Простатит

Простатит — це запалення передміхурової залози, яке найчастіше розвивається у чоловіків молодого та середнього віку. Захворювання може проявлятися широким спектром симптомів, починаючи від болю без чіткої локалізації та закінчуючи тяжкою гострою інфекцією.

Існує кілька видів простатиту з різними клінічними проявами. Деякі чоловіки відчувають дискомфорт в області тазу, яєчок, попереку, біль при випорожненні сечового міхура або еякуляції. Інші пацієнти можуть мати симптоми, схожі з ознаками аденоми простати. Третю групу чоловіків зовсім не турбують прояви хвороби.

Лікування простатиту залежить від його виду та включає призначення антибіотиків при бактеріальній етіології захворювання або альфа-адреноблокаторів, протизапальних препаратів та антидепресантів при небактеріальній формі.

Причини виникнення

Простата у чоловіків знаходиться під сечовим міхуром і охоплює верхню частину уретри. Вона разом з іншими статевими залозами виробляє рідину, яка транспортує сперму під час еякуляції.

Причини розвитку простатиту поділяються на дві основні групи: бактеріальні та небактеріальні.

Бактеріальний простатит може виникнути через зворотне закидання сечі у простату. Інфікована сеча утворюється внаслідок інфекції сечового міхура, аномалії сечовивідних шляхів, катетеризації або нещодавньої операції. Найбільш частими збудниками захворювання є: кишкова паличка, ентерококи та стафілококи.

Небактеріальний простатит може бути викликаний іншими мікроорганізмами або закупоркою проток передміхурової залози. Ще одна причина небактеріального простатиту полягає в тому, що нерви та м’язи, які оточують простату, не функціонують належним чином і можуть призвести до надмірної напруги у місці відтоку сечового міхура та на рівні тазового дна. Крім цього, нерви в області простати з часом можуть стати надчутливими, викликаючи неприємні та болючі відчуття.

Можливі фактори ризику або тригери небактеріального хронічного простатиту:

• інфекційний агент, який ще не ідентифікований дослідниками;
• підняття важких предметів з повним сечовим міхуром може викликати рефлюкс сечі в простату;
• професії, через які людина піддається дії сильних вібрацій, наприклад, керування вантажівкою;
• фізичні вправи, такі як біг чи їзда на велосипеді, можуть подразнювати передміхурову залозу;
• спазм м’язів тазу або нескоординоване сечовипускання сприяє підвищенню тиску всередині простати;
• зниження частоти еякуляції — немає жодних реальних підтверджуючих доказів, але це твердження є поширеним серед урологів;
• структурні аномалії нирок (вроджені чи набуті). Одним із таких прикладів є стриктура уретри (рубцювання), яка призводить до погіршення потоку сечі.

З якого віку може розвинутись простатит? Захворіти на простатит можна в будь-якому віці, але зазвичай він виникає у чоловіків 30-50 років.

Клінічні симптоми

Клінічна картина захворювання залежить від його виду та форми, симптоми простатиту можуть включати:

• тягнучі болі внизу живота, в промежині, яєчках, статевому члені, лобку, попереку;
• порушення сечовипускання (утруднення, почастішання);
• біль або печіння при сечовипусканні, кров у сечі;
• сексуальна дисфункція, порушення якості ерекції, болісна або передчасна еякуляція.

Для бактеріального простатиту (гостра форма або загострення хронічної) характерна висока температура тіла та ознаки загальної інтоксикації організму. Хронічний біль може збільшувати ризик депресії.

Діагностика

Як виявити простатит? Щоб поставити діагноз простатиту та виключити іншу серйозну патологію чи рак, необхідні такі дослідження:

• огляд лікаря;
• вимірювання потоку сечі та об’єму сечового міхура після сечовипускання;
• аналіз сечі, мікроскопія та посів;
• аналізи крові (в т.ч. ПСА, АКП);
• цитологія сечі;
• УЗД;
• гнучка цистоскопія;
• уродинамічні дослідження сечового міхура;
• мультипараметрична МРТ передміхурової залози.

