Корвалтаб Екстра (Combined drugs) інструкція із застосування

Активні субстанції: до складу однієї таблетки входить 100 міліграм гвайфенезину, 3,5 міліграм доксиламіну, 8,2 міліграм ефіру бромізовалеріанової кислоти.

Решта компонентів: м’ятна олія, цито- та мальтодекстрин, коповідон, кросповідон, діоксид кремнію, стеарат магнію, поліетиленгліколь, полівініловий спирт, титану діоксид, тальк.

таблетки

Безпосереднє виробництво: Фарма Старт, ТОВ, 03124, Київ, бульв. І. Лепсе, 8. Тел.: +38 (044) 281-23-33

Снодійні та седативні препарати.

Препарат Корвалтаб Екстра має седативний ефект, розширює судини, знімає спазм. За допомогою засобу зменшується активність нервової системи та наступає природній сон.

Застосовують для зняття спазму судин серця; Корвалтаб Екстра призначають при перезбудженні нервової системи та для лікування безсоння.

Надчутливість організму до одного із складників засобу.

Порушення у роботі нирок, печінки та серцевого м’яза.

Не застосовують при порушеннях у сечовидільній системі та при глаукомі.

Може посилити стан пригнічення нервової системи.

Під час лікування таблетками Корвалтаб необхідно уникати вживання алкогольвмісних речовин.

З обережністю застосовують людям старше 65-ти років, пацієнтам, що мають розлади ШКТ, дихальної функції.

Може змінюватися колір сечі.

У такі фізіологічні періоди препарат не застосовують.

Засіб застосовують перорально до прийому їжі дорослим людям.

Тривалість прийому та кількість визначає спеціаліст.

Зазвичай, доза на 24 години становить одна таблетка два чи три рази.

При безсонні застосовують одну таблетку за півгодини до сну.

Загальними симптомами, що виникають після прийому завищених доз Корвалтаб Екстра може бути слабкість, біль голови, розлади ШКТ, сухість у роті, головокружіння, пригнічення діяльності нервової системи.

Іноді спостерігаються побічні відповіді після прийому Корвалтаб Екстра, які проявляються у порушеннях роботи ШКТ, загальній слабкості організму, можливе виникнення галюцинацій, зниження гемоглобіну, утруднення дихання.

Якщо одночасно застосовувати лікарські речовини, що діють аналогічно Корвалтаб Екстра збільшується активність обох препаратів.

Якщо сумісно приймати препарат із атропіном то можливе виникнення побічних відповідей останнього препарату.

При застосуванні Корвалтаб Екстра одночасно із засобами, що мають пригнічувальну дію на нервову систему, посилюються ефекти обох препаратів.

Без рецепта.

• діючі речовини: гвайфенезин, доксиламіну гідроген сукцинат, етиловий ефір α-бромізо-валеріанової кислоти;
• 1 таблетка містить гвайфенезину 100 мг, доксиламіну гідроген сукцинату 3,5 мг, етилового ефіру α-бромізовалеріанової кислоти 8,2 мг;
• допоміжні речовини: олія м'ятна, β-циклодекстрин, мальтодекстрин, коповідон, кросповідон, кремнію діоксид (колоїдний гідрофобний), кремнію діоксид колоїдний водний, магнію стеарат; суміш для плівкового покриття Opadry II White: поліетиленгліколь, спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е171).

таблетки

Таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, зі специфічним запахом.

Фарма Старт, ТОВ

03124, Київ, бульв. І. Лепсе, 8

Снодійні та седативні препарати.

Фармакодинаміка. Судинорозширювальний (коронаролітичний), седативний, снодійний засіб. Чинить м’яку антиангінальну дію. Сприяє зниженню збудливості центральної нервової системи, виявляє заспокійливу дію та полегшує настання природного сну.

Етиловий ефір α-бромізовалеріанової кислоти, що входить до складу препарату, виявляє спазмолітичну, коронаролітичну та седативну дію; у великих дозах спричиняє також легкий снодійний ефект.

Гвайфенезин виявляє анксіолітичну (протитривожну) дію.

Доксиламіну гідроген сукцинат є блокатором Н₁-гістамінових рецепторів і проявляє седативний, гіпногенний та протиалергічний ефекти.

Фармакокінетика. Гвайфенезин швидко (через 30 хв) абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Переважно проникає в тканини, що містять кислі мукополісахариди. Після перорального введення максимальна концентрація досягається через 1-2 год, а терапевтична концентрація зберігається протягом 6 год. Період напіввиведення гвайфенезину становить близько 1 год. Екскретується з мокротинням та виводиться нирками у вигляді метаболітів, а також у незміненому стані. Максимальна концентрація доксиламіну гідроген сукцинату у плазмі крові (С_max) досягається у середньому через 2 год (Т_max) після прийому препарату.

