Феринжект розчин інструкція по застосуванню

діюча речовина: залізо у вигляді заліза карбоксимальтози;

1 мл розчину містить 180 мг заліза карбоксимальтози, що еквівалентно 50 мг заліза;

допоміжні речовини: натрію гідроксид та кислота хлористоводнева (для коригування рН), вода для ін’єкцій.

Рехенштрассе 37, 9014 Ст. Галлен, ШвейцаріÑ / Rechenstrasse 37, 9014 St. Gallen, Switzerland.

Механізм дії.

Після внутрішньовенного введення карбоксимальтозний комплекс заліза переважно засвоюється ретикулоендотеліальною системою печінки, кістковим мозком та селезінкою. Залізо використовується головним чином для синтезу гемоглобіну, а також міоглобіну та залізовмісних ферментів, а також залізо зберігається у печінці як депоноване.

Фармакодинаміка.

Розчин препарату Феринжект® містить залізо у стабільному стані — комплексі заліза (III), що складається з полінуклеарного ядра гідроксиду заліза (III) з вуглеводним полімером, що постачає залізо, є придатне до використання та транспортування заліза в організмі, та білки, що депонують залізо (трансферин та феритин). У дослідженні із 59Fe- та 52Fe-міченим препаратом Феринжект® за участю 6 пацієнтів із залізодефіцитною анемією або нирковою анемією було виявлено засвоєння 61 — 99 % заліза еритроцитами через 24 дні після введення препарату. У пацієнтів із залізодефіцитною анемією використання склало 91 % - 99 %, а у пацієнтів з нирковою анемією - 61 — 84 %.

Фармакокінетика.

Розподіл. Після введення разової дози препарату Феринжект®, яка містить від 100 до 1000 мг заліза пацієнтам, з залізодефіцитною анемією пікові рівні загального заліза в сироватці крові від 37 до 333 мкг/мл досягалися протягом 15 хвилин та 1,21 години відповідно. Об’єм розподілу центрального компартмента відповідав об’єму плазми (приблизно 3 л).

Позитрононемісійна томографія показала, що залізо радіоміченого препарату Феринжект® виводиться з крові, потрапляє до кісткового мозку та ретикулоендотеліальної системи печінки та селезінки.

Метаболізм. Карбоксимальтозне залізо головним чином поглинається ретикулоендотеліальною системою печінки, кісткового мозку та незначною мірою селезінкою і розпадається на гідроксид заліза та вуглеводи, причому залізо зв’язується, формуючи феритин. Залізо стає доступним для еритропоезу через трансферин, якщо це є необхідним. Вуглеводні продукти розпаду являють собою мальтотетраозу, мальтотриозу, мальтозу та глюкозу.

Елімінація. Плазматичний кліренс введеного заліза швидкий, з кінцевим періодом напіввиведення від 7 до 12 годин та середнім часом утримання препарату від 11 до 18 годин.

Кінетика у особливих груп пацієнтів. Дослідження за участю дітей не проводилися. Дослідження за участю пацієнтів із печінковою недостатністю не проводилися.

Застосування препарату показане пацієнтам у разі недостатньої ефективності, неефективності або неможливості перорального прийому залізовмісних препаратів, наприклад, у зв’язку з непереносимістю пероральних препаратів заліза або за наявності захворювань шлунково-кишкового тракту (таких як виразковий коліт), коли пероральні препарати заліза можуть спровокувати загострення хвороби, або за умови резистентного до терапії залізодефіцитного стану, коли є підозра, що препарати заліза не застосовуються належним чином.

- Гіперчутливість до активної речовини або інших компонентів препарату;

- анемія без підтвердженого дефіциту заліза;

- наявність ознак перенасичення організму залізом;

- І триместр вагітності.

Феринжект® слід застосовувати лише тоді, коли діагноз залізодефіцитного стану встановлено та підтверджено відповідними лабораторними дослідженнями (наприклад, визначення рівня таких показників, як рівень феритину в плазмі, насичення трансферину (TSAT), гемоглобін (Hb), гематокрит, кількість еритроцитів, середній об’єм еритроцитів (MCV) та середній вміст гемоглобіну в еритроцитах (MCH)).

Внутрішньовенне застосування препаратів заліза може призвести до виникнення реакцій гіперчутливості негайного типу (анафілактоїдних/анафілактичних реакцій), що можуть бути летальними.

Повідомлялось про виникнення таких реакцій навіть у випадках, коли попереднє застосування препаратів заліза для парентерального введення проходило без ускладнень. Лікування препаратом Феринжект® має призначати черговий лікар лише після точного визначення показання.

