Родичі довгожителів менше схильні до ризику діабету: вчені

Такого висновку дійшли дослідники з Університету Піттсбурга (США)

Бути частиною сім’ї, члени якої довгожителі, означає бути менш схильним до діабету II типу. Ця перевага походить не тільки з генетичної схильності, а й загального способу життя. І стосується також придбаних родичів як з боку чоловіка, так і дружини.

Вчені з Університету Піттсбурга проаналізували за період з 2006 по 2017 рік стан здоров’я 4 559 жінок та чоловіків старше 90 років, їхніх братів та сестер (старше 80 років), дітей (від 32 до 88 років), зятів та невісток. Було виявлено, що під час дослідження у 3,7% дітей та 3,8% зятів та невісток розвинувся діабет II із частотою від 4,6 до 4,7 нових випадків на 1000 осіб на рік. Це приблизно на 53% менше, ніж середнє населення віком від 45 до 64 років у Сполучених Штатах.

Загальні риси, які захищали від розвитку діабету II, включали низький індекс маси тіла та кола талії, високий рівень холестерину ЛПВЩ та низький рівень тригліцеридів, а також ряд гормонів, особливо протизапальних.

Дослідження показало, що люди, народжені в довгоживучих сім’ях, відрізняються від однолітків рівнем біомаркерів у крові, що впливають на ризик розвитку діабету другого типу: їхня генетична спадщина допомагає їхньому організму залишатися реактивним на інсулін навіть у літньому віці. Проте, навіть їхнє подружжя — незалежно від того, чи народилося воно від довгожителів, — зазвичай поділяють ці рівні біомаркерів. Це має на увазі, на думку експертів, що вони не завжди успадковуються, але можуть бути розвинені, живучи поряд із потрібною людиною.

Результати дослідження були опубліковані в журналі «Кордони в клінічному діабеті та охороні здоров’я» (Frontiers in Clinical Diabetes and Healthcare).

Читайте також: Діабет у жінок виникає інакше, ніж у чоловіків: вчені