Адаптована інструкція

Лікарська форма:

капсули

Виробник:

Безпосереднє виробництво: ЕйГен Фарма Лімітед.

Фармакотерапевтична група:

Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Розувастатин.

Категорія відпуску:

По рецепту.

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Офіційна інструкція

Склад:

діюча речовина:temozolomide;1 капсула містить 20 мг, 100 мг, 180 мг або 250 мг темозоломіду;допоміжні речовини: лактоза безводна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), кислота винна, кислота стеаринова; склад капсули для 20 мг: желатин, титану діоксид (E 171), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (E 172);склад капсули для 100 мг:  желатин, титану діоксид (E 171), заліза оксид червоний (Е 172), індигокармін FD&C блакитний 2 (E 132);склад капсули для 180 мг: желатин, титану діоксид (E 171), заліза оксид жовтий (E 172), заліза оксид червоний (E 172), заліза оксид чорний (Е 172);склад капсули для 250 мг: желатин, титану діоксид (E171).

Лікарська форма:

капсули

Основні фізико-хімічні властивості:

Виробник:

ЕйГен Фарма Лімітед.

Фармакотерапевтична група:

Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Розувастатин.

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка. Темозоломід – це імідазотетразиновий алкілуючий засіб з протипухлинною активністю. При потраплянні в системну циркуляцію (при фізіологічних значеннях рН) він зазнає швидкого хімічного перетворення з утворенням активної сполуки – монометилтриазеноімідазол-карбоксаміду (МТІК). Вважають, що цитотоксичність МТІК головним чином зумовлена алкілуванням гуаніну в положенні О6 та додатковим алкілуванням у положенні N7. Цитотоксичне пошкодження, яке розвивається потім, швидше за все, включає (запускає) механізм аберантного відновлення метилового залишку.Фармакокінетика.Темозоломід швидко всмоктується після перорального прийому та виводиться з організму із сечею. Швидко проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр та потрапляє у цереброспінальну рідину. Максимальні концентрації досягались у середньому між 0,5 та 1,5 години (вже через 20 хвилин) після прийому дози препарату. Період напіввиведення з плазми становить приблизно 1,8 години. Кліренс препарату у плазмі крові, об’єм розподілу та період напіввиведення не залежать від дози. Темозоломід слабо зв’язується з білками (10-20 %), у зв’язку з чим не слід очікувати взаємодії препарату з речовинами, які значною мірою зв’язуються з білками. Після перорального прийому темозоломіду з міткою 14С середній ступінь виведення ізотопу 14С з фекаліями протягом 7 днів становив 0,8%, що свідчить про його повну всмоктуваність. Основний шлях виведення темозоломіду – нирки. Через 24 години після перорального прийому приблизно 5-10 % дози міститься у незміненому вигляді в сечі; інша частина виводиться у вигляді кислотної форми темозоломіду, 5-аміноімідазол-4-карбоксаміду (АІК) та неідентифікованих полярних метаболітів.Аналіз фармакокінетики темозоломіду показав, що кліренс темозоломіду у плазмі крові не залежить від віку, функції нирок або вживання тютюну. В окремому фармакокінетичному дослідженні було виявлено, що фармакокінетичний профіль препарату у плазмі пацієнтів, які мають слабке чи помірне порушення функції печінки, був аналогічний до такого у людей з нормальною функцією печінки.У дітей показник концентрації у плазмі крові (AUC) вищий, ніж у дорослих. Однак максимальна переносима доза (МПД) у дітей та дорослих є однаковою і становить 1000 мг/м2 за цикл лікування.

Показання до застосування:

Лікування: дорослих пацієнтів із вперше виявленою мультиформною гліобластомою у супроводі радіотерапії, а потім як монотерапія;дітей віком від 3 років і дорослих пацієнтів зі злоякісною гліомою у формі мультиформної гліобластоми або анапластичної астроцитоми при наявності рецидиву або прогресування захворювання після стандартної терапії.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату або дакарбазину (ДТІК); ознаки вираженої мієлосупресії.

