Абакавіру Сульфат 600 мг та Ламівудину 300 мг таблетки інструкція по застосуванню

Абакавіру Сульфат 600 мг та Ламівудину 300 мг таблетки фото, инструкция
Зовнішній вигляд упаковки лікарського засобу може відрізнятися від зображення на сайті.
Дозування:
Абакавіру Сульфат 600 Мг Та Ламівудину 300 Мг таблетки по 600 мг/300 мг №30 в конт.
Виробник:
Реєстрація:
UA/16120/01/01 від 22.06.2017
Фарм. група:
Редакторска група
Перевірено
Avatar photo
Юлія Жарікова Додано: 03.03.2020
Avatar photo
Юлія Жарікова Оновлено: 06.12.2023
Інструкція надана держ. реєстром мед. препаратів України

ОФІЦІЙНА ІНСТРУКЦІЯ

Склад:

Кожна таблетка абакавіру сульфат 600 мг і ламівудину 300 мг з плівковим покриттям містить 600 мг абакавіру (у вигляді абакавіру сульфату) і 300 мг ламівудину USP.

Кожна таблетка абакавіру сульфат 60 мг і ламівудину 30 мг з плівковим покриттям містить 60 мг абакавіру (у вигляді абакавіру сульфату) і 30 мг ламівудину USP. Допоміжні речовини, дивіться розділ 6.1.

Виробник:

Ауробіндо Фарма Лімітед

Місцезнаходження виробника:

Юніт-ІІІ. Сарвей № 313 & 314. Бачупалі Віладж, Кутубуллапур Мандал, Ранджа Реді Дістрікт (А.Р.), Індія.

Фармакотерапевтична група:

Противірусні препарати для системного застосування. Противірусні засоби прямої дії. Противірусні засоби для лікування ВІЛ-інфекції, комбінації. Ламівудин та абакавір

Фармакологічні властивості:

Механізм дії: абакавір та ламівудин с HIST, і є потужними селективними інгібіторами ВІЛ-1 і ВІЛ-2. Обидва абакавір і ламівудин метаболізуються послідовно внутрішньоклітинними кіназами до відповідного 5'-трифосфату (ТП), які є його активними фрагментами. Ламівудин-ТР і карбовip-TP (активна трифосфат-форма абакавіру) є субстратами і для конкурентних інгібіторів зворотної транскриптази Віл (RT). Проте, їх головна противірусна активність здійснюється через включення у вигляді монофосфату у вірусний ланцюг ДНК, що призводить до обриву ланцюга. Абакавір- і ламівудин- трифосфати показують значно меншу спорідненість до ДНК-полімеразів клітини-господаря. Встановлено, що ламівудин вельми синергічний з зидовудином у пригніченні реплікації Вілу культурі клітин. Абакавір показує Синергiзм in vitro в поєднанні зампренавіром, невірапіном і зидовудином. Використовувся в якості добавки в комбінації з діданозином, ставудіном і ламівудином. Резистентність іn vitro: резистентність ВІЛ-1 до ламівудину включає розвиток M1841- або, частіше, М184-заміну амінокислоти близько до активного центру вірусної RT. Абакавір-резистентні штами ВІЛ-1 були селекційовані in vitro і були пов'язані з конкретними генотипічними змінами в RT-кодонних дільницях (кодони М184V, K65R, L74ViY115F). In vitro вірусна стійкість до абакавіру розвивається відносно повільно, вимагаючи множинні мутації для клінічно значущого збільшення EC50 над вірусом дикого типу. Резистентність іn vivo (пацієнти, що раніше не лікувались): M184V або м1841 варіанти виникають у ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів, які отримували антиретровірусну терапію, що містила ламівудин. Ізоляти більшості пацієнтів, які зазнали вірусологічну невдачу при режимі, що містив абакавір, в стрижневих клінічних випробуваннях показали, або відсутність КАРТ- пов'язаних змін від базової лінії (45%) або тільки MI84V- або м1841-селекцію (45%). Загальна частота селекції для M184V або м1841 була високою (54%), і менш поширеними були селекції L74V (5%), K65R (1%) і Y115F (1%) (див. таблицю). Включення зидовудину в режим призводило до зменшення частоти L74V- i K65R-селекцій в присутності абакавіру (з зидовудином: 0/40, без зидовудину: 15/192, 8%).

