Хепілор (Combined drugs) інструкція із застосування

Активні субстанції: в 100 мл розчину міститься 0,1 г гексетидину, 0,5 г холіну саліцилату 80%, 0,25 г хлорбутанолу гемігідрату;

Решта компонентів представлена етанолом 96%, сахарином натрію, полісорбатом 20, кислотою пропіоновою, маслом лимонним, маслом ганусовим, ментолом (левоментол), евкаліптом, водою очищеною.

розчин

Безпосереднє виробництво: Фармак, АТ, м. Київ, Україна, 04080, Київ, вул. Кирилівська, 63. Тел.: (044) 239-19-40; факс: (044) 417-10-55

Засоби, що застосовуються при захворюваннях горла. Антисептики.

Клінічний ефект реалізується за рахунок трьох основних активних компонентів.

Так, гексетидин має бактеріостатичну дію як на грампозитивну і грамнегативну мікрофлору. Його дія заснована на пригніченні окислювальних реакцій в клітинній оболонці бактерій, що призводить до загибелі мікроорганізмів.

Антигрибкова активність також пов'язана з впливом гексетидину на структурні утворення мембран грибка. Крім того, цей компонент виявляє незначну гемостатичну, знеболювальну, обволікаючу дію на слизову оболонку рота.

Протизапальна активність пояснюється вмістом в складі Хепілору холіну саліцилату. Він пригнічує циклооксигеназу, блокуючи каскад утворення прозапальних цитокінів, знижує синтез простагландинів.

Хлорбутанол, будучи також одним з основних компонентів Хепілору, виявляє бактерицидну, аналгезивну активність внаслідок місцевоанестезуючого ефекту.

Лікування інфекцій і запальних захворювань ротоглотки, в тому числі при ангінах, гострих і хронічних тонзилітах, фарингітах, ларингіті, гінгівітах, стоматитах, афтах.

Гіперсенситивність до інгредієнтів препарату, атрофічні зміни слизової. Вказівка в анамнезі на непереносимість компонентів Хепілору.

Розчин Хепілор вимагає обережного використання у дітей через ризик розвитку ларингоспазму на левоментол, що міститься в препараті.

Особливо обережними треба бути при призначенні хворим на епілепсію.

Препарат не ковтати, намагатися уникати потрапляння в очі.

Через вміст етанолу потрібно обмежити застосування Хепілору у хворих із захворюваннями печінки тяжкого ступеня вираженості.

Також небажано застосовувати Хепілор довше одного тижня через ризик розвитку дисбіозу внаслідок порушення мікробного балансу ротової порожнини.

З урахуванням того, що препарат призначений для місцевого лікування, потрібно звертати увагу на клінічний стан пацієнта в цілому, і при збереженні симптомів або їх прогресуванні, підвищенні температури тіла потрібно своєчасно переглянути підхід до лікування на користь призначення антибіотиків системної дії. Не можна застосовувати дітям молодше 6 років.

Не рекомендований до прийому.

Розчин Хепілор потрібно застосовувати у вигляді полоскань порожнини рота. Дорослим і дітям розчин, необхідний для одного полоскання, налити в мірну склянку до мітки 10 мл, потім розчинити його в 50 мл теплої води, або розчинити 2 чайні ложки розчину на ¼ склянки води. Застосовувати 2-4 рази на добу до 5 днів.

Проявляється у вигляді алкогольної інтоксикації при використанні або ковтанні великих обсягів розчину через вміст етанолу. Інших ознак токсичного впливу компонентів Хепілору при передозуванні не описано.

Проявляється у вигляді алкогольної інтоксикації при використанні або ковтанні великих обсягів розчину через вміст етанолу. Інших ознак токсичного впливу компонентів Хепілору при передозуванні не описано.

Спільний прийом Хепілору з іншими препаратами, що мають антисептичні властивості, не рекомендований через можливі хімічні взаємодії і ймовірність змін властивостей препаратів. Не можна застосовувати одночасно з лужними рідинами, тому що гексетидин, що входить до складу, піддається інактивації в лужному середовищі.

Без рецепта.

• діючі речовини: гексетидин, холіну саліцилат 80 %, хлорбутанолу гемігідрат;
• 100 мл розчину містять гексетидину у перерахуванні на 100 % речовину – 0,1 г, холіну саліцилату 80 % у перерахуванні на 100 % речовину – 0,5 г, хлорбутанолу гемігідрату у перерахуванні на 100 % безводну речовину – 0,25 г;
• допоміжні речовини: етанол 96 %, сахарин натрію, полісорбат 20, кислота пропіонова, олія лимонна, олія анісова, ментол (левоментол), евкаліптол, вода очищена.

розчин

прозора або з легкою опалесценцією рідина зі специфічним ароматним запахом та спиртово-анісовим смаком.

Фармак, АТ, м. Київ, Україна

04080, Київ, вул. Кирилівська, 63

Засоби, що застосовуються при захворюваннях горла. Антисептики.

Фармакодинаміка.

Дія препарату зумовлена трьома активними інгредієнтами.

Антибактеріальна та протигрибкова активність.

