Кокарбоксилази гідрохлорид розчин інструкція по застосуванню

діюча речовина: кокарбоксилази гідрохлорид;

1 ампула (2 мл) містить 50 мг кокарбоксилази гідрохлориду;

допоміжні речовини: натрію цитрат, динатрію едетат, малеїнова кислота, вода для ін’єкцій.

Україна, 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 37.

Фармакодинаміка.

Кокарбоксилаза є складовою небілковою частиною (коферментом) ферментів, що регулюють обмінні процеси. В організмі утворюється з тіаміну внаслідок його фосфорилування. Особливо важливу роль відіграє у вуглеводному обміні, зокрема в окиснювальному декарбоксилуванні кетокислот (піровиноградної, α-кетоглютарової), а також у пентозофосфатному шляху розпаду глюкози. Знижує в організмі рівень молочної та піровиноградної кислоти, покращує засвоєння глюкози, трофіку нервової тканини, сприяє нормалізації функції серцево-судинної системи.

Для лікування гіповітамінозу та авітамінозу В1 кокарбоксилазу застосовувати не слід, оскільки її біологічні властивості не повністю збігаються з властивостями тіаміну.

Фармакокінетика.

В організмі не депонує. Екскретується з сечею.

У складі комплексного лікування:

• патологічних процесів з порушенням вуглеводневого обміну;
• ускладнень, викликаних цукровим діабетом;
• захворювань серця, що супроводжуються порушенням ритму (екстрасистолії);

периферичних невритів.

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

При проведенні комплексної терапії необхідно враховувати властивість кокарбоксилази підсилювати кардіотонічну дію серцевих глікозидів.

Ефективність і безпека застосування “Кокарбоксилази гідрохлориду” для лікування вагітних або в період годування груддю не встановлені, тому призначати препарат у ці періоди не рекомендується.

Не вивчалась.

Застосовувати з народження. Не застосовувати препарат внутрішньовенно.

Зазвичай застосовують як компонент комплексної терапії. Препарат вводять внутрішньом’язово, рідше — підшкірно або внутрішньовенно. При внутрішньовенному струминному введенні об’єм розчину слід доводити до 10—20 мл, при краплинному — до 200—400 мл, додаючи 0,9 % розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози. Дозу для введення визначають індивідуально, з урахуванням характеру захворювання та тяжкості стану пацієнта. Дорослим слід вводити по 50—100 мг/добу одноразово. Курс лікування — 15—30 днів. При необхідності зазначену дозу можна ввести повторно через 1—2 години. Надалі слід переходити на підтримуючу терапію — 50 мг 1 раз на добу.

Дітям вводити підшкірно або внутрішньом’язово: з народження до третього місяця життя — 25 мг 1 раз на добу; від 4 місяців до 7 років — 25—50 мг 1 раз на добу, 8—18 років — 50—100 мг 1 раз на добу. При необхідності вказані добові дози можна вводити за два прийоми.

Проявляється у вигляді більш вираженої форми побічних реакцій. Рекомендовано припинення застосування препарату, симптоматичне лікування, спрямоване на нормалізацію дихання та діяльності серцево-судинної системи.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості. включаючи: свербіж, кропив’янку, ангіоневротичний набряк, задуху, набряк повік, гіперемію шкіри, акроціаноз, анафілактичний шок.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія.

Місцеві реакції: реакції у місці введення, включаючи:.гіперемію, свербіж, набряк у місці ін’єкції.

Загальні порушення: слабкість, озноб, гіпертермія, порушення свідомості, загальмованість, біль у попереку.

Кокарбоксилаза підсилює кардіотонічну дію серцевих глікозидів та покращує їх переносимість.

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла при температурі від 2 до 8 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Розчин препарату не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, окрім тих, які вказані в розділі “Спосіб застосування та дози”.

По 2 мл препарату в ампулах. По 5 ампул у блістері, по 1 або 2 блістери у пачці з картону.

За рецептом.