Левомеколь при псоріазі – ефективність і застосування

Левомеколь – це комбінований препарат, у якому міститься антибіотик хлорамфенікол і стимулятор регенерації тканин метилурацил. Зазвичай його застосовують для лікування ран, опіків, виразок та інших поверхневих шкірних ушкоджень. Однак деякі пацієнти та лікарі також розглядають його як потенційний засіб для лікування псоріазу.

Псоріаз – це хронічне запальне захворювання шкіри. Зовні на поверхні з’являються папули, запалення, пластинки та лусочки. При цьому пацієнти відчувають дискомфорт, свербіж. Крім того, виникає значне психологічне неблагополуччя. 

Лікування псоріазу потребує комплексного підходу, включно з використанням різних терапевтичних засобів. Одним із таких препаратів, який іноді застосовують у разі псоріазу, є Левомеколь.

Дії левомеколю при псоріазі

Незважаючи на те, що Левомеколь – це не прямий препарат для лікування псоріазу, але деякі дослідження і клінічні спостереження вказують на його позитивний вплив на симптоми захворювання. Антибактеріальні властивості хлорамфеніколу хороші в боротьбі з можливими вторинними інфекціями, що з’являються через постійне свербіння і дряпання шкіри. 

Метилурацил, зі свого боку, сприяє активації регенерації тканин і прискорює процес загоєння ран і пошкодженої шкіри.

Однак важливо зазначити, що ефективність Левомеколю в лікуванні псоріазу ще не була повністю доведена в контрольованих клінічних дослідженнях.

Більшість досліджень, пов’язаних із застосуванням Левомеколю при псоріазі, були невеликими, і їхні результати неоднозначні. Тому його використання може бути рекомендовано тільки як додатковий засіб і тільки після консультації з лікарем.

Висновок

Левомеколь – це комбінований препарат, який іноді використовується для лікування псоріазу як додатковий засіб. Попри відсутність остаточних доказів його ефективності, деякі пацієнти відчувають полегшення симптомів псоріазу при його використанні. 

Однак перед застосуванням Левомеколю або будь-якого іншого препарату завжди слід проконсультуватися з лікарем, щоб отримати рекомендації, що ґрунтуються на індивідуальних особливостях пацієнта та ступені тяжкості захворювання.