Гексетидин має антибактеріальний вплив як на грампозитивні, так і на грамнегативні штами мікроорганізмів, як на аеробів, так і на анаеробів.

Слід відзначити, що на аеробні штами він має в основному бактеріостатичний вплив, бактерицидна дія – слабка. На анаеробні штами гексетидин має виражений бактерицидний вплив. Механізм дії полягає в конкурентній дії з тіаміном: структура гексетидину схожа на структуру тіаміну, необхідного для росту мікроорганізмів.

Протизапальна активність.

Холіну саліцилат має аналгезуючу, жарознижувальну та протизапальну дію. Для лікування захворювань ротової порожнини.

Знеболювальна активність забезпечується хлорбутанолом. Застосовується в отоларингології (краплі у ніс, полоскання) та у стоматологічній практиці (аплікації та зрошення) як анестетик.

Фармакокінетика.

Активні речовини фіксуються на слизовій оболонці ротової порожнини, звідки вони поступово вивільняються.

Місцеве лікування інфекційних захворювань і запальних процесів ротової порожнини та глотки: ангіни, гострі та хронічні тонзиліти, фарингіти, ларингіти; гінгівіти, стоматити, афти.

Догляд за ротовою порожниною після стоматологічних втручань.

Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату. Атрофічний фарингіт. Бронхіальна астма або будь-які інші захворювання дихальних шляхів, пов’язані з їх гіперчутливістю.

При застосуванні препарат не ковтати, уникати контакту з очима, з обережністю призначати пацієнтам з захворюваннями печінки, оскільки препарат містить етанол.

Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам з епілепсією. Препарат може зменшувати епілептичний поріг та спричиняти судоми у дітей. Обережно застосовувати пацієнтам з алергічними реакціями.

Є ризик виникнення ларингоспазму у дітей через наявність левоментолу.

Не рекомендується тривале застосування, оскільки може змінитися природна мікробна рівновага ротової порожнини та горла, де є ризик бактеріального та грибкового розповсюдження.

При появі загальних клінічних ознак бактеріальної інфекції повинна бути передбачена загальна антибактеріальна терапія.

Якщо симптоми зберігаються довше 5 днів та/або підвищена температура тіла, при посиленні запалення лікування препаратом слід припинити та переглянути тактику лікування.

Дані досліджень у людей щодо можливості проникнення крізь плаценту та екскреції у грудне молоко гексетидину відсутні, тому препарат не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Не застосовувати препарат дітям віком до 6 років.

Застосовується як місцевий засіб для полоскання ротової порожнини.

Для одного полоскання ротової порожнини дорослим та дітям віком від 6 років: налити розчин у мірний стаканчик до позначки 10 мл і розчинити в 50 мл теплої води або 2 чайні ложки препарату розчинити в ¼ склянки теплої води. Від 2 до 4 полоскань на добу. Не ковтати. Курс лікування – не довше 5 днів.

Через всмоктування достатньої кількості розчину для ротової порожнини Хепілор може виникнути алкогольна інтоксикація через вміст етилового спирту.

Концентрація гексетидину, що міститься у Хепілорі, розчині для ротової порожнини, не є токсичною, якщо препарат використовувати за призначенням.

Виникнення гострої алкогольної інтоксикації вкрай малоймовірне. Якщо дитина проковтнула значну дозу препарату, може виникнути алкогольна інтоксикація через вміст етилового спирту.

Відсутні випадки надмірного застосування гексетидину, що призводили до виникнення реакцій гіперчутливості.

Лікування: симптоматичне. У випадку проковтування дитиною вмісту флакона слід негайно звернутись до лікаря. Необхідно розглянути можливість проведення промивання шлунка протягом 2 годин після ковтання та вжити заходів щодо усунення ознак алкогольної інтоксикації.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку, ангіоневротичний набряк, ларингоспазм, бронхоспазм.

З боку нервової системи: агевзія, дисгевзія, зміна смакових відчуттів протягом 48 годин (відчуття «солодкого» може двічі змінюватися на відчуття «гіркого»).

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: кашель, задишка, відчуття першіння у горлі.

З боку травної системи: сухість у роті, дисфагія, збільшення слинних залоз, біль при ковтанні. При випадковому проковтуванні препарату можуть виникнути шлунково-кишкові розлади, насамперед нудота і блювання.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: алергічний контактний дерматит, шкірні реакції (висипання).

Загальні порушення та місцеві прояви : місцеві реакції – оборотна зміна кольору зубів і язика; чутливість слизової оболонки, а саме – печіння, відчуття оніміння; подразнення (болісність, відчуття жару, свербіж) язика та/або слизової оболонки ротової порожнини; зниження чутливості; парестезія слизової оболонки; запалення; пухирці; виникнення виразок на слизовій оболонці, набряк у місці контакту, сухість слизової оболонки носа/горла.

При виникненні будь-яких небажаних реакцій слід припинити застосування препарату і обов’язково звернутися до лікаря.

Не застосовувати разом з препаратами, що містять антисептики (може бути взаємодія з іншими антисептичними лікарськими засобами). Гексетидин може бути інактивований лужними розчинами.

Без рецепта.