Ампіокс інструкція по застосуванню

Агрофарм, ТОВ, Київська обл. м.Ірпінь, Україна

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Пеніциліни.

Фармакодинаміка. До дії препарату стійкі Pseudomonas aeruginosa, більшість штамів P. vulgaris, P. rettgeri, P. morgаnii, віруси, найпростіші, гриби.Фармакокінетика. Добре всмоктується із травного тракту (40 – 60% прийнятого внутрішньо препарату). Терапевтична концентрація зберігається протягом 4 – 6 годин. У крові зв’язується з білками приблизно 20 – 60 %. Препарат добре проникає у різні органи і тканини. Період напіввиведення 2 – 4 години, при анурії цей показник досягає 8 – 20 год. Компоненти препарату при прийомі внутрішньо добре проникають у кров. Максимальна концентрація у крові спостерігається через 1,5 – 2 години. Обидва антибіотики виводяться нирками, частково із жовчю, проникають у грудне молоко.Кумулятивних властивостей не спостерігається.

Інфекції дихальних шляхів та легенів (бронхіти, пневмонії, плеврити);захворювання ЛОР-органів (ангіна, отит, синусит); захворювання жовчовивідних шляхів (холангіт, холецистит);інфекції нирок та сечовивідних шляхів ( пієліт, пієлонефрит, цистит, уретрит);інфекції шкіри та м'яких тканин;тяжкий перебіг захворювань (сепсис, ендокардит, післяпологова інфекція);змішана інфекція, обумовлена чутливими та нечутливими до бензилпеніциліну стафілококами, стрептококами, грамнегативними бактеріями;для профілактики гнійних післяопераційних ускладнень при хірургічних втручаннях;для лікування гонореї (при резистентності штамів гонококів до бензилпеніциліну).

Підвищена чутливість до препаратів пеніцилінового ряду, цефалоспоринів, карбапенемів (тієнам, меронем);підвищена чутливість до компонентів препарату;виражена печінкова недостатність;інфекційний мононуклеоз;лімфолейкоз.

Можливість розвитку суперінфекції (за рахунок росту нечутливої до препарату мікрофлори), що вимагає відповідної зміни антибактеріальної терапії. Для профілактики грибкової інфекції та дисбактеріозу рекомендовано призначати протигрибкову терапію та пробіотики відповідно. У пацієнтів з підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливі перехресні алергічні реакції з цефалоспориновими антибіотиками та карбапенемами.При курсовому лікуванні необхідно проводити контроль за станом функцій органів кровотворення, печінки та нирок. Низька токсичність створює можливість застосовувати препарат при лікуванні інфекції у хворих з нирковою недостатністю. Однак схему терапії необхідно коригувати, зменшуючи дозу препарату або збільшуючи інтервали між прийомами. При застосуванні високих доз Ампіоксу у хворих з нирковою недостатністю можлива токсична дія на ЦНС. При тривалому лікуванні доцільно призначити вітаміни групи В та С.З обережністю слід застосовувати у хворих дітей, матері яких мали в анамнезі підвищену чутливість до пеніцилінів. В таких випадках, а також при бронхіальній астмі та інших алергічних захворюваннях препарат призначають одночасно з десенсибілізуючою терапією. При тривалому застосуванні необхідно контролювати стан функції нирок, печінки, периферичної крові.

Застосування препарату в період вагітності можливе тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування препарату жінками, що годують груддю, вигодовування слід припинити.

Про випадки впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або при роботі з іншими механізмами не повідомлялось.

Дітям до 7 років не призначають препарат в даній лікарській формі.

Препарат приймають внутрішньо за 0,5 години до або через 2 години після їжі, запиваючи 150 – 200 мл води. Разова доза для дорослих становить 0,5 – 1 г (2 – 4 капсули), добова доза – 2 – 4 г (8 – 16 капсул). Дітям від 7 до 9 років – в середньому 1,25 г (4 – 6 капсул) на добу, від 10 до 14 років – в середньому 1,75 г (6 – 8 капсул) на добу – у розрахунку 50 мг/кг маси тіла на добу, від 14 років – у дозі для дорослих. Добову дозу приймають у 4 – 6 прийомів. Тривалість прийому – від 5 – 7 днів до 2 тижнів залежно від тяжкості хвороби. При тяжкому перебігу хвороби дозу препарату можна збільшити у 1,5 – 2 рази, але тільки за контролем лікаря.

Перевищення терапевтичних доз може проявитися токсичною дією на центральну нервову систему у вигляді головного болю, тремору, судом. У випадку передозування лікування слід припинити і застосовувати необхідні заходи невідкладної терапії.

Нудота, блювання, діарея, дисбактеріоз кишечнику, псевдомембранозний коліт;кандидоз;риніт, кон’юнктивіт; гарячка, гіперемія шкіри;артралгія;еозинофілія, анемія, тромбоцитопенія, підвищення активності печінкових трансаміназ;алергічні реакції (кропив’янка, шкірний висип, набряк Квінке, у поодиноких випадках – анафілактичний шок).

При застосуванні з бета-блокаторами збільшується імовірність анафілаксії;ефект препарату знижує фенобарбітал;антациди, глюкозамін, проносні засоби, аміноглікозиди, їжа уповільнюють та знижують абсорбцію Ампіоксу, аскорбінова кислота – підвищує; антибіотики, що діють бактерицидно (в т. ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, рифампіцин) виявляють синергічну дію, а бактеріостатичні препарати (макроліди, хлорамфенікол, лінкозаміди, тетрацикліни, сульфаніламіди) – антагоністичний ефект; Ампіокс підвищує активність непрямих антикоагулянтів (пригнічує кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбіновий індекс); зменшує ефективність пероральних контрацептивів, етинілестрадіолу (ризик розвитку проривних кровотеч);діуретики, алопуринол, фенілбутазон, нестероїдні протизапальні засоби, пробенецид – підвищують концентрацію Ампіоксу, знижуючи канальцеву секрецію. Алопуринол підвищує також ризик появи шкірного висипу;великі дози ампіциліну знижують рівень атенололу в плазмі, тому рекомендується застосовувати ці препарати окремо, причому атенолол застосовувати перед ампіциліном.

2 роки.

Зберігають у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 0С.

По 10 капсул у блістері, по 2 блістери в пачці.

Без рецепту.

МісцезнаходженняУкраїна, 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Центральна, 113-А.