Стадії розвитку та перебіг хвороби

Існує чотири види простатиту:

• гострий бактеріальний простатит — буває нечасто, проявляється досить швидко високою температурою, болем у зоні статевих органів та нижньої частини спини. Також може супроводжуватися болісними відчуттями під час сечовипускання та еякуляції. Стан потребує негайної госпіталізації;
• хронічний бактеріальний простатит — симптоми розвиваються поступово, реагують на тривалий курс лікування антибактеріальними препаратами. Прояви включають пекучий біль при сечовипусканні, неприємні відчуття в області передміхурової залози, геніталій, попереку та живота. Може бути ускладнене відходження сечі, болісна еякуляція та наявність крові в еякуляті. Також можуть розвинутися інфекції сечового міхура та цистит;
• хронічний простатит та синдром хронічного тазового болю — найпоширеніший тип, який може викликати симптоми, аналогічні хронічному бактеріальному простатиту. Дуже рідко буває підвищена температура або бактерії, виявлені в сечі та еякуляційній рідині;
• безсимптомний простатит — скарги відсутні, захворювання часто проходить самостійно без лікування.

До якого лікаря звертатися

У разі виникнення симптомів простатиту необхідно записатися на прийом до уролога або андролога. Ці лікарі спеціалізуються на проблемах сечостатевої системи у чоловіків.

Як лікувати

Існує кілька варіантів, як лікувати простатит, вибір методу лікування залежить від типу захворювання.

Основою терапії бактеріального простатиту є антибіотики. При цьому використовуються фторхінолони Левофлоксацин, Офлоксацин, триметоприм та сульфаметоксазол Бісептол, цефтріаксон та доксициклін. У важких випадках може бути потрібна госпіталізація для введення антибактеріальних препаратів внутрішньовенно. При гострій формі антибіотики призначають терміном до 1 місяця, при хронічній — протягом 1-3 місяців.

Для полегшення болю та дискомфорту рекомендовано нестероїдні протизапальні засоби Ібупрофен, Диклофенак у вигляді таблеток або свічок. Якщо медикаментозне лікування виявляється безуспішним, тоді можливе видалення передміхурової залози.

Лікування небактеріального хронічного простатиту включає:

• альфа-адреноблокатори — тамсулозин Омнік, Тамсулід або альфузозин Алфірум, вони розслаблюють тканини простати й покращують сечовипускання;
• протизапальні та знеболювальні препарати — Ібупрофен або Диклофенак, при пов’язаному невропатичному болю призначають Габапентин;
• трициклічні антидепресанти — Амітриптилін при панічних розладах, депресії;
• масаж простати — знімає застійні явища, відкриваючи заблоковані крихітні протоки. Він виконується урологом та часто проводиться під короткочасною анестезією;
• фізіотерапія — допомагає розслабити тазове дно.

У деяких випадках при небактеріальному хронічному простатиті розглядається курс антибіотиків. Вони часто позитивно впливають на симптоми простатиту, навіть якщо немає ознак бактеріального ураження, і запалення виникло з неясних причин.

Домашні засоби

Домашні методи, які можуть полегшити прояви простатиту:

• теплі сидячі ванни, використання грілки;
• зміни у харчуванні (слід уникати кофеїну, алкоголю, гострої чи кислої їжі);
• рясне пиття;
• розслаблюючі вправи для м’язів тазового дна;
• регулярне статеве життя та еякуляція.

Деякі дослідження свідчать, що екстракт пилку жита допомагає впоратися з болем при хронічному простатиті.

