Атеросклероз серця

Атеросклероз судин серця чи атеросклероз коронарних артерій серця — це хронічне захворювання. Причиною його розвитку є холестеринові бляшки, які утворилися в судинах і стали причиною звуження просвіту, а їхній появі передує порушення ліпідного обміну. Підвищений холестерин — одна з перших ознак того, що ситуація ускладнюється. Спочатку на стінках судин серця виникають ущільнення, а вже потім вони трансформуються у бляшки. Звуження судин — результат атеросклерозу, що розвивається, а закінчитися все може повною їх закупоркою та інфарктом.  

Єдиної думки, чому виникає атеросклероз коронарних судин, немає. Проте є перелік можливих причин:

• підвищений холестерин через неправильне харчування;
• відсутність руху в житті людини — максимально сидячий спосіб життя;
• зайва вага;
• хронічні хвороби серця та/або судин; 
• розлад у роботі гормонів;
• цукровий діабет (1, 2 тип);
• наявність інфекційних захворювань;
• спадковість;
• зловживання алкоголем, куріння, прийом наркотиків;
• постійні стреси, складне психологічне середовище.

Щоб зрозуміти, що таке атеросклероз серця і який може бути результат, потрібно уважно слухати лікаря.

Симптоми атеросклерозу серця

Як і інші види атеросклерозу, цей на ранніх стадіях нічим себе не видає, причому такий безсимптомний період може тривати довгі роки. Перші сигнали про те, що щось не так, можуть виявитися у пацієнта після 45 років. Що вказує на атеросклероз серця – симптоми:

• болі — тимчасові, періодичні, часті — у лівому плечі й з того ж боку в області лопатки, в загрудинному просторі;
• печіння у підребер’ях;
• задишка, причому не тільки під час руху, а й у стані спокою;
• запаморочення та загальна слабкість;
• непрохідна нудота.

Дуже часто пацієнт просто приймає ці симптоми за прояви інших хвороб. Ознаки атеросклерозу стають більш конкретними, якщо йдеться про прогресуючу форму:

• короткі, але часто повторювані напади болю в серці, найчастіше є віддача в лопатку, нижню щелепу, а також в руку або живіт — стенокардія; напади частіше бувають після того, як людина поїсть гострого, потренується або переживе стресову ситуацію; тривалість кожного нападу — від 15 до 20 хвилин, легше стає після відпочинку або таблетки валідолу;  
• слабкість та задишка, втома, яка навалюється і не відпускає, неможливість виконувати фізнавантаження, як раніше — кардіосклероз; в організмі м’язова тканина заміщується неповноцінними сполуками через рубцювання;
• серцебиття змінюється, іноді з’являється відчуття зупинки серця, з’являються поштовхи у центрі грудної клітини — аритмія;
• сильний біль у грудях, гостре печіння, відчуття нестачі повітря, сильна нудота, помутніння свідомості — серцева недостатність; стан виникає внаслідок розриву холестеринової бляшки та утворення тромбу.  

Гостра серцева недостатність — це майже 90% вірогідності, що виникне інфаркт. При розриві аневризми допомогти пацієнтові не можна.  Важливо не терпіти симптоми, описані вище, а одразу звертатися за допомогою. Коронарний атеросклероз і смерть — розповсюджене поєднання, не варто затягувати похід до лікаря.

Діагностика атеросклерозу судин серця

Атеросклероз судин чи клапанів серця потребує повної діагностики. Перше, що треба зробити, — піти на консультацію до кардіолога. На прийомі буде проведено фізикальний огляд, а потім лікар збере повний анамнез. Також проводиться й аускультація (прослуховування серця, вимірювання тиску).

Якщо під питанням атеросклероз серця, діагностика складається з:

• аналізу — біохімія крові (розгорнута);
• кардіограму та УЗД серця; 
• МРТ та/або КТ.

Стресс-тест

За своїм змістом, цей тест — це ЕКГ із навантаженням. Таке дослідження дозволяє визначити ішемічну хворобу на ранніх стадіях, зафіксувати аритмії, що виникають при фізнавантаженні, діагностувати хронічну серцеву недостатність. Також під час стрес-тесту стає можливою фіксація коливань показників артеріального тиску при навантаженнях. 

Мета проведення такого тесту проста: потрібно визначити, наскільки можливе фізичне навантаження (рівень, тривалість), а також оцінити функціональні можливості пацієнта з ішемією на ранніх стадіях. Якщо у хворого встановлений кардіостимулятор, тест покаже, наскільки правильно він працює.

Стрес-тести проводять у три етапи:

1. Спочатку реєструють усі дані пацієнта у спокої. Пацієнт повинен правильно підготуватися до дослідження — відпочити після приходу до медустанови, відновити дихання та ритм роботи серця. 
2. Навантаження — воно може бути й фізичним, і медикаментозним (пацієнту дають препарат, який змушує серце працювати в режимі навантаження, аналогічного фізичному). Далі проводять ЕКГ (у 12 відведеннях).
3. Третій етап проводять після доби відпочинку — пацієнта відправляють додому або до палати, якщо він лежить у стаціонарі. Цю добу рекомендують провести максимально спокійно — без фізичних та нервових навантажень. Далі знову знімають ЕКГ.  

