Ларацит (Cytarabine) інструкція із застосування

Ларацит фото, інструкція
Немає Реєстрації
Дозування:
Ларацит розчин д/ін., 50 мг/мл по 10 мл у флак. №1

Адаптована інструкція

Лікарська форма:

розчин

Виробник:

Безпосереднє виробництво: Лемері С.А. де С.В., Мексіка

Фармакотерапевтична група:

Антинеопластичні засоби.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Офіційна інструкція

Склад:

діюча речовина: суtarabine;1 мл розчину містить 50 мг цитарабіну;допоміжні речовини: вода для ін'єкцій, натрію гідроксид.

Лікарська форма:

розчин

Основні фізико-хімічні властивості:

безбарвний, прозорий розчин, вільний від видимих частинок, у прозорому скляному флаконі.Несумісність: Не слід змішувати в одному шприці або крапельниці розчин Ларациту з гепарином, інсуліном, метотрексатом, флуороурацилом, нафтифином, оксациліном, пеніциліном G, метилпреднізолоном натрію сукцинатом.

Виробник:

Лемері С.А. де С.В., Мексіка

Фармакотерапевтична група:

Антинеопластичні засоби.

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка. Точний механізм дії цитарабіну не з'ясований, однак вважається, що він діє шляхом пригнічення синтезу ДНК. Внутрішньоклітинно цитарабін перетворюється в активний метаболіт (цитарабіну трифосфат), який інгібує синтез ДНК. Фермент, що відповідає за це перетворення, - дезоксицитидинкіназа - знаходиться переважно в печінці і, можливо, в нирках.Цитарабін інактивується ферментом цитидиндезаміназою, який виявлено у тонкому кишечнику, нирках і печінці. Співвідношення активуючого (дезоксицитидинкінази) та інактивуючого ферменту (цитидиндезамінази) у клітині визначає чутливість тканини до цитотоксичної дії цитарабіну. Тканини з високою чутливістю мають високий рівень активуючого ферменту.Цитарабін не впливає на непроліферуючі або проліферуючі клітини поза фазою S або синтезом ДНК. Таким чином, Ларацит є протипухлинним препаратом зі специфічністю до клітинного циклу.Фармакокінетика. Препарат вводять внутрішньовенно, підшкірно та інтратекально.Не застосовують препарат перорально з причини швидкого метаболізму переважно дезамінуванням (біодоступність препарату складає менше 20 %). При підшкірному або внутрішньом’язовому введенні максимальна концентрація Ларациту в плазмі крові нижча, ніж при внутрішньовенному застосуванні.При швидкому внутрішньовенному введенні Ларацит лише в незначній кількості проникає через гематоенцефалічний бар'єр, однак після безперервної внутрішньовенної інфузії концентрація у спинномозковій рідині досягає 20 – 50 % стаціонарної концентрації в плазмі. Зв'язування з білками становить 15 %. Ларацит швидко дезамінується цитидиндезаміназою з утворенням неактивного метаболіту урациларабінозиду. Метаболізм цитарабіну шляхом дезамінування проходить переважно в крові і тканинах, особливо в печінці, і в мінімальній кількості - в спинномозковій рідині.Після швидкої внутрішньовенної ін’єкції препарат виводиться з плазми крові у дві фази: початкова фаза з періодом напіввиведення близько 8-20 хв. та друга фаза з періодом напіввиведення 1-3 год. Близько 90 % препарату виводиться у вигляді урациларабінозиду протягом 24 год.

Показання до застосування:

Для індукції ремісії у дорослих та дітей з гострою мієлобластною та лімфобластною лейкемією, лімфобластною лімфомою, хронічною гранулоцитарною лейкемією (бластна фаза), карциноматозним менінгітом, лімфоматозною або менінгеальною лейкемією.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до цитарабіну період вагітності і годування груддю.

Належні заходи безпеки при застосуванні:

Вплив Ларациту на персонал внаслідок професійного контакту з препаратом не спостерігався. Може відмічатися легке подразнення очей при випадковому попаданні в них препарату. Періодичне потрапляння препарату на шкіру або тривалий контакт можуть спричинити подразнення. При випадковому контакті слід промити забруднену ділянку водою з милом.