1Комбівір є фіксованою комбінацією дози ламівудину і зидовудину. Включає три випадки невірусологічної невдачі і чотири вірусологічні непідтверджені збої. 3. Кількість суб'єктів з 1 та більше тимідиновими аналоговими мутаціями (ТАМ). ТАМ може бути селекційована, коли аналоги тимідину пов'язані забакавіром. У мета-аналізі шести клінічних випробувань, ТАМ не були селекційовані при режимах застосування абакавіру без зидовудину (0/127), але були селекційовані при режимах з абакавіром і аналогом тимідину — зидовудином (22/86, 26%). Резистентність іn vivo (пацієнти, що раніше проходили лікування): M184V- або M1841-варіанти виникають у ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів, які проходили антиретровірусну терапію ламівудином, і виявляють резистентність високого рівня до ламівудину. Дані in vitro, як правило, свідчать про те, що продовження ламівудину в антиретровірусному режимі, незважаючи на розвиток M184V, може забезпечити залишкову антиретровірусну активність (ймовірно, через порушення вірусної придатності). Клінічна значущість цих даних не встановлена. Дійсно, наявні клінічні дані дуже обмежені і виключають будь-який надійний висновок в цій області. У будь-якому випадку, завжди слід віддавати перевагу ініціюванню сприйнятливих КАРТ перед прийманням ламівудину. Таким чином, підтримку терапії ламівудином, незважаючи на появу мутації М184V, слід розглядати тільки в тих випадках, коли інша активна КАРТ недоступна. Клінічно значуще зниження сприйнятливості до абакавіру було продемонстровано в клінічних ізолятів у пацієнтів з неконтрольованою реплікацією вірусів, які були попередньо оброблені іє стійкими до інших інгібіторів нуклеозидів. У мета-аналізі п'яти клінічних випробувань, де ABC додавали до інтенсивної терапії, з 166 суб'єктів 123 (74%) мали м184V, 50 (30%) мали Т215Y/F, 45 (27%) мали М41L, 30 (18%) мали K70R і 25 (15%) мали D67N. K65R був відсутній і L74ViY115F були рідкісними (не більше 3%). Логістична регресія моделювання прогностичного значення для генотипу (з поправкою на базовий рівень плазми ВІЛ 1RNA [в РНК), CD4 + клітини, кількість і тривалість попередньої антиретровірусної терапії), показала, що наявність 3-х або більш КАРТ-резистентних мутацій, пов'язана зі зменшеною відповідністю на 4-му тижні (р = 0,015) або 4 або більше мутацій на серединному 24-му тижні (р не більш за 0.012). Крім цього, комплекс вставки а69 бо мутація Q151м зазвичай знаходяться в поєднанні з A62V, V751, F77LiF116Ү, та викликають високий рівень резистентності до абакавіру.

Фенотипічна резистентність і перехресна резистентність: Фенотиптічна резистентність до абакавіру вимагає м184V, 3 щонайменше однією іншою слекційованою абакавіром мутацією, або M184V з декількома -ТАМ. Фенотипічна перехресна резистентність до іншого НІЗТ з м184V або мутацією M1841 поодинці обмежена. Зидовудин, діданозин, ставудін і тенофовір підтримують антиретровірусну діяльність проти таких варіантів ВІЛ-1. Наявність М184V з К65R дійсно призводять до перехресної резистентності між абакавіром, тенофовіром, диданозином і ламівудином, м184V зL74V призводять до перехресної резистентності між абакавіром, диданозином і ламівудином. Наявність М184V з Y115F призводить до перехресної резистентності між абакавіром і ламівудином. Належне призначення абакавіру може здійснюватись з використанням алгоритмів, рекомендованих В даний час резистентності. Перехресна резистентність між абакавіром або ламівудином і антиретровірусними засобами інших класів, наприклад, Рабо NNRTI, є малоймовірною.

Клінічний досвід

Пацієнти, які не проходили лікування

Режим з комбінацією абакавіру та ламівудину один раз на день підтверджується 48-тижневим мультіцентральним, подвійно сліпим, контрольованим дослідженням (CNA30021) 770 ВІЛ-інфікованих дорослих, які раніше не проходили ликування. Це були в основному безсимптомно ВІЛ-інфіковані пацієнти (CDC стадія А). Вони були рандомізовані для отримання абакавіру (ABC) 600 мг один раз на день або 300 мг два рази на день, в комбінації з ламівудином 300 мг один раз на день і ефавіренцом 600 мг один раз на день. Результати зведені нижче в таблиці: Вірусологічні відповідь, заснована на плазмовій РНК ВІЛ-1 <50 копій/мл на 48-му тижні ITT-піддана сукупність.

Фармакокінетика Встановлено, що фіксована доза комбінованої абакавіріламівудин таблетки (FDC), біоеквівалентна ламівудину і абакавіру, що вводяться окремо. Це було продемонстровано під час однодозового, 3-смугового дослідження біоеквівалентності FDC (натщесерце) в порівнянні з 2 х 300 мг абакавір таблетками плюс 2 х 150 мг ламівудин таблетками з FDC, що приймались з їжею з високим вмістом жиру здоровими добровольцями (n = 30). У голодному стані не було суттєвої різниці у мірі абсорбції, виміряної областю під кривою залежності концентрації-час у плазмі (AUC) і максимальної пікової концентрації (с), кожного компонента, Клінічно значимого ефекту їжі не спостерігалося при введенні FDC в голодному або ситому стані. Ці результати вказують на те, що FDC може прийматись з або без їжі. Фармакокінетичні властивості ламівудину і абакавіру описані нижче.

Абсорбція Абакавір і ламівудин швидко і добре всмоктуються з шлунково-кишкового тракту після перорального введення. Абсолютна біодоступність для таблеток абакавір і ламівудину у дорослих становить близько 83% і 80-85% відповідно. Середній час досягнення максимальної концентрації в сироватці крові (Tmax) становить близько 1,5 години і 1,0 годину для абакавіру і ламівудину, відповідно. Після одноразової дози 600 мг абакавіру, середнє (CV) значення Стая становить 4,26 г/мл (28%) і середнє (CV) AUC дорівнює 11.95 мг.h/мл (21%). Після декількох доз перорального введення ламивудину 300 мг один раз на день протягом семи днів, середній (CV) стаціонарного Стах становить 2,04 pg/ml (26%) і середнє (CV) AUC24 становить 8.87 pg.h/мл (21 %).

