Алергія на антибіотик

Антибіотики – найефективніший засіб лікування бактеріальних інфекцій: запалення легень, отиту, ботулізму, правця, стрептококової та стафілококової інфекції й багато інших тяжких захворювань. Однак у величезної кількості людей з’являється алергія на антибіотики, що не тільки ускладнює процес лікування, а й може в короткий час спричинити тяжкі наслідки, аж до смерті. Ситуація ускладнюється тим, що велика кількість та різноманітність антибактеріальних препаратів не дає можливості визначити наявність алергії на них у тестовому режимі.

Алергія на пеніцилін

Вперше чудові властивості компонента цвілевого гриба вбивати шкідливі бактерії було виявлено ще у 1928 році. А у 1945 році вчені А. Флемінг, Х.У. Флорі та Е.Б. Чейн здобули Нобелівську премію за відкриття пеніциліну.

Пеніцилін – це найперший у світі антибіотик, який став справжнім порятунком для мільйонів людей. Завдяки йому людству вдалося перемогти чуму, тиф, холеру та інші страшні смертельні хвороби.

Проте вже у 1945 році була зафіксована перша гостра алергічна реакція (анафілаксія) на новий винахід. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (1968) рівень смертності від анафілаксії на той час становив 0,002%. За останні 60 років, як свідчать дослідження, рівень чутливості до пеніциліну не зростав.

Алергічна реакція на антибіотики розвивається за будь-якого способу їх введення: і при оральному, і при внутрішньовенному, і при підшкірному.

При аналізі смертності від алергії на антибіотик з’ясувалося, що найбільш вразливими є люди, які мають захворювання дихальних шляхів (44%). 28% загиблих від алергії мали бронхіальну астму чи алергію на інші подразники. 36% страждали від алергії на різні лікарські засоби.

У більшості випадків (85%) алергія на пеніцилін проявляється менш ніж за 15 хвилин.

На сьогодні створено багато антибіотиків. І з кожним роком їх кількість зростає, оскільки однією з основних характеристик антибактеріальних препаратів є резистентність – стійкість мікробів до їх компонентів. Тому провести ефективну лабораторну профілактику на наявність алергії на той чи інший антибіотик дуже складно (за винятком пеніциліну). Вважається, що кожна 10-15 людина має непереносимість антибактеріальних препаратів.

Причини алергії на антибіотики

Природа виникнення алергії на АБП (антибактеріальні препарати) остаточно ще вивчена. У той самий час багаторічні спостереження свідчать про чинники, які можуть виступати тригером непереносимості антибіотиків.

У групі ризику люди:

• які мають гіперчутливість на будь-які інші подразники: пилок дерев та квітів, тварин, харчові продукти, лікарські засоби, укуси комах та ін.;
• генетично схильні до алергії (якщо один із батьків – алергік, надчутливість до зовнішніх подразників успадковується у 50% випадків, якщо обоє батьків страждають від сенсибілізації, – у 75%);
• які зловживають антибіотиками. Доведено, що сульфаніламіди (Стрептоцид, Бісептол, Сульфазин, Етазол та ін.) та пеніциліни (Ампіцилін, Пеніцилін, Диклоксацилін, Тикарцилін та ін.) при безконтрольному прийомі та порушенні дозування здатні викликати гіперреакцію організму;
• що переносять тривалу хворобу, внаслідок якої знижуються функціональні можливості імунної системи;
• при тривалому або повторному застосуванні великих доз пеніциліну.

Симптоми алергії на антибіотики

Клінічні прояви алергічної реакції на антибактеріальні препарати дуже різняться за тяжкістю, симптоматикою та стосовно органів і систем людини.

Найчастіше непереносимість антибіотиків проявляється на шкірних покривах у вигляді настирливої сверблячки, висипу та кропив’янки.

Кропив’янка – це група шкірних захворювань, що проявляються у вигляді пухирів, що сильно сверблять, зовні схожих на опік кропивою.

Перша алергічна реакція може з’явитися не відразу, а через якийсь час після прийому антибіотика-алергена. Однак при повторному прийомі вона буде значно швидшою – через кілька годин або навіть хвилин.

Наслідком надмірної реакції на алергени може стати еозинофілія.

Еозинофілія – це підвищений рівень еозинофілів у крові як наслідок алергічного процесу. Якщо рівень еозинофілів перевищує 1500/мкл, починається ураження внутрішніх органів. Надвеликі дози цих частинок можуть призвести до ішемії та мікроінфаркту.

Ще один прояв алергії на антибіотики – лихоманка: швидке та сильне підвищення температури тіла.

Вкрай рідко, але трапляються дуже важкі реакції на антибіотики, такі як анафілактичний шок та набряк Квінке. Вони характеризуються різким порушенням дихання, стрімким набряком та втратою свідомості.

Алергія на антибіотики: що робити

• Пам’ятайте, що завжди призначенням лікарських препаратів повинен займатися фахівець. Тим більше коли йдеться про антибіотики. Лікар випише ліки з урахуванням віку, загального стану організму, наявних патологій. При відвідуванні лікаря обов’язково повідомте йому про непереносимість лікарського засобу.
• Антибіотики можна приймати лише при бактеріальних інфекціях, проти вірусних вони безсилі.
• Якщо антибіотик неможливо замінити на інші ліки, потрібно використовувати препарат місцевого, а не загального спектра дії.
• При прийомі антибіотиків рекомендується використовувати засоби для відновлення мікрофлори шлунка та кишківника (Ентерожерміна, Лінекс форте, Лактовіт, Нормагут, Йогурт, Лацидофіл, Хілак форте та ін.).
• Включіть у раціон якнайбільше фруктів та кисломолочних продуктів.

Профілактика алергії на АБП

Щоб запобігти подальшим випадкам непереносимості антибіотиків, лікар повинен зробити відмітку в медичній карті пацієнта про наявність алергії на той чи інший препарат. Причому слід зазначити конкретні ліки, які спричинили надмірну реакцію імунної системи, а не обмежитися фразою «алергія на антибіотики».

Необхідно уникати застосування кількох лікарських засобів одночасно. Також краще не застосовувати комбіновані фармацевтичні засоби.

Особлива обережність потрібна при використанні ліків тривалої дії. Алергія має властивість «накопичуватися», тобто спочатку її можна навіть не помітити, але при постійному надходженні алергену в організм він може відповісти «імунним вибухом».

Як лікувати

Щоб усунути алергічну реакцію, приймають:

• антигістамінні препарати: вони знімуть свербіж, набряклість, усунуть висип;
• глюкокортикостероїди (гормони): сильні протинабрякові та протизапальні засоби;
• адреналін: препарат знімає спазм та підвищує тиск, застосовують при ризику анафілактичного шоку;
• сорбенти, які сприяють виведенню з організму залишків антибіотика-алергена.