Феринжект® можна вводити лише за умови, що медичний персонал, який має навики оцінювання та лікування анафілактичних реакцій, готовий до негайних дій, та за наявності приміщення, належним чином обладнаного засобами для проведення реанімаційних заходів. Перед кожним застосуванням препарату Феринжект® слід опитати пацієнта щодо попереднього виникнення побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням препаратів заліза для внутрішньовенного введення.

Типовими симптомами гострих реакцій гіперчутливості є: зниження артеріального тиску, тахікардія (та навіть анафілактичний шок), респіраторні симптоми (включаючи бронхоспазм, набряк гортані та фарингеальний набряк), симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (включаючи абдомінальні спазми, блювання) або симптоми з боку шкіри (включаючи кропив’янку, еритему, свербіж).

Кожного пацієнта слід обстежити щодо проявів побічних реакцій щонайменше через 30 хвилин після кожного внутрішньовенного введення залізовмісних препаратів. При виникненні будь-яких алергічних реакцій або ознак непереносимості під час введення препарату лікування слід негайно припинити.

Для екстреної терапії гострих анафілактичних/анафілактоїдних реакцій рекомендується, насамперед, адреналін, наприклад, 0,3 мг внутрішньом’язово. І лише потім антигістамінні препарати та/або кортикостероїди (мають пізніший початок дії).

У рідких випадках спостерігалася лихоманка або сповільнені алергічні реакції (із затримкою на кілька годин або навіть днів).

Високий ризик виникнення реакцій гіперчутливості у пацієнтів із наявною алергією, включаючи непереносимість лікарського засобу, тяжкий перебіг бронхіальної астми в анамнезі, екземою та іншими формами атопії, а також у пацієнтів з імунологічними та запальними захворюваннями (наприклад, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит).

Залізовмісні препарати, що вводяться парентерально, можуть викликати гіпофосфатемію, яка в більшості випадків є тимчасовою і протікає без клінічних симптомів. Повідомлялось про окремі випадки гіпофосфатемії, які потребують медичної допомоги, головним чином у пацієнтів з існуючими факторами ризику та після тривалого впливу високої дози заліза (IV).

Слід уникати паравенозних витоків, оскільки потрапляння препарату Феринжект® у місце ін’єкції може призводити до виникнення болю, запалення, некрозу тканин та забарвлення шкіри у коричневий колір. У разі паравенозного витікання препарату слід негайно припинити його введення.

Повідомлялося про поодинокі випадки транзиторної гіпофосфатемії, що потребувала лікування, особливо у пацієнтів із відомими факторами ризику.

Пацієнтам із порушенням функції печінки препарати заліза для парентерального введення слід застосовувати після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Слід уникати парентерального введення заліза пацієнтам з порушеною функцією печінки, причиною якої є перенасичення залізом, особливо у випадках пізньої шкірної порфірії, та при будь-якому гострому порушенні з боку печінки.

Необхідно ретельно контролювати рівень заліза для уникнення перенасичення залізом.

Залізо для парентерального введення застосовують з обережністю пацієнтам із гострою або хронічною інфекцією, бронхіальною астмою, екземою або атопічними алергіями. Рекомендовано припинити лікування препаратом Феринжект® пацієнтам із бактеріємією, що триває.

1 мл препарату Феринжект® може містити до 5,5 мг (0,24 ммоль) натрію. Це необхідно враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з контролем натрію.

Вагітність. На сьогодні є обмежена кількість клінічних даних щодо застосування препарату Феринжект®. Слід оцінювати співвідношення ризик/користь перед застосуванням препарату протягом періоду вагітності, оскільки реакції гіперчутливості можуть нести певний ризик для матері та дитини (див. розділ «Особливості застосування»).

Препарат Феринжект® протипоказано застосовувати у І триместрі вагітності (див. розділ «Протипоказання»). Можливе застосування препарату у ІІ та ІІІ триместрах вагітності лише строго за показаннями. При застосуванні препарату в ІІ та ІІІ триместрах вагітності слід враховувати дані щодо маси тіла до початку вагітності для розрахунку необхідної кількості заліза, щоб уникнути передозування. Під час та після застосування препарату Феринжект® слід спостерігати за вагітними щодо виникнення та симптомів реакцій гіперчутливості.