Ускладнення

Нелікований простатит може призвести до серйозних ускладнень:

• затримка сечі — надмірний набряк передміхурової залози здавлює сечовий міхур і перешкоджає відходу сечі. Затримка сечі потребує невідкладної медичної допомоги;
• уросепсис — при неможливості випорожнити сечовий міхур сеча може повернутися назад у нирки та призвести до розвитку хронічної інфекції. При попаданні бактерій у кровотік вони поширюються по всьому тілу. Це може спровокувати запаморочення, невиразне мовлення, різкі стрибки температури, прискорене серцебиття, нестачу повітря;
• епідидиміт та орхіт — запальні процеси, які характеризуються болем та набряком яєчок та мошонки. Якщо їх не зупинити, вони можуть знизити фертильність у чоловіків.

Особливі ситуації

Діти

Простатит є найпоширенішим захворюванням серед дорослих. У педіатричній практиці він зустрічається рідко, відомо лише кілька зареєстрованих випадків. Вони були пов’язані з сепсисом, дисфункцією сечового міхура, вродженими аномаліями сечоводу та сексуальним насильством.

Лікування зазвичай включає прийом антибіотиків тривалістю щонайменше 2 тижнів. За наявності великого абсцесу передміхурової залози може знадобитися дренування.

Люди похилого віку

Для медикаментозної терапії простатиту у людей похилого віку зазвичай використовуються антибактеріальні препарати, антагоністи альфа-адренорецепторів, протизапальні засоби та трициклічні антидепресанти. Але слід врахувати, що у цій віковій групі часто спостерігаються побічні ефекти цих препаратів. Інші доступні методи лікування включають фізіотерапію та ЛФК.

Поширення

Простатит є найпоширенішим захворюванням у чоловіків. Половина всіх представників чоловічої статі страждають від цієї хвороби протягом життя.

За оцінками Національного центру медичної статистики, близько 25% чоловіків, які звертаються до лікаря щодо урологічних проблем, мають симптоми простатиту. У 10% всіх чоловіків світу ці прояви серйозно впливають на якість життя. Згідно з останніми дослідженнями в США, під час розтину чоловіків, які раптово померли (з різних причин), ознаки простатиту мали 64-86% людей, при цьому жодних скарг при житті у них не було.

Бактеріальний простатит становить близько 5% всіх епізодів простатиту. У 95% випадків лікарі ставлять діагноз хронічний простатит чи синдром хронічного тазового болю.

Профілактика

Наведені нижче рекомендації допоможуть знизити ймовірність розвитку простатиту:

• дотримуватися гігієни — регулярно мити область статевих органів, особливо при частому сечовипусканні;
• збільшити фізичну активність — більше рухатись, виконувати фізичні вправи не менше 3 разів на тиждень;
• залишатися гідратованим — випивати 6-8 склянок води на день, її споживання сприяє розведенню сечі та промиванню сечового міхура;
• відрегулювати раціон — уникати або зменшити споживання гострої їжі, алкоголю, насичених жирів, молочних продуктів з високим вмістом жиру, при цьому збільшити споживання жирних кислот Омега-3, овочів, ягід, фруктів та продуктів, багатих на цинк, таких як горіхи, бобові та молюски;
• підтримувати вагу у здоровому діапазоні — надмірна вага, особливо в області живота, сприяє розвитку проблем передміхурової залози;
• позбавлятися стресу — використовувати методи релаксації, читати, гуляти на вулиці, практикувати глибоке дихання, займатися спортом.

Основні положення

• Простатит — запалення передміхурової залози, обумовлене як інфекційними, так і неінфекційними причинами.
• Захворювання не заразне і не є ЗПСШ.
• Простатит може виникнути у будь-якому віці. Його симптоми включають болі внизу живота і в промежині, прискорене сечовипускання, яке супроводжується печінням, поколюванням або болісними відчуттями, біль при еякуляції, іноді високу температуру та озноб.
• Простатит діагностують за симптомами, аналізами сечі, УЗД чи МРТ.
• Для лікування інфекційного простатиту застосовуються антибіотики. У поодиноких випадках може знадобитися хірургічне втручання.
• Для лікування синдрому хронічного тазового болю застосовують блокатори адренорецепторів, НПЗЗ, антидепресанти, іноді антибіотики.