Розподіл Внутрішньовенні дослідження абакавіру і ламівудину показали, що середній об'єм розподілу становить 0,8 і 1,3 л/кг, відповідно. Дослідження іn vitro зв'язування з білками плазми показують, що абакавір зв'язується тільки в помірних та низьких (біля 49%) терапевтичних концентраціях з білками плазми людини. Ламівудин має лінійну фармакокінетику в діапазоні терапевтичних доз і виявляє обмежене зв'язування з білками плазми in vitro (<36%). Це вказує на низьку ймовірність взаємодії з іншими лікарськими засобами через зв'язувальне зміщення білків плазми. Дані показують, що абакавір і ламівудин проникають в центральну нервову систему (ЦНС) і досягають спинномозкової рідини (CSF). Дослідження абакавіру демонструють, що співвідношення CSF і AUC плазми дорівнює від 30 до 44%. Спостережувані значення пікових концентрацій Єв 9 разів більшими, ніж ІСѕо абакавіру 0,08 мг/мл або 0,26 м, коли абакавір приймається в обсязі 600 мг-два рази на день. Середнє співвідношення CNS-концентрації ламівудину у сироватці крові через 2-4 години після перорального введення становило приблизно 12%. Справжня міра CNS-проникнення ламівудину і його зв'язок з будь-якою клінічною ефективністю невідомі.

Метаболізм Абакавір в основному метаболізується в печінці, при цьому, приблизно 2% від введеної дози виводиться нирками у незміненому стані. Основними шляхами метаболізму у людини є алкогольдегідрогеназа і глюкуронізація зі створенням 5-карбонової кислоти і 5'-глюкуроніду, який складає близько 66% від введеної дози. Ці метаболіти виводяться із сечею. Метаболізм ламівудину є незначним шляхом елімінації. Ламівудин переважно очищається нирковою екскрецією незмінного ламівудину. Імовірність метаболічних взаємодій з ламівудином низька через малий ступінь печінкового метаболізму (5-10%).

Виведення Середній період напіввиведення абакавіру становить близько 1,5 години. Після декількох пероральних доз абакавіру 300 мг два рази на день не спостерігається значного накопичення абакавіру. Виведення абакавіру відбувається за допомогою метаболізму в печінці з подальшою екскрецією метаболітів переважно з сечею. Метаболіти і незмінений абакавір в сечі складають близько 83% введеної дози абакавіру. Залишок виводиться з калом. Спостережуваний період напіврозпаду ламівудину становить від 5 до 7 годин. Середній системний кліренс ламівудину становить приблизно 0,32 л/год./кг, переважає нирковий кліренс (> 70%) через систему органічного катіонного транспорту. Дослідження у пацієнтів з нирковою недостаптністю вказують, що елімінація ламівудину залежить від ниркової дисфункції. Пацієнтам з кліренсом креатиніну <50 мл/хв. необхідно зниження дози (див. розділ 4.2).

Внутрішньоклітинна фармакокінетика У дослідженні 20 ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримували абакавір 300 мг два рази на день, при цьому, тільки одна 300 мг доза приймалась до початку 24-годинного періоду відбору проб, середній період внутрішньоклітинного напіврозпаду TP-карбовіру у стаціонарному стані склав 2006 години, у порівнянні з геометричною середньою напіввиведення абакавіру з плазми в цьому дослідженні у 2,6 години. У перехресному дослідженні у 27 пацієнтів з ВІЛ-інфекцією, внутрішньоклітинні рівні TP-карбовіру були вище для абакавіру 600 мг один раз на день (AUC24, ss + 32%, C max24,55 + 99% і Ctrough+ 18%) в порівнянні з режимју 300 мг два рази

Люди похилого віку: Відсутні фармакокінетичні дані для пацієнтів старших за 65 років. 5.3 Доклінічні дані з безпеки За винятком негативного тесту in vivo на мікроядрах щурів, відсутні дані щодо наявності ефектів комбінації абакавіру та ламівудину у тварин.

Мутагенність та канцерогенність Ні абакавір, ні ламивудин не виявляв мутагенність убактеріальних тестах, але, як і багато аналогів нуклеозидів, вони проявляють активність в тестах in vitro у ссавців, таких, як аналіз лімфоми миші. Це узгоджується з відомою активністю інших аналогів нуклеозидів. Результати тесту мікроядер in vivo щурів з комбінацією абакавіру і ламівудину були негативними. Ламівудин не показав будь-яку активність в генотоксичних дослідженнях in vivo при дозах, які дали підвищення концентрації в плазмі до 30-40 разів вищу за клінічну концентрацію. Абакавір має слабкий потенціал викликання хромосомних пошкоджень як іn vitro так і in vivo при високих випробувальних концентраціях. Канцерогенний потенціал комбінації абакавіру та ламівудину не підтверджений. У довгострокових дослідженнях оральної канцерогенності у щурів і мишей, ламівудин не виявив канцерогенного потенціалу. Дослідження канцерогенності перорального абакавіру у мишей і щурів показало збільшення частоти злоякісних і доброякісних пухлин. Злоякісні пухлини з'явились у препуціальній залозі у самців і кліторальній залозі самок обох видів, у щурів — в щитовидній залозі і печінці самців, сечовому міхурі, лімфатичних вузлах і підшкірному шарі самок. Більшість цих пухлин з'являлося при отриманні найвищої дози 330 мг/кг/ день у мишей і 600 мг/кг/день у щурів. Винятком була пухлина препуціальної залози, яка з'являлася при дозі 110 мг/кг у мишей. Системний вплив на мишей і щурів на рівні нулього ефекту був отриманий на рівні 3- i7- кратного системного впливу на організм людини в процесі терапії. У той час як канцерогенний потенціал в організмі людини невідомий, ці дані свідчать про те, що канцерогенний ризик для людей переважується потенційним клінічним ефектом.