Годування груддю. Існує невеликий клінічний досвід застосування препарату під час годування груддю. Одне клінічне дослідження показало, що ризик впливу на дитину є малоймовірним при застосуванні у терапевтичних дозах, згідно з обмеженими даними про застосування препарату під час годування груддю.

Фертильність. Клінічних даних щодо впливу препарату Феринжект® на фертильність немає.

Відповідні дослідження відсутні. Вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами малоймовірний.

Ефективність та безпека застосування препарату Феринжект® дітям та підліткам не досліджувалися, тому не рекомендується застосовувати препарат пацієнтам цієї вікової категорії.

Разова доза препарату Феринжект® не повинна перевищувати 1000 мг заліза (20 мл) на добу або 20 мг заліза (0,4 мл) на кг маси тіла. Максимальна загальна доза препарату Феринжект® становить 1000 мг заліза (20 мл препарату) на тиждень.

Для пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок, які потребують гемодіалізу, максимальна разова доза не повинна перевищувати 200 мг заліза.

Загальну кумулятивну дозу препарату (в мг заліза) слід розраховувати для кожного пацієнта індивідуально та не перевищувати її. Загальна кумулятивна доза препарату розраховується індивідуально за формулою Ганзоні:

Загальний дефіцит заліза (мг) = загальна кумулятивна доза (мг) =

= маса тіла (кг) × (нормальний рівень Hb — рівень Hb) [г/дл] × 2,4 + депоноване залізо (мг).

Для пацієнтів з масою тіла менше 35 кг: нормальний рівень Hb становить 13 г/дл (8,1 ммоль/л) та кількість депонованого заліза — 15 мг/кг маси тіла.

Для пацієнтів з масою тіла 35 кг та більше: нормальний рівень Hb становить 15 г/дл (9,3 ммоль/л) та кількість депонованого заліза — 500 мг.

Для перерахунку Hb (мМ) у Hb (г/дл) слід помножити показник Hb (mM) на коефіцієнт 1,61145.

Коефіцієнт 2,4 = 0,0034 ´ 0,07 ´ 10000 (вміст заліза в Hb @ 0,34 %/об’єм крові @ 7 % від маси тіла/коефіцієнт 10000 = переведення «г/дл» в «мг/л»).

Загальний дефіцит заліза (мг) та загальний об’єм препарату Феринжект® (мл) у пацієнтів з масою тіла менше 35 кг та нормальним рівнем Hb 13 г/дл та у пацієнтів з масою тіла 35 кг і більше та нормальним рівнем Hb 15 г/дл розраховується за допомогою формули Ганзоні та таблиці 1.

Таблиця 1

У пацієнтів з надмірною масою тіла розрахунок слід проводити з урахуванням співвідношення нормальна маса тіла/об’єм крові.

При масі тіла ≤ 66 кг розраховану загальну кумулятивну дозу слід округлити у менший бік до найближчих 100 мг заліза.

При масі тіла > 66 розраховану загальну кумулятивну дозу слід округлити у більший бік до найближчих 100 мг заліза.

Феринжект® можна вводити внутрішньовенно в однократній дозі до 1000 мг заліза. Для доз від 200 до 500 мг заліза час введення препарату становить 100 мг заліза/хв. Для доз від 500 до 1000 мг заліза час введення повинен становити 15 хвилин.

Феринжект® вводиться виключно внутрішньовенно у нерозведеному вигляді шляхом болюсної ін’єкції або у нерозведеному вигляді безпосередньо у венозну частину діалізатора під час процедури гемодіалізу або у вигляді інфузії.

Для інфузій препарат слід розводити тільки стерильним 0,9 % м/об розчином натрію хлориду (див. «План розведення препарату Феринжект®»).

Феринжект® не можна вводити внутрішньом’язово або підшкірно.

Під час та після застосування препарату Феринжект® слід спостерігати за пацієнтами щодо виникнення симптомів гіперчутливості. Необхідно забезпечити проведення відповідної невідкладної терапії (див. розділ «Особливості застосування»).

План розведення препарату Феринжект®.

Кожний флакон препарату Феринжект® призначений тільки для разового використання.

Перед застосуванням препарату необхідно візуально перевірити флакони на наявність осаду та ушкоджень. Використовуйте тільки флакони з однорідним розчином без осаду.

План розведення розчину заліза карбоксимальтози для внутрішньовенної інфузії наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Примітка. Для забезпечення стабільності розчину Феринжект® розведення до концентрації менш ніж 2 мг заліза/мл (не включаючи об’єм флакона Феринжект®) не допускається.

