Препарати при синуситі

Синусит, або запалення приносових пазух, характеризується закладеністю носа і рясними (іноді гнійними) виділеннями з нього, ниючим болем і тиском в області обличчя, лихоманкою. Такий стан потребує негайного медичного лікування. Інакше захворювання може призвести до поширення інфекції з пазух у навколишні тканини та викликати такі тяжкі ускладнення, як абсцес головного мозку або менінгіт. Медправда розповідає, які препарати від синуситу допоможуть швидко одужати.

Як правильно підібрати ліки при синуситі

Препарати проти синуситу призначають залежно від причини його виникнення та тяжкості перебігу. Якщо запалення носових пазух спричинене вірусами, призначають протизапальні ліки, якщо бактеріями — антибіотики. При алергічному синуситі використовують антигістамінні препарати, при грибковому — протигрибкові засоби. Крім цього, при всіх видах синуситу приймають знеболювальні, судинорозширювальні препарати, а також сольові розчини для промивання пазух.

Ліки проти синуситу

Докладно розглянемо, які препарати використовувати при синуситі.

Протизапальні препарати при синуситі

Найчастіше (близько 97%) віруси викликають гострий синусит. Його розвиток супроводжується появою симптомів, які спостерігаються при застуді: болем в області чола і носа, хронічним нежитем, підвищенням температури до 38°С. Однак є ключові відмінності, які характерні тільки для синуситу.

• Сильний тиск і біль у носі вказує на запалення гайморових пазух. Якщо біль іррадіює в область брів і чола, то можливе запалення лобових пазух. А біль у задній частині черепа свідчить про запалення клиноподібних пазух.
• При синуситі виділення носа часто густі, жовті або зелені, що може вказувати на бактеріальну інфекцію. При звичайній застуді виділення зазвичай більш рідкі та прозорі.
• Симптоми застуди проходять через 7–10 днів, тоді як симптоми синуситу можуть зберігатися довше та часто погіршуються через 5–7 днів після початку застуди.
• Підвищена температура (до 38°C) характерна як для застуди, так і для синуситу (вірусного чи бактеріального). Але при синуситі вона може бути більш вираженою.

Зменшити запалення та полегшити симптоми допомагають нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як аспірин та ібупрофен.

НПЗП блокують дію ферменту циклооксигенази (ЦОГ), що бере участь у виробництві простагландинів — ліпідних речовин: вони викликають запалення, біль та жар. Це дозволяє зменшити запальний процес та пов’язані з ним симптоми.

Як правило, протизапальні препарати при синуситі приймають протягом 5–7 днів. При тяжкому його перебігу — до 14 годин. Однак не всім хворим підходить ця група ліків.

• Тривале прийняття протизапальних засобів може спричинити такі побічні ефекти, як підвищення артеріального тиску, погіршення функції нирок, подразнення слизової оболонки шлунка тощо. Тому не слід зловживати нестероїдними протизапальними засобами.

Кортикостероїдні ліки проти синуситу

Кортикостероїдні препарати, як і нестероїдні, протизапальні. На відміну від нестероїдних протизапальних засобів, які приймають при болях та підвищеній температурі, кортикостероїди допомагають зменшити запалення в пазухах носа та знизити набряк слизової оболонки, що сприяє полегшенню дихання.

Кортикостероїди є синтетичними аналогами гормонів, що виробляються наднирковими залозами, такими як кортизол, і мають не тільки протизапальні, але й імунодепресивні властивості. Такі препарати випускають у вигляді назальних спреїв, крапель та пігулок.

Для зменшення нежиті використовують спреї, рідше краплі проти синуситу. При хронічному синуситі або його загостренні приймають пігулки, які можуть бути ефективнішими. А при тяжкому перебігу хвороби призначають кортикостероїдні препарати ін’єкційно.

Види кортикостероїдних препаратів проти синуситу

Кортикостероїди залежно від їх застосування поділяються на дві групи, місцеві та системні. Місцеві — до них відносяться назальні спреї та краплі від синуситу — впливають локально, на слизову оболонку носа та приносових пазух. Це дозволяє зменшити набряк слизової носової порожнини та полегшити дихання.

• Назальні спреї та краплі рекомендують використовувати протягом 1–2 тижнів залежно від стану пацієнта.

Зловживання назальними спреями та краплями при синуситі може спричинити побічні ефекти: сухість та подразнення слизової носа, кровотечу з носа, біль у горлі, кашель, головний біль, відчуття неприємного смаку чи запаху.

Системні кортикостероїди — пігулки та ін’єкційні ліки — впливають на весь організм, поширюючись через кровотік, після перорального або ін’єкційного введення.

• Системні кортикостероїди призначають і в рамках передопераційної підготовки пацієнтів із поліпозним риносинуситом для зменшення розмірів поліпів.

Тривале або неправильне приймання пігулок при синуситі та риніті може спричинити збільшення артеріального тиску, рівня глюкози в крові, головний біль, збільшення маси тіла, зміни настрою, остеопороз. Тому призначати кортикостероїди повинен лише лікар, враховуючи стан хворого та тяжкість перебігу захворювання.