Токсичність подвоєння дози При токсикологічних дослідженнях абакавіру встановлено збільшення ваги печінки у щурів і мавп. Клінічна значущість цього явища невідома. Відсутні дані клінічних досліджень абакавіру на гепатотоксичність. Крім цього, самоіндукція метаболізму абакавіру або індукція метаболізму інших лікарських засобів, які метаболізуються в печінці, не спостерігалися у людей. Невелика дегенерація міокарду у мишей і щурів спостерігалася протягом двох років після введення абакавіру. Системний вплив був еквівалентний 7-24 очікуваним системним впливам в організмі людини. Клінічна значущість цього факту не визначена. Репродуктивна токсикологія У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин встановлений перетин ламівудином та абакавіром плаценти. Ламівудин не виявляв тератогенність в дослідженнях на тваринах, але були ознаки підвищення частоти ранніх ембріональних смертельних випадків у кроликів при відносно низьких системних впливах, що можна порівняти з результатами, отриманими в організмі людини. Подібний ефект не спостерігався у щурів, навіть при дуже високому системному впливі. Абакавір продемонстрував токсичність по відношенню до розвитку ембріона і плоду у щурів, але не у кроликів. Ці дані включали зменшення ваги тіла плода, набряк плода, а також збільшення варіації/пороків розвитку скелета, ранню маткову смертність і мертвонародженність. Жоден висновок не може бути зроблений щодо тератогенного потенціалу абакавіру через токсичність ембріона і плоду. Дослідження фертильності у щурів показало, що абакавір і ламівудин не впливає на фертильність чоловіків або жінок.

Показання до застосування:

Абакавіру сульфат/ламівудин таблетки являють собою комбінацію фіксованих доз двох нуклеозидних аналогів (абакавіру і ламівудину). Цей препарат призначається при антиретровірусній комбінованій терапії для лікування інфекції вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) у дорослих, дітей у віці до 12 років і підлітків від 12 років. Показники переваг комбінації абакавіру/ламівудину як режиму антиретровірусної терапії з прийомом препарату один раз на день, спираються головним чином на результати одного дослідження, проведеного більшою частиною у безсимптомних нелікованих дорослих пацієнтів.

Протипоказання:

Абакавіру сульфат/ламивудин таблетки протипоказані пацієнтам із встановленою гіперчутливістю до активних речовин або до будь-якого з компонентів препарату.

Особливості застосування:

В цей розділ включені спеціальні попередження і запобіжні заходи, пов'язані з абакавіром і ламівудином. Інші додаткові запобіжні заходи і попередження, що відносяться до абакавіру сульфату/ламівудину таблеток, відсутні.

Реакція гіперчутливості. У клінічних дослідженнях приблизно 5% суб'єктів, які отримують абакавір, страждають через розвиток реакції гіперчутливості. Деякі з цих випадків були небезпечними для життя і призвели до летального результату, незважаючи на вжиття запобіжних заходів.

Опис Реакції гіперчутливості характеризуються появою симптомів, що вказують на системне охоплення багатьох органів. Майже всі реакції гіперчутливості включають лихоманку та/або висип як частину синдрому. Інші ознаки і симптоми можуть включати в себе респіраторні ознаки і симптоми, такі, як задишка, біль у горлі, кашель і ненормальні результати флюорографічного аналізу грудей (переважно інфільтрати, які можуть бути локалізовані), шлунково кишкові симптоми, такі як нудота, блювання, пронос, болі в животі або, і можуть призвести до неправильної діагностики гіперчутливості як респіраторного захворювання (пневмонія, бронхіт, фарингіт) або гастроентериту. Інші ознаки або симптоми реакції гіперчутливості, що часто спостерігаються, можуть включати летаргію або нездужання і симптоми опорно-рухового апарату (біль в м'язах, рідше миолиза, артралгія). Симптоми, пов'язані з цією реакцією гіперчутливості погіршуються при продовженні терапії і можуть бути небезпечними для життя. Ці симптоми зазвичай зникають після припинення приймання абакавіру.

Керування Симптоми алергічної реакції зазвичай з'являються протягом перших шести тижнів з початку лікування абакавіром, хоча ці реакції можуть з'явитися в будь-який момент під час терапії. За пацієнтами слід ретельно спостерігати, особливо протягом перших двох місяців лікування абакавіром, з обстеженнями кожні два тижні. Пацієнти, в яких діагностована реакція гіперчутливості під час терапії, повинні негайно припинити приймання абакавіру сульфат/ламівудин таблеток. Абакавір сульфат/ламівудин таблетки, або будь-який інший лікарський препарат, що містить абакавір, НІКОЛИ НЕ МОЖУТЬ БУТИ перепризначені пацієнтам, що припинили лікування через реакцію гіперчутливості. Перезапуск абакавіру протягом декількох годин за появою конкретних результатів реакції гіперчутливості з негайним поверненням симптомів. Це повторення, як правило, більш важке, ніж при первинному прийомі, і може призводити до небезпечної для життя гіпотензії та смерті. Для того, щоб уникнути затримки в діагностиці і звести до мінімуму ризик виникнення загрозливої для життя реакції гіперчутливості, прийом сульфату абакавір/ламівудин таблеток має бути остаточно припинений, проте, гіперчутливість не можна виключати, якщо можливі інші діагнози (респіраторні захворювання, грипоподібна хвороба, гастроентерит або реакція на інші лікарські засоби). Особливу увагу необхідно приділяти тим пацієнтам, які одночасно почали лікування абакавіру сульфат/ламівудин таблетками і іншими лікарськими засобами, які відомі тим, що викликають токсичність шкіри (наприклад, ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази - НІзт). Це відбувається тому, що в даний час важко виявити відмінність між висипаннями, викликаними цими продуктами, та реакціями гіперчутливості, пов'язаними з абакавіром.

