UA RU

Хумодар Р100 (Insulin (human)) інструкція із застосування

Хумодар Р100 фото, інструкція
Дозування:
Хумодар Р100 розчин д/ін., 100 мо/мл по 10 мл у флак. №1
Виробник:

Адаптована інструкція

Лікарська форма:

розчин

Виробник:

Безпосереднє виробництво: none

Фармакотерапевтична група:

Протидіабетичні засоби. Препарати інсуліну.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Офіційна інструкція

Склад:

1 мл ін’єкційного розчину містить 100 МО інсуліну людини напівсинтетичного; допоміжні речовини: м-крезол, кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, натрію дигідрофосфат дигідрат, натрію хлорид, гліцерин, вода для ін’єкцій.1 мл ін’єкційного розчину містить 100 МО інсуліну людини напівсинтетичного; допоміжні речовини: м-крезол, кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, натрію дигідрофосфат дигідрат, натрію хлорид, гліцерин вода для ін’єкцій.

Лікарська форма:

розчин

Основні фізико-хімічні властивості:

прозорий нейтральний розчин;прозорий нейтральний розчин;

Виробник:

none

Фармакотерапевтична група:

Протидіабетичні засоби. Препарати інсуліну.

Фармакологічні властивості:

ФармакодинамікаАктивна діюча речовина препарату - інсулін, ідентичний за своєю структурою з інсуліном людини. Належить до інсулінів короткої дії. Забезпечує швидке та значне зниження глюкози в крові, посилює її засвоєння тканинами, ліпогенез, глікогеногенез, синтез білка, знижує швидкість продукції глюкози печінкою. Фармакокінетика. Хумодар® Р 100 забезпечує швидке і значне зниження вмісту глюкози в крові, ефект настає вже через 30 хв. і досягає максимального рівня через 1-2 год. після підшкірного введення препарату. У залежності від дозування ефект зберігається протягом 5-7 год. Хумодар® Р 100 може застосовуватися в комплексі з іншими гіпоглікемічними засобами, зокрема з інсулінами подовженої дії (Хумодар® Б, Хумодар® К25).ФармакодинамікаАктивна діюча речовина препарату - інсулін, ідентичний за своєю структурою з інсуліном людини. Належить до інсулінів короткої дії. Забезпечує швидке та значне зниження глюкози в крові, посилює її засвоєння тканинами, ліпогенез, глікогеногенез, синтез білка, знижує швидкість продукції глюкози печінкою. Фармакокінетика. Хумодар® Р 100 забезпечує швидке і значне зниження вмісту глюкози в крові, ефект настає вже через 30 хв. і досягає максимального рівня через 1-2 год. після підшкірного введення препарату. Залежно від дозування ефект зберігається протягом 5-7 год. Хумодар® Р 100 може застосовуватися в комплексі з іншими гіпоглікемічними засобами, зокрема з інсулінами подовженої дії (Хумодар® Б, Хумодар® К25).

Показання до застосування:

Цукровий діабет.Цукровий діабет.

Протипоказання:

Тяжка алергія негайного типу до інсуліну. Алергія до компонентів препарату.Тяжка алергія негайного типу до інсуліну. Алергія до компонентів препарату.

Належні заходи безпеки при застосуванні:

Особливості застосування:

Перед першим застосуванням Хумодару®Р 100 необхідно клінічно проконтролювати переносимість препарату шляхом внутрішньошкірного тесту. У разі невірного підбору чи зміни препарату, а також у разі нерегулярного прийому їжі, нерівномірного фізичного навантаження можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, в першу чергу, в бік зниження, внаслідок чого послаблюється здатність керувати автомобілем та працювати з точними механізмами. Це стосується, здебільшого, початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які діють на центральну нервову систему (див. "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").Препарат повинен завжди залишатися прозорим та безбарвним. Перед першим застосуванням Хумодару® Р 100 необхідно клінічно проконтролювати переносимість препарату шляхом внутрішньошкірного тесту. У разі невірного підбору чи зміни препарату, а також у разі нерегулярного прийому їжі, нерівномірного фізичного навантаження можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, в першу чергу, в бік зниження, внаслідок чого послаблюється здатність керувати автомобілем та працювати з точними механізмами. Це стосується, здебільшого, початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які діють на центральну нервову систему (див. "Взаємодія з іншими лікарськими засобами"). Препарат повинен завжди залишатися прозорим та безбарвним. Картридж не пристосований для нового заповнення або для змішування з іншими препаратами та інсулінами.