Належні заходи безпеки при застосуванні:

Особливості застосування:

Пацієнти, якіотримують терапію темозоломідом у супроводі радіотерапії при 42-денному циклі (максимально 49 днів), належать до групи особливого ризику щодо розвитку пневмонії, спричиненої Pneumocystis carinii. Тому всі пацієнти при такому режимі лікування потребують профілактичних заходів, спрямованих проти розвитку пневмонії, яка спричиняється Pneumocystis carinii.Існує велика ймовірність розвитку пневмонії, спричиненої Pneumocystis carinii, при застосуванні темозоломіду протягом подовженого періоду. Однак слід уважно спостерігати за всіма пацієнтами, які отримують темозоломід, особливо за пацієнтами, які отримують стероїди, щодо розвитку такої пневмонії, незважаючи на режим терапії. Злоякісні новоутворення. Дуже рідко повідомлялося також про випадки мієлодиспластичного синдрому та вторинних злоякісних пухлин, включаючи мієлоїдну лейкемію.Антиеметична терапія. Нудота та блювання дуже часто асоціюються із застосуванням препарату, тому слід дотримуватися таких рекомендацій:пацієнтам з уперше виявленою мультиформною гліобластомою антиеметична профілактика рекомендується перед початковою дозою супровідної терапії темозоломідом та настійно рекомендується під час монотерапії;пацієнтам з рецидивом або прогресуванням гліоми: антиеметична терапія може бути необхідною пацієнтам із тяжким блюванням (III або IV ступінь) у попередніх циклах лікування.Пацієнти з порушенням функції печінки або нирок. Фармакокінетичні показники темозоломіду в порівнянні в осіб з нормальною функцією печінки та у пацієнтів, які мають слабке або помірне порушення функції печінки. Немає даних про призначення темозоломіду особам з тяжким порушенням функції печінки (клас ІІІ за класифікацією Чайлда) або нирок. З урахуванням фармакокінетичних властивостей темозоломіду можна припустити, що при наявності тяжкого порушення функції печінки або нирок навряд чи буде потрібним зниження дози. Однак при призначенні темозоломіду таким пацієнтам слід дотримуватися обережності. Пацієнти літнього віку. Пацієнти літнього віку (від 70 років) мають підвищений ризик розвитку нейтропенії та тромбоцитопенії порівняно з пацієнтами більш молодшого віку. Тому слід з обережністю призначати темозоломід хворим літнього віку.Пацієнти чоловічої статі. Темозоломід може мати генотоксичний ефект. Тому чоловікам, які приймають препарат, слід використовувати ефективні засоби контрацепції. Чоловікам, які приймають темозоломід, не можна планувати народження дитини під час лікування та протягом 6 місяців після припинення лікування. Чоловікам рекомендується звернутися за консультацією з приводу кріоконсервації сперми до початку лікування через можливість необоротного безпліддя, спричиненого лікуванням темозоломідом.Лактоза. Оскільки препарат містить лактозу, препарат не слід приймати пацієнтам з рідкими спадковими проблемами галактозної непереносимості, дефіцитом лактози або глюкозо-галактозною мальабсорбцією. Застосування у період вагітності або годування груддю.ВагітністьТемозоломід не слід приймати вагітним жінкам. Якщо необхідне застосування препарату в період вагітності, пацієнтку слід поінформувати про ризик для плода. Жінкам репродуктивного віку необхідно застосовувати контрацептивні засоби під час лікування препаратом.Період годування груддюНевідомо, чи проникає темозоломід в грудне молоко, тому годування груддю під час лікування препаратом слід припинити.Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.Здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами може бути порушена при прийомі темозоломіду у зв’язку з можливим розвитком стомлюваності та сонливості.

