Гайморит у дітей

Гайморит у дітей — це запалення слизової оболонки гайморових пазух, розташованих над верхньою щелепою по обидва боки носа. Це захворювання часто розвивається як ускладнення ГРВІ та потребує своєчасного лікування, щоб уникнути ускладнень. У цій статті редакція Медправди розглядає причини, симптоми, методи діагностики та лікування гаймориту у дитини.

Види

Лікарі класифікують гайморит, виходячи з тривалості його перебігу:

• гострий — триває до 4 тижнів;
• підгострий — триває 4-12 тижнів;
• хронічний — триває понад 12 тижнів;
• рецидивуючий — повторюється багаторазово, з короткими проміжками відсутності симптомів між захворюваннями.

Що викликає гайморит у дітей

Захворювання зазвичай розвивається після вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів. Застудні симптоми, що тривають понад 10 днів, підвищують імовірність його розвитку. Коли дитина застуджена, слизова оболонка порожнини носа і пазух запалюється і набрякає. Це створює сприятливі умови для росту бактерій, які викликають запалення гайморових пазух.

Згідно з даними дослідження, опублікованого на сайті онлайн-бібліотеки Wiley, найчастішими вірусами, що викликають гострий гайморит, є риновірус і вірус грипу, а найпоширенішими бактеріями — гемофільна паличка і пневмокок.

До інших факторів ризику, що підвищують імовірність розвитку захворювання, належать:

• відвідування дитячого садка і школи;
• наявність старших братів і сестер;
• перебування поруч із домашніми тваринами;
• пасивний вплив сигаретного диму;
• вплив інших алергенів із навколишнього середовища;
• викривлена носова перегородка, збільшені аденоїди та інші структурні аномалії.

Чому дитина постійно хворіє на гайморит

Рецидивуючий гайморит у дітей часто пов’язаний з алергічними захворюваннями, такими як алергічний риніт і астма. До інших станів і захворювань, які підвищують ризик його розвитку, належать:

• резистентність (стійкість) бактерій до антибіотиків;
• муковісцидоз;
• анатомічні особливості, такі як викривлена носова перегородка або збільшені аденоїди.

Інфекції, викликані резистентними бактеріями, виникають при багаторазовому застосуванні антибіотиків. Навіть при лікуванні антибіотиками стійкі бактерії продовжують розмножуватися, що робить ці інфекції важковиліковними.

Гайморит у дітей: симптоми

Згідно з даними медичного сайту Medscape, найчастіше ознаки і симптоми гаймориту у дітей включають денний кашель і ринорею (виділення з носа).

До інших поширених симптомів належать:

• закладеність носа (хропіння і дихання ротом);
• субфебрильна температура;
• середній отит (50-60% пацієнтів);
• постназальне затікання (відчуття скупчення слизу в горлі або стікання по задній стінці глотки);
• лицьовий біль або тиск;
• головний біль;
• вередливість.

Симптоми важкої інфекції при гаймориті у дітей включають:

• гнійну ринорею;
• високу температуру (> 39°C);
• набряк періорбітальної ділянки (зони навколо очей).

Як визначити гайморит у дитини

Зазвичай лікар діагностує гайморит у дитини на підставі симптомів, які зберігаються понад 10 днів після ГРВІ. Лабораторні аналізи не особливо допомагають у встановленні діагнозу. Але вони можуть бути важливими для виявлення супутніх захворювань, таких як алергічний риніт, муковісцидоз або імунодефіцит. Крім цього, аналіз крові та бактеріологічний посів можуть бути корисними для визначення лікування гнійних ускладнень.

Якщо інфекція зберігається тривалий час, дитині можуть рекомендувати зробити комп’ютерну томографію (КТ). Вона дає змогу отримати зображення остіомеатального комплексу (отвір гайморової пазухи, решітчаста лійка, півмісяцева щілина, середній носовий хід, співустя лобової пазухи, гачкоподібний відросток, решітчаста булла) неінвазивним способом і є золотим стандартом діагностики запалення та анатомічних аномалій гайморових пазух. У деяких випадках для отримання зображення остіомеатального комплексу використовують інші візуалізаційні методи, такі як МРТ або рентген.

Гайморит у дитини: лікування

Дітей із випадковими епізодами гострого гаймориту після ГРВІ лікують короткими курсами антибіотикотерапії. Лікування хронічної та рецидивуючої форми більш складне. У цих випадках лікар повинен не тільки підібрати відповідний антибіотик, а й усунути супутні захворювання, які сприяють виникненню проблеми.

Лікування гострого гаймориту

Зазвичай лікарі не рекомендують приймати антибіотики для лікування симптомів ГРВІ, які тривають менше 10 днів. Це пов’язано з тим, що ГРВІ викликається вірусами, проти яких антибіотики не ефективні.

Якщо ГРВІ переходить у гострий гайморит, лікар може призначити антибіотик для лікування бактеріальної інфекції. Якщо у дитини сильна закладеність носа, лікар також може порекомендувати назальний деконгестант (судинозвужувальний засіб) місцевої дії.

Показаннями до антибіотикотерапії при гострому гаймориті є:

• персистуюча (постійна, стійка) форма захворювання;
• важка форма захворювання;
• підозра на ускладнення.

Лікування хронічного гаймориту

Основне лікування хронічного гаймориту у дітей включає:

• тривалий прийом антибіотиків (зазвичай не менше 20 днів);
• промивання носа сольовим розчином;
• використання назальних стероїдних спреїв.

Дітям з хронічним гайморитом, які не реагують на антибіотики, може знадобитися хірургічне лікування.

Аденоїдектомія — це операція з видалення аденоїдів, лімфоїдної тканини, розташованої в носоглотці. Вони допомагають імунній системі організму, затримуючи віруси, які проникають через рот. Але збільшені аденоїди можуть стати причиною хронічного запалення гайморових пазух або проблем зі сном, що не приносить користі для здоров’я.

У рідкісних випадках у дитини можуть розвинутися серйозні проблеми з очима або інші інфекції, викликані хронічним запаленням гайморових пазух. У зв’язку з цим її можуть покласти в лікарню для введення антибіотиків через крапельницю або проведення операції.

Лікування в домашніх умовах

Якщо симптоми й ознаки гаймориту у дитини тривають понад 10 днів, слід звернутися до лікаря для точної діагностики захворювання. Якщо симптоми тривають менше 10 днів, можна використовувати кілька способів лікування в домашніх умовах:

• обережне промивання носа або відсмоктування виділень із носа;
• короткочасне використання місцевих назальних деконгестантів (зазвичай не більше 4 днів);
• парацетамол або ібупрофен для зниження температури.

Щоб запобігти гаймориту, слід забезпечити дитині здоровий спосіб життя, застосовувати сольові спреї або промивання для зволоження носа. У сухих приміщеннях необхідно використовувати зволожувач повітря.

Поширені питання