Амброксол-Вішфа сироп інструкція по застосуванню

діюча речовина: 5 мл сиропу містять амброксолу гідрохлориду 15 мг;допоміжні речовини: пропіленгліколь, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), етанол 96 %, сорбіт (Е 420), ароматизатор Полуниці аромат (містить Е 124), вода очищена.діюча речовина: 5 мл сиропу містять амброксолу гідрохлориду 15 мг;допоміжні речовини: пропіленгліколь, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), етанол 96 %, сорбіт (Е 420), ароматизатор Полуниці аромат (містить Е 124), вода очищена.

Прозора сиропоподібна рідина рожевого кольору, з характерним запахом, солодка на смак.

Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, пов’язаних із порушеннями бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, пов’язаних із порушеннями бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.

Підвищена чутливість до амброксолу гідрохлориду або до інших компонентів препарату. При рідкісних спадкових станах, через які можлива несумісність із допоміжною речовиною препарату (див. розділ Особливі застереження), прийом препарату протипоказаний.Підвищена чутливість до амброксолу гідрохлориду або до інших компонентів препарату. При рідкісних спадкових станах, через які можлива несумісність із допоміжною речовиною препарату (див. розділ Особливі застереження), прийом препарату протипоказаний.

Усього кілька повідомлень надійшло про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла, що співпали у часі із застосуванням амброксолу. Здебільшого їх можна пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання та/або одночасним застосуванням іншого препарату. Тому при появі нових уражень шкіри або слизових оболонок слід негайно звернутися за медичною допомогою та припинити лікування амброксолу гідрохлоридом.Також на початковій стадії синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла у пацієнтів можуть бути неспецифічні, подібні до ознак початку грипу симптоми, такі як пропасниця, ломота, риніт, кашель і біль у горлі. Помилково при таких неспецифічних, подібних до ознак початку грипу симптомах може застосовуватися симптоматичне лікування препаратами проти кашлю і застуди.При порушенні бронхіальної моторики та посиленій секреції слизу (наприклад, при такому рідкісному захворюванні, як первинна циліарна дискінезія) препарат Амброксол-Вішфа, сироп, слід застосовувати з обережністю, оскільки амброксол може посилювати секрецію слизу.Пацієнтам із порушенням функції нирок або тяжким ступенем печінкової недостатності слід приймати препарат тільки після консультації з лікарем. При застосуванні амброксолу, як і будь-якої діючої речовини, яка метаболізується в печінці, а потім виводиться нирками, відбувається накопичення метаболітів, які утворюються в печінці у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.Препарат містить 10,5 г сорбіту у кожній максимально рекомендованій добовій дозі (30 мл). Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід приймати цей препарат. Він також має незначний проносний ефект.Препарат не містить цукру, таким чином, його можна застосовувати хворим на цукровий діабет.1 мл препарату містить від 2 % до 3 % етанолу, тому для дітей віком до 6 років дозу препарату слід розводити теплою кип’яченою водою.Застосування у період вагітності або годування груддю.Амброксолу гідрохлорид проникає через плацентарний бар’єр. Дослідження на тваринах не виявили прямих чи непрямих шкідливих впливів амброксолу гідрохлориду на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток.У результаті клінічних досліджень застосування амброксолу гідрохлориду після 28-го тижня вагітності не виявлено жодного шкідливого впливу на плід.У I триместрі вагітності не рекомендується застосовувати препарат.Амброксолу гідрохлорид проникає у грудне молоко. Хоча не очікується небажаного впливу на немовлят, препарат не рекомендується застосовувати у період годування груддю.Усього кілька повідомлень надійшло про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла, що співпали у часі із застосуванням амброксолу. Здебільшого їх можна пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання та/або одночасним застосуванням іншого препарату. Тому при появі нових уражень шкіри або слизових оболонок слід негайно звернутися за медичною допомогою та припинити лікування амброксолу гідрохлоридом.Також на початковій стадії синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла у пацієнтів можуть бути неспецифічні, подібні до ознак початку грипу симптоми, такі як пропасниця, ломота, риніт, кашель і біль у горлі. Помилково при таких неспецифічних, подібних до ознак початку грипу симптомах може застосовуватися симптоматичне лікування препаратами проти кашлю і застуди.При порушенні бронхіальної моторики та посиленій секреції слизу (наприклад, при такому рідкісному захворюванні, як первинна циліарна дискінезія) препарат Амброксол-Вішфа, сироп, слід застосовувати з обережністю, оскільки амброксол може посилювати секрецію слизу.Пацієнтам із порушенням функції нирок або тяжким ступенем печінкової недостатності слід приймати препарат тільки після консультації з лікарем. При застосуванні амброксолу, як і будь-якої діючої речовини, яка метаболізується в печінці, а потім виводиться нирками, відбувається накопичення метаболітів, які утворюються в печінці у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.Препарат містить 10,5 г сорбіту у кожній максимально рекомендованій добовій дозі (30 мл). Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід приймати цей препарат. Він також має незначний проносний ефект.Препарат не містить цукру, таким чином, його можна застосовувати хворим на цукровий діабет.1 мл препарату містить від 2 % до 3 % етанолу, тому для дітей віком до 6 років дозу препарату слід розводити теплою кип’яченою водою.Застосування у період вагітності або годування груддю.Амброксолу гідрохлорид проникає через плацентарний бар’єр. Дослідження на тваринах не виявили прямих чи непрямих шкідливих впливів амброксолу гідрохлориду на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток.У результаті клінічних досліджень застосування амброксолу гідрохлориду після 28-го тижня вагітності не виявлено жодного шкідливого впливу на плід.У I триместрі вагітності не рекомендується застосовувати препарат.Амброксолу гідрохлорид проникає у грудне молоко. Хоча не очікується небажаного впливу на немовлят, препарат не рекомендується застосовувати у період годування груддю.

