або інсулін, протягом першого місяця лікування препаратами, що містять інгібітори АПФ, включаючи ТРИВЕРАМ®, слід ретельно контролювати рівень глікемії (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).Серцева недостатність. Слід з обережністю призначати препарат ТРИВЕРАМ® пацієнтам з серцевою недостатністю. Лікарські засоби, що містять блокатори кальцієвих каналів, в тому числі амлодипін, слід з обережністю застосовувати пацієнтам із застійною серцевою недостатністю, оскільки вони підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань та смерті у майбутньому.Гіпотензія. Інгібітори АПФ, включаючи периндоприл, можуть спричиняти різке зниження артеріального тиску. Симптоматична гіпотензія спостерігається рідко у пацієнтів з неускладненою гіпертензією та більш імовірна у пацієнтів з гіповолемією, у тих, хто приймає діуретики, дотримується дієти з обмеженням кількості солі, у пацієнтів на діалізі, у пацієнтів з діареєю або блюванням та у пацієнтів з тяжкою ренінзалежною артеріальною гіпертензією (див. розділи Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій і Побічні реакції). Симптоматична артеріальна гіпотензія більш імовірна у пацієнтів із симптоматичною серцевою недостатністю, із супутньою нирковою недостатністю або без неї. Виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії найбільш імовірне у пацієнтів з тяжким ступенем серцевої недостатності, які приймають великі дози петльових діуретиків, мають гіпонатріємію або ниркову недостатність функціонального характеру. Пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку симптоматичної артеріальної гіпотензії на початку терапії та на етапі підбору доз необхідно знаходитися під пильним наглядом лікаря (див. розділи Спосіб застосування та дози та Побічні реакції). Ці застереження стосуються також пацієнтів з ішемічною хворобою серця або цереброваскулярними захворюваннями, у яких надмірне зниження артеріального тиску може спричинити виникнення інфаркту міокарда або інсульту. У разі розвитку артеріальної гіпотензії пацієнту слід надати горизонтальне положення і, за необхідності, ввести внутрішньовенно ізотонічний розчин натрію хлориду 9 мг/мл (0,9%). Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для подальшого застосування препарату, який зазвичай можна застосовувати без будь-яких перешкод після відновлення об’єму крові та підвищення артеріального тиску. У деяких пацієнтів із застійною серцевою недостатністю з нормальним або зниженим артеріальним тиском прийом периндоприлу може спричинити додаткове зниження артеріального тиску. Такий ефект є очікуваним і зазвичай не вимагає припинення лікування. Якщо артеріальна гіпотензія стає симптоматичною, може з’явитися необхідність зниження дози або відміни препарату.Стеноз аортального або мітрального клапана. Як і інші лікарські засоби, що містять у своєму складі інгібітори АПФ, включаючи, периндоприл, слід з обережністю застосовувати препарат ТРИВЕРАМ® пацієнтам зі стенозом мітрального клапана або значимим аортальним стенозом невисокого ступеню. Застосування препарату ТРИВЕРАМ® протипоказано пацієнтам з тяжкою обструкцією виходу з лівого шлуночка.Трансплантація нирки. Немає досвіду застосування периндоприлу аргініну пацієнтам з недавньою перенесеною трансплантацією нирки.Порушення функції нирок. Призначення препарату ТРИВЕРАМ® можливе пацієнтам з кліренсом креатиніну ≥ 60 мл/хв, але цей препарат не підходить пацієнтам з кліренсом креатиніну 70 років, цукровий діабет, інтеркурентні стани, а саме дегідратація, гостра серцева недостатність, метаболічний ацидоз, одночасне застосування калієзберігаючих діуретиків (наприклад, спіронолактон, еплеренон, триамтерен або амілорид), харчових добавок, що містять калій, або замінників солі, що містять калій, або інших лікарських засобів, що впливають на підвищення концентрації калію у сироватці крові (наприклад, гепарин). Застосування харчових добавок, що містять калій, калієзберігаючих діуретиків та замінників солі, що містять калій, особливо пацієнтам з порушенням функції нирок, може призвести до значного підвищення рівня калію у сироватці крові. Гіперкаліємія може спричинити виникнення серйозних, іноді летальних аритмій. Якщо одночасне застосування цих засобів з препаратом ТРИВЕРАМ® вважається доцільним, вони мають застосовуватись з обережністю та з частим моніторингом рівня калію у сироватці крові (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій). Комбінації з літієм. Одночасний прийом літію та лікарських засобів, що містять периндоприл, включаючи ТРИВЕРАМ®, не рекомендоване (див. розділ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).Допоміжні речовини. Через присутність лактози, моногідрату у складі препарату пацієнтам з рідкою вродженою спадковою непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози або недостатністю лактази Лаппа не слід застосовувати препарат ТРИВЕРАМ®.Застосування у період вагітності або годування груддю.Препарат ТРИВЕРАМ® протипоказаний для застосування під час вагітності та у період годування груддю. Жінки дітородного віку. Жінки дітородного віку під час лікування препаратом ТРИВЕРАМ® повинні застосовувати відповідні засоби контрацепції.Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.ТРИВЕРАМ® може викликати запаморочення, головний біль, втому або нудоту, отже, здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами може бути порушена у пацієнтів, що приймають препарат. Рекомендується бути обережними, особливо на початку лікування.

