Форан інструкція по застосуванню

Форан фото, инструкция
Зовнішній вигляд упаковки лікарського засобу може відрізнятися від зображення на сайті.
Дозування:
Форан розчин д/інг. анест. 99,9 % по 100 мл у флак. №1
Виробник:
Реєстрація:
№ UA/4149/01/01 від 23.01.2006. Наказ № 22 від 23.01.2006
Фарм. група:
Редакторска група
Перевірено
Stadnik-Anna
Ганна Стаднік Додано: 03.03.2020
Avatar photo
Юлія Жарікова Оновлено: 03.03.2020
Інструкція надана держ. реєстром мед. препаратів України

ОФІЦІЙНА ІНСТРУКЦІЯ

Основні фізико-хімічні властивості:

прозора, безбарвна, летюча рідина з характерним ефірним запахом, яка вводиться шляхом інгаляції рідини, що випаровується за допомогою випарника. температура кипіння при 760 мм рт. ст 48,5 °С; показник заломлення nD20 1,2990 - 1,3005 питома вага 25°/25°С 1,496; тиск насиченої пари у мм рт.ст. 18 °С 218.   18 °С 218 20 °С 238 22 °С 261 24 °С 285 25 °С 295 26 °С 311 30 °С 367 35 °С 450 Формула для розрахунку тиску насиченої пари:Log10 Pпари = A + B/T ,де А = 8,056; В = - 1664,58; Т = °С + 273,16 (температура за шкалою Кельвіна). Коефіцієнти розподілу при 37 °С: вода / газ 0,61 кров / газ 1,43 олія / газ 90,80 Коефіцієнти розподілу при 25°С для гуми та пластмаси: електропровідна гума / газ 62,0 бутилкаучук/ газ 75,0 полівінілхлорид / газ 110,0 поліетилен / газ 2,0 поліуретан / газ 1,4 поліолефін / газ 1,1 бутилацетат / газ 2,5 Чистота, визначена за методом газової хроматографії  > 99,9 %   Нижня межа займання у кисні або в закисі азоту при 9 Дж/с і 23 °С Немає   Нижня межа займання у кисні або в закисі азоту при 900 Дж/с і 23 °С. Більше корисної концентрації при анестезії

Виробник:

Аббот Лабораторіз С.А., Великобританія

Фармакотерапевтична група:

Засоби для загальної анестезiї.

Особливості застосування:

При збільшенні глибини анестезії помітно зростає мозковий кровотік. Можливе транзиторне підвищення тиску спино-мозкової рідини, що є повністю оборотним явищем при гіпервентиляції. При анестезії ізофлураном спостерігається менше післяопераційних церебральних ефектів, ніж при іншій схожій анестезії.Оскільки глибину наркозу можна легко і швидко змінювати, слід застосовувати тільки ті випарники, які забезпечують подачу анестетика при заданих параметрах, або використовувати прилади, за допомогою яких можна стежити за концентраціями у вдихуваному та видихуваному повітрі. Індикатором глибини наркозу може бути ступінь гіпотензії та пригнічення дихання.У пацієнток, яким робили вискоблювання матки, крововтрата була такою, як при використанні галотану. У поодиноких випадках спостерігалось збільшення рівня карбоксигемоглобіну при застосуванні галогеновмісних інгаляційних анестетиків з –СF2H групою (десфлуран, енфлуран, ізофлуран). При достатньо зволожених абсорбентах не виділяється клінічно значущих концентрацій СО.При застосуванні препаратів для загальної анестезії цього класу з адсорбентами СО2, що висохли, особливо якщо вони містять гідроксид калію (наприклад, Баралім), були рідкі випадки перегрівання, загоряння наркозного апарату. Заміну сухих СО2 адсорбентів необхідно проводити до застосування ізофлурану. При висиханні адсорбенти не обов’язково змінюють свій колір, заміна їх повинна відбуватися регулярно.Введення ізофлурану, як і інших потужних засобів для наркозу, може здійснюватися тільки у спеціально обладнаних для анестезії приміщеннях і тільки персоналом, якому добре відомі фармакологічні властивості препарату і який має достатню кваліфікацію та досвід, щоб спостерігати за хворим під час проведення анестезії.Ізофлуран може погіршувати функціональний стан печінки, що виявляється  у транзиторному збільшенні активності ферментів печінки, і надзвичайно рідко, може призводити до розвинення фатального некрозу печінки.У хворих на ішемічну хворобу серця при проведенні анестезії, незалежно від застосовуваного препарату, важливо підтримувати нормальні значення параметрів гемодинаміки для запобігання ішемії міокарда.У хворих з підвищеним внутрішньочерепним тиском застосовувати ізофлуран, як і інші галогенвмісні анестетики, необхідно з обережністю. У таких випадках може знадобитись гіпервентиляція.Ізофлуран значно посилює дію недеполяризуючих міорелаксантів.Були повідомлення про те, що попереднє застосування анестетиків – галогенізованих вуглеводнів, особливо якщо інтервал між використанням становив менше 3 місяців, може збільшити потенційний ризик розвитку ураження печінки.Після застосування ізофлурану, як і інших засобів для загальної анестезії, можливе зниження інтелектуальної функції на 2 – 3 дні, незначні зміни настрою можуть спостерігатися протягом 6 днів після анестезії.Діти до 2-х роківІзофлуран можна застосовувати для введення у наркоз новонародженим та дітям до 2-х років з достатнім рівнем ефективності і безпеки; він сумісний з усіма сучасними препаратами, які застосовуються в анестезіологічній практиці.Злоякісна гіпертермія. У пацієнтів з підвищеною чутливістю анестезія ізофлураном може спричинити гіперметаболічний стан скелетних м'язів, що супроводжується збільшенням споживання кисню і розвитком клінічного синдрому, відомого як злоякісна гіпертермія. Цей синдром включає такі неспецифічні симптоми і ознаки, як ригідність м'язів, тахікардія, тахіпное, ціаноз, аритмія і нестабільний артеріальний тиск. (Слід зазначити, що більшість цих неспецифічних ознак може також виникати при поверхневому наркозі, гострій гіпоксії та інших станах). Посилення загального метаболізму може виявлятись у підвищенні температури (вона може раптово підвищитись у будь-який момент, але зазвичай гіпертермія не є першою ознакою посилення метаболізму) і підсиленням роботи апарату, який забезпечує адсорбцію СО2 (нагрівання корпусу адсорбера). Парціальний тиск кисню і рН можуть зменшуватися. Можливий також розвиток гіперкаліємії та лужного дефіциту. Лікування включає припинення введення препаратів, які спричинили появу цього синдрому (наприклад ізофлурану), внутрішньовенне введення дантролену натрію і проведення підтримуючої терапії. До такої терапії належать заходи для швидкого зниження температури тіла до нормальних значень, підтримання дихання і кровообігу за показаннями та усунення водно-електролітних і кислотно-лужних розладів. (Для додаткової інформації про лікування таких хворих див. інформацію для призначення дантролену натрію для внутрішньовенного введення). Також можливий розвиток ниркової недостатності, при якій необхідно, по можливості, підтримувати сечовиділення.

