Очікувана тривалість життя

Основні результати дослідження

• 73,3 роки — середня очікувана тривалість життя у світі за останніми даними ВООЗ
• На близько 6 років збільшилась очікувана тривалість життя у світі за останні 20 років
• 73,3 роки — середня очікувана тривалість життя в Україні у 2019 р. — майже на середньому рівні у світі, але на понад 5 років менша, ніж в європейському регіоні 
• 68,25 років — середня очікувана тривалість життя чоловіків в Україні — майже на 7 років менше, ніж в Європі
• 78,15 років — середня очікувана тривалість життя жінок в Україні — майже на 3 роки менше, ніж в Європі
• На 6,5 років в середньому жінки живуть довше чоловіків у європейському регіоні
• 64 роки — число здорових років життя при народженні* в Україні
• На 5-10 років здоровий спосіб життя може продовжити число здорових років життя при народженні, згідно з оцінками ВООЗ

* Число здорових років життя при народженні — показник ВООЗ, що характеризує середнє число років, які, як очікується, людина зможе прожити «повністю здоровим», тобто коли її здоров’я не порушене через хворобу та/або травму (інша назва: «очікувана тривалість здорового життя»)

Очікувана тривалість життя у світі зростає: з 66,8 у 2000 р. до 73,3 років у 2019 р.

Зниження дитячої смертності у найбідніших регіонах, покращення стандартів медичного обслуговування та зменшення розповсюдження інфекційних хвороб значно покращили ситуацію з очікуваною тривалістю життя у світі за останні 20 років.

Рисунок 1. Середня очікувана тривалість життя у світі, років. Джерело: Світовий банк, World Development Indicators 

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) очікувана тривалість життя збільшилась з 66,8 років у 2000 році до 73,3 років у 2019.

Найкращі показники — у Європейському регіоні: очікувана тривалість життя зросла до 78,4 років

Європейський регіон ВООЗ лідирує за показником очікуваної тривалості життя у світі: у 2017 році цей показник склав 78,4 роки. Вплив пандемії COVID-19 ще не досліджено, тому казати про подальший розвиток тенденцій важко.

Рисунок 2. Середня очікувана тривалість життя у Європейському регіоні ВООЗ. Джерело: База даних «Здоров’я для всіх», European Health for All database (HFA-DB)

Динаміка України хоч і позитивна, проте набагато повільніша, а 2020-2021 навіть принесли негативні тенденції

За оцінками Державної служби статистики України, за останні 20 років середня очікувана тривалість життя в Україні зросла трохи більше, ніж на 4 роки, з 67,7 у 2000 р. до 72,0 років у 2019 р., а у 2020-2021 навіть зменшилась до 69,77 років. Потрібно розуміти, що середня очікувана тривалість життя при народженні — середнє число років, яке проживуть новонароджені за умови, що вікові рівні смертності залишаться такими, якими вони були на рік розрахунку. Тому статистично на цей очікуваний показник найбільший вплив мала додаткова смертність, пов’язана з епідемією COVID-19. 

Рисунок 3. Середня очікувана тривалість життя при народженні в Україні. Джерело: Статистичний збірник «Таблиці народжуваності, смертності та середньої очікуваної тривалості життя за 2021 рік» – Київ, Державна служба статистики України, 2022.

Зростає очікувана тривалість здорового життя, в тому числі й в Україні 

Станом на 2019 рік більш ніж на п’ять років збільшилась очікувана тривалість здорового життя у світі — з 58,3 до 63,7 років. В Україні показники очікуваної тривалості життя також покращились з 68 до 73 років, а очікувана тривалість здорового життя  — з 60 до 64,3 років, проте вони залишаються досить низькими для Європейського регіону.

Рисунок 4. Очікувана тривалість життя при народженні та очікувана тривалість здорового життя при народженні в Україні та деяких країнах світу, 2019 р. Джерело: ВООЗ, Світова статистика здоров’я 2022

Жінки живуть довше за чоловіків: в Україні та країнах Східної Європи розрив найбільш помітний

При цьому все ще значною залишається різниця між очікуваною тривалістю жінок та чоловіків, особливо в Україні та країнах Східної Європи, в той час, як у країнах з високим рівнем доходів та високими стандартами медичного обслуговування цей розрив поступово зменшується.

Рисунок 5. Очікувана тривалість життя при народженні чоловіків, жінок та по популяції в цілому в Україні та деяких країнах світу, 2019 р. Джерело: ВООЗ, Світова статистика здоров’я 2022 

Проте навіть очікувана тривалість життя окремо жінок в Україні менша, ніж середня очікувана тривалість життя в цілому по популяції у наших сусідів — Польщі, Чехії або Словаччини.

Розрив між очікуваною тривалістю життя чоловіків та жінок в регіонах України: найблагополучніша область — Закарпатська, найгірша ситуація — у Чернігівській

Згідно зі статистикою Держстату, найдовша очікувана тривалість життя при народженні в цілому — у жителів Тернопільської області (72,15 років). Для жінок найбільш придатним регіоном для життя також є Тернопільська область (77,15 років), а для чоловіків — Івано-Франківська (67,49 років). При цьому в Закарпатській області достатньо благополучні показники з точки зору розриву між очікуваною тривалістю життя чоловіків та жінок, нижчі середніх для України 10 років.

Рисунок 6. Середня очікувана тривалість життя при народженні зі статтю та в цілому в регіонах України, без окупованих територій та контрольованих територій Донецької та Луганської області. Джерело: Статистичний збірник «Таблиці народжуваності, смертності та середньої очікуваної тривалості життя за 2021 рік» – Київ, Державна служба статистики України, 2022.

