Вчені пояснили, чому більше не потрібно турбуватися про індекс маси тіла

Індекс маси тіла (ІМТ) використовують для класифікації надмірної ваги та ожиріння у дорослих

Маркер небезпечних захворювань

Індекс маси тіла винайшов у ХІХ столітті бельгійський статистик Адольф Кетле, який хотів знайти спосіб чисельно описати зовнішність середньостатистичної людини. Для того, щоб розрахувати ІМТ, треба розділити свою вагу на зріст. ІМТ нижче 18,5 вказує на недостатню вагу, ІМТ від 18,5 до 24,9 — на нормальну вагу. Якщо ІМТ від 25,0 до 29,9, це говорить про надмірну вагу. І якщо ІМТ понад 30, то про ожиріння.

Своєю популярністю ІМТ завдячує американському фізіологові Анселю Кізу. У 70-ті роки ХХ століття він вивчав вплив дієти на здоров’я та широко використовував ІМТ.

— Люди з вищим індексом маси тіла мають більше жиру в організмі, — пояснює професор медицини в Гарвардській медичній школі (США), доктор Джоан Менсон, пише портал Gazeta.pl.

Відомо, що високий ІМТ пов’язаний із високим ризиком розвитку серцевих та онкологічних захворювань, цукрового діабету ІІ типу. До того ж такий метод діагностики простий та безплатний. З цієї причини його часто використовують у медичних клініках та лікарнях.

Не розкаже всю правду

Однак, на думку професора сімейної медицини в Університеті Оттави (Канада), доктора Йоні Фрідхофф, індекс маси тіла марний як дослідницький інструмент. Насамперед тому що не показує, який відсоток маси тіла становить жир і який — м’язи та кістки. Таким чином, він не підходить спортсменам, які мають добре накачані м’язи, а також людям похилого віку.

Слід також пам’ятати, що ІМТ необов’язково працює як сигнал тривоги, якщо вага з’явилася тільки в животі. Адже так званий вісцеральний жир набагато небезпечніший за підшкірний. Вісцеральний жир відкладається не лише під шкірою, а й навколо внутрішніх органів. Абдомінальне ожиріння загрожує порушенням обміну речовин, цукровим діабетом ІІ типу, серцевими захворюваннями тощо.

ІМТ також неправильно вказує на кардіометаболічний статус людини, що підтверджує дослідження вчених Каліфорнійського університету. Вони ж не рекомендують використовувати цей показник як єдиний для визначення норми ваги.

Крім того, лікар, дивлячись на людину з нормальним ІМТ, може заздалегідь вважати її здоровою та не звертати уваги на інші фактори ризику, такі як неправильне харчування або відсутність фізичної активності. Замість того, щоб орієнтуватися на масу тіла як показник здоров’я, краще перевірити рівень глюкози, тригліцеридів і артеріального тиску, які свідчать про стан здоров’я організму.