Застосування в період вагітності або годування груддю:

Зібрано недостатньо даних для того, щоб оцінити можливості застосування Форану у період вагітності.Досліди репродуктивної здатності проводились на тваринах після експозиції анестезуючих концентрацій ізофлурану. Було виявлено можливий фетотоксичний ефект ізофлурану у мишей, що отримували дозу ізофлурану у 6 разів більшу за людську. Досліди з щурами не продемонстрували впливу на фертильність, вагітність, пологи або життєздатність нащадків. Доказів тератогенного впливу також не було виявлено. Порівняльні досліди на кролях показали схожі негативні результати. Адекватні, добре контрольовані дослідження з вагітними не проводились. Безпека препарату при вагітності не була встановлена, проте немає жодних підстав очікувати появи специфічних побічних явищ, спричинених застосуванням цього препарату для анестезії під час вагітності. У пацієнток, яким робили штучне переривання вагітності, крововтрата відповідала такій при застосуванні інших засобів для інгаляційної анестезії.Застосування при кесаревому розтині. Ізофлуран у концентраціях до 0,75 % є безпечним і ефективним засобом для підтримання анестезії при кесаревому розтині. Застосування ізофлурану не супроводжується появою пов'язаних з цим небажаних реакцій в організмі матері або новонародженої дитини.Питання про виділення препарату з грудним молоком залишається нез'ясованим. Враховуючи те, що потрапляти в молоко може більшість лікарських засобів, призначати ізофлуран жінкам у період годування груддю необхідно з обережністю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:

Не стосується.

Діти:

Застосування Форану у дітей можливе з 0 місяців.

Передозування:

У разі передозування або при підозрі на нього необхідно вжити таких заходів: припинити введення препарату, встановити напіввідкритий контур і розпочати допоміжну або контрольовану вентиляцію легенів за допомогою чистого кисню.

Лікарська взаємодія:

