Атеросклероз БЦА

Атеросклероз брахіоцефальних артерій — захворювання, яке характеризується появою склеротичних змін у сонних артеріях. Оскільки саме вони відповідають за постачання крові до обох півкуль головного мозку, то небезпека очевидна: атеросклеротичні бляшки на стінках судин, які спочатку звужують просвіт, заважають нормальному кровотоку.

Прямий наслідок появи атеросклеротичних бляшок — ішемічні атаки, інсульти. Важливий момент — своєчасна діагностика, що дозволяє вчасно визначити захворювання та стадію. Після цього пацієнт повинен дізнатися, що таке атеросклероз брахіоцефальних артерій, а лікар — призначити дообстеження (при необхідності) та розробити тактику та стратегію лікування.

Види атеросклерозу БЦА

Існує два різновиди цього захворювання, а приналежність до того чи іншого виду визначається за типом атеросклеротичних змін, що відбулися в сонних артеріях:

1. Гемодинамічно незначні зміни — коли холестеринові бляшки спровокували звуження просвіту не виражено, а порушень кровообігу немає.
2. Гемодинамічно значущі зміни — тут ситуація складніша, оскільки бляшки вже звузили просвіт значно, є пряма загроза появи порушень мозкового кровообігу (ризик інсульту або інших серйозних ситуацій).

У першому випадку пацієнта потрібно спостерігати в динаміці — цим займається серцево-судинний хірург. За допомогою інструментального контролю та інших методів лікар отримує картину того, що відбувається, і може призначати ті чи інші маніпуляції (консервативні), які мають на меті уповільнити зростання атеросклеротичних бляшок, стабілізувати стан хворого.

У другому випадку застосовують хірургічне втручання (методика визначається індивідуально). Головною метою є кровопостачання мозку — його потрібно відновити, а для цього потрібно повернути прохідність судин. Також одна з цілей — уникнути інсульту.

Атеросклеротичне ураження екстракраніальних артерій

Такий діагноз ставлять, коли йдеться про гостре порушення мозкового кровообігу (за ішемічним типом). Найчастіше захворювання призводить до інсульту. Зазвичай, ураженими бувають відразу дві й більше артерій, при цьому до 70% випадків — це повна непрохідність артерії (як мінімум однієї), до 90% випадків — стеноз (яскраво виражений). 

Екстракраніальні артерії ушкоджуються атеросклеротичними бляшками вп’ятеро частіше, ніж інтракраніальні артерії. У переважній більшості випадків таке ураження сегментарне, а на поверхні самої бляшки утворюється тромб.  

Атеросклероз брахіоцефальних артерій — симптоми

Це захворювання на ранніх етапах помітити складно, але є симптоми, які прямо вказують на необхідність обстеження:

• досить часті випадки тимчасових провалів пам’яті (зазвичай, короткочасних);
• нездатність зосередитись, втрата розумової працездатності;
• часті запаморочення під час навантажень (фізичних, емоційних) при стресах;
• шум різної сили у вухах (від легкого свисту до гулу);
• головний біль різної інтенсивності, що виникає на рівному місці;
• людина раптово гірше чує чи бачить, і це не пов’язане із навантаженнями;
• дивна мова — ковтання закінчень, інші варіанти розладу мови;
• з’являється почуття оніміння — наприклад, язик не слухається, при тактильному контакті людина не відчуває щік, вух;
• виявляються парез і плегія — зниження м’язової сили кінцівок або її повна втрата.

Крім названих вище симптомів атеросклерозу БЦА є такі, які називають крайніми — йдеться про інсульт мозку і про минуще порушення мозкового кровообігу.

Діагностика атеросклерозу БЦА

Це дуже важливий етап, а перший крок — звернення до терапевта чи сімейного лікаря. При підозрі на атеросклероз брахіоцефальних артерій пацієнт має отримати чи пройти: 

• консультацію ангіохірурга — лікар збере дані про симптоми, розпитає про те, чи не було в родині подібних випадків, чи є шкідливі звички, чи є фактори ризику; в обов’язковому порядку під час прийому проводиться дослідження за допомогою фонендоскопа — аускультація сонних артерій;
• ультразвукове дослідження брахіоцефальних артерій — найчастіше це УЗДГ з метою визначення швидкості та характеру кровотоку, отримання відомостей про стан стінок судин, анатомічних їх особливостей тощо; 
• КТ ангіографія з контрастуванням — це дослідження брахіоцефальних артерій вважається найбільш інформативним, якщо йдеться про оцінку стану судин.

