Деменція

Деменція — це сукупність симптомів, викликана порушеннями, які вражають головний мозок. Вони зумовлюють зниження когнітивних функцій: мислення, пам’яті, поведінки. Це серйозний розумовий розлад, який заважає повсякденному життю. Деменція у різних людей проявляється неоднаково.

З появою перших симптомів деменції важливо отримати кваліфіковану медичну допомогу. У такому разі людина може вести активне та повноцінне життя протягом багатьох років після встановлення діагнозу.

Причини виникнення

Деменція розвивається при відмиранні нервових клітин та пошкодженні ділянок мозку, пов’язаних з навчанням, пам’яттю, прийняттям рішень та мовленням. Вона також може бути викликана блокуванням припливу крові до мозку, що позбавляє його необхідного кисню та поживних речовин, без яких мозкова тканина відмирає.

Пошкодження головного мозку призводить до різних симптомів, які залежать від ураженої зони. Деякі деменції незворотні та з часом погіршуються. Інші — пов’язані з хворобами, які впливають на мозок. Є також певні проблеми зі здоров’ям, які призводять до симптомів, схожих на слабоумство. Багато з цих станів піддаються лікуванню.

Існує кілька незворотних та прогресуючих форм деменції:

• хвороба Альцгеймера;
• судинна деменція;
• деменція з тільцями Леві;
• лобово-скронева деменція.

Межі між різними типами деменції нечіткі, тому часто трапляються змішані форми.

Найчастіша причина деменції — хвороба Альцгеймера. При цьому в мозку накопичуються два аномальні білки: тау-білок і амілоїдний, які порушують зв’язок між нейронами. Нервові клітини відмирають, починаючи з однієї області та поширюючись по всій тканині мозку. Симптоми включають короткочасну втрату пам’яті, сплутаність свідомості, зміни особистості та поведінки. Проблеми з мовою та ходьбою виникають на пізніших стадіях. Хворобою Альцгеймера в основному страждають дорослі люди старшого віку — до 10% старше 65 років і близько 50% старше 85 років. Приблизно від 60% до 80% людей з деменцією мають цей тип недоумства.

Судинна деменція — це другий поширений тип деменції. Вона може бути викликана інсультом або атеросклерозом, які блокують та ушкоджують судини мозку. Симптоми судинної деменції включають проблеми з пам’яттю, сплутаність свідомості, складнощі з концентрацією уваги та виконанням завдань. Зниження когнітивних функцій може виникнути раптово (після інсульту) чи поступово (після серії мікроінсультів). Фактори ризику включають підвищений артеріальний тиск, діабет та високий рівень холестерину. Приблизно від 15% до 25% людей зі слабоумством мають судинну деменцію.

Деякі деменції можна успішно вилікувати, зазвичай вони викликані наступними причинами:

• побічні ефекти ліків, наркотиків чи алкоголю;
• пухлини, які можна видалити;
• субдуральна гематома (скупчення крові під зовнішньою оболонкою головного мозку, спричинене травмою голови);
• гідроцефалія нормального тиску (накопичення спинномозкової рідини в головному мозку);
• метаболічні порушення, такі як дефіцит вітаміну В₁₂;
• гіпотиреоз, стан, що виникає внаслідок низького рівня гормонів щитоподібної залози;
• гіпоглікемія;
• депресія.

До факторів ризику розвитку деменції відносяться:

• вік — ймовірність деменції збільшується з віком, найчастіше страждають люди старше 65 років;
• сімейний анамнез — у деяких випадках деменція може бути спадковою. Однак у багатьох людей з сімейним анамнезом ніколи не розвиваються симптоми недоумства;
• синдром Дауна — люди схильні до ризику розвитку хвороби Альцгеймера в середньому віці;
• проблеми із серцем — підвищений рівень холестерину, високий артеріальний тиск, атеросклероз, куріння збільшують ризик розвитку слабоумства. Пошкоджені кровоносні судини можуть призвести до зниження кровотоку та інсультів;
• черепно-мозкова травма — у людей старше 50 років, які перенесли черепно-мозкову травму, підвищений ризик розвитку слабоумства.

Клінічні симптоми

У людини з деменцією відзначаються проблеми з пам’яттю, міркуванням, мовленням, координацією, настроєм, поведінкою.

До ранніх симптомів слабоумства відносяться:

• забування недавніх подій чи інформації;
• коментарі або питання, що повторюються протягом короткого періоду часу;
• загублення предметів, якими людина часто користується, або розміщення їх у незвичайних місцях;
• плутанина у часі чи місці;
• труднощі з мовленням, письмом чи розумінням;
• зміна настрою, поведінки чи інтересів.

