Гнійний гайморит

Гнійний гайморит — це запалення слизової оболонки гайморових пазух, яке супроводжується утворенням гнійного ексудату. Воно часто виникає як ускладнення інших інфекційних хвороб, наприклад, застуди чи грипу. Захворювання потребує своєчасного комплексного лікування, оскільки його запущені форми можуть призвести до поширення інфекції на інші органи та системи.

У цій статті редакція Медправди розглядає причини, прояви, методи діагностики та лікування гнійного гаймориту. Знання цієї інформації допоможе краще усвідомити небезпеку, пов’язану з цим захворюванням, і своєчасно звернутися до лікаря.

Причини гнійного гаймориту

До основних причин гнійного гаймориту відносяться:

• інфекції — бактеріальні інфекції (стрептококи, стафілококи, гемофільна паличка). Вірусні інфекції теж можуть ускладнюватися вторинною бактеріальною інфекцією;
• анатомічні особливості — поліпи, викривлення носової перегородки, аденоїди та інші анатомічні аномалії можуть перешкоджати відтоку слизу та його накопиченню в пазухах;
• травми та чужорідні тіла — ушкодження носа або наявність чужорідних тіл можуть сприяти розвитку запалення;
• захворювання зубів — інфекції верхніх зубів можуть поширюватися на гайморові пазухи.

Гнійний гайморит: симптоми

Гнійний гайморит проявляється наступними симптомами:

• лицьовий біль і тиск — найчастіше відчувається в ділянці щік і під очима;
• нежить — гнійні виділення з носа, часто з неприємним запахом;
• закладеність носа — труднощі з носовим диханням;
• підвищена температура — лихоманка, яка свідчить про наявність запального процесу;
• загальне нездужання — слабкість, втома, втрата апетиту;
• кашель — внаслідок стікання гнійного вмісту по задній стінці глотки.

Гайморит: який вигляд має гній

Гній при гаймориті може мати різний вигляд, залежно від стадії захворювання та наявності ускладнень:

• колір — білий, біло-жовтий, біло-коричневий;
• консистенція — зазвичай густа і в’язка;
• запах — неприємний і затхлий, що пов’язано з процесами розкладу й активністю бактерій;
• кількість — на початковій стадії гострого гнійного гаймориту виділень зазвичай небагато, а при хронічному захворюванні їх може бути значно більше.

При підозрі на гайморит і наявності таких виділень слід звернутися до лікаря. Лікування може включати антибіотики, промивання та інші методи залежно від тяжкості стану.

Діагностика

Діагностика гнійного гаймориту включає кілька методів для точного визначення наявності інфекції та її характеру:

• огляд лікаря — збір анамнезу та огляд носової порожнини;
• рентгенографія — дає змогу виявити накопичення рідини в пазухах;
• комп’ютерна томографія — детальний метод візуалізації, який допомагає уточнити локалізацію і ступінь запалення;
• лабораторні дослідження — аналізи крові та бактеріологічне дослідження виділень із носа.

Згідно з даними медичного сайту NCBI, характерними симптомами й ознаками, які допомагають поставити діагноз гострий гнійний гайморит, є наступні:

• гнійні виділення як симптом, який відчувається пацієнтом, або як ознака, виявлена лікарем у носовій порожнині;
• біль у зубах;
• біль під час нахилу вперед;
• дві фази в історії хвороби (погіршення симптомів після початкового поліпшення).

Встановленню діагнозу також сприяє підвищена швидкість осідання еритроцитів і підвищений рівень С-реактивного білка.

Гнійний гайморит: як лікувати

Лікування гнійного гаймориту спрямоване на усунення інфекції, зменшення запалення і забезпечення дренажу пазух. До основних методів лікування належать:

• антибіотикотерапія — курс лікування зазвичай триває 7-14 днів;
• застосування протизапальних препаратів — допомагають знизити набряк і полегшити симптоми;
• використання судинозвужувальних крапель і спреїв — покращують відтік вмісту з пазух;
• промивання носа фізіологічним або сольовим розчином — допомагає очистити носові ходи від слизу і гною;
• хірургічне втручання — ендоскопічна операція або пункція гайморової пазухи для видалення гнійного вмісту і введення лікарських препаратів безпосередньо в порожнину пазухи.

Згідно з даними медичного сайту Medscape, хірургічний спосіб дренування пазух застосовують, якщо відповідна медикаментозна терапія не допомогла впоратися з інфекцією, що призвело до тривалого або повільного розв’язання симптомів, або у пацієнта є ускладнення гаймориту.

Як витягнути гній із носа при гаймориті

Усунути джерело запалення і видалити гній з пазух носа можна за допомогою ендоскопічної хірургії. Операцію проводять під загальним або місцевим наркозом. Лікар використовує ендоскоп, який вводить через носові ходи. З його допомогою фахівець оглядає порожнину носа і пазух, щоб визначити точне місце розташування запалення і гною. Спеціальними мікрохірургічними інструментами лікар видаляє поліпи, пухлини, чужорідні тіла або інші перешкоди, які блокують відтік гною. Якщо необхідно, може бути виконана процедура збільшення природного співустя пазухи для поліпшення відтоку гнійного вмісту.

Ендоскопічна хірургія при гаймориті дає змогу мінімізувати травматичність і прискорити відновлення пацієнта. Важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря як до, так і після операції, щоб досягнути найкращих результатів і запобігти повторному розвитку гаймориту.

Профілактика

Основні рекомендації щодо профілактики гнійного гаймориту включають наступне:

• своєчасно лікувати застудні та інфекційні захворювання;
• уникати переохолодження;
• підтримувати імунітет (правильне харчування, фізичні навантаження, повноцінний відпочинок);
• дотримуватися гігієни носової порожнини;
• регулярно відвідувати стоматолога для лікування зубних інфекцій.

Гнійний гайморит — це серйозне захворювання, яке потребує своєчасного лікування. Самолікування може бути неефективним і навіть небезпечним, особливо якщо хвороба має бактеріальну природу. Раннє звернення до лікаря значно знижує ризик розвитку ускладнень і сприяє швидкому одужанню.

Поширені питання