Фурацилін інструкція по застосуванню

• діюча речовина: 1 таблетка містить нітрофуразону (нітрофурал), у перерахуванні на 100% речовину — 20 мг;
• допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію кроскармелоза, повідон, кислота стеаринова.

таблетки жовтого або зеленувато-жовтого кольору, з ледь нерівномірним забарвленням поверхні, плоскоциліндричної форми, з фаскою і рискою.

Фармакодинаміка.

Нітрофурал відноситься до антибактеріальних засобів. Це сильний антисептик, активний відносно стафілококів, стрептококів, дизентерійної і кишкової паличок, сальмонели, збудників газової гангрени. Сприяє процесам грануляції і загоєння ран. Механізм дії препарату пов'язаний з його здатністю відновлювати нітрогрупу в аміногрупу, порушувати функцію ДНК, гальмувати клітинне дихання мікроорганізмів.

Полоскання рота і горла, гнійні рани, пролежні, виразкові ураження, опіки II та III ступенів, остеомієліт, емпієма плеври, хронічні гнійні отити, анаеробні інфекції.

Підвищена чутливість до препарату та до інших похідних нітрофурану, алергічні дерматози.

Препарат призначений тільки для зовнішнього застосування!

Досвід застосування препарату в період вагітності або годуванню груддю відсутній.

Не вивчалася.

Досвід застосування препарату дітям (до 18 років) відсутній, тому не слід призначати його пацієнтам цієї вікової категорії.

Фурацилін® застосовувати зовнішньо, у вигляді водного 0,02% (1:5000) розчину. Для приготування водного розчину 1 таблетку розчиняти у 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або води дистильованої (для швидкого розчинення використовувати гарячу воду). Після цього розчин охолоджувати до кімнатної температури і зберігати тривалий час (стерилізація протягом 30 хвилин при 100 °С).

Полоскання рота і горла: 20 мг (1 таблетку) розчинити у 100 мл гарячої води.

Повторювати полоскання відповідно до рекомендацій лікаря. Курс лікування залежить від форми та вираженості захворювання, характеру супутньої терапії, досягнутого ефекту лікування і визначається лікарем індивідуально, але не повинен перевищувати 10 діб.

При гнійних ранах, пролежнях, виразкових ураженнях, опіках II та III ступеня, для підготовки гранулюючої поверхні до пересадження шкіри і до вторинного шва зрошувати рану водним розчином Фурациліну і накладати вологі пов'язки.

Після операції з приводу остеомієліту порожнини промити водним розчином Фурациліну, після чого накласти вологу пов'язку.

При емпіємі плеври гній відсмоктати, плевральну порожнину промити загальноприйнятим методом. Потім в плевральну порожнину ввести 20–100 мл водного розчину препарату.

При анаеробній інфекції, після стандартного хірургічного втручання, рану також обробити Фурациліном.

При хронічних гнійних отитах 8–10 крапель водного розчину Фурациліну нанести на ватний тампон або турунду і ввести у зовнішній слуховий прохід 2 рази на день. Попередньо розчин слід підігріти до температури тіла.

При застосуванні великих доз препарату можливе посилення побічних реакцій.

При зовнішньому застосуванні Фурацилін®, як правило, добре переноситься. Іноді можуть виникати дерматити, при полосканні горла — подразнення слизової оболонки порожнини рота, що вимагає тимчасового припинення застосування препарату.

В окремих випадках при застосуванні препарату можливі:

• з боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи свербіж, гіперемія, шкірні висипи; дуже рідко — ангіоневротичний набряк.

Не вивчалась.

5 років.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Таблетки № 10 у стрипі; № 10 у блістері; № 10 у блістері, 2 блістери у пачці.