Ознаки деменції, яка погіршується, включають:

• зниження здатності запам’ятовувати інформацію та приймати рішення;
• проблеми зі спілкуванням і підбором потрібних слів;
• зниження раціонального мислення, поведінки та здатності розв’язувати проблеми;
• зміна режиму сну;
• збільшення занепокоєння, розчарування, сплутаності свідомості, збудження, підозрілості, смутку, депресії;
• необхідність додаткової допомоги у повсякденних справах, таких як догляд за собою, туалет, купання та прийом їжі;
• галюцинації (бачення людей чи об’єктів, яких немає).

Ці прояви є спільними для всіх типів деменції. У кожної людини з таким діагнозом спостерігаються різні симптоми залежно від того, яка область мозку пошкоджена.

Діагностика

Багато хвороб та станів можуть призвести до деменції. Крім того, деякі симптоми слабоумства подібні й для інших захворювань.

Для встановлення діагнозу деменції лікар може призначити:

• лабораторні аналізи — виключають інші захворювання та стани, як причини деменції – інфекція, запалення, недостатня активність щитоподібної залози та дефіцит вітамінів (особливо B12). У деяких випадках призначають аналіз спинномозкової рідини для оцінки аутоімунних станів та нейродегенеративних захворювань;
• сканування головного мозку — КТ та МРТ дозволяють виявити ознаки інсульту, кровотечі, пухлин та рідини в головному мозку. Сканування ПЕТ з ФДГ допомагає визначити зниження когнітивних функцій за характером поглинання певного типу глюкози тканинами мозку;
• нейрокогнітивне тестування — використовуються письмові та комп’ютерні тести для оцінки розумових здібностей, включаючи розв’язання задач, навчання, пам’ять, планування, міркування, мовлення;
• психіатрична оцінка — фахівець перевіряє наявність ознак депресії, змін настрою чи інших проблем із психічним здоров’ям, які можуть спричинити втрату пам’яті.

Деякі стани викликають симптоми, схожі на деменцію: дефіцит вітамінів та гормонів, депресія, дія ліків, інфекції та пухлини головного мозку. Ці стани часто піддаються лікуванню.

Якщо симптоми викликані деменцією, рання діагностика допоможе отримати своєчасний доступ до підтримки, інформації та лікарських препаратів. В іншому випадку — вона буде корисна для лікування інших захворювань.

Стадії розвитку та перебіг хвороби

Як швидко розвивається деменція? Виділяють три стадії розвитку слабоумства:

• рання (легка) стадія — люди все ще здатні функціонувати самостійно. Вони можуть, як і раніше, керувати автомобілем, ходити на роботу і спілкуватися. Але відбуваються деякі зміни, які помітні близьким друзям та членам сім’ї: проблеми із запам’ятовуванням імені, загублення чи неправильне розміщення предметів, постійні труднощі з підбором потрібних слів, складнощі з виконанням завдань, забування щойно прочитаної інформації;
• середня стадія (помірна) — люди можуть перебувати на цій стадії протягом багатьох років. Вони можуть брати участь у повсякденних справах, але зі сторонньою допомогою. Симптоми більш очевидні й включають плутанину щодо того, який зараз рік/сезон або де вони знаходяться, забування подій та нездатність згадати особисту інформацію (номер телефону, адресу, навчальний заклад, в якому навчалися), зміни в особистості, настрої та поведінці, такі як підозрілість, марення, виконання нав’язливих, повторюваних дій, зміни режиму денного/нічного сну, носіння одягу не за сезоном чи нагодою, блукання;
• пізня стадія (важка) — люди не можуть підтримувати розмову, не розуміють, що відбувається навколо них, і не контролюють своїх рухів. Прояви включають проблеми зі спілкуванням (мова складається лише з кількох слів чи фраз), ходьбою та ковтанням, підвищену схильність до інфекцій, особливо до пневмонії. Виникає потреба у цілодобовій допомозі та догляді.

Чи може деменція наступити різко? Так, після перенесених інфарктів, інсультів, інтоксикацій або травм слабоумство може розвинутися всього за кілька місяців.

До якого лікаря звертатися

Для діагностики та лікування деменції слід звернутися до невролога. Це лікар, який спеціалізується на захворюваннях головного мозку та нервової системи. Також діагностувати та лікувати деменцію може геріатричний психіатр, нейропсихолог та геріатр.

Як лікувати

Деякі форми деменції піддаються лікуванню, оскільки ліки та інші лікувальні заходи допомагають подолати симптоми. Але більшість типів деменції не можна вилікувати або повернути назад, і лікування дає лише скромні результати. Незворотна деменція частково реагує на ліки, які впливають на втрату пам’яті чи проблеми з поведінкою.

Як лікувати деменцію та які препарати при цьому призначають? Ліки, схвалені для лікування найпоширеніших форм деменції, включають:

• інгібітори холінестерази, включаючи донепезил Алзепіл, Сервонекс, ривастигмін та галантамін Нівалін;
• антагоніст рецептора NMDA Мемантин.

Інгібітори холінестерази та антагоніст рецептора NMDA впливають на різні хімічні процеси в мозку. Обидва класи препаратів сприяють поліпшенню та стабілізації функції пам’яті.

Інгібітори холінестерази керують хімічними речовинами, які дозволяють надсилати повідомлення між клітинами мозку, що необхідно для його правильної роботи. Мемантин діє аналогічно інгібіторам холінестерази, тільки він впливає на інший хімічний месенджер глутамат і допомагає продовжити життя нервовим клітинам. Хоча жоден із цих препаратів не зупиняє прогресування основного захворювання, та вони можуть його сповільнити.

Якщо деменцію викликають інші стани (проблеми зі сном, депресія, галюцинації, збудження), лікар призначає відповідні препарати для їхнього лікування.

Домашні засоби

Досліджено кілька харчових добавок, вітамінів, рослинних лікарських засобів та домашніх методів лікування людей із деменцією. Але немає переконливих доказів ефективності жодного з цих засобів.

Деякі дослідження припускають, що добавки з вітаміном Е можуть бути корисними при хворобі Альцгеймера. Але їх результати неоднозначні, оскільки високі дози вітаміну Е можуть бути небезпечними. Зазвичай не рекомендується приймати такі добавки, але можна включати у свій раціон продукти з високим вмістом вітаміну Е, наприклад, горіхи.

Наступні методи допоможуть зменшити збудження та сприяти розслабленню у людей з деменцією:

• музична терапія, що включає прослуховування заспокійливої ​​музики;
• легкі вправи;
• перегляд відео з членами сім’ї;
• проведення часу з тваринами для покращення настрою та поведінки;
• ароматерапія, в якій використовуються ароматні рослинні олії;
• масажна терапія;
• арттерапія, що фокусується на процесі, а не на результаті.

Ускладнення

Мозок контролює всі функції організму. Якщо робота мозку погіршується, загальний стан здоров’я перебуває під загрозою. Багато хвороб та станів можуть виникнути внаслідок деменції.

До можливих ускладнень деменції відносяться:

• зневоднення та недоїдання;
• пролежні;
• травми та переломи внаслідок падінь;
• серцеві напади;
• ниркова недостатність;
• пневмонія, включаючи аспіраційну (коли частки їжі потрапляють у легені та викликають інфекцію);
• сепсис.

Поширення

Коли починається деменція, і хто найчастіше на неї страждає? Деменція вважається хворобою пізнього віку, тому що розвивається переважно у людей після 65 років. Від 5% до 8% всіх людей старше 65-річного віку мають ту чи іншу форму слабоумства, і цей показник подвоюється кожні 5 років. Близько половини людей після 85 років живуть із деменцією.

У всьому світі 55 млн осіб старше 65-річного віку страждають на деменцію. За прогнозами до 2050 року 150 млн осіб матимуть деменцію, що становитиме близько 2% населення планети. Хвороба Альцгеймера та інші види деменції посідають сьоме місце серед основних причин смерті у світі.

В Україні зареєстровано 63 тисячі випадків деменції. Щорічно хворіють понад 4,5 тисячі людей. У 40% випадків відзначається судинна деменція.

Профілактика

Хоча розвитку деменції не можна запобігти, здоровий спосіб життя допоможе знизити фактори ризику деяких її видів. Конкретні кроки, які можна зробити, включають:

• контроль рівня холестерину в крові, підтримання нормального артеріального тиску та рівня цукру в крові, збереження здорової ваги — забезпечують надходження в мозок кисню та поживних речовин, які йому необхідні для нормального функціонування;
• відмова від куріння — деякі дослідження показали, що куріння в середньому та похилому віці може збільшити ризик слабоумства та захворювань кровоносних судин;
• середземноморська дієта — складається з цільнозернових продуктів, овочів, фруктів, риби та морепродуктів, горіхів, бобів, оливкової олії та обмеженої кількості червоного м’яса;
• вправи — необхідно займатися фізичними вправами не менше ніж 30 хвилин 4-5 днів на тиждень;
• підтримка активності мозку — вирішення головоломок, словесні ігри та заняття іншими розумовими вправами допоможуть відстрочити початок деменції;
• соціальна активність — взаємодія з людьми, обговорення подій допоможуть зменшити симптоми слабоумства.

Основні положення

• Деменція — це розумовий розлад, при якому відбувається зниження когнітивних функцій, яке виходить за межі нормальних наслідків біологічного старіння.
• Слабоумство в основному зустрічається у людей похилого віку, проте воно не є нормальним наслідком старіння.
• У всьому світі понад 55 млн осіб страждають на деменцію, і щороку відзначається 10 млн нових випадків.
• Деменція виникає в зв’язку з хворобами та травмами, які первинно або вторинно вражають мозок. Хвороба Альцгеймера є найбільш поширеною формою слабоумства, яка діагностується у 60-70% випадків.
• Хвороба Альцгеймера та інші форми слабоумства вважаються сьомою причиною смерті серед усіх захворювань та однією з найпоширеніших причин інвалідності людей похилого віку в усьому світі.