Застосування в період вагітності або годування груддю:

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:

Діти:

Спосіб застосування та дози:

Терапію повинен проводити лікар, який має досвід лікування таких злоякісних захворювань.Дорослі пацієнти з вперше виявленою мультиформною гліобластомою.Фаза лікування темозоломідом у супроводі радіотерапії.Темозоломід застосовують внутрішньо у дозі 75 мг/м2 щодня протягом 42 днів у супроводі радіотерапії (60 Гр за 30 фракцій) з наступним курсом ад’ювантного лікування протягом 6 циклів. Зниження дози не рекомендується; рішення про призупинення або повне припинення застосування темозоломіду слід приймати щотижня залежно від гематологічних та негематологічних критеріїв токсичності. В такій дозі застосування темозоломіду можна продовжити з 42-го дня супровідної терапії до 49-го дня при наявності всіх нижчезазчених умов: абсолютна кількість нейтрофілів³ 1,5´109/л;кількість тромбоцитів ³ 100´109/л;критерії загальної токсичності (КЗТ): негематологічна токсичність ≤ 1-го ступеня (за винятком алопеції, нудоти та блювання). Модифікація дози.Під час лікування щотижня слід виконувати розгорнутий загальний аналіз крові. Застосування темозоломіду слід перервати або припинити зовсім протягом супровідної фази, враховуючи критерії гематологічної та негематологічної токсичності, згідно з таблицею 1.Переривання або припинення застосування препарату під час супровідної терапії (темозоломід + радіотерапія)Таблиця 1.
Токсичність Перериванняа застосування препарату Припинення застосування препарату
Абсолютна кількість нейтрофілів ³ 0,5 та < 1,5´109/л < 0,5´109/л  
Кількість тромбоцитів ³ 10 та < 100´109/л < 10´109/л
КЗТ негематологічна токсичність (за винятком алопеції, нудоти та блювання) КЗТ ступінь 2 КЗТ ступінь 3 або 4
а Застосування темозоломіду поновлюють за наявності всіх нижчезазначених умов: абсолютна кількість нейтрофілів³ 1,5´109/л; кількість тромбоцитів ³ 100´109/л; КЗТ негематологічна токсичність ≤ 1-го ступеня (за винятком алопеції, нудоти та блювання). Монотерапія.Через 4 тижні після завершення фази лікування темозоломід + радіотерапія темозоломід призначають для 6 додаткових циклів ад’ювантної терапії. Доза під час Циклу 1 (ад’ювантний цикл) становить 150 мг/м2 1 раз на добу протягом 5 днів 28-денного циклу (5 днів – прийом темозоломіду, 23 дні – без прийому темозоломіду). Доза темозоломіду для Циклу 2 підвищується до 200 мг/м2 на добу, якщо КЗТ негематологічна токсичність під час Циклу 1 не більше 2-го ступеня (за винятком алопеції, нудоти та блювання), абсолютна кількість нейтрофілів³ 1,5´109/л, кількість тромбоцитів ³ 100 ´ 109/л. Якщо підвищення дози не відбулося у Циклі 2, у наступних циклах дозу також не підвищують. Доза 200 мг/м2 на добу протягом перших 5 днів кожного наступного циклу залишається, за винятком випадку розвитку токсичності. У кожному циклі прийом темозоломіду здійснюють протягом 5 днів поспіль з наступною 23-денною перервою. Зниження дози або припинення застосування темозоломіду під час ад’ювантної терапії слід проводити згідно з таблицями 2 і 3. Під час лікування слід зробити розгорнутий загальний аналіз крові на 22-й день (21-й день після прийому першої дози).Рівні доз темозоломіду для монотерапіїТаблиця 2.

Передозування:

Побічні дії:

Лікарська взаємодія:

Сумісне застосування препарату з ранітидином або разом з їжею не призводить до клінічно значущих змін всмоктування препарату. Сумісний прийом дексаметазону, прохлорперазину, фенітоїну, карбамазепіну, ондансетрону, антагоністів Н2-рецепторів гістаміну або фенобарбіталу не змінює кліренс темозоломіду. Сумісний прийом вальпроєвої кислоти спричинював слабко виражене, але статистично значуще зниження кліренсу темозоломіду.Застосування темозоломідуз іншими речовинами, які пригнічують кістковий мозок, збільшує ймовірність розвитку мієлосупресії.

Термін придатності:

Умови зберігання:

Форма випуску / упаковка:

Категорія відпуску:

По рецепту.

Додатково:

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Редакція

Редактор Medpravda.ua
Автор: Стаднік Ганна
Фармацевт
загальна фармація
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, фармацевтичний факультет
Цей сайт використовує cookies. Ви можете змінити налаштування cookies в своєму браузері. Дізнатися більше.