• Прийом після переривання терапії абакавіру сульфат/ламівудин таблетками Якщо терапія абакавіру сульфат/ламівудин таблетками було припинено з будь-якої причини і перезапуск терапії перебуває на розгляді, повинні бути встановлені причини припинення, щоб оцінити, чи є у пацієнта будь-які симптоми алергічної реакції. Якщо реакція гіперчутливості не може бути виключена, абакавіру сульфат/ламівудин таблетки або будь-які інші лікарські препарати, що містять абакавір, не повинні бути перезапущені. Алергічні реакції із швидким розвитком, у тому числі небезпечні для життя, спостерігались після перезавантаження абакавіру в пацієнтів, як лише один з основних симптомів гіперчутливості (висипання на шкірі, лихоманка, симптоми шлунково-кишкового тракту, органів дихання або конституціональні симптоми, такі як млявість і загальне знедужання) до зупинки приймання абакавіру. Найбільш поширеним ізольованим симптомом реакції гіперчутливості був висип на шкірі. Крім того, дуже рідко випадки реакції гіперчутливості реєструвались у пацієнтів, які відновили терапію і хто не мав раніше симптомів реакції гіперчутливості. В обох випадках, якщо приймається рішення відновити прийом абакавіру, це повинно бути зроблено в умовах, коли медична допомога є легкодоступною.

• Фактори ризику

Аналіз клінічних факторів ризику підвищеної чутливості до абакавіуру послідовно ідентифікує ризик для суб'єктів чорної раси, що приблизно дорівнює половині ризиків інших расових груп разом узятих. Оскільки це являє собою суттєвий рівень ризику (на підставі того, що приблизно 5% від суб'єктів, які отримують абакавір, мають реакції гіперчутливості в клінічних дослідженнях), те ж саме ретельне спостереження повинно застосовуватися до пацієнтів всіх расових груп.

Застосування в період вагітності або годування груддю:

Застосування абакавіру сульфат/ламівудин таблеток не рекомендується під час вагітності. Безпека абакавіру і ламівудину при вагітності людини не вивчена. Дослідження абакавіру та ламівудину у тварин виявили репродуктівну токсичність (див. розділ 5.3). Рекомендується, щоб ВІЛ-інфіковані жінки не годували груддю за будь-яких обставин, щоб уникнути передачі ВІЛ-інфекції. Ламівудин виводиться з організму в материнському молоці в концентраціях, аналогічних тим, які містяться в сироватці крові. Очікується, що абакавір також секретується в людське молоко, хоча це не було підтверджено. Тому рекомендується, щоб матері не годувати грудьми своїх дітей під час прийому лікування з абакавіру сульфат/ламівудин таблетками.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:

Дослідження відносно впливу на здатність керувати транспортними засоби и механізмами не проводились. При розгляді питання про здатність пацієнта керувати транспортними засобами і механізмами слід мати на увазі клінічний стан пацієнта та побічні реакції абакавіру сульфат/ламівудин таблеток.

Діти:

Даний лікарській засіб не призначають дітям.

Спосіб застосування та дози:

Лікування повинен призначати лікарь, що має досвід в лікуванні ВІЛ-інфекції. Рекомендована доза сульфату абакавіру 600 мг/ламівудину 300 мг таблеток у дорослих і підлітків становить одну таблетку один раз на день. Абакавіру сульфат 60 мг/ламівудин 30 мг таблетки не слід призначати дорослим або підліткам, з вагою менше 40 кг, т.я. являє собою препарат з фіксованою дозою, яка не може бути зменшеною. Рекомендована пероральна доза абакавіру сульфат 60 мг/ламівудин 30 мг таблеток для підлітків іі дітей віком від 3 місяців до 16 років — абакавip 8 мг/кг два рази на день (максимальна доза — 300 мг два рази на день) і ламівудин 4 мг/кг двічі на день (максимальна доза — 150 мг два рази на день) в поєднання з іншими антиретровірусними препаратами. Це означає наступний розподіл кількості таблеток:

Загальна добова ламівудину 60 мг/30 мг таблеток .

Рекомендованою дозою для дітей у віці до 16 років і вагою не більше 35 кг є доросла максимальна добова доза, абакавір 300 мг і ламивудин 150 мг двічі на день. Абакавіру сульфат/ламівудин таблетки приймаються незалежно від прийому їжі. Ниркова недостатність: абакавіру сульфат/ламівудин таблетки не рекомендуються для застосування у пацієнтів з кліренсом креатиніну <50 мл/хв.

Печінкова недостатність: немає даних щодо пацієнтів з помірним порушенням функції печінки, тому використання абакавіру сульфат/ламівудин таблеток не рекомендується, якщо це не визнано за необхідне. У пацієнтів з легкою і помірною печінковою недостатністю ретельний контроль необхідний, і, якщо це можливо, моніторинг рівнів абакавіру в плазмі. Таблетки абакавіру сульфату/ламівудину протипоказані пацієнтам з важкою печінковою недостатністю.

Люди похилого віку. На даний час відсутні дані щодо пацієнтів старше 65 років. Особлива увага в цій віковій групі рекомендована через пов'язані із віком зміни, такі, як зниження ниркової функції і зміни гематологічних параметрів.

