Натрия Аденозинтрифосфат инструкция по применению

1 мл розчину містить динатрію аденозинтрифосфату 0,01 г; допоміжні речовини: вода для ін¢єкцій, натрію гідроксиду розчин розведений Р.

безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина;

Фармакодинаміка. АТФ бере участь у багатьох процесах метаболізму речовин в організмі. Взаємодіючи із скоротливим білком актоміозином, вона розпадається на аденозиндифосфорну кислоту (АДФ) і неорганічний фосфат, вивільняючи енергію, яка використовується м¢язами для реалізації механічних функцій. Енергія необхідна також для синтетичних процесів (синтез білка, сечовини).Під впливом Натрію аденозинтрифосфату розслаблюються гладенькі м¢язи, полегшується проведення нервових імпульсів у вегетативних вузлах і передача збудження блукаючого нерва на серце. У процесі метаболізму АТФ пригнічує автоматизм синусно-передсердного вузла і волокон Пуркіньє. Антиаритмічна дія реалізується за рахунок утвореного аденозину та частково блокаді кальцієвих каналів.Фармакокінетика. Взаємодіючи із скоротливим білком актоміозином, АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту (АДФ) і неорганічний фосфат, вивільняючи енергію, яка використовується м¢язами для виконання механічних функцій, а також для процесів синтезу (синтез білка, сечовини). Антиаритмічний ефект після внутрішньовенного введення настає через 20 - 40 сек.

Комплексна терапія м¢язової дистрофії та атрофії, для лікування пароксизмів надшлуночкової тахікардії. У комплексі з іншими засобами при спазмах периферичних судин (переміжна кульгавість, хвороба Рейно, облітеруючий тромбангіїт), іноді – для стимуляції родової діяльності; периферичні, змішані та центральні форми спадкової пігментної дегенерації сітківки.

Застосування Натрію аденозинтрифосфату протипоказано при гострому інфаркті міокарда, індивідуальній підвищеній чутливості, AV-блокаді II - III ст. Дитячій вік до 14 років.Передозування. Малоймовірно через короткий період напіврозпаду. Особливості застосування. Для ефективного купірування тахікардії внутрішньовенні ін¢єкції слід здійснювати швидко (протягом 3 - 5 сек). Обережно застосовувати при бронхіальній астмі, вираженій бродикардії, синдромі слабкості синусового вузла, АV-блокаді І ст., схильністі до гіпотензії.Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат не можна вводити одночасно з серцевими глікозидами у великих дозах, карбамазепіном, дипіридамолом, ксантинами, антиаритмічними засобами.

Натрію аденозинтрифосфат, як правило, вводять внутрішньом¢язово. Для лікування м¢язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу, в перші 2 - 3 дні призначають по 1 мл 1% розчину 1 раз на день, у наступні дні – по 1 мл 1% розчину 2 рази в день або одразу 2 мл 1% розчину 1 раз на день. Курс лікування – 30 - 40 днів. За необхідності курс повторюють через 1 - 2 місяці. При спадковій пігментній дегенерації сітківки вводять по 5 мл 1% розчину 2 рази в день з інтервалом 6 - 8 год щоденно протягом 15 днів. За необхідності курси можна повторити з інтервалом у 8 - 12 місяців. Для купірування надшлуночкових тахіаритмій вводять внутрішньовенно 1 - 2 мл 1% розчину протягом 3 - 5 сек (ефект спостерігається через 20 - 40 сек). За необхідності повторно вводять у тій же дозі через 2 - 3 хв.

При внутрішньом¢язовому введенні Натрію аденозинтрифосфату можливі головний біль, тахікардія, бродикардія, порушення АV-провідності, посилення діурезу, при внутрішньовенному – нудота, гіперемія обличчя, головний біль. Можливі алергічні реакції. При появі виражених побічних явищ препарат відміняють.При внутрішньовенному введенні можливий розвиток аритмій, в тому числі AV-блокади, асистолії, гіпотензії, задишка. Терапія станів симптоматична.

Зберігати при температурі +3 - +5 °С. Термін придатності – 1 рік.

Розчин для ін´єкцій.