Способ применения и дозы:

Для перорального застосування. Препарат застосовують по одній таблетці один раз на добу, вранці перед їдою. Фіксована комбінація не передбачена для початкової терапії.В разі необхідності корекції дози слід підібрати дози кожного компонента.Пацієнти з порушенням функції нирок (див. розділ Особливості застосування)Препарат ТРИВЕРАМ® можна призначати пацієнтам з кліренсом креатиніну ≥ 60 мл/хв, але він не підходить до застосування пацієнтам з кліренсом креатиніну < 60 мл/хв. Для таких пацієнтів рекомендується індивідуальний підбір дози кожного з компонентів препарату.Пацієнти літнього віку (див. розділи Особливості застосування та Фармакокінетика)Пацієнтам літнього віку слід призначати ТРИВЕРАМ® відповідно до показників функції нирок. Пацієнти з порушенням функції печінки (див. розділи Протипоказання, Особливості застосування та Фармакокінетика)Слід з обережністю застосовувати препарат ТРИВЕРАМ® пацієнтам з порушенням функції печінки. Препарат ТРИВЕРАМ® протипоказаний пацієнтам із захворюванням печінки в активній фазі. Діти.Безпеку та ефективність застосування препарату ТРИВЕРАМ® для дітей та підлітків не встановлено. Даних немає. Тому застосовувати препарат дітям та підліткам до 18 років протипоказано.

Передозировка:

Дані щодо передозування препарату ТРИВЕРАМ® відсутні.АторвастатинСимптоми та лікування. Специфічного лікування при передозуванні аторвастатином не існує. У разі передозування пацієнта необхідно лікувати симптоматично і при необхідності проводити відповідні підтримувальні заходи. Необхідно провести печінкові тести та контролювати рівень КФК в сироватці крові. Через екстенсивне зв'язування аторвастатину з білками плазми крові не очікується, що гемодіаліз значно збільшить кліренс аторвастатину.ПериндоприлСимптоми. Симптомами передозування будь-яких інгібіторів АПФ є артеріальна гіпотензія, циркуляторний шок, електролітний дисбаланс, ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, пальпітація, брадикардія, запаморочення, тривога, кашель.Лікування. В разі передозування рекомендовано внутрішньовенне введення розчину хлориду натрію 9 мг/мл (0,9%). У разі виникнення артеріальної гіпотензії пацієнту слід надати горизонтального положення з піднятими ногами. Якщо можливо, призначити інфузію ангіотензину II і/або внутрішньовенне введення катехоламінів. Периндоприл можна вивести з організму за допомогою гемодіалізу (див. розділ Особливості застосування). У разі виникнення резистентної до лікування брадикардії показане застосування штучного водія ритму. Необхідно проводити моніторинг основних показників життєдіяльності, концентрації електролітів та креатиніну у сироватці крові.АмлодипінДані щодо передозування амлодипіну є обмеженими.Симптоми. Згідно з наявними даними можна припустити, що прийом дуже великих доз призведе до надмірної периферичної вазодилатації та рефлекторної тахікардії. Повідомлялося про виражену тривалу системну гіпотензію та шок з летальним наслідком.Лікування. Клінічно виражена гіпотензія, викликана передозуванням амлодипіну, потребує активної кардіоваскулярної допомоги, в тому числі частого контролю функції серця та респіраторної функції, підняття кінцівок, а також моніторингу об’єму циркулюючої крові та сечовиділення. Призначення вазоконстриктора може бути корисним для відновлення тонусу судин та нормалізації артеріального тиску (у разі відсутності протипоказань). Внутрішньовенне введення кальцію глюконату може допомогти усуненню наслідків блокади кальцієвих каналів. У деяких випадках доцільним може бути промивання шлунка. Дослідження за участю здорових волонтерів продемонструвало, що внаслідок застосування активованого вугілля через 2 години після прийому 10 мг амлодипіну знижується швидкість абсорбції амлодипіну в організмі. Оскільки амлодипін має високий рівень зв’язування з білками крові, гемодіаліз вважається неефективним.

Побочные действия:

Найчастіше при застосуванні окремо аторвастатину, периндоприлу та амлодипіну повідомлялося про такі побічні реакції: назофарингіт, алергічні реакції, гіперглікемія, головний біль, фаринголарингеальний біль, носова кровотеча, запор, метеоризм, диспепсія, нудота, діарея, біль у м'язах, біль в суглобах, біль у кінцівках, м'язові спазми, припухлість суглобів, біль у спині, порушення показників функції печінки, підвищення рівня креатинкінази в крові, сонливість, запаморочення, пальпітація, приливи крові (почервоніння), біль у абдомінальній ділянці, периферичні набряки, втома, парестезія, порушення зору, дзвін у вухах, гіпотензія, кашель, задишка, блювота, спотворення смаку (дисгевзія), висип, свербіж, судоми, астенія.Під час лікування аторвастатином, периндоприлом або амлодипіном спостерігалися нижчезазначені побічні реакції, які класифікуються за класами систем органів MedDRA та за частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (> 1/1000 до < 1/100); поодиноко (> 1/10000 до < 1/1000); рідкісно ( 30 кг/м2, підвищення рівня тригліцеридів, гіпертензія в анамнезі).Звіт про підозрювані побічні реакції. Звіт про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційний період лікарського засобу є важливим. Це дозволяє вести безперервний моніторинг показника користь/ризик препарату. Спеціалісти у галузі охорони здоров’я зобов’язані повідомляти про будь-які випадки підозрюваних побічних ефектів через національну систему звітності.

Лекарственное взаимодействие:

Дані клінічних досліджень показали, що подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину II або аліскірену асоціюється з підвищенням частоти побічних реакцій таких як гіпотензія, гіперкаліємія та зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) у порівнянні з застосуванням одного препарату, що діє на РААС. Тому подвійна блокада РААС шляхом одночасного застосування інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину II або аліскірену не рекомендується. Якщо лікування з одночасним застосуванням двох блокаторів РААС вважається абсолютно необхідним, вона має відбуватися тільки під наглядом спеціаліста та за умови частого ретельного моніторингу функції нирок, електролітів та артеріального тиску. Інгібітори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензину II не повинні застосовуватись одночасно у пацієнтів з діабетичною нефропатією.Дослідження лікарської взаємодії препарату ТРИВЕРАМ® та інших лікарських засобів не проводилося, хоча були проведені окремі дослідження щодо аторвастатину, амлодипіну і периндоприлу. Результати цих досліджень наведені нижче.Лікарські засоби, що викликають гіперкаліємію. Деякі лікарські засоби або терапевтичні класи лікарських засобів можуть викликати виникнення гіперкаліємії, а саме: аліскірен, солі калію, калієзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), гепарини, імуносупресори, такі як циклоспорин або такролімус, триметоприм. Одночасний прийом вказаних лікарських засобів підвищує ризик виникнення гіперкаліємії.Одночасне застосування протипоказано (див. розділ Протипоказання)ПериндоприлАліскірен. Одночасне застосування препарату ТРИВЕРАМ® та аліскірену пацієнтам, хворим на цукровий діабет, та пацієнтам з нирковою недостатністю (ШКФ

Срок годности:

2 роки.

Условия хранения:

Не потребує особливих температурних умов зберігання. Контейнер зберігати щільно закритим для захисту від вологи. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Форма выпуска / упаковка:

По 30 таблеток у контейнері для таблеток; по 1 або по 3 контейнери для таблеток у коробці з картону. Контейнер для таблеток виготовлено з поліпропілену, обмежувач току таблеток (тільки для дозування 10 мг/5 мг/5 мг) та кришку контейнера – з поліетилену низької щільності. Кришка містить вологопоглинальний гель.

Категория отпуска:

Без рецепта.