Препарат можна застосовувати в педіатричній практиці. Дітям до 2-х років застосовувати за призначенням лікаря.Препарат можна застосовувати в педіатричній практиці. Дітям до 2-х років застосовувати за призначенням лікаря.

Якщо не прописано інше, рекомендована доза препарату, така:дітям віком до 2 років: по 2,5 мл 2 рази на добу (еквівалентно 15 мг амброксолу гідрохлориду на добу);дітям віком від 2 до 6 років: по 2,5 мл 3 рази на добу (еквівалентно 22,5 мг амброксолу гідрохлориду на добу);дітям віком від 6 до 12 років: по 5 мл 2-3 рази на добу (еквівалентно 30-45 мг амброксолу гідрохлориду на добу);дорослим та дітям віком від 12 років: по 10 мл 3 рази на добу (еквівалентно 90 мг амброксолу гідрохлориду на добу) протягом перших 2-3 днів і потім 10 мл 2 рази на добу (еквівалентно 60 мг амброксолу гідрохлориду на добу).За необхідності терапевтичний ефект для дорослих та дітей віком від 12 років може бути підсилений збільшенням дози до 20 мл 2 рази на добу (еквівалентно 120 мг амброксолу гідрохлориду на добу).Препарат можна застосовувати незалежно від вживання їжі.Загалом немає обмежень щодо тривалості застосування, але тривалу терапію слід проводити під медичним наглядом.Амброксол-Вішфа, сироп 15 мг/5 мл, не слід застосовувати довше 4-5 днів без консультації з лікарем.Якщо не прописано інше, рекомендована доза препарату, така:дітям віком до 2 років: по 2,5 мл 2 рази на добу (еквівалентно 15 мг амброксолу гідрохлориду на добу);дітям віком від 2 до 6 років: по 2,5 мл 3 рази на добу (еквівалентно 22,5 мг амброксолу гідрохлориду на добу);дітям віком від 6 до 12 років: по 5 мл 2-3 рази на добу (еквівалентно 30-45 мг амброксолу гідрохлориду на добу);дорослим та дітям віком від 12 років: по 10 мл 3 рази на добу (еквівалентно 90 мг амброксолу гідрохлориду на добу) протягом перших 2-3 днів і потім 10 мл 2 рази на добу (еквівалентно 60 мг амброксолу гідрохлориду на добу).За необхідності терапевтичний ефект для дорослих та дітей віком від 12 років може бути підсилений збільшенням дози до 20 мл 2 рази на добу (еквівалентно 120 мг амброксолу гідрохлориду на добу).Препарат можна застосовувати незалежно від вживання їжі.Загалом немає обмежень щодо тривалості застосування, але тривалу терапію слід проводити під медичним наглядом.Амброксол-Вішфа, сироп 15 мг/5 мл, не слід застосовувати довше 4-5 днів без консультації з лікарем.

Досі немає повідомлень щодо специфічних симптомів передозування. Симптоми, відомі з поодиноких повідомлень про передозування і/або випадки помилкового застосування препарату, відповідають відомим побічним діям лікарського засобу, в рекомендованих дозах і потребують симптоматичного лікування.Досі немає повідомлень щодо специфічних симптомів передозування. Симптоми, відомі з поодиноких повідомлень про передозування і/або випадки помилкового застосування препарату, відповідають відомим побічним діям лікарського засобу, в рекомендованих дозах і потребують симптоматичного лікування.

Для оцінки частоти побічних явищ було використано таку класифікацію:дуже часто: ≥ 1/10;часто: ≥1/100 - <1/10;нечасто: ≥1/1000 - <1/100;рідко: ≥1/10000 - <1/1000;дуже рідко: <1/10000;невідомо: неможливо оцінити на основі наявних даних.З боку імунної системи, шкіри і підшкірної клітковини: рідко – шкірний висип, кропив’янка;невідомо – еритема, ангіоневротичний набряк, свербіж, анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок), інші реакції гіперчутливості; тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла);З боку нервової системи:часто – дисгевзія (розлад смаку);З боку шлунково-кишкового тракту:часто – нудота, зниження чутливості у ротовій порожнині;нечасто – блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, сухість у роті;дуже рідко – запор, слинотеча;невідомо – сухість у горлі.З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:часто – зниження чутливості у глотці;дуже рідко – ринорея;невідомо – диспное (як симптом реакції гіперчутливості).З боку сечовидільної системи:дуже рідко – дизурія.Загальні розлади:нечасто – гарячка, реакції з боку слизових оболонок.Для оцінки частоти побічних явищ було використано таку класифікацію:дуже часто: ≥ 1/10;часто: ≥1/100 - <1/10;нечасто: ≥1/1000 - <1/100;рідко: ≥1/10000 - <1/1000;дуже рідко: <1/10000;невідомо: неможливо оцінити на основі наявних даних.З боку імунної системи, шкіри і підшкірної клітковини: рідко – шкірний висип, кропив’янка;невідомо – еритема, ангіоневротичний набряк, свербіж, анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок), інші реакції гіперчутливості; тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла);З боку нервової системи:часто – дисгевзія (розлад смаку);З боку шлунково-кишкового тракту:часто – нудота, зниження чутливості у ротовій порожнині;нечасто – блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, сухість у роті;дуже рідко – запор, слинотеча;невідомо – сухість у горлі.З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:часто – зниження чутливості у глотці;дуже рідко – ринорея;невідомо – диспное (як симптом реакції гіперчутливості).З боку сечовидільної системи:дуже рідко – дизурія.Загальні розлади:нечасто – гарячка, реакції з боку слизових оболонок.

Одночасне застосування лікарського засобу та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику.Одночасне застосування лікарського засобу та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику.