Адглюфоцит інструкція по застосуванню

Луганська обласна Фармація ФФ, КП

Допоміжні речовини

Фармакодинаміка. Препарат при контакті з кров’ю запобігає її згортанню шляхом блокування аніонами цитрату катіонів кальцію, в результаті чого утворюються комплексні недисоціюючі сполуки, які залишаються в розчині. Підтримання структури і функції еритроцитів (перенесення кисню від легень до тканин) під час зберігання при температурі від 2 до 6 °С забезпечується за рахунок присутності глюкози. Натрію фосфат, який входить до складу розчину, діє як буфер, необхідний для нормального перебігу процесів метаболізму. Фосфати включаються у вуглеводно-фосфорний обмін, що сприяє кращому збереженню клітин у функціонально повноцінному стані. Аденін (вітамін В4) забезпечує підтримання концентрації аденозинтрифосфату (АТФ) та 2,3-дифосфогліцерату (2,3-ДФГ) в еритроцитах, що сприяє підтриманню життєздатності у процесі їх зберігання та після трансфузії.

Для консервування цільної людської крові.

Протипоказання для застосування крові та її компонентів регламентуються відповідними інструктивними матеріалами МОЗ України. Протипоказання щодо застосування Адглюфоциту відсутні.

Полімерний контейнер із консервантом не застосовувати, якщо розчин не прозорий. Не допускати потрапляння повітря у контейнер. Не застосовувати при порушенні цілісності зовнішнього пакета упаковки.Перед переливанням кров акуратно перемішати. Переливати кров хворим необхідно через одноразову систему для переливання крові з фільтром. Після гемотрансфузій крові та її компонентів необхідно встановити медичний нагляд за станом хворого (термометрія тіла, вимірювання артеріального тиску, спостереження за діурезом, аналіз крові, сечі тощо).

Для зберігання крові при температурі від 2 до 6 °С Адглюфоцит застосовують у пропорції 1 частина консерванту на 4 частини крові, тобто 100 мл Адглюфоциту, які містяться в основному полімерному контейнері “Гемакон 500”, розраховані на заготівлю від донора 400 мл цільної крові.Спосіб застосування полімерного контейнера з Адглюфоцитом.1. Перевірити термін придатності контейнера. Розкрити упаковку, перевірити його герметичність натискуванням на контейнер, звертаючи увагу на штуцери та з’єднання. Над мембранами не повинно бути консерванту. Обробити зовнішню поверхню контейнера антисептиком.2. При використанні спарених контейнерів, у разі необхідності, натискуванням на трансферний контейнер обережно перелити весь консервант із трансферного контейнера в основний і накласти затискач на з’єднувальну трубку ближче до основного контейнера. 3. На донорській трубці на відстані 15 – 20 см від контейнера з консервантом зробити не тугий вузол та накласти затискач між вузлом та голкою. 4. Провести маркування основного контейнера, трансферних контейнерів, а також флаконів-супутників. 5. Помістити контейнер на ваги або апарат для перемішування крові з консервантом нижче руки донора на 50 – 60 см. 6. Накласти джгут на середню третину плеча донора. Обробити місце венепункції донора антисептиком для обробки шкіри. Зняти ковпачок із голки та провести венепункцію. Зняти затискач із донорської трубки. Періодично перемішувати кров, яка надходить в контейнер. Здійснити забір крові до встановленої ваги або об’єму. 7. Після завершення взяття крові необхідно накласти затискач на трубку ближче до голки, затягнути тугий вузол на донорській трубці, відсікти трубку між вузлом та затискачем, ближче до вузла. Зняти затискач із донорської частини трубки, наповнити кров’ю донора флакони-супутники. Зняти джгут, вийняти з вени голку, на ліктьовий згин накласти тиснучу пов’язку. 8. Негайно зав’язати трубку, яка залишилася на контейнері, другим вузлом на відстані 7 – 10 см від контейнера. Кров, що залишилася в трубці, швидко витиснути в контейнер, щоб не утворився згусток. Змішати кров у контейнері. Зав’язати третій вузол між двома попередніми вузлами. Закрити флакони-супутники. Для герметизації трубок замість накладання вузлів можна використати металічні кільця або спеціальний апарат для зварювання трубок. 9. Консервована кров, заготовлена у полімерному контейнері “Гемакон”, може бути розподілена у замкнутій стерильній системі на компоненти (плазму, еритроцитну, лейкоцитну та тромбоцитну масу). Для цього використовуються сполучені контейнери типу 500/300 або 500/300/300, або 500/300/300/300. 10. Транспортувати полімерні контейнери з кров’ю необхідно в ізотермічній тарі. Спосіб застосування і дозування крові та її компонентів залежать від стану хворого, характеру патологічного процесу і визначаються лікарем.

При великих об’ємах перелитої крові можливе накопичення цитратів, які входять до складу консерванту, що може призвести до ускладнень, пов’язаних із гіпокальціємією. Тому після швидкого введення цитратної крові в дозі, яка перевищує 500 мл, слід ввести внутрішньовенно розчин кальцію хлориду та 10 мл 10 % розчину кальцію глюконату. Дуже великі дози гемотрансфузій (більше 2,0 – 2,5 л) можуть зумовити ускладнення, пов’язані з токсичною та імунобіологічною дією крові (синдром масивних трансфузій, синдром гомологічної крові тощо). При виникненні посттрансфузійних реакцій або ускладнень подальше переливання необхідно припинити і застосувати серцево-судинні та седативні засоби, десенсибілізуючу терапію (препарати кальцію, димедрол, супрастин, кортикостероїди).

В контейнер із консервантом та до заготовленої крові, яка знаходиться в контейнері, не рекомендується додавати будь-які інші лікарські засоби.

Адглюфоцит в полімерних контейнерах зберігати при температурі від 2 °С до 25 °С. Заморожування не допускається. Термін придатності – 1 рік. Контейнери з кров’ю зберігати у вертикальному положенні при температурі від 2 °С до 6 °С протягом 35 днів.

По 100 мл у контейнерах полімерних “Гемакон”.

Без рецепту.

Загальна характеристикаФорма випускуРозчин.АдресаУкраїна, 91020, м. Луганськ, Степовий тупик, 2.