Бетагистин инструкция по применению

1 таблетка містить бетагістину дигідрохлориду у перерахунку на 100% речовину 8 мг; допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, натрію карбоксиметилкрохмаль, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, кальцію стеарат

таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, круглої форми, з плоскою поверхнею, з фаскою;

Фармакодинаміка. Синтетичний аналог гістаміну, виявляє гістаміноподібну дію. Бетагістин є частковим агоністом гістамінових Н1- і антагоністом Н3-гістамінових рецепторів внутрішнього вуха і вестибулярних ядер центральної нервової системи. Поліпшує мікроциркуляцію і проникність капілярів внутрішнього вуха, збільшує кровотік у базилярних артеріях, нормалізує тиск ендолімфи в лабіринті і завитку. Нормалізує трансмітерну передачу в нейронах медіальних ядер вестибулярного нерва на рівні моста стовбурної частини головного мозку.У результаті нормалізуються порушення вестибулярного апарата і кохлеарні розлади, знижуються частота та інтенсивність запаморочень, зменшується шум і дзвін у вухах, поліпшується слух. Поліпшення стану при гострих вестибулярних розладах відзначається вже в перші дні лікування бетагістином. Стабільний терапевтичний ефект досягається протягом 2 тижнів застосування препарату і може наростати при застосуванні бетагістину протягом декількох місяців. Будучи інгібітором Н3-рецепторів ядер вестибулярного нерва виявляє виражений центральний судинорозширювальний ефект.Фармакокінетика. Після застосування внутрішньо швидко і практично повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 3 години. Зв'язування з білками низьке. Проникає крізь гістогематичні бар'єри.Період напіввиведення становить 3–4 години. Метаболізується в печінці до 2-перидилоцтової кислоти, яка практично цілком виводиться з організму із сечею протягом 24 годин.

Синдроми, які характеризуються запамороченням, у т. ч. вестибулярні запаморочення різного генезу (вертебробазилярна недостатність, післятравматична енцефалопатія, атеросклероз судин головного мозку, вестибулярний неврит, лабіринтит, доброякісне позиційне запаморочення після нейрохірургічних і офтальмологічних втручань); хвороба і синдром Меньєра.

Підвищена чутливість до бетагістину чи будь-якого з компонентів препарату, пептична виразка в активній формі, бронхіальна астма, дитячий вік, вагітність, період годування груддю.

Пацієнтам з виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки (у т.ч. в анамнезі) препарат призначають з обережністю. У період застосування бетагістину пацієнти з феохромоцитомою і бронхіальною астмою повинні знаходитись під медичним спостереженням.Досвід застосування препарату при вагітності та в період лактації недостатній. Бетагістин не має седативної дії, не впливає на здатність пацієнта займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій (керування автотранспортом, робота на верстатах і машинах).

Призначають внутрішньо, під час або після їди, не розжовуючи, по 8–16 мг (1–2 таблетки) 3 рази на день. Добова доза становить 24–48 мг (3–6 таблеток). Доза і тривалість терапії встановлюються індивідуально залежно від ефекту терапії.

Симптоми: порушення функцій травного тракту (нудота, блювання), головний біль. Є повідомлення про появу судом при застосуванні дози 728 мгЛікування: симптоматична терапія

Препарат звичайно добре переноситься, іноді можливі незначні порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, відчуття тяжкості в епігастрії), головний біль, які проходять при зменшенні дози. Дуже рідко можливі алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив’янка).

Антигістамінні засоби зменшують активність бетагістину.

міжнародна і хімічна назвиbetahistine; N-метил-2- (2-пирідил)етиламін дигідрохлорид;

Таблетки.Фармакотерапевтическая група. Засоби, які застосовуються при вестибулярних порушеннях. Бетагістин. Код АТС N07C A01.

Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.Тел. (044) 490 7522.