Передозування може призвести до гострого перенасичення організму залізом, що може проявитися як гемосидероз. Моніторинг лабораторних параметрів заліза, таких як насичення трансферину та феритину сироватки крові дає змогу визначити рівень накопичення заліза. У разі передозування рекомендується застосовувати симптоматичні засоби і, якщо необхідно, речовини, які зв’язують залізо.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: часто (< 1/10 до ≥ 1/100), рідко (< 1/100 до ≥ 1/1000) та дуже рідко (< 1/1000 до ≥ 1/10000). До інших частих небажаних реакцій належать нудота, локальна реакція в місці введення, перехідна гіпофосфатемія, головний біль, гіперемія, запаморочення, гіпертензія.

До найбільш важливих серйозних побічних реакцій, виникнення яких асоціювалось із застосуванням препарату Феринжект®, належать реакції гіперчутливості, що є рідким явищем.

Нижченаведені побічні реакції зафіксовані під час проведення постмаркетингових та клінічних досліджень.

З боку імунної системи.

Рідко: реакції гіперчутливості.

Реакція гіперчутливості негайного типу (анафілактоїдна/анафілактична реакція) є дуже серйозною побічною реакцією, що може призвести до летального наслідку (див. розділ «Особливості застосування»). Симптоми включають циркуляторний колапс, артеріальну гіпотензію, тахікардію, респіраторні симптоми (бронхоспазм, набряк гортані, фарингеальний набряк тощо), симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (абдомінальний біль, блювання), симптоми з боку шкіри (кропив’янка, еритема, свербіж).

Метаболізм та порушення харчування 1 .

Рідко: транзиторна гіпофосфатемія.

З боку психіки.

Дуже рідко: відчуття тривоги 3.

З боку нервової системи.

Часто: головний біль, запаморочення.

Рідко: парестезія, дисгевзія.

Дуже рідко: втрата свідомості 2, вертиго 3.

З боку серця.

Рідко: тахікардія.

З боку судинної системи.

Часто: артеріальна гіпертензія, гіперемія.

Рідко: артеріальна гіпотензія.

Дуже рідко: втрата свідомості 3, запаморочення 3, флебіт у місці інфузії.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Рідко: задишка.

Дуже рідко: бронхоспазм 3.

З боку травного тракту.

Часто: нудота.

Рідко: блювання, диспепсія, абдомінальний біль, запор, діарея.

Дуже рідко: метеоризм.

З боку печінки та жовчного міхура

Рідко: підвищення рівня аланін-амінотрансферази (АлАТ), підвищення рівня аспартат-амінотрансферази (АсАТ), підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази (γ-ГТ), підвищення рівня лактатдегідрогенази (ЛДГ), підвищення рівня лужної фосфатази (ЛФ).

Дуже рідко: підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Рідко: свербіж, кропив’янка, еритема, висипання (включає такі реакції: висип, еритематозний висип, генералізований, макульозний, макулопапульозний, сверблячий).

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк 3, дерматит 2, блідість 3, набряк обличчя 2.

З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини.

Рідко: міалгія, біль у спині, артралгія, м’язові спазми, біль у кінцівках.

Загальні порушення та реакції у місці введення.

Часто: біль у місці ін’єкції 2 (включаючи такі симптоми, як біль, гематома, зміна кольору (потенційно тривала), екстравазація, подразнення, флебіт та парестезія в місці ін’єкції/інфузії).

Рідко: гіпертермія, біль у грудях, периферичний набряк, озноб, біль.

Дуже рідко: підвищення пітливості, лихоманка 3.

___________

1 На підставі результатів лабораторних досліджень.

2 Побічні реакції, зафіксовані виключно під час постмаркетингових досліджень.

3 Побічні реакції, зафіксовані під час постмаркетингових та клінічних досліджень.

Препарат не слід застосовувати одночасно із залізовмісними пероральними засобами, оскільки абсорбція заліза, застосовуваного внутрішньо, знижується (див. розділ «Особливості застосування»).

3 роки.

Зберігати у оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці!

Несумісність.

Феринжект® можна змішувати тільки зі стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду. Сумісність з контейнерами, виготовленими з матеріалів, крім поліетилену та скла, не вивчена.

По 2 мл або 10 мл у флаконі. По 1 або 5 флаконів у картонній коробці.

За рецептом.

Феринжект® слід змішувати тільки зі стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду. Ніяких інших розчинів для внутрішньовенного введення не можна додавати до препарату через можливість осадження та/або несумісності.