При легкій течії вірусного синуситу пігулки можна приймати в окремих випадках: найчастіше він проходить самостійно за два тижні.

Деконгестанти — ефективні ліки проти синуситу

Запалення носових пазух спричиняє підвищений кровотік, що призводить до розбухання кровоносних судин і, відповідно, закладеності носа. Деконгестанти, або судинозвужувальні препарати, викликають звуження судин та зменшують набряк тканин носа, що відкриває дихальні шляхи та полегшує дихання.

Деконгестанти, які випускають у вигляді спреїв, крапель, сиропів та пігулок, тимчасово полегшують симптоми, але не пришвидшують одужання.

Види судинозвужувальних препаратів проти синуситу

Назальні спреї слід використовувати до трьох разів на добу протягом 3–5 днів. Зловживання назальними спреями може спричинити звикання, так званий медикаментозний риніт, та посилити закладеність носа. За відсутності лікування це може призвести до гіпертрофії (розростанню) слизових нижніх носових раковин, атрофічного риніту, хронічного синуситу, апное уві сні.

Назальні спреї, як і будь-які препарати, слід обережно застосовувати тим, хто ходить до групи ризику.

Протипоказання для використання спрею при синуситі

• Неконтрольована гіпертонія;
• глаукома;
• ішемічна хвороба серця (ІХС);
• цукровий діабет;
• ендокринні захворювання;
• збільшена передміхурова залоза.

Судинозвужувальні краплі для носа при синуситі мають схожий принцип дії, але відрізняються від спреїв за кількома принципами.

• При кожному натисканні на спрей виділяється точне дозування препарату. Кількість крапель може змінюватись.
• Краплі найкращі для дітей, спреї ефективніші для дорослих.
• Як краплі, так і спреї можуть викликати побічні ефекти: сухість слизової оболонки, роздратування та печіння.

Кращими краплями при синуситі вважаються «Нафазолін», «Тизин», «Отривін», «Ксимелін»,«Називін», «Назол». Терапевтична дія «Нафазоліну» триває 5-6 годин, інших препаратів — 10–12 годин, що дозволяє пацієнту вільно дихати весь цей час.

Судинозвужувальні ліки при синуситі можуть бути у вигляді пігулок або сиропів. Вони містять активні речовини, які зменшують набряк слизової оболонки носа, покращуючи прохідність дихальних шляхів та відтік слизу з пазух.

Для полегшення симптомів часто приймають судинозвужувальний препарат «Судафед», який допомагає зменшити закладеність носа. Багато інших пігулок при синуситі, таких як «Синупрет», мають комплексну дію шляхом вмісту протизапальних, протинабрякових та муколітичних компонентів.

Сиропи, такі як «Бронхолітин» та «Туссин Плюс», також є комбінаторними. Завдяки вмісту різних активних речовин, вони мають системний вплив на організм і можуть бути корисними при поєднанні симптомів закладеності носа та інших проявів синуситу, таких як кашель або головний біль.

• Судинозвужувальні препарати можуть підвищувати артеріальний тиск та викликати серцебиття. Тому призначати їх має лікар, який врахує стан та індивідуальні особливості пацієнта.

Лікування синуситу: препарати — розчини та порошки

Хворим синуситом слід регулярно промивати ніс, щоб вивести з нього секрет, що скупчився. Для цього можна використовувати сольові розчини, такі як «Аква Маріс» та «Аквалор». Вони допоможуть видалити з носових пазух не лише слиз, а й пил, який може стати причиною запалення.

Для промивання носа також використовують порошкові препарати. При синуситі порошок«Аквалор Софт» застосовують для розведення ізотонічного розчину, що допомагає очистити носові проходи. Такі порошки, як «Долфін» та «Аква Маріс Плюс», є комбінаторними. Перший містить мінерали та рослинні компоненти шипшини й солодки, які мають протизапальні властивості. Другий — морську сіль та декспантенол, що зволожує та загоює слизову оболонку.

Як промити ніс при синуситі

• Встаньте над раковиною або ванною. Нахиліть голову вбік, так щоб одна ніздря була вищою за іншу.
• Наповніть розчином вибраний інструмент, наприклад шприц. Акуратно введіть наконечник у верхню ніздрю та почніть повільно вливати розчин. Розчин повинен витікати через нижню ніздрю.
• Дихайте через рот під час процедури, щоб уникнути попадання розчину в горло. Повторіть процедуру для іншої ніздрі. Обережно висмикайтесь, щоб видалити розчин, що залишився, і слиз.
• Промивання можна повторювати не більше двох-трьох разів на день, щоб не пересушити слизову оболонку носа.

Для полегшення дихання можна робити парові інгаляції. Багато хто вважає за краще дихати паром відварів лікувальних трав, наприклад ромашки або м’яти. Проте ефективність їх науково не доведено. Крім того, деякі трави є алергенами, їх застосування може посилити симптоми або викликати алергічну реакцію.