Застосування в період вагітності або годування груддю:

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:

Діти:

Спосіб застосування та дози:

Доза та час ін'єкції встановлюються лікарем в індивідуальному порядку, залежно від стану обміну речовин. Підбираючи дози інсуліну для дорослих, пропонується починати з разових доз в інтервалі від 8 до 24 одиниць. У дитячому віці та при підвищеній чутливості до інсуліну застосовують дози менше 8 одиниць. При зниженні чутливості до інсуліну ефективна доза може перевищувати 24 одиниці. Разова доза не повинна перевищувати 40 одиниць.Перехід з інших препаратів інсуліну може проводитися тільки під контролем лікаря. Призначень лікаря (добове дозування інсуліну, дієта та фізична активність) хворий повинен дотримуватися ретельно.Хумодар® Р 100 вводиться декілька раз на добу, підшкірно або внутрішньом'язово за 15-20 хвилин до прийому їжі. Місце уколу слід змінювати для кожної ін'єкції.Доза та час ін'єкції встановлюються лікарем в індивідуальному порядку, залежно від стану обміну речовин. Підбираючи дози інсуліну для дорослих, пропонується починати з разових доз в інтервалі від 8 до 24 одиниць. У дитячому віці та при підвищеній чутливості до інсуліну застосовують дози менше 8 одиниць. При зниженні чутливості до інсуліну ефективна доза може перевищувати 24 одиниці. Разова доза не повинна перевищувати 40 одиниць.Перехід з інших препаратів інсуліну може проводитися тільки під контролем лікаря. Призначень лікаря (добове дозування інсуліну, дієта та фізична активність) хворий повинен дотримуватися ретельно.Хумодар® Р 100 вводиться декілька раз на добу, підшкірно або внутрішньом'язово за 15-20 хв. до прийому їжі. Місце уколу слід змінювати для кожної ін'єкції.Картридж призначений для використання тільки в шприц-ручках.

Передозування:

До передозування можуть призвести: абсолютне передозування інсуліну, зміна препарату, пропуск прийому їжі, блювання, проноси, фізичне навантаження, захворювання, які спричиняють зниження потреби в інсуліні (хвороби нирок та печінки, гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофіза або щитоподібної залози), зміна місця ін'єкції (наприклад, шкіра живота, передпліччя, стегна), а також взаємодія інсуліну з іншими засобами, що призводять до різкого зниження рівня цукру в крові. Якщо пацієнт, який страждає на діабет, помічає в себе озна­ки гіпоглікемії, він може самостійно уникнути цього стану шляхом прийому глюкози або цукру (краще у вигляді розчину) або їжі, яка містить велику кількість цукру чи вуглеводів. З цією метою слід постійно мати при собі не менше 20 г глюкози (виноградного цукру). Якщо зниження рівня цукру не може бути негайно усунуте хворим самостійно, необхідно терміново викликати лікаря. Особливої небезпеки зазнають пацієнти, які мають порушення мозкового кровообігу, та хворі, у яких окрім діабету, є також виражена коронарна хвороба серця. При тяжких станах, обумовлених зниженням рівня цукру в крові, потрібне внутрішньовенне введення 5% розчину глюкози, яке здійснюється лікарем, або внутрішньом'язова ін’єкція глюкагону. Якщо пацієнт після цього знову здатний до самостійної активності, йому слід поїсти.До передозування можуть призвести: абсолютне передозування інсуліну, зміна препарату, пропуск прийому їжі, блювання, проноси, фізичне навантаження, захворювання, які спричиняють зниження потреби в інсуліні (хвороби нирок та печінки, гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофіза або щитоподібної залози), зміна місця ін'єкції (наприклад, шкіра живота, передпліччя, стегна), а також взаємодія інсуліну з іншими засобами, що призводять до різкого зниження рівня цукру в крові. Якщо пацієнт, який страждає на діабет, помічає в себе озна­ки гіпоглікемії, він може самостійно уникнути цього стану шляхом прийому глюкози або цукру (краще у вигляді розчину) або їжі, яка вміщує велику кількість цукру чи вуглеводів. З цією метою слід постійно мати при собі не менше 20 г глюкози (виноградного цукру). Якщо зниження рівня цукру не може бути негайно усунуте хворим самостійно, необхідно терміново викликати лікаря. Особливої небезпеки зазнають пацієнти, які мають порушення мозкового кровообігу, та хворі, у яких окрім діабету, є також виражена коронарна хвороба серця. При тяжких станах, обумовлених зниженням рівня цукру в крові, потрібне внутрішньовенне введення 5% розчину глюкози, яке здійснюється лікарем, або внутрішньом'язова ін’єкція глюкагону. Якщо пацієнт після цього знову здатний до самостійної активності, йому слід поїсти.