Дополнительно:

ЗаявникЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ’Є, Франція/LES LABORATOIRES SERVIER, France.Місцезнаходження заявника50, рю Карно, 92284 Сюрен Седекс, Франція/50, rue Carnot, 92284 Suresnes Cedex, France.
Медицинское предостережение
Дата добавления: 03.03.2020
Приведенная научная информация является обобщающей, основана на официально утвержденной инструкции по применению и не может быть использована для принятия решения о возможности применения конкретного лекарственного препарата.
Перевод инструкции на русский язык выполнен редакторской командой medpravda.ua

Дополнительные данные

МНН:
Фарм. группа:
Код АТХ C10BX11:

Тип данныхСведения из реестра
Торговое наименование:Триверам 20 Мг/5 Мг/5 Мг
Производитель:Сервье (Ирландия) Индастрис Лтд для Ле Лаб. Сервье Ирландия/Франция.
Форма выпуска:По 30 таблеток у контейнері для таблеток; по 1 або по 3 контейнери для таблеток у коробці з картону. Контейнер для таблеток виготовлено з поліпропілену, обмежувач току таблеток (тільки для дозування 10 мг/5 мг/5 мг) та кришку контейнера – з поліетилену низької щільності. Кришка містить вологопоглинальний гель.
Регистрационное удостоверение:№ UA/15516/01/01 от 10.11.2016. Приказ № 1225 от 10.11.2016
МНН:Atorvastatin, amlodipine and perindopril
Условия отпуска:Без рецепта.
Состав:

діючі речовини: atorvastatin, perindopril, amlodipine;ТРИВЕРАМ® 10 мг/5 мг/5 мг:1 таблетка містить: 10,82 мг аторвастатину кальцію тригідрату, що еквівалентно 10 мг аторвастатину; 5 мг периндоприлу аргініну, що еквівалентно 3,40 мг периндоприлу та 6,935 мг амлодипіну бесилату, що еквівалентно 5 мг амлодипіну;ТРИВЕРАМ® 20 мг/5 мг/5 мг:1 таблетка містить: 21,64 мг аторвастатину кальцію тригідрату, що еквівалентно 20 мг аторвастатину; 5 мг периндоприлу аргініну, що еквівалентно 3,40 мг периндоприлу та 6,935 мг амлодипіну бесилату, що еквівалентно 5 мг амлодипіну;ТРИВЕРАМ® 20 мг/10 мг/5 мг:1 таблетка містить: 21,64 мг аторвастатину кальцію тригідрату, що еквівалентно 20 мг аторвастатину; 10 мг периндоприлу аргініну, що еквівалентно 6,79 мг периндоприлу та 6,935 мг амлодипіну бесилату, що еквівалентно 5 мг амлодипіну;ТРИВЕРАМ® 20 мг/10 мг/10 мг:1 таблетка містить: 21,64 мг аторвастатину кальцію тригідрату, що еквівалентно 20 мг аторвастатину; 10 мг периндоприлу аргініну, що еквівалентно 6,79 мг периндоприлу та 13,87 мг амлодипіну бесилату, що еквівалентно 10 мг амлодипіну;ТРИВЕРАМ® 40 мг/10 мг/10 мг:1 таблетка містить: 43,28 мг аторвастатину кальцію тригідрату, що еквівалентно 40 мг аторвастатину; 10 мг периндоприлу аргініну, що еквівалентно 6,79 мг периндоприлу та 13,87 мг амлодипіну бесилату, що еквівалентно 10 мг амлодипіну;допоміжні речовини: кальцію карбонат (Е170); лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; натрію крохмальгліколят; гідроксипропілцелюлоза; мальтодекстрин; магнію стеарат; плівкова оболонка: гліцерин; гіпромелоза; макрогол 6000; магнію стеарат; титану діоксид (Е171); заліза оксид жовтий (Е172).

Фармакологическая группа:Ліпідокорегуючі речовини, інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, інші комбінації.
Код АТХ:C10BX11 - Аторвастатин, амлодипин и периндоприл
Реклама
Расщелина позвоночника диагностируется у каждого десятого
Неделя Spina Bifida в Великобритании была посвящен...
Найдены ферменты для получения универсальной группы крови
Простой метод переливания крови из одной группы в ...
Реклама
Лечение бронхита без антибиотиков
Как вылечить бронхит без антибиотиковРаспространён...
Антибиотики при бронхите
Антибиотик при бронхите — действенный способ актив...
Реклама
Как без лекарств быстро и эффективно вылечить кашель
Для лечения кашля врачи рекомендуют пить много теп...
Специалисты назвали главные причины, из-за которых распадаются семейные пары
Согласно статистике, среднее количество разводов в...
Реклама