Катаральний гайморит

Катаральний гайморит — це перша стадія запалення слизової оболонки гайморових пазух. Він є однією з поширених форм синуситу, особливо в холодну пору року. Захворювання супроводжується підвищеним виробленням слизу, утрудненням дихання через ніс, болем і загальним дискомфортом. Всупереч думці про те, що гайморит — це завжди гнійний процес, катаральна форма відрізняється відсутністю гною.

У цій статті редакція Медправди розглядає причини, симптоми, методи діагностики та сучасні підходи до лікування катарального гаймориту, а також заходи профілактики, які допоможуть уникнути розвитку цього захворювання.

Причини

Згідно з даними медичного сайту NHS inform, поширеними причинами катарального гаймориту є:

• інфекції — захворювання часто розвивається після ГРВІ, грипу, риновірусних, аденовірусних та інших вірусних і бактеріальних респіраторних інфекцій;
• алергія — викликає запалення слизової оболонки порожнини носа і гайморових пазух;
• анатомічні зміни — викривлення носової перегородки, поліпи і пухлини в порожнині носа, гіпертрофія носових раковин можуть ускладнювати дихання і призводити до катарального гаймориту;
• екологічні чинники — забруднене повітря, наявність у ньому шкідливих речовин (пил, хімікати), а також тютюновий дим можуть подразнювати слизову оболонку носа і пазух, що збільшує ризик розвитку катарального гаймориту.

Симптоми

У пацієнтів із катаральним гайморитом можуть відзначатися наступні симптоми:

• нежить, виділення слизу з носа;
• закладеність носових ходів, труднощі з носовим диханням, які можуть посилюватися в горизонтальному положенні;
• лицьовий біль і відчуття тяжкості, особливо в ділянці щік і верхньої щелепи;
• тупий головний біль, що посилюється при нахилі голови вперед, зазвичай локалізований у ділянці чола або скронь;
• втрата нюху (зниження здатності відчувати запахи);
• загальне нездужання, втома, слабкість, іноді зниження апетиту.

Діагностика

Для діагностики катарального гаймориту лікар використовує наступні методи:

• анамнез — збір інформації щодо симптомів і тривалості їх прояву;
• візуальний огляд порожнини носа — за допомогою спеціального дзеркала або ендоскопа;
• рентгенографія — допомагає виявити наявність запалення і скупчення рідини в пазухах;
• КТ або МРТ — за необхідності більш детального обстеження.

Діагностика допомагає визначити причину і ступінь запалення для призначення ефективного лікування.

Лікування

Згідно з даними служби NHS, лікування катарального гаймориту включає медикаментозну терапію, промивання носа сольовими розчинами для очищення носових ходів, а також усунення причинних чинників (наприклад, лікування алергії, виправлення анатомічних аномалій).

Медикаментозна терапія:

• деконгестанти (судинозвужувальні препарати) — зменшують набряк слизової і покращують дихання. Але їх не рекомендується використовувати понад 5–7 днів поспіль;
• протизапальні препарати — зменшують запалення і біль;
• протиалергійні засоби — знижують алергічну реакцію, якщо захворювання викликане алергією;
• антибіотики — призначають у разі бактеріальної інфекції.

Профілактика

Профілактика цього захворювання включає кілька рекомендацій:

• зміцнення імунітету (правильне харчування, регулярні фізичні вправи, достатній сон);
• мінімізація контакту з алергенами, за необхідності прийом антигістамінних препаратів;
• своєчасне лікування респіраторних інфекцій;
• підтримання гігієни носа, регулярне зрошення сольовими розчинами, особливо в період епідемій.

Дотримуючись цих рекомендацій, можна знизити ризик розвитку катарального гаймориту і підтримувати здоров’я носової порожнини.

При своєчасному і правильному лікуванні катаральний гайморит зазвичай проходить без ускладнень. Важливо тільки не ігнорувати симптоми, вчасно звертатися по медичну допомогу і не забувати, що самолікування може призвести до ускладнень.

Поширені питання