Ксартан інструкція по застосуванню

Ксартан фото, инструкция
Зовнішній вигляд упаковки лікарського засобу може відрізнятися від зображення на сайті.
Дозування:
Ксартан таблетки, в/о, по 50 мг №10
Виробник:
Реєстрація:
№ UA/5243/01/01 від 18.10.2006. Наказ № 686 від 18.10.2006
Фарм. група:
Редакторска група
Перевірено
Avatar photo
Юлія Жарікова Додано: 03.03.2020
Avatar photo
Юлія Жарікова Оновлено: 03.03.2020
Інструкція надана держ. реєстром мед. препаратів України

ОФІЦІЙНА ІНСТРУКЦІЯ

Склад:

1 таблетка містить лозартану калію 50 мг;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат; оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь 400, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), пігмент (Yellow No 6 Al – Lake).

Основні фізико-хімічні властивості:

круглі, пласкі таблетки, діаметром 7 мм, вкриті оболонкою жовто-бежевого кольору, з рискою на одному боці;

Виробник:

Адамед, ТОВ, Польща

Фармакотерапевтична група:

Блокатори рецепторів ангіотензину II (блокатори АТ1-рецепторів)

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка. Лозартан є селективним непептидним антагоністом рецепторів ангіотензину II (типу АТ1). Він не пригнічує кіназу II - фермент, що руйнує брадикінін. Зменшує післянавантаження, знижує системний артеріальний тиск і тиск у малому колі кровообігу.Доведено, що у хворих на артеріальну гіпертензію лозартан не лише знижує артеріальний тиск і зменшує гіпертрофію міокарда, а й чинить інші важливі сприятливі ефекти.Фармакокінетика. Після перорального прийому лозартан швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить приблизно 33 %. Метаболізується при первинному проходженні через печінку з утворенням активного метаболіту (5-карбоксилової кислоти), що має більшу за лозартан фармакологічну активність, і ряду неактивних метаболітів. Максимальна концентрація (Сmax) лозартану і його активного метаболіту в плазмі крові після введення разової дози лозартану 50 мг досягається через 1 год та 3-4 год відповідно і становить 200-250 нг/мл для лозартану і 460-500 нг/мл для 5-карбоксилової кислоти. Час досягнення максимальної концентрації 5-карбоксилової кислоти зменшується з підвищенням дози препарату. Хоча концентрації лозартану в сироватці крові у жінок, хворих на артеріальну гіпертензію, вдвічі вищі за такі у чоловіків, концентрації активного метаболіту майже не відрізняються, тому корекція дози для жінок не потрібна. Період напіввиведення (Т1/2) лозартану та 5-карбоксилової кислоти становить 1,5-2,5 год та 3-9 год відповідно. Лозартан та його активний метаболіт не видаляються шляхом гемодіалізу. Приблизно 98 % лозартану і активного метаболіту зв’язуються з білками плазми крові. Лозартан виводиться із сечею і калом (жовчю) в незміненому вигляді і у вигляді метаболітів. Близько 11 % від введеної дози виводиться із сечею, 7 % - в незміненому вигляді та 4 % - у вигляді 5-карбоксилової кислоти. Лозартан може застосовуватись незалежно від прийому їжі.

Показання до застосування:

Артеріальна гіпертензія; серцева недостатність у тих випадках, коли застосування інгібіторів АПФ не рекомендовано пацієнту.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Вагітність, період годування груддю. Вік до 12 років.

Особливості застосування:

У пацієнтів з дегідратацією (наприклад тих, які отримують лікування діуретиками у високих дозах) на початку лікування може виникати симптоматична гіпотензія. У цьому випадку необхідно провести корекцію дегідратації до застосування Ксартану і розпочинати лікування з нижчих доз.У хворих на цироз печінки, з вираженими порушеннями функції печінки концентрація лозартану в плазмі крові значно збільшується, тому при захворюваннях печінки слід призначати нижчі дози препарату.У період лікування слід регулярно контролювати рівень калію в плазмі крові, особливо у пацієнтів літнього віку та при захворюваннях печінки. Препарати, що діють на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, можуть підвищувати рівень сечовини і креатиніну в сироватці крові в пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки. Під час прийому Ксартану може підвищуватись активність АлАТ.При пероральному застосуванні у пацієнтів з легкими (кліренс креатиніну 50-74 мл/хв) або помірними (кліренс креатиніну 30-49 мл/хв) захворюваннями нирок концентрації у плазмі й площа під кривою лозартану та його активного метаболиту підвищуються на 50-90 %. Для пацієнтів на гемодіалізі корекція початкової дози не потрібна.У хворих на діабет 2-го типу та гіпертензію Ксартан призначають для лікування діабетичної нефропатії з підвищенням рівня креатиніну і з протеїнурією. Безпека та ефективність застосування препарату у дітей до 12 років не встановлені.Вплив на здатність керувати автотранспортом і працювати зі складними механізмами.Ксартан впливає на швидкість психомоторних реакцій, тому його не можна призначати пацієнтам, діяльність яких потребує підвищеної уваги.

