ГРВІ психосоматика

Існує поширена думка, що стресові події підвищують схильність до інфекційних захворювань, включаючи ГРВІ. Ця точка зору підтверджується дослідженнями, які продемонстрували прямий зв’язок між стресом та функціонуванням імунної системи. У цьому огляді редакція Медправди проаналізувала психосоматику ГРВІ та розглянула, як психічний стан людини може впливати на виникнення та розвиток респіраторних вірусних інфекцій.

Стрес та схильність до ГРВІ

Стресові події впливають на виникнення соматичних захворювань, викликаючи негативні емоційні стани (такі як почуття тривоги, депресія). Ці стани безпосередньо діють на біологічні процеси або поведінкові моделі, що впливають на розвиток захворювання. Стрес пов’язаний із широким спектром хвороб та смертністю, а також зі змінами імунної функції, що потенційно може збільшити ризик виникнення ГРВІ.

За результатами дослідження ГРВІ психосоматики, опублікованому в Медичному журналі Нової Англії, було виявлено, що чим вищий бал за індексом стресу у людини, тим більша ймовірність того, що вона захворіє на застуду при наступному контакті з вірусом. У людей із найвищого рангу ймовірність розвитку ГРВІ була в 2,16 рази вищою, ніж у тих, хто був у найнижчому ранзі. Більш сильний психологічний стрес пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку клінічного захворювання.

У наступному дослідженні психосоматики грипу та ГРВІ, розміщеному на сайті Американської психологічної асоціації, було встановлено, що чим довше тривала стресова подія в учасників, тим вищою була ймовірність того, що вони захворіють після дії вірусу. Подіями, які найбільше передбачали ГРВІ, були постійні міжособистісні проблеми, брак коштів або безробіття.

Стрес та імунна система

Нові знання про функцію імунної системи дозволили виявити ще одного можливого посередника, який відіграє роль у психосоматиці ГРВІ у дорослих. Хімічні речовини, які називаються прозапальними цитокінами, виділяються імунною системою у відповідь на інфекції. Вони викликають запальну реакцію, залучаючи імунні клітини до зараженої області, щоб організувати імунний захист від ГРВІ. Певна кількість цитокінів сприяє очищенню організму від вірусу.

Але якщо імунна система виробляє занадто багато запальних пептидів і білків, результати можуть бути токсичними. У разі зараження ГРВІ (наприклад, вірусами застуди та грипу) вироблення занадто великої кількості прозапальних цитокінів викликає такі симптоми захворювання, як закладеність носа та нежить.

У дослідженні, опублікованому в журналі Psychosomatic Medicine, була вивчена потенційна роль запалення, викликаного цитокінами, в ГРЗ психосоматиці. Учасники, які повідомили про високий рівень стресу на початку дослідження, виробили підвищені рівні цитокінів та мали більш виражені симптоми.

Резистентність імунних клітин до кортизолу

Раніше було встановлено, що вплив гострого стресу у лабораторних та природних умовах підвищує рівень циркулюючого кортизолу — глюкокортикоїдного гормону, який зазвичай зменшує запалення, пригнічуючи вивільнення прозапальних цитокінів. Але в попередньому дослідженні було виявлено, що люди, які страждають від хронічного стресу, виробляють більше, а не менше цитокінів.

Надалі дослідники психосоматики частих ГРВІ встановили, що, коли люди зазнають тривалого стресу, їх організм адаптується до початкового підвищення рівня кортизолу за допомогою зниження чутливості імунних клітин щодо нього (цей процес називається глюкокортикоїдною резистентністю). Оскільки клітини стають менш чутливими, організм втрачає здатність знижувати запальну реакцію.

Таким чином, психосоматика ГРЗ виникає внаслідок того, що хронічний стрес порушує здатність організму відключати вироблення цитокінів імунною системою. Цей збій у регуляції імунної відповіді відбувається тому, що внаслідок хронічного стресу імунні клітини стають нечутливими до кортизолу.

Поширені питання