Передозування:

Не виявлено ніяких конкретних симптомів або ознак гострого передозування абакавіром або ламівудином крім тих, які перераховані в якості небажаних ефектів. У разі передозування пацієнт повинен контролюватися на наявність ознак токсичності , із застосовуванням стандартної підтримуючої терапії в міру необхідності. Так як ламівудин є таким, що діалізується, безперервний гемодіаліз може бути використаний в лікуванні передозування, хоча це не вивчено. Невідомо, чи може абакавір бути виведений шляхом перитонеального діалізу або гемодіалізу.

Побічні дії:

Побічні реакції на абакавіру сульфат/ламівудин таблетки були сумісні з відомими профілями безпеки абакавіру та ламівудину при введенні у вигляді окремих лікарських засобів. Для багатьох з цих побічних реакцій, залишається неясним, чи є вони пов'язаними з активною речовиною, або є широким спектром дії інших лікарських засобів, що використовуються в лікуванні ВІЛ-інфекції, або чи є вони результатом процесу основного захворювання.

Гіперчутливість до абакавіру. У клінічних дослідженнях, приблизно 5% суб'єктів, які отримують абакавір мали реакції гіперчутливості. У клінічних дослідженнях з абакавіром 600 мг один раз на день спостерігалась швидкість розвитку гіперчутливості в межах діапазону зареєстрованого для абакавіру 300 мг два рази на день. Деякі з цих реакцій гіперчутливості були небезпечними для життя і привели до летального результату, незважаючи на прийняття запобіжних заходів. Ця реакція характеризується появою симптомів, що вказують на залучення органів багатьох систем тіла.

Майже всі пацієнти, в яких спостерігались реакції гіперчутливості, мали лихоманку і або висип (зазвичай макуло або кропивницю), як частину синдрому, однак також мали місце реакції без висипу або лихоманки. Ознаки та симптоми реакції гіперчутливості перераховані нижче. Вони були ідентифіковані або при клінічних або постмаркетингових дослідженнях. Вони виявили, принаймні, 10% пацієнтів з реакцією гіперчутливості.

Шкіра

Висип (зазвичай макулопапульозний або кропив'янка)

Шлунково-кишкового тракт, дихальні шляхи

Нудота, блювота, діарея, болі в животі, виразки в роті Задишка, кашель, біль у горлі, синдром розладу дихання у дорослих, дихальна недостатність.

Різне

Лихоманка, млявість, нездужання, набряки, лімфоаденопатія, гіпотензія, кон'юнктивіт, анафілаксія .

Неврологічні / Психіатрія Гематологічні.

Головний біль, парестезії,лімфопенія.

Печінка/підшлункова залоза

Підвищені функції печінки, гепатит, печінкова недостатність.

Опорно-руховий апарат

Міалгії, рідко міоліз, артралгія, підвищена креатинфосфокінази.

Урологія

Підвищений креатинін, ниркова недостатність.

У деяких пацієнтів з реакціями гіперчутливості спочатку ідентифіковували гастроентерит, респіраторні захворювання (пневмонію, бронхіт, фарингіт) або грипоподібні захворювання. Ця затримка у встановленні діагнозу гіперчутливості привела до продовження або поновлення приймання абакавіру, що призводило до більш важких реакцій гіперчутливості або смерті. Таким чином, діагноз алергічної реакції слід ретельно вивчати у пацієнтів з симптомами цих захворювань. Симптоми зазвичай з'являлися протягом перших шести тижнів (середній час до настання складав 11 днів) від початку лікування абакавіром, хоча ці реакції можуть відбуватися будь-коли під час терапії. Ретельне медичне спостереження необхідне протягом перших двох місяців, консультації — кожні два тижні, Цілком ймовірно, що інтермітуюча терапія може збільшити ризик розвитку сенсибілізації і, отже, виникнення клінічно значущих реакцій гіперчутливості. Отже, пацієнти повинні бути попереджені про важливість приймання абакавіру сульфат/ламівудин таблеток регулярно. Поновлення приймання абакавіру після конкретних реакцій гіперчутливості при найшвидшому поверненні симптомів протягом декількох годин. Повторні реакції гіперчутливості, як правило, більш важкі, ніж при першій появі, і можуть включати в себе небезпечні для життя гіпотензії та смерть. Пацієнти, в яких розвивається реакція гіперчутливості, повинні припинити прийом абакавіру сульфат/ламівудин таблеток і ніколи не поновлювати приймання абакавіру сульфат/ламівудин таблеток, або будь-якого іншого лікарського засобу, що містить абакавір. Для того, щоб уникнути затримок в діагностиці і звести до мінімуму ризик виникнення небезпечних для життя реакцій гіперчутливості, необхідно остаточно припинити прийом абакавіру, якщо гіперчутливість не можна виключити, навіть коли можливі інші діагнози (захворювання органів дихання, грипоподібні захворювання, гастроентерит або реакції на інші лікарські засоби).

Алергічні реакції із швидким розвитком, в тому числі небезпечні для життя реакції мали місце після поновлення приймання абакавіру у пацієнтів, які мали тільки один з основних симптомів гіперчутливості (висипання на шкірі, лихоманка, симптоми шлунково-кишкового тракту, органів дихання або конституціональні симптоми, такі, як млявість і нездужання) до зупинки приймання абакавіру. Найбільш поширеним ізольованим симптомом реакції гіперчутливості був висип на шкірі. Крім того, в дуже рідкіх випадках реакції гіперчутливості були зареєстровані у пацієнтів, які відновили терапію, які не мали раніше симптомів алергічної реакції. В обох випадках, якщо прийнято рішення щодо поновлення приймання абакавіру, це повинно бути зроблено в умовах, коли медична допомога є легкодоступною.