Середній період напіввиведення доксиламіну з плазми крові (Т½) становить у середньому 10 год.

Доксиламіну гідроген сукцинат частково метаболізується у печінці шляхом деметилювання та N-ацетилювання. Період напіввиведення може значно збільшитися в осіб літнього віку та у пацієнтів із нирковою або печінковою недостатністю. Різні метаболіти, що утворюються при розпаді молекули, не є кількісно значущими, оскільки 60 % застосованої дози виявляється у сечі у формі незміненого доксиламіну.

Нерізко виражені спазми коронарних судин; нейроциркуляторна дистонія – у комплексній терапії; неврози з підвищеною дратівливістю; підвищена збудливість; легка форма безсоння; дерматози, які супроводжуються свербежем.

Підвищена чутливість до компонентів препарату або до антигістамінних препаратів.

Тяжкі порушення функції нирок та печінки, печінкова порфірія.

Закритокутова глаукома в анамнезі пацієнта або в сімейному анамнезі.

Уретропростатичні розлади з ризиком затримки сечі.

Тяжка серцева недостатність.

Депресія та інші розлади, що супроводжуються пригніченням діяльності центральної нервової системи.

Під час прийому препарату слід уникати вживання спиртних напоїв.

Слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку через ризик виникнення запаморочень.

Під час лікування препаратом може загострюватися синдром нічного апное (збільшення кількості і тривалості зупинок дихання).

В окремих випадках може спостерігатися зміна кольору сечі.

Препарат слід застосовувати з обережністю таким категоріям пацієнтів:

- з хронічним або безперервним кашлем, обумовленим астмою, палінням, хронічним бронхітом та емфіземою;

• з порушенням ниркової функції;
• з міастенією гравіс;
• з гострими шлунково-кишковими розладами.

Препарат не призначають вагітним та жінкам у період годування груддю.

Досвід застосування для лікування дітей відсутній, тому препарат не застосовують у педіатричній практиці.

Дозування та тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально для кожного хворого. Дорослим, як правило, призначають по 1 таблетці препарату 2-3 рази на добу до їди. При легкій формі безсоння призначають по 1-2 таблетки за 30 хвилин до сну.

Можливі сонливість, слабкість, запаморочення, вертиго, шлунково-кишкові розлади і ознаки антихолінергічних ефектів: збудження, розширення зіниць, параліч акомодації, сухість у роті, почервоніння обличчя і шиї, гіпертермія, синусова тахікардія. Дуже високі дози можуть викликати такі симптоми, як збудження, сплутаність свідомості та пригнічення дихання.

Лікування: припинення прийому препарату, промивання шлунка і симптоматична терапія. Специфічного антидоту немає.

В окремих випадках можуть спостерігатися такі побічні ефекти:

• з боку нервової системи: сонливість, легке запаморочення;
• з боку травного тракту: нудота, блювання;
• з боку імунної системи: алергічні реакції (у т. ч. шкірний висип, свербіж, кропив’янка).

Вказані явища проходять при зниженні дози або припиненні прийому препарату.

При довготривалому застосуванні великих доз препарату можливий розвиток бромізму.

Діарея, запор, сухість у роті, порушення акомодації, сильне серцебиття.

Денна сонливість: при розвитку такого ефекту необхідно знизити дозу.

Є рідкісні повідомлення про утворення каменів у сечовому міхурі або у нирках у пацієнтів, які упродовж тривалого часу приймали великі кількості гвайфенезину.

У разі виникнення небажаних побічних реакцій слід звернутися за консультацією до лікаря.

Під час одночасного застосування препарату з іншими лікарськими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, можливе взаємне посилення дії, а також посилення дії етанолу. Дія препарату посилюється на фоні прийому алкоголю.

Слід враховувати, що у разі застосування комбінації препарату з:

• атропіном та атропіноподібними лікарськими засобами (іміпраміновими антидепресантами, антихолінергічними протипаркінсонічними препаратами, атропіновими спазмолітичними лікарськими засобами, дизопірамідом, фенотіазиновими нейролептиками) можливе виникнення таких побічних ефектів, як затримка сечі, запор, сухість у роті;
• антидепресантами, похідними морфіну (знеболювальними засобами та засобами, що застосовуються для лікування кашлю), нейролептиками; барбітуратами, бензодіазепінами, антигіпертензивними засобами центральної дії можливе посилення пригнічення центральної нервової системи.

Без рецепта.