Для проведення інгаляцій при синуситі можна використовувати такі порошкові препарати, як «Ринофлуімуцил», який має муколітичні та протинабрякові дії.

Використання небулайзера може бути ефективним, особливо при гострому чи хронічному синуситі. Небулайзер розпорошує ліки у вигляді аерозолю прямо в дихальні шляхи та пазухи, що може покращити відтік слизу та полегшити симптоми.

Небулайзери можна заповнити соляним розчином, глюкокортикостероїдами чи антибіотиками.

Антигістамінні препарати при синуситі

При алергічному синуситі використовують антигістамінні препарати. Вони блокують дію гістаміну — біологічно активної речовини, яка продукується внаслідок запальної реакції на чужорідні патогени, такі як алергени (пилок, лупа, пліснява тощо). Гістамін діє як захисний агент і спонукає організм виробляти більше слизу, накопичення якого у носових пазухах призводить до розвитку синуситу. Антигістаміни можуть зупинити вивільнення гістаміну і знизити кількість слизу, що виробляється.

Існують антигістамінні препарати першого та другого покоління. Вони мають різні ефекти та побічні дії, які можуть вплинути на лікування синуситу.

Антигістамінні препарати першого покоління, такі як «Димедрол» та «Супрастин», мають відносно короткий термін дії, від 4 до 6 годин. Тому їх рекомендують приймати три-чотири рази на день.

• Ці препарати часто викликають сонливість та седативну дію, тому їх зазвичай призначають на ніч. Крім того, вони можуть спричинити побічні ефекти, такі як сухість у роті, затримку сечі, запори, утруднене дихання та запаморочення.

Антигістамінні препарати другого покоління, такі як «Лоратадин», «Цетиризин», «Фексофенадин», мають тривалішу дію, ніж антигістаміни першого покоління. Зазвичай їх приймають раз на добу. Вони зменшують алергічну реакцію і, відповідно, набряк слизової оболонки носа, що може полегшити симптоми, такі як закладеність носа та виділення з нього.

• Ці препарати мають менше седативних ефектів, оскільки вони менше проникають через гематоенцефалічний бар’єр, що знижує ймовірність появи сонливості. Це робить їх зручнішими та безпечнішими для тривалого застосування, особливо для людей, яким потрібно зберігати активність протягом дня. Крім того, вони рідше викликають антихолінергічні ефекти, такі як сухість у роті або затримка сечі.

На сьогодні одним з найкращих ліків проти синуситу алергічного виду є левоцетиризин. Цей антигістамінний препарат другого покоління має швидкодійний ефект, який зберігається протягом доби, а також відрізняється відсутністю седативного ефекту.

Іноді під час лікування алергічного синуситу використовують антагоністи лейкотрієнів, такі як «Монтелукаст». Лейкотрієни можуть сприяти запаленню та набряку в дихальних шляхах, що може погіршувати симптоми синуситу. Блокуючи їхню дію, антагоністи лейкотрієнів зменшують запалення та покращують симптоми.

При вірусному чи бактеріальному синуситі антигістаміни не призначають. При лікуванні вірусного синуситу використовують протизапальні ліки, а при лікуванні бактеріального синуситу — антибіотики.

Синусит: лікування препаратами із групи антибіотиків

За даними сайту Webmd, 83% американців із гострим синуситом у США отримують антибіотики, що не завжди виправдано. Антибіотики не впливають на віруси, які найчастіше спричиняють синусит. Але якщо він викликаний бактеріальною інфекцією або розвинувся на фоні вторинного синуситу, призначають антимікробні ліки. При гострому синуситі курс лікування триває 10–14 днів, при хронічному синуситі цей термін може бути довшим.

Коли призначають антибіотики

• Симптоми продовжуються понад 10 днів;
• гнійні виділення із носа;
• висока температура тіла;
• стан погіршився у порівнянні з початковим.

Лікування антибіотиками дозволяє зменшити симптоми за 3–5 днів та покращити стан хворого. Однак призначений лікарем курс слід провести до кінця. Переривання терапії може призвести до розвитку бактеріальної резистентності та ускладнити подальше лікування.

При синуситі найчастіше призначають «Амоксицилін», «Аугментин» або «Доксициклін».

Амоксицилін — це ліки проти синуситу, який протікає без розвитку серйозних ускладнень

Аугментин застосовують, якщо Амоксицилін неефективний або є ризик резистентності до нього.

Доксициклін призначають при алергії на препарати групи пеніциліну, такі як «Амоксицилін» і «Аугментин».

При синуситі ліки із групи антибіотиків найчастіше приймають у вигляді пігулок. При тяжкому перебігу захворювання можуть бути призначені ін’єкції для системного впливу на запальний процес.

Крім антибіотиків, при бактеріальному синуситі застосовують знеболювальні ліки, такі як ібупрофен, назальні спреї та судинозвужувальні засоби, соляні розчини. Поєднання всіх цих препаратів дозволить швидко та ефективно вилікувати синусит та не допустити його ускладнень.

Поширені питання