Спосіб застосування та дози:

Ксартан призначений для дорослих і дітей старше 12 років.При артеріальній гіпертензії середня добова доза становить 50 мг 1 раз на добу. За необхідності максимальна добова доза препарату може становити 100 мг.Максимальний гіпотензивний ефект розвивається через 3-6 тижнів після початку терапії.При серцевій недостатності початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу. Дозу коригують з тижневим інтервалом (25 мг/добу, 50 мг/добу) до середньої підтримуючої дози 50 мг 1 раз на добу, залежно від переносимості.При призначенні Ксартану пацієнтам, які отримують діуретики у високих дозах, початкову дозу слід знизити до 25 мг (половини таблетки) 1 раз на добу.При пероральному застосуванні у хворих на легкий та помірний алкогольний цироз печінки концентрації в плазмі лозартану і його активного метаболіту були відповідно у 5 разів та 1,7 разів вищими, ніж у здорових волонтерів. У пацієнтів із захворюваннями печінки загальний плазмовий кліренс лозартану був нижчий приблизно на 50 % та біодоступність при пероральному введенні була вдвічі більша, ніж у здорових волонтерів. Пацієнтам з порушеннями функції печінки призначають нижчі дози препарату.Дослідження фармакокінетики лозартану показали, що концентрації лозартану і його активного метаболіту в плазмі крові були подібними у пацієнтів літнього віку (65-75 років) і молодих пацієнтів. Тому для пацієнтів літнього віку, а також для хворих з порушеннями функції нирок, включаючи пацієнтів, які перебувають на діалізі, корекція початкової дози не потрібна.Ксартан можна призначати одночасно з іншими антигіпертензивними засобами.Ксартан можна приймати незалежно від приймання їжі.

Передозування:

Симптоми: найбільш імовірною є поява артеріальної гіпотензії та тахікардії, через парасимпатичну (вагусну) стимуляцію може виникнути брадикардія. Лікування: при виникненні симптоматичної гіпотензії проводять підтримуючу терапію. Лозартан і його активний метаболіт не виводяться під час гемодіалізу.

Побічні дії:

З боку серцево-судинної системи: рідко – пропасниця, запаморочення, ортостатичні реакції залежно від дози препарату.З боку лабораторних показників: рідко – гіперкаліємія (калій сироватки більше 5.5 мекв/л), підвищення рівня АЛТ, анемія; дуже рідко – незначне підвищення рівня сечової кислоти.Алергічні реакції: рідко - ангіоневротичний набряк (включаючи набряки обличчя, губ, глотки та язика), кропив’янка.З боку системи травлення: рідко – анорексія, сухість у роті, діарея.З боку ЦНС: рідко – депресія, сонливість, мігрень.Дерматологічні реакції: рідко – свербіж, дерматит, сухість шкіри.Інші: рідко - порушення функції нирок, міалгії, зміна смакових відчуттів.

Лікарська взаємодія:

При одночасному прийомі Ксартану з гидрохлортіазидом, дигоксином, варфарином, фенобарбіталом, еритроміцином і кетоконазолом не було відмічено значущої взаємодії. Циметидин підвищує біодоступність Ксартану на 18 %, проте не впливає на фармакокінетику його активного метаболіту.Застосування Ксартану з діуретичними засобами може значно посилити гіпотензивний ефект, особливо у пацієнтів зі значною дегідратацією.Одночасне застосування з іншими блокаторами ангіотензину ІІ та з препаратами, що містять калій, може призвести до підвищення рівня калію в сироватці крові.При одночасному застосуванні з рифампіцином біодоступність лозартану та його активного метаболіту підвищується відповідно на 30% і 40%, тому при їх одночасному застосуванні потрібно зменшити дозу Ксартану.Одночасне застосування Ксартану з фенобарбіталом призводить до підвищення біодоступності лозартану та його активного метаболіту приблизно на 20 %.При одночасному застосуванні з флуконазолом відмічалось уповільнення метаболізму лозартану.При одночасному застосуванні з ритонавіром відмічались зміни концентрації лозартану в сироватці крові.При одночасному застосуванні з літієм підвищується ризик токсичності останнього (слабкість, тремтіння, надмірна спрага, сплутаність свідомості).

Термін придатності:

Зберігати при температурі до +25°С в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності — 2 роки.

Форма випуску / упаковка:

По 10 або 30 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску:

Без рецепту.

Додатково:

Загальна характеристикаміжнародна та хімічна назви: losartan; 2-бутил-4-хлор-5-(гідроксиметил)-1-[[2’(1N-тетразол-5-іл)дифеніл-4-іл]метил]імідазолу калієва сіль;Форма випускуТаблетки, вкриті оболонкою.АдресаПеньков 149, 05-152 Чоснов, Польща.
Медичне застереження
Дата додавання: 03.03.2020
Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

ДОДАТКОВІ ДАНІ

Тип данихВідомості з реєстру
Торгівельне найменування:Ксартан
Виробник:Адамед, ТОВ, Польща
Форма випуску: По 10 або 30 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.
Реєстраційне посвідчення:№ UA/5243/01/01 від 18.10.2006. Наказ № 686 від 18.10.2006
Міжнародне непатентоване найменування:Losartan
Умови відпуску:Без рецепту.
Склад:

1 таблетка містить лозартану калію 50 мг;допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат; оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь 400, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), пігмент (Yellow No 6 Al – Lake).

Фармакотерапевтична група:Блокатори рецепторів ангіотензину II (блокатори АТ1-рецепторів)
Код АТС:C09CA01 - Лозартан
Реклама
До 2040 року хворих на рак простати вдвічі збільшиться
За прогнозами, до 2040 року кількість чоловіків з ...
Камера-таблетка для виявлення раку товстої кишки
Управління санітарного нагляду за якістю харчових ...
Реклама
Ерозивний гастрит
Види ерозивного гастритуЕрозивний гастрит — симпто...
Неатрофічний гастрит
Причини розвитку неатрофічного гастритуХронічний н...
Реклама
Вчені назвали продукти, які можуть замінити гліцин
Гліцин є однією із 20 амінокислот, з яких будуютьс...
Вчені сказали, скільки води треба пити перед сном
Для нормального функціонування клітин, тканин та о...
Реклама