За потреби можуть бути призначені й інші дослідження, аналізи — все залежить від загального стану пацієнта, наявності в нього інших серйозних захворювань, віку та інших факторів. Атеросклероз екстракраніальних відділів брахіоцефальних артерій у більшості випадків потребує виконання кольорового дуплексного сканування, мультиспіральної комп’ютерної томографії-ангіографії та інших досліджень.

Атеросклероз брахіоцефальних артерій — лікування

На вибір лікування впливає стадія захворювання та загальний стан пацієнта. Так, можливість застосувати консервативні методи лікування буде доступною лише на початкових стадіях, коли необхідно уповільнити розвиток хвороби. На обрання тієї чи іншої тактики впливають і вік хворого, і наявність у нього супутніх або аутоімунних захворювань, і те, на якій стадії знаходиться атеросклероз БЦА.

Препарати, які призначаються пацієнтам, повинні сприяти:

• зниженню показників холестерину у крові (робляться проміжні аналізи);
• розрідженню крові та поліпшенню кровотоку;
• відновленню тканин головного мозку.

У списку призначень зазвичай є препарати, що знімають симптоматику (наприклад, неврологічну), і вітаміни та мінерали — як у комплексному варіанті, так і в різних моноверсіях. Прийом ліків при такому захворюванні тривалий, а частіше – довічний.

Хірургічне лікування

Більш ніж у 60% випадків встановлений діагноз означає необхідність оперативного втручання. Також на необхідність термінової операції, хоч і в меншій кількості випадків (близько 50-55%) вказує і ТІА (епізод транзиторної ішемічної атаки). Нестабільна бляшка — ще один маркер, який вказує на хірургічне рішення.

Операції можуть бути різними — це залежить від кожного конкретного випадку і вирішується найчастіше консиліум лікарів:

• Каротидна ендартеректомія (класична з пластикою артерії латкою або ж еверсійна) — методика, що передбачає розріз, видалення атеросклеротичної бляшки та ушивання судини. Операція виконується під загальним наркозом. 
• Протезування внутрішньої сонної артерії — втручання з метою встановлення синтетичного протеза, для чого виконується резекція зовнішньої сонної артерії. 
• Сонно-підключичне шунтування — під час операції створюється шунт із сонної підключичної артерії, втручання виконують під загальною анестезією.
• Ендоваскулярне стентування — цей високотехнологічний і малотравматичний тип оперативного втручання не передбачає розрізи, а лише невеликий прокол на стегні, всередині судини. Бляшка притискається стентом для відновлення прохідності ділянки, яка раніше була звуженою. Вся процедура відбувається під рентген-контролем. 

Вчасно зроблена операція продовжує життя, покращує його якість, дозволяє людині працювати й реалізовуватися в різних напрямках.

Реабілітація після операцій

Коли хірургічне втручання позаду, потрібна реабілітація. Перший післяопераційний період триває близько тижня, а якщо йдеться про ендоваскулярне стентування, цей термін скорочується до 2-3 днів за рахунок малотравматичності та проведення втручання під місцевою анестезією.

У будь-якому випадку після виписки зі стаціонару пацієнту на півтора місяця прописують домашній режим з обмеженими фізичними, а також тепловими навантаженнями (лазня, сауна, гаряча ванна тощо). Також рекомендована й дієта — стіл 10.

Вибір методики втручання або стратегії лікування при атеросклерозі брахіоцефальних артерій проводиться після ретельного збору анамнезу та обстеження. У кожному випадку лікарі дотримуються встановлених протоколів і рекомендацій, щоб обрати оптимальний варіант і полегшити стан пацієнта, продовжити його життя, покращивши його якість. 

Поширені питання