Стрес-тест має протипоказання: це перший період гострого інфаркту (дві доби), тромбоз вен (глибоких) або тромбоемболія легеневої артерії, наявність міокардиту, ендокардиту або перикардиту. Також не роблять це обстеження, якщо у пацієнта спостерігається нестабільна стенокардія або гіпертрофічна кардіміопатія, тиск з показниками вище 200/100 мм рт. ст., тахіаритмія.

Є низка чинників, через які дослідження припиняють. Зазвичай, це різке погіршення в ході обстеження — наприклад, раптове піднесення тиску, поява болю (у грудях, загрудинному просторі), порушення серцевого ритму. Тест негайно припиняють, якщо у пацієнта спостерігається синюшність або він раптово різко блідне. 

Атеросклероз судин серця — медикаментозне лікування

Як лікувати атеросклероз судин серця, можна зрозуміти лише після повного обстеження та визначення стадії захворювання. Важливо також те, які хронічні захворювання є у пацієнта. Загалом можуть бути два види терапії — медикаментозна та оперативне втручання. 

Атеросклероз клапанів серця, атеросклероз аорти серця, атеросклероз коронарних судин потребує застосування відразу декількох груп препаратів:

• Антикоагулянти — препарати, дія яких спрямована на згортання крові (зниження активності), за рахунок чого зменшується і тромбоутворення. 
• Вазодилататори (судинорозширювальні) — велика група препаратів (таблеток, капсул, розчинів для крапельниці для судин тощо). Головна мета їх застосування — розширити просвіт судини, нормалізувати кровообіг та кровообіг загалом.  
• Гіполіпідемічні — до цієї групи входять статини та фібрати, секвестранти жовчних кислот, нікотинова кислота та її похідні, а також інгібітори абсорбції холестерину. Головне завдання таких препаратів — зменшення рівня холестерину.  
• Ангіопротектори — препарати, які націлені на покращення мікроциркуляції крові, кровопостачання загалом, метаболізму тканин серцево-судинної системи. 
• Протигіпертензивні — ліки, які нормалізують артеріальний тиск (від гіпертонії).
• Спазмолітики — велика група, націлена на те, щоб усунути спазм судин, боротися з болями й нейропатіями тощо.

Харчування при атеросклерозі та ішемічній хворобі серця

Медикаментозна терапія потребує зміни у способі життя. У першу чергу при атеросклерозі судин серця дієта спрямована на зниження кількості тваринних жирів та заміну їх рослинними. Якщо говорити про стандартну схему харчування, вона описана в дієті №10 (стіл 10). Головна мета — створити всі умови для кровообігу, знизити вагу (за потреби), зменшити показники холестерину в крові, але при цьому зробити раціон повноцінним, щоб організм отримував і жири, і білки, і вуглеводи. 

Серед заборон — кухонна сіль, її кількість треба зменшити. Також зменшується кількість рідини (щоб уникати набряків), напоїв та продуктів, які сприяють збудженню ЦНС (кава, міцний чай). При атеросклерозі в коронарних судинах заборонені й продукти, які навантажують нирки (соління, гострі соуси та приправи).

Важливо: рекомендовані 4-5 прийомів їжі на день, невеликими порціями, вечеря — за 2-3 години до сну, легка, білкова.

Операція при коронарному атеросклерозі

Якщо стадія захворювання не передбачає можливість медикаментозного лікування, пацієнту пропонують оперативне втручання. Існує кілька методик, що дозволяють полегшити стан пацієнта та продовжити його життя:

1. Коронарна ангіопластика. Операція має на меті введення катетера з балоном в уражену артерію. Надалі після доставки катетера у звужене місце балон надувають і цим розширюють просвіт судини. Наступний етап втручання — в установці стента, його завдання полягає в тому, щоб судина і надалі була нормальної ширини.
2. Шунтування. Це втручання вважається складним, полягає у висіченні ураженої ділянки та встановлення в цю ділянку судинного протезу.

Будь-яке хірургічне втручання також передбачає дотримання дієти з низьким вмістом ліпідів. Коли пацієнту дозволяють (після періоду реабілітації), він береться до тренувань, проте важливо, щоб спочатку вони проходили під контролем фахівця, щоб уникнути перенавантаження серцево-судинної системи.

Атеросклероз, ішемічна хвороба серця — профілактика

Час для профілактичних заходів настає після операції та реабілітації або тоді, коли медикаментозна терапія дала свої результати. Якщо говорити про основні розділи профілактики, то це дієта, фізичні навантаження, відмова від куріння та алкоголю. Також важлива і психоемоційна складова — менше стресів на роботі та вдома, більше позитивних емоцій.  

Дієта має стати новою системою харчування загалом, а не тимчасово. Потрібно на все життя змінити раціон, знизити кількість тваринних жирів у ньому, уникати занадто калорійних страв. Бажано змінити й ставлення до приготування їжі — більше варити й запікати, готувати на пару, але трохи смажити. Що стосується вибору продуктів — рибу і морепродукти варто віддати перевагу м’ясу, при цьому включати в раціон сезонні овочі та фрукти.  

Пацієнтам з атеросклерозом рекомендовані прогулянки на свіжому повітрі та помірні фізичні навантаження. Є група тренажерів — кардіотренажери, ось на них варто орієнтуватися для складання плану тренувань у спортзалі або фітнес-центрі. Також можна вдатися до занять на свіжому повітрі — скандинавської ходьби, бігу підтюпцем.