Гнійний синусит

Деякі продукти здатні посилити вироблення слизу та запалення синуситу, що може погіршити стан хворого. Ось продукти, які варто обмежити у своєму раціоні. 

Молочні продукти (молоко, сир, йогурт та інші) збільшують секрецію слизу. Це може підвищити закладеність носа та утруднити дренаж пазух.

Солодощі підвищують запалення та послаблюють імунітет, що не дозволяє організму боротися з інфекцією.

Жирні та смажені страви викликають набряклість, що може погіршити симптоми синуситу.

Алкоголь викликає зневоднення та розширення кровоносних судин, що посилює закладеність носа.

Продукти, що викликають алергічні реакції, можуть посилити запалення та закладеність носа.

При гнійному синуситі важливо підтримувати правильну гідратацію, вживати легкі та поживні продукти, а також уникати вищезгаданих, щоб не посилити симптоми.

У більшості випадків гнійний синусит лікують консервативно за допомогою медикаментозних засобів: протизапальні препарати використовують як за вірусної, так і бактеріальної природи захворювання, а антибіотики — лише за бактеріальної. Також розрідити слиз і покращити дренаж допоможуть промивання носа сольовими розчинами.

Оперативне втручання може бути потрібним у таких випадках 

• Якщо гнійний синусит перетворюється на хронічну форму і не піддається лікуванню медикаментами.

• Якщо причиною синуситу є анатомічні проблеми, такі як поліпи або викривлення носової перегородки. Операція допомагає усунути ці перешкоди та покращити відтік слизу.

• У разі накопичення гною (абсцес) або поширення інфекцій на інші області. Видалення інфікованих тканин перешкоджають розвитку подальших ускладнень.

• Якщо, незважаючи на проведену адекватну антибіотикотерапію та інші методи лікування, симптоми не покращуються, тоді операція може стати необхідним заходом для усунення джерела інфекції. 

Рішення про операцію приймається лікарем-отоларингологом після ретельного обстеження та оцінки всіх факторів, включаючи тяжкість перебігу захворювання, ефективність попереднього лікування та самопочуття пацієнта.

Так, розвиток багатьох захворювань часто супроводжується гнійним синуситом. Ось деякі з них.

Інфекції верхніх дихальних шляхів. На тлі вірусних чи бактеріальних інфекцій, таких як застуда, грип чи гострий риносинусит, часто виникає ускладнення у вигляді гнійного синуситу.

Хронічний алергічний риніт характеризується запаленням та набряком слизової оболонки носа та пазух, що сприяє розвитку гнійного синуситу.

Анатомічні порушення (викривлення носової перегородки, наявність поліпів) можуть утруднити нормальний відтік слизу з пазух. Це створює сприятливе середовище у розвиток інфекції.

Імунодефіцитні стани. Люди з ослабленим імунітетом, наприклад хворі на цукровий діабет або ВІЛ-інфекцією, схильні до вищого ризику розвитку гнійного синуситу, ніж інші.

Інфекції зубів, особливо верхньої щелепи, можуть поширюватися на гайморові пазухи, викликаючи гнійний синусит (одонтогенний синусит).

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ). Шлунковий рефлюкс сприяє запаленню та розвитку синуситу, особливо у дітей.

Системні захворювання, такі як муковісцидоз або синдром Картагенера, можуть призвести до порушення роботи миготливого епітелію та, як наслідок, до хронічного гнійного синуситу.

Якщо гнійний синусит виникає часто або стає хронічним, важливо проконсультуватися з лікарем, який виявить причину запалення пазух.

Куріння негативно впливає на розвиток та перебіг гнійного синуситу. Тютюновий дим, який містить шкідливі канцерогенні речовини, у тому числі й нікотин, ушкоджують миготливий епітелій. Ці клітини вкриті маленькими віями, які допомагають виводити з дихальних шляхів слиз та бактерії. Тютюновий дим, ушкоджуючи ці вії, викликає застій слизу та розвиток інфекції.

Під впливом тютюнового диму збільшується вироблення слизу. Оскільки її відтік з носових пазух утруднений, вона накопичується в них. Це створює ідеальні умови для розмноження бактерій та розвитку гнійного запалення.

Крім цього, токсичні речовини, що містяться в тютюні, послаблюють імунітет, викликають постійне подразнення та запалення слизової оболонки носа та пазух. Це може призвести до хронічного набряку, закладеності носа та частих загострень синуситу.

У курців гнійний синусит гірше лікується, оскільки пошкоджена слизова оболонка повільніше відновлюється, а імунна відповідь організму знижена. Це може призвести до хронічного перебігу захворювання та частіших рецидивів.

Синусит найчастіше розвивається в осінньо-зимовий період і напровесні, під час поширення респіраторних інфекцій та алергій.

В осінній період вірусні інфекції верхніх дихальних шляхів стають поширенішими, що збільшує ризик ускладнень у вигляді синуситу.

У зимові місяці, коли повітря стає холодним і сухим, збільшується схильність до запалень слизової оболонки носа та пазух. У цей час року люди також більше часу проводять у закритих приміщеннях, що сприяє поширенню вірусів та бактерій. Крім того, зниження вологості повітря може сушити слизову оболонку носа, роблячи її вразливішою для інфекцій.

Провесною, в період зміни сезонів і потепління, імунна система може послабшати через сезонні зміни та дефіцит вітамінів, що також збільшує появу синуситу. У цей час року можуть початися алергічні реакції на пилок, що може спровокувати запалення носових пазух та розвиток гнійного синуситу.