Побічні дії:

Гіпоглікемія є найчастішим ускладненням при лікуванні інсуліном і в тяжких випадках може призвести до втрати свідомості, а інколи загрожувати життю. Гіпоглікемія характеризується зниженням рівня цукру нижче 50 або 40 мг/дл. Кожен пацієнт, що страждає на діабет та отримує інсулін, повинен добре знати свої відчуття, які є ознакою зниження рівня цукру в крові. На початку лікування інсуліном можуть виникнути зміни вигляду шкіри в місці ін'єкції, короткочасні накопичення рідини в тканинах (транзиторний набряк), а також короткочасні зміни гостроти зору. Ці ускладнення минають самі собою при подальшому лікуванні.У ділянці ін'єкції в окремих випадках може виникнути атрофія або гіпертрофія жирової тканини. Постійна зміна місця ін'єкції дозволяє зменшити ці явища або зовсім їх уникнути. Рідко виникають алергічні реакції на препарат. У місці ін'єкції може з’явитися легке почервоніння шкіри, яке зникає саме собою в ході подальшого лікування. У випадку розвитку значної еритеми, яка супроводжується свербежем і появою пухирів, що швидко поширюються за межі зони ін'єкції, а також інших тяжких реакцій непереносимості компонентів препарату належить повідомити лікарю, оскільки в деяких випадках такі реакції можуть загрожувати життю. Лікар вирішує, який захід слід вжити.У разі неадекватного підбору дози чи зміни препарату, а також у разі нерегулярного застосування цього лікарського засобу чи нерегулярного прийому їжі можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, у першу чергу в бік зниження, які послаблюють здатність до активної участі в дорожньому русі та керуванні технікою. Це стосується початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які діють на центральну нервову систему (див. "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").У період вагітності слід враховувати зміни потреби в інсуліні. Безпосередньо після пологів потреба в інсуліні різко знижується, що підвищує можливість виникнення гіпоглікемій. Під час годування немовляти може виникнути потреба в корекції дози інсуліну або дієти. Гіпоглікемія є найчастішим ускладненням при лікуванні інсуліном і в тяжких випадках може призвести до втрати свідомості, а інколи загрожувати життю. Гіпоглікемія характеризується зниженням рівня цукру нижче 50 або 40 мг/дл. Кожен пацієнт, що страждає на діабет та отримує інсулін, повинен добре знати свої відчуття, які є ознакою зниження рівня цукру в крові. На початку лікування інсуліном можуть виникнути зміни вигляду шкіри в місці ін'єкції, короткочасні накопичення рідини в тканинах (транзиторний набряк), а також короткочасні зміни гостроти зору. Ці ускладнення минають самі собою при подальшому лікуванні.У ділянці ін'єкції в окремих випадках може виникнути атрофія або гіпертрофія жирової тканини. Постійна зміна місця ін'єкції дозволяє зменшити ці явища або зовсім їх уникнути. Рідко виникають алергічні реакції на препарат. У місці ін'єкції може зявитися легке почервоніння шкіри, яке зникає саме собою в ході подальшого лікування. У випадку розвитку значної еритеми, яка супроводжується свербежем і появою пухирів, що швидко поширюються за межі зони ін'єкції, а також інших тяжких реакцій непереносимості компонентів препарату належить повідомити лікарю, оскільки в деяких випадках такі реакції можуть загрожувати життю. Лікар вирішує, який захід слід вжити.У разі неадекватного підбору дози чи зміни препарату, а також у разі нерегулярного застосування цього лікарського засобу чи нерегулярного прийому їжі можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, у першу чергу в бік зниження, які послаблюють здатність до активної участі в дорожньому русі та керуванні технікою. Це стосується початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які діють на центральну нервову систему (див. "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").У період вагітності слід враховувати зміни потреби в інсуліні. Безпосередньо після пологів потреба в інсуліні різко знижується, що підвищує можливість виникнення гіпоглікемій. Під час годування немовляти може виникнути потреба в корекції дози інсуліну або дієти. 