Кожен пацієнт повинен бути попереджений про алергічні реакції на абакавір. Багато з побічних реакцій, перерахованих в таблиці нижче, зустрічаються часто (нудота, блювота, діарея, лихоманка, млявість, висип) у пацієнтів з підвищеною чутливістю до абакавіру. Таким чином, пацієнтів з будь-яким з цих симптомів слід ретельно оцінювати на наявність реакції гіперчутливості Якщо абакавіру сульфат/ламівудин таблетки були припинені у пацієнтів через появу будь-якого одного з цих симптомів, і приймається рішення про поновлення приймання лікарського засобу, що містить абакавір, це повинно бути зроблено в умовах, коли медична допомога є легкодоступною (дивись розділ 4.4). Дуже рідко спостерігались випадки мультиформної еритеми, синдрому Стівенса-Джонсона або токсичного епідермального некролізу, при яких влив гіперчутливісті абакавіру не може бути виключеним. У таких випадках лікарські препарати, що містять абакавір, повинні бути остаточно припинені. Побічні реакції які найменш можливою мірою можуть бути пов'язаними забакавіром або ламівудином, представлені у розрізі систем органів, органних класів і абсолютних частот. Частоти визначаються як дуже часті (> 1/10), часті (> 1100, <1/10), рідкі (> 1/1000, <1/100), рідкісні (> 1/10000, <1/1000 ), дуже рідкісні (<1/10000).

Система тіла

Абакавір

Ламивудин

Порушення у кров'яній та лімфатичних системах

рідкі: нейтропенія і анемія (обидві іноді важкі), тромбоцитопенія

Дуже рідкісні: чиста червона аплазія

Порушення в імунній системі

часті: гіперчутливість

Порушення обміну речовин та харчування

часті: анорексія

Порушення у нервовій системі

часті: головний біль

часті: головний біль, безсоння. Дуже рідкісні: були зареєстровані випадки периферичної невропатії (або парестезії) SAAA.

часті: кашель, назальні симптоми

Респіраторні, грудні і середостінні порушення

Шлунково-кишкові розлади

часті: нудота, блювота, діарея, рідкісні: панкреатит спостерігається, але причинно-наслідковий зв'язок з лікуванням абакавіром є невизначеним

часті: нудота, блювота, болі в животі або спазми, пронос рідкісні: зростання амілази сироватці крові. Спостерігались випадки панкреатиту

рідкі: перехідне підвищення ферментів печінки (AST, ALT). Рідкісні: Гепатит часті: висип, алопеція

Гепатобіліарні порушення

Розлади шкіри та підшкірної клітковини |

Часті: висип (без системних симптомів) Дуже рідко: поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз

Розлади в опорно-руховому апараті і сполучній тканині

часті: артралгія, м'язові розлади

рідкісні: рабдоміоліз

Загальні розлади

часті: лихоманка, млявість, втома.

нездужання,

часті: втома, лихоманка,

Випадки молочнокислого ацидозу, іноді зі смертельним результатом, як правило, пов'язані з важкою гепатомегалією і стеатозом печінки, спостерігались при використанні аналогів нуклеозидів. Виявлений зв'язок між комбінованою антиретровірусною терапією та перерозподілом жиру тіла (ліподистрофією) у пацієнтів з ВІЛ, включаючи втрату периферичного та лицьового підшкірного жиру, збільшення внутрішньочеревного та вісцерального жиру, гіпертрофію грудей і дорсоцервикальне накопичення жиру («горб буйвола»). Комбінована антиретровірусна терапія була пов'язана з метаболічними порушеннями, такими як гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія, резистентність до інсуліну, гіпергликемія та гіперлактатeмія. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів з важким імунодефіцитом під час початку комбінованої антиретровірусної терапії, можуть виникнути запальні реакції на безсимптомні або залишкові опортуністичні інфекції. Спостерігаються випадки остеонекрозу, особливо у пацієнтів із загальновизнаними факторами ризику, запущеним ВІЛ захворюванням або тривалим впливом комбінованої антиретровірусної терапії (КАРТ). Частота цього явища є невідомою.

Лікарська взаємодія:

Абакавіру сульфат/ламівудин таблетка містить абакавір і ламівудин, тому будь-які взаємодії, визначені для них окремо, мають відношення до абакавіру сульфат/ламівудин таблеток. Клінічні дослідження показали, що немає ніяких клінічно значущих взаємодій між абакавіром і ламівудином. Абакавір і ламівудин істотно не метаболізується ферментами цитохрому Р4ѕо (такими як СҮР ЗА4, CYP 2С9 або СҮР 2D6) і не пригнічують або стимулюють цю ферментну систему. Таким чином, наявний незначний потенціал для взаємодії з антиретровірусними інгібіторами протеази, не-нуклеозидами та іншими лікарськими засобами, що метаболізуються основними Р450 ферментами. Взаємодії, перераховані нижче, не слід вважати вичерпними, але вони є представниками класів лікарських засобів, з якими слід дотримуватися обережності.