Найгірша ситуація — у Чернігівській області, де чоловіки житимуть у середньому на 11,36 років менше, ніж жінки, та у Київській області, де очікувана тривалість життя найменша серед усіх регіонів України для обох статей.

Розрив між тривалістю життя чоловіків та жінок впливає і на структуру населення України

Згідно з оцінками Держстату України, середній вік населення України складає 42,2 років. У  загальній статево-віковій структурі населення України переважає населення віком до 44 років (55%). Структура молодшого населення більш-менш збалансована (51% складають чоловіки, 49% — жінки). Проте структура старшого населення значно змінюється: через значно меншу тривалість життя чоловіків їх питома вага у структурі населення від 45 років і старше зменшується до 41%.

Рисунок 7. Розподіл постійного населення України за статтю та віком (за оцінкою). Джерело: Статистичний збірник «Розподіл постійного населення України за статтю та віком» на 1 січня 2022 року – Київ, Державна служба статистики України, 2022.

При розподіленні за статтю, у віковій структурі переважають молодші чоловіки (60% всіх чоловіків — молодше 45 років), в той час, як вікова структура жінок більш збалансована (50/50%). Відмінності між сільським та міським населенням у статево-віковій структурі незначні.

В Україні проблема старіння населення – не найгостріша в Європі, проте після 65 рівень смертності в Україні зростає швидше

Частка населення віком від 65 років в Україні складає 17,7%, в той час, як в ЄС в цілому ця частка становить 19%. Це означає, що навантаження на населення працездатного віку в Україні нижче, а темпи депопуляції нижчі. Це може бути пов’язане також і з більшою фактичною тривалістю життя європейців та вищою смертністю українських чоловіків вікових груп 65+.

Рисунок 8. Вікові коефіцієнти смертності за статтю у 2021 році (на 100 тис. осіб відповідного віку). Джерело: «Таблиці народжуваності, смертності та середньої очікуваної тривалості життя» за 2021 рік – Київ, Державна служба статистики України, 2022.

Як можна самостійно визначити свої шанси на довголіття

У світі широко використовуються так звані «Калькулятори життя», що дозволяють розрахувати ймовірність досягнення конкретною людиною того чи іншого віку. На думку експертів, кращими з них є:

• Living to 100
• Blue Zones Vitality Compass
• Blueprint Income
• John Hancock Life Expectancy Calculator 

Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (ЦГЗ МОЗ) України у співпраці з науковцями Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України розробив калькулятор очікуваної тривалості життя, що розраховує ймовірність прожити певну кількість років на підставі саме Вашого способу життя.Калькулятор враховує не тільки загальну інформацію про спосіб життя респондента, а й регіон України, в якому той проживає, а також наявні хронічні хвороби та тяжкість перебігу захворювання на COVID-19, якщо людина хворіла на цю хворобу в минулому. Більше про проєкт.

Як подовжити тривалість життя

Фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2002 році дослідили основні чинники, що впливають на тривалість здорового періоду життя  людини. До основних чинників, що до строку вкорочують вік людини, відносяться зайва вага вагітних та дітей, небезпечний секс, високий артеріальний тиск, паління, вживання алкоголю, низька якість води, погані санітарні умови та неможливість дотримання гігієни, високий рівень холестерину, низька якість повітря через використання твердого палива, дефіцит заліза та зайва вага/ожиріння. 

Хоча за останні 20 років світ значно змінився у своєму ставленні до проблем екології, що дозволило покращити доступність чистої води та знизити викиди в атмосферу, кожен з нас може докласти зусиль, щоб покращити свої індивідуальні показники якості життя. Здоровий спосіб життя, відмова від паління та алкоголю, правильне харчування та достатня фізична активність допоможуть вам довше залишатися здоровими та дієвими. Почніть зміни на краще вже сьогодні, бережіть себе та будьте здорові!

Джерела даних та використаної інформації

1. Світовий банк, World Development Indicators.
2. ВООЗ, Світова статистика здоров’я 2022
3. Years of healthy life can be increased 5-10 years, WHO says.
4. База даних «Здоров’я для всіх», European Health for All database (HFA-DB)
5. Центр медичної статистики Мiнiстерства охорони здоров’я України. 
6. Статистичний збірник «Таблиці народжуваності, смертності та середньої очікуваної тривалості життя» за 2021 рік — Київ, Державна служба статистики України, 2022.
7. Статистичний збірник “Розподіл постійного населення України за статтю та віком” на 1 січня 2022 року — Київ, Державна служба статистики України, 2022.
8. Що таке очікувана тривалість життя і як її рахують. Про проєкт «Калькулятор життя», реалізований за участі науковців Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН Україн.

Для цього дослідження були використані офіційні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Світового банку та Державної служби статистики України. Через різницю в методиках підрахунку відносних показників та різні оцінки кількості населення України у різних джерелах відносні показники у різних частинах дослідження можуть дещо відрізнятися. При порівнянні України з іншими країнами світу було використано показники ВООЗ; ситуація в окремих регіонах оцінювалася за даними Держстату.

Читайте у наступному випуску

Другою за частотою причиною смерті в Україні є інсульт. Як Україна виглядає, якщо порівнювати її з іншими країнами Європи та світу за цим показником? У яких регіонах частіше хворіють на інсульт? Які причини інсульту та як йому запобігти? Як допомогти людині з інсультом в очікуванні медичної допомоги? Не пропустіть наступний випуск «Здоров’я нації» на Медправді!