Ізофлуран здатний значно посилювати дію міорелаксантів, при цьому найбільше цей ефект виявляється щодо недеполяризуючих міорелаксантів. Неостигмін відновлює дію недеполяризуючих міорелаксантів і не впливає на міорелаксантні властивості самого ізофлурану. З ізофлураном сумісні всі широко застосовувані міорелаксанти.Застосування інгаляційних анестезуючих засобів асоціюється з підвищенням рівня калію в плазмі крові, що може проявитися аритміями; у дітей були випадки смерті в постопераційному періоді. Особливо чутливі пацієнти з латентними або явними нейро-м’язовими захворюваннями, особливо з нейро-м'язовою дистрофією Дюшена. Зі всіма вищепереліченими випадками асоціювалося супутнє застосування сукцинілхоліну. Також у цих пацієнтів спостерігалося значне збільшення рівня КФК в плазмі крові, в деяких випадках – міоглобінурія. Рекомендується рання корекція гіперкаліємії і лікування аритмій. Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Введення у наркоз і особливо виведення з наркозу здійснюється швидко. Хоча слабий їдкий запах препарату може уповільнювати швидкість введення у наркоз, це не спричиняє надмірного слиновиділення та появи трахео-бронхіальних виділень. Глоткові та гортанні рефлекси послаблюються швидко. Ізофлуран дозволяє швидко змінювати рівень анестезії. Частота серцевих скорочень залишається стабільною. По мірі того, як збільшується глибина наркозу, відбувається пригнічення самостійного дихання, тому необхідно ретельно контролювати дихання і у разі необхідності стимулювати його.Під час введення у наркоз відбувається зниження артеріального тиску, який на початку хірургічного втручання відновлюється до нормального рівня.Ступінь зниження артеріального тиску під час введення у наркоз прямо пропорційний глибині наркозу, проте ритм серцевих скорочень при цьому залишається стабільним. При підтриманні дихання і нормального парціального тиску вуглекислого газу серцевий викид практично не змінюється, незалежно від збільшення глибини наркозу. Це зумовлено, в першу чергу, компенсаторним підвищенням частоти серцевих скорочень, яке відбувається при зменшенні ударного об'єму крові. При спонтанному диханні поява гіперкапнії може спричинити збільшення частоти серцевих скорочень і серцевого викиду до величин, які перевищують значення перед засинанням.При поверхневому наркозі церебральний кровотік не змінюється, але при збільшенні глибини наркозу він підвищується. Зростанню тиску спинномозкової рідини можна запобігти або усунути шляхом гіпервентиляції, яку проводять на початку або під час анестезії.При застосуванні ізофлурану дуже рідко виникають зміни на електроенцефалограмі (ЕЕГ) або з'являються судоми. Загалом, при введенні ізофлурану реєструється така ж сама ЕЕГ, як і при застосуванні інших летких анестетиків.Ізофлуран здатний підвищувати чутливість міокарда до адреналіну меншою мірою, ніж енфлуран. Деякі дані свідчать про те, що у хворих під час анестезії ізофлураном підшкірне введення до 50 мл розчину адреналіну у співвідношенні 1 : 200 000 не спричиняє шлуночкової аритмії.При звичайному рівні анестезії виникає розслаблення м'язів, достатнє для проведення деяких внутрішньопорожиинних операцій, проте для більшого розслаблення можна проводити внутрішньовенне введення міорелаксантів у невеликих дозах. Фармакокінетика. В організмі людини ізофлуран майже не зазнає метаболічного розпаду. В післяопераційний період із сечею у вигляді метаболітів виводиться лише 0,17 % від введеної дози ізофлурану. Максимальна концентрація неорганічних фторидів в сироватці крові в середньому становить менше 5 мкМ/л і спостерігається приблизно через 4 години після анестезії з поверненням до нормального рівня протягом 24 годин. Після введення ізофлурану не відмічалось випадків порушення функціональної активності нирок. Було показано, що відомі метаболіти ізофлурану не виявляють токсичної дії або їх концентрація настільки низька, що вони не можуть завдати шкоди організму.

Термін придатності:

5 років.Умови зберігання. Зберігати при температурі до 30 °С в недоступному для дітей місці. Зберігати щільно закритим.Упаковка. По 100 мл у скляних флаконах.Категорія відпуску. За рецептом.Виробник. Абботт Лабораторіз Лтд, Великобританія/ Abbott Laboratories Ltd, United Kingdom.Місцезнаходження. Квінборо Кент, МЕ 11 5 ЕЛ, Великобританія /Queenborough Кеnt, МЕ 11 5 EL, United Kingdom.

Категорія відпуску:

Без рецепту.
Медичне застереження
Дата додавання: 03.03.2020
Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.
Тип данихВідомості з реєстру
Торгівельне найменування:Форан
Виробник:Аббот Лабораторіз С.А., Великобританія
Реєстраційне посвідчення:№ UA/4149/01/01 від 23.01.2006. Наказ № 22 від 23.01.2006
Міжнародне непатентоване найменування:Isoflurane
Умови відпуску:Без рецепту.
Фармакотерапевтична група:Засоби для загальної анестезiї.
Код АТС:N01AB06 - Ізофлуран
Реклама
У Європі спостерігається зростання інфекцій, що передаються статевим шляхом
Згідно з новими даними за 2022 рік, опублікованим ...
COVID-19 вдвічі підвищує ризик серцевого нападу: дослідження
Дослідження показують, що ризик розвитку серцевого...
Реклама
Алергічний синусит
Причини розвитку алергічного синуситу — хто в груп...
Лікування синуситу в домашніх умовах
Як лікувати синусит вдомаПрофілактика синуситу в д...
Реклама
Лікар пояснив, чи можна їсти білі волокна бананів
Банани є чудовим джерелом поживних речовин: калію,...
Дієтолог пояснив, як допомагає Coca-Cola при шлунковому грипі
Шлунковий грип, також відомий як вірусний гастроен...
Реклама