Взаємодії, що мають відношення до абакавіру

Сильнодіючі ферментативні індуктори, такі як рифампіцин, фенобарбітал та фенитоїн через їхню дію на УДФ глюкуронiлтрансферази можуть незначно зменшити плазмову концентрацію абакавіру. Метаболізм абакавіру змінюється при одночасному споживанні з етанолом і призводить до збільшення середнього рівня концентрації у сечі абакавіру приблизно на 41%. Ці результати не вважають клінічно значущими. Абакавір не впливає на метаболізм етанолу. Ретіноідні з'єднання розпадаються при дегідрогеназі спирту. Взаємодія забакавіром можлива, але не вивчена. Уфармакокінетичних дослідженнях, спільне введення 600 мг абакавіру двічі на день з метадоном показало зниженя на 35% C max абакавіру и годинну затримку в Tmax, але середній рівень концентрації у сечі був незміннім. Зміни у фармакокінетиці абакавіру не вважаються клінічно значущими. У даному дослідженні, абакавір підвіщував середній системний кліренс метадону на 22%. Тому, стимуляція метаболизуючих ферментів не може бути виключена. Пацієнти, які отримують лікування метадоном та абакавіром, повинні бути перевірені на наявність симптомів резистентності при дозуванні, іноді може знадобитися повторне титрування метадоном.

Взаємодії, що мають відношення до ламівудину

Імовірність метаболічних взаємодій зламівудином є низькою через обмежений метаболізм і зв'язування з білками плазми, а також майже повний нирковий кліренс, можливість взаємодії з іншими лікарськими засобами, що вводяться одночасно з абакавіру сульфат/ламівудин таблетками має розраховуватись, зокрема, коли основний маршрут виведення - активна ниркова секреція, особливо за допомогою катіонної транспортної системи, наприклад — триметоприм. Інші лікарські засоби (наприклад, ранітидин, циметидин) усуваються цим механізмом лише частково та не взаємодіяли з ламивудином. Нуклеозидні аналоги (наприклад, зидовудин та діданозин), не метаболізуються цим механізмом, і малоймовірно, щоб вони взаємодіяли з ламивудином. Приймання триметопримусульфаметоксазолу 160 мг/800 мг призводить до збільшення наявності ламівудину на 40%, через компонент триметоприм. Проте, якщо пацієнт не має ниркової недостатноті, корегування дозування ламівудину не потрібне (Дивіться розділ 4.2). Фармакокінетика триметоприма або сульфаметоксазолу не змінюється. Якщо одночасне застосування з ко тримоксазолом є виправданим, пацієнти повинні контролюватись клінічно. Спільного введення абакавіру сульфат/ламівудин таблеток з високими дозами ко-тримоксазолу при лікуванні пневмоціcтної пневмонії (ПЦП) та токсоплазмозу слід унікати. Спільне введення ламівудину з внутрішньовенним ганцикловиром або фоскарнетом не рекомендується до тих пір, поки не буде отримана більш детальна інформація. Ламівудин може пригнічувати внутрішньоклітінне фосфорилювання зальцітабіна, коли два лікарські засоби використовується одночасно. Тому, абакавіру сульфат/ламивудин таблетки не рекомендується використовувати в комбінації з зальцитабіном.

Термін придатності:

24 місяці.

Умови зберігання:

Зберігати при температурі не вище 30 °С.

Форма випуску / упаковка:

Блістери по 10 таблеток та контейнери з ПЕНТ по 30 таблеток для сили активності 600/300 мг та 30 або 60 таблеток для сили активності 60/30 мг.

Категорія відпуску:

За рецептом.

Медичне застереження
Дата додавання: 03.03.2020
Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

ДОДАТКОВІ ДАНІ

Тип данихВідомості з реєстру
Торгівельне найменування:Абакавіру Сульфат 600 мг та Ламівудину 300 мг таблетки
Виробник:Ауробіндо Фарма Лімітед
Форма випуску:

Блістери по 10 таблеток та контейнери з ПЕНТ по 30 таблеток для сили активності 600/300 мг та 30 або 60 таблеток для сили активності 60/30 мг.

Реєстраційне посвідчення:UA/16120/01/01 від 22.06.2017
Міжнародне непатентоване найменування:Lamivudine and abacavir
Умови відпуску:

За рецептом.

Склад:

Кожна таблетка абакавіру сульфат 600 мг і ламівудину 300 мг з плівковим покриттям містить 600 мг абакавіру (у вигляді абакавіру сульфату) і 300 мг ламівудину USP.

Кожна таблетка абакавіру сульфат 60 мг і ламівудину 30 мг з плівковим покриттям містить 60 мг абакавіру (у вигляді абакавіру сульфату) і 30 мг ламівудину USP. Допоміжні речовини, дивіться розділ 6.1.

Фармакотерапевтична група:Противірусні препарати для системного застосування. Противірусні засоби прямої дії. Противірусні засоби для лікування ВІЛ-інфекції, комбінації. Ламівудин та абакавір
Код АТС:J05AR02 - Ламівудин + Абакавір
Заявник:Ауробіндо Фарма Лімітед
Адреса заявника:Плот №2, Майтри Віхар, Амеерпет, Хайдарабад - 500 038 Т.С., Індія
Реклама
Свині вирощуватимуть органи для трансплантології
Химерна технологія включає інтеграцію людських сто...
Цей чудодійний препарат допоможе зберегти вічну молодість
За даними Федерального управління з лікарських зас...
Реклама
Як зняти свербіж при молочниці
Чим зняти свербіж при молочниціЯк прибрати свербіж...
Лікування молочниці в домашніх умовах
Як позбутися молочниці в домашніх умовах за допомо...
Реклама
Денна сонливість може бути симптомом небезпечного захворювання
Надмірна денна сонливість (Excessive Daytime Sleep...
Контактні лінзи для очей можуть спричинити захворювання печінки та навіть раку: дослідження
Контактні лінзи є тонкими й гнучкими пластинками, ...
Реклама