Лікарська взаємодія:

Додаткове призначення інших лікарських засобів може посилити або послабити дію інсуліну на рівень цукру в крові. Посилення дії інсуліну можливо у разі одночасного призначення інгібіторів МАО, неселективних бета-адреноблокаторів, сульфаніамідів, анаболічних стероїдів, тетрациклінів, клофібрату, циклофосфаміду, фенфлураміну, препаратів, що містять етанол.Послаблення дії інсуліну можливе під час одночасного призна­чення з хлорпротиксеном, діазоксидом, гормональними засобами для запобігання вагітності, сечогінними засобами (салуретиками), гепарином, ізоніазидом, кортикостероїдами, літію карбонатом, нікотиновою кислотою, фенолфталеїном, похідними фенотіазину, фенітоїном, гормонами щитоподібної залози, симпатикоміметичними засобами, а також трициклічними антидепресантами.У хворих, які одночасно отримують інсулін і клонідин, резерпін або саліцилати, можуть виникнути як ослаблення, так і посилення дії інсуліну.Вживання алкоголю може призвести до небезпечного зниження рівня цукру в крові.Додаткове призначення інших лікарських засобів може посилити або послабити дію інсуліну на рівень цукру в крові. Посилення дії інсуліну можливо у разі одночасного призначення інгібіторів МАО, неселективних бета-адреноблокаторів, сульфаніамідів, анаболічних стероїдів, тетрациклінів, клофібрату, циклофосфаміду, фенфлураміну, препаратів, що містять етанол.Послаблення дії інсуліну можливе під час одночасного призна­чення з хлорпротиксеном, діазоксидом, гормональними засобами для запобігання вагітності, сечогінними засобами (салуретиками), гепарином, ізоніазидом, кортикостероїдами, літію карбонатом, нікотиновою кислотою, фенолфталеїном, похідними фенотіазину, фенітоїном, гормонами щитоподібної залози, симпатикоміметичними засобами, а також трициклічними антидепресантами.У хворих, які одночасно отримують інсулін і клонідин, резерпін або саліцилати, можуть виникнути як послаблення, так і посилення дії інсуліну.Вживання алкоголю може призвести до небезпечного зниження рівня цукру в крові.

Термін придатності:

Зберігати в недоступних для дітей місцях!зберігати при температурі від + 2оС до + 8оС. Не допускати заморожування, уникати прямого контакту флакона з морозильним відділенням або накопичувачем холоду.Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.2 роки.Зберігати в недоступних для дітей місцях!зберігати при температурі від + 2оС до + 8оС. Не допускати заморожування, уникати прямого контакту картриджа з морозильним відділенням або накопичувачем холоду.Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.2 роки.

Умови зберігання:

Форма випуску / упаковка:

Розчин для ін'єкцій у флаконах по 10мл (100 МО/мл) № 1.Розчин для ін'єкцій у картриджах по 3 мл (100 МО/мл) № 3, № 5.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Додатково:

Загальна характеристика

міжнародна назва: insulin human;

Форма випуску

Розчин для ін'єкцій.

Адреса

02099, м. Київ – 99, вул. Зрошувальна, 5. Тел. 566-66-72.КАРТРИДЖІ

Загальна характеристика

міжнародна назва: insulin human;

Форма випуску

Розчин для ін'єкцій.

Адреса

02099, м. Київ – 99, вул. Зрошувальна, 5. Тел. 566-66-72.

Додаткові дані

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Редакція

Автор: Жарикова Юлия
Врач педиатр
неонатолог

Донецкий Мед. Университет им.Максима Горького

Донецкий Мед. Университет им.Максима Горького - педиатрический факультет

Знание английского

Цей сайт використовує cookies. Ви можете змінити налаштування cookies в своєму браузері. Дізнатися більше.