Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Як допомогти людині з ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це важкий психічний стан, який може розвинутись у людини внаслідок психічної травми. Вона може бути пов’язана з реальною стресовою та страшною подією, яку пережила людина, коли перебувала в небезпечній для життя ситуації — війна, терористичний акт, зґвалтування, тортури чи будь-яке жорстоке поводження, раптова смерть близької людини, аварія, пожежа, природний катаклізм.

Сьогодні багато українців травмовані війною та втратами, яких вони зазнали, коли їх родичі та друзі були поранені або вбиті, а будинки зруйновані. Досвід війни може мати довгострокові наслідки для психіки людини. Вони можуть включати підвищений ризик виникнення проблем із психічним здоров’ям, зокрема ПТСР. Тому важливо розуміти, що це за стан, і як з ним боротися.

Про що свідчить статистика?

Варто зазначити, що ПТСР — специфічний розлад, і не всі люди, які зіткнулися з психотравмою та стресом, страждатимуть на нього. За статистичними даними МОЗ України за 2019 рік посттравматичний стресовий розлад розвивався приблизно у 8% чоловіків і 20% жінок, які пережили травмуючі події.

Згідно з даними «Національного дослідження здоров’я нового покоління ветеранів США» у ветеранів війни в Іраку та Афганістані посттравматичний розлад відзначався у 15,7% військових, які перебували у зоні бойових дій. Серед українських військових, які приймали участь у бойових діях на Донбасі, станом на 2016 рік було зафіксовано 10-15% людей з діагнозом ПТСР.

Нині в Україні немає статистики, скільки військових та цивільних страждають на цей розлад. Але очевидно, що таких людей багато, і їм потрібна допомога психотерапевтів та психологів.

Симптоми ПТСР

Прояви посттравматичного стресового розладу у кожної людини індивідуальні. Люди можуть переживати схожі травми, але реагувати на них по-різному. У межах діагностичного процесу психотерапевт може призначити людині скринінговий тест на ПТСР. Сеанс скринінгу триває 45-60 хвилин.

Згідно з методичними рекомендаціями DSM-5, діагноз ПТСР може бути поставлений людині, яка зіткнулася з загрозою смерті, серйозною травмою, сексуальним насильством особисто або як свідок, якщо це сталося з близькими чи при виконанні професійних обов’язків. При цьому людина більше 1 місяця має такі ПТСР симптоми:

• повторне переживання — чіткі спогади, відчуття, що подія відбувається прямо зараз (флешбеки), нав’язливі думки або образи, кошмари, сильний дистрес при реальних або символічних нагадуваннях про травму, фізичні відчуття, такі як біль, пітливість, нудота або тремтіння;
• постійне уникання — відмова від обговорення події, уникання ситуацій, які нагадують про травму;
• порушення когнітивних процесів та емоційного стану — нездатність згадати деякі аспекти події, почуття провини, відстороненості та відчуженості від інших, емоційне та розумове заціпеніння, зниження інтересу до життя, труднощі з концентрацією уваги, проблеми з психічним здоров’ям, такі як депресія, фобії та тривога;
• збудження та реактивність нервової системи — труднощі зі сном, дратівливість та спалахи гніву, підвищена чутливість до можливих небезпек, почуття напруги та занепокоєння.

У людини відбуваються довгострокові зміни у поведінці, які викликають проблеми на роботі та розрив відносин. Вона може почати зловживати алкоголем чи наркотиками.

Якщо симптоми зникають через декілька тижнів, людині може бути поставлений діагноз гострого стресового розладу. ПТСР триває набагато довше, його симптоми більш серйозні й можуть проявитися лише через деякий час після травмуючої події.

Прояви ПТСР у дітей та підлітків

У віці до 6 років симптоми посттравматичного стресового розладу можуть включати:

• нічне нетримання сечі;
• проблеми із мовленням;
• розігрування травмуючої події у своїй грі;
• інтенсивна прихильність до перехідних об’єктів.

Діти віком від 5 до 12 років можуть розігрувати або виражати свою травму через гру, малюнки та розповіді. Їм можуть снитися кошмари, вони часто бувають роздратованими. Таким дітям може бути важко ходити до школи, навчатися чи проводити час із друзями. Починаючи з 8 років, дитячі реакції загалом аналогічні дорослим.

У віці від 12 до 18 років дитина може проявляти руйнівну, імпульсивну чи агресивну поведінку. Вона може почуватися винною за те, що не поводилася інакше під час події, а також думати про помсту.

Діти, які зазнали сексуального насильства, найчастіше:

• відчувають страх, сум, тривогу та ізоляцію;
• мають низьку самооцінку;
• поводяться агресивно;
• виявляють незвичайну сексуальну поведінку;
• завдають собі шкоди;
• зловживають наркотиками чи алкоголем.

Що таке флешбеки?

Флешбек — це яскравий тривожний спогад, в якому людина знову переживає деякі аспекти травмуючої події або відчуває, що вона відбувається прямо зараз. Іноді цей стан нагадує перегляд відео про те, що сталося. При цьому людина може мати справу з такими проблемами:

• бачити повні або часткові зображення події;
• помічати звуки, запахи чи смаки, пов’язані з травмою;
• фізично відчувати біль чи тиск;
• переживати емоції, які вона відчувала під час травми.