Особливості застосування:

Ларацит повинні призначати тільки лікарі, які мають досвід протипухлинної терапії.В період здійснення індукції ремісії хворі повинні лікуватися в умовах, де є лабораторне забезпечення і можливості замісної терапії, достатні для проведення моніторингу лікарської переносимості і захисту, а також підтримання життя пацієнта, ослабленого токсичною дією ліків. Розглядаючи доцільність терапії Ларацитом, слід оцінити співвідношення потенційної користі для хворого і відомих токсичних ефектів препарату. До прийняття рішення про початок терапії лікар повинен ознайомитися зі змістом цієї інструкції для застосування. Ларацит має потужну пригнічувальну дію щодо функції кісткового мозку. З обережністю слід розпочинати терапію у хворих із попередньою лікарською мієлосупресією. Пацієнти, які отримують цей препарат, повинні знаходитися під пильним медичним наглядом, а в період індукції ремісії необхідні щоденні дослідження кількості лейкоцитів і тромбоцитів.Після зникнення бластних клітин із периферичної крові необхідне регулярне проведення дослідження кісткового мозку.Необхідна наявність умов і обладнання для лікування потенційно смертельних ускладнень мієлосупресії (інфекцій внаслідок гранулоцитопенії і порушення інших механізмів захисту, а також кровоточивості внаслідок тромбоцитопенії).Пацієнти, яким призначений Ларацит, повинні знаходитися під пильним спостереженням. Обов'язково слід часто контролювати кількість тромбоцитів і лейкоцитів та стан кісткового мозку. Якщо пригнічення кісткового мозку препаратом призвело до зниження кількості тромбоцитів до 50000 і нижче або зниження кількості поліморфноядерних гранулоцитів до 1000/мм3 і нижче, слід розглянути питання про припинення або зміну терапії. Кількість формених елементів у периферичній крові може продовжувати знижуватися і після відміни препарату, досягаючи мінімуму через 12-24 дні після припинення терапії. Якщо зберігаються показання, то терапія може бути відновлена при чітких ознаках відновлення кісткового мозку (послідовне дослідження мазків).У місці ін'єкції або інфузії препарату може відмічатися тромбофлебіт, рідко - біль і запалення у місці підшкірного введення. Однак у більшості випадків препарат переноситься добре. При швидкому введенні великих доз може спостерігатися блювання, яке може тривати протягом декількох годин після ін'єкції. Ця дія препарату може бути менш вираженою при проведенні інфузій.Препарат слід з обережністю застосовувати і знижувати дозу у хворих із порушеною функцією печінки. У пацієнтів, які отримують Ларацит, слід часто контролювати станкісткового мозку, функцію печінки і нирок.Як і інші цитотоксичні препарати, Ларацит може зумовити розвиток гіперурикемії внаслідок швидкого лізису пухлинних клітин. Лікарю слід контролювати рівень сечової кислоти в крові і бути готовим до усунення гіперурикемії медикаментозними або іншими методами.У пацієнтів, що отримують Ларацит у комбінації з іншими препаратами, відмічаютьсявипадки гострого панкреатиту.

Застосування в період вагітності або годування груддю:

Препарат протипоказаний для застосування в період вагітності і годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:

Немає даних щодо впливу препарату на швидкість психомоторних реакцій.

Діти:

Препарат показаний для дітей відповідно до показань; дози та спосіб застосування наведені вище.

Спосіб застосування та дози:

Препарат може назначатися внутрішньовенно, підшкірно та інтратекально самостійно із застосуванням високих або низьких доз або в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами.Безперервна інфузія: 2 – 3 мг/кг маси тіла (100 мг/м2) кожні 12 годин протягом 7 днів.Підтримуюча терапія: 10 мг/м2 підшкірно двічі на день протягом 5 днів місяця.Високодозова терапія: 3 мг/м2 внутрішньовенно протягом 3 годин кожні 12 годин, всього від 4 до 6 доз.Низькодозова терапія: підшкірно 10 мг/м2 двічі на добу з періодичністю в 10, 14 або 21 день.Інтратекально: 30 мг/м2 (мінімум 5 и максимум 75 мг/м2). При інтратекальному застосуванні не використовують розчинники, що містять 0,9 % натрію хлорид, бензоловий спирт як стабілізатор.

Передозування:

Не існує антидоту, що застосовується при передозуванні.

Побічні дії:

З боку органів кровотворення: анемія, ретикулоцитопенія, тромбоцитопенія, мегалобластоз.З боку травної системи: нудота, блювання, стоматит, анорексія; рідко - біль у животі, порушення функції печінки, езофагіт, діарея, шлунково-кишкова кровотеча.З боку центральної та периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, парестезії, незвична стомлюваність, сплутаність свідомості, втрата пам'