Експерти пояснили, чим небезпечний надлишок вісцерального жиру

За словами лікарів, підшкірний жир можна захопити рукою. Вісцеральний жир знаходиться поза досяжністю, глибоко в черевній порожнині, де він вистилає простір між органами черевної порожнини. Вісцеральний жир набагато шкідливіший для організму. Він підвищує ризик розвитку метаболічних порушень та серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу. У жінок він також пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку раку молочної залози та захворювань жовчного міхура.

Вчені доводять, що жирові клітини, особливо клітини жиру на животі, є біологічно активними. Це означає, що вони є джерелом гормонів та інших речовин, які можуть вплинути на здоров’я, оскільки порушують гормональний баланс організму.

Понад те, було доведено, що вісцеральний жир виділяє хімічні речовини імунної системи, звані цитокіни. До них відносяться білкові сполуки, такі як фактор некрозу пухлини або інтерлейкін-6, які підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань, гіпертонії та порушень згортання крові. Інші біохімічні речовини, які виділяються жировими клітинами, можуть бути пов’язані з появою так званої інсулінорезистентності, що знижує чутливість клітин до інсуліну. В результаті клітини повною мірою не використовують глюкозу, яка циркулює в крові. Її рівень підвищується, що загрожує розвитком діабету ІІ типу.

— Однією з причин, чому надлишок вісцерального жиру такий шкідливий, може бути його розташування поруч із ворітною веною, яка транспортує кров із кишківника до печінки, — пояснили експерти в інтерв’ю порталу Health.

Проблема в тому, що речовини, що виділяються вісцеральним жиром, у тому числі вільні жирні кислоти, у такій ситуації мають легший доступ до крові. Потрапляючи до печінки, вони впливають на вироблення ліпідів, що підвищує рівень загального холестерину в крові. Експерти попереджають, що вісцеральний жир безпосередньо пов’язаний з вищим рівнем загального холестерину та ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), або так званого «поганого» холестерину, а також нижчим рівнем ліпопротеїнів низької щільності (ЛПВЩ), або «хорошого» холестерину, та резистентності до інсуліну.

Щоб визначити тип ожиріння, треба виміряти коло талії та стегон, а потім зробити розрахунки: розділити обхват талії на обхват стегон. Співвідношення кола талії до кола стегон визначає ризик ризиків здоров’ю. Цей показник називається WHR (співвідношення талії та стегон). Ідеальні пропорції для жінок — 0,8 і менше, для чоловіків — 0,95 і менше.