Людина помічає, що певні місця, люди чи ситуації можуть викликати у неї спогад, пов’язаний із травмою. Або вона виявляє, що спогади виникають випадково. Флешбеки можуть тривати лише декілька секунд, а також продовжуватися кілька годин або навіть днів.

Хто може страждати від ПТСР?

Багато людей переживають травмуючі події у своєму житті. У більшості із них з часом відбувається відновлення психіки. Але є люди, у яких після психологічної травми розвивається посттравматичний стресовий розлад.

Найчастіше ПТСР страждають:

• військовослужбовці, рятувальники;
• люди, які перебували в епіцентрі бойових дій, стихійних лих, аварій;
• жертви згвалтування, жорстокого поводження, домашнього насильства;
• люди, яким поставили небезпечний для життя діагноз.

Найбільше до розвитку посттравматичного розладу схильні діти, підлітки, жінки та люди похилого віку.

Чому в одних людей розвивається ПТСР, а в інших немає? Є таке поняття — інтенсивність психотравми, співвідношення того навантаження, яке здатні витримати захисні механізми психіки людини та інтенсивності травмуючої події.

Підвищити ймовірність розвитку у людини симптомів ПТСР можуть такі фактори:

• наявність додаткових проблем, наприклад, втрата близької людини чи роботи;
• відсутність соціальної підтримки;
• наявність в анамнезі проблем із психічним здоров’ям чи зловживанням психоактивними речовинами;
• досвід жорстокого поводження, наприклад, у дитинстві;
• отримання тілесних ушкоджень, можливо, внаслідок травмуючої події.

Ускладнює ситуацію те, що людина часто не може висловити свої думки. Вона тримає переживання у собі, відчуває внутрішній біль, що завдає реальної шкоди її психіці.

Ефективні методи лікування ПТСР

Лікування ПТСР зазвичай включає психотерапію та медикаментозну терапію.

Найбільш ефективним методом лікування посттравматичного стресового розладу є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка включає:

• терапія із когнітивним процесингом — також відома як когнітивна реструктуризація, людина вчиться думати про речі по-новому. Уявні образи травмуючої події можуть допомогти їй впоратися із травмою, щоб отримати контроль над своїм страхом та стражданням;
• пролонгована експозиційна терапія — вчить людей з посттравматичним стресовим розладом по-іншому ставитися до своїх думок і почуттів щодо травмуючої події. Обговорення події та поступове виявлення причин страху в безпечній та контрольованій обстановці може допомогти людині відчути себе краще.

Існують інші види психотерапії при посттравматичному стресі, які не вважаються КПТ. Наприклад, десенсибілізація та репроцесуалізація травми за допомогою руху очей (EMDR) — спогад про травмуючу подію відбувається при фокусуванні на зовнішньому стимулі, такому як світло або предмет, які рухаються. Ритмічні рухи очей з боку в бік допомагають знизити рівень стресу у людей з посттравматичним стресовим розладом. Це створює ефект, аналогічний тому, як мозок обробляє спогади та переживання, поки людина спить.

Травма може впливати на тіло як психологічно, так і фізично, і з’являється все більше доказів того, що тілесно-орієнтована психотерапія, медитація та йога можуть допомогти людям, які страждають на посттравматичні стресові розлади, заземлитися і контролювати емоції.

Які препарати допомагають при ПТСР?

Фармакологічне лікування ПТСР іноді застосовується як доповнення до психотерапії. Важливо відзначити, що препарати допомагають полегшити симптоми, але не виліковують сам стан. При цьому використовуються антидепресанти, які призначаються лише фахівцями:

• пароксетин;
• міртазапін;
• флуоксетин;
• амітриптилін;
• венлафаксин;
• сертралін.

В основному це препарати, які підвищують рівень серотоніну та дофаміну, так званих гормонів щастя. Тому що дослідження підтверджують, що у пацієнтів, які страждають на ПТСР, знижується рівень цих гормонів.

Якщо людина також відчуває симптоми психозу або тяжкого гіперзбудження (постійне відчуття підвищеної бойової готовності) й інші препарати їй не допомогли, для лікування цих проявів можуть запропонувати нейролептики. Лікування антипсихотиками повинне регулярно переглядатися психіатром.

Наслідки та перспективи

Посттравматичний стресовий розлад може призвести до інших проблем з психічним здоров’ям, ускладнень і супутніх захворювань. Люди з ПТСР мають підвищений ризик розвитку:

• тривожних та панічних розладів;
• депресії;
• біполярних розладів;
• дисоціативних розладів;
• неврологічних захворювань, зокрема деменцій;
• залежності від психоактивних речовин, таких як алкоголь чи наркотики;
• суїцидальних думок та спроб.

Хороша новина полягає в тому, що ПТСР піддається лікуванню. Багатьом людям терапія допомагає повністю позбутися симптомів. Інші відзначають, що кількість проявів зменшилася або вони стали менш інтенсивними. Тому, якщо у людини після травмуючої події з’являються симптоми, які заважають її повсякденній діяльності, роботі та відносинам, їй необхідно звернутися до психотерапевта або клінічного психолога. Фахівець зможе діагностувати посттравматичний стресовий розлад, надати людині підтримку та лікування, яке поверне її до нормального життя.

Джерела:

www.en.wikipedia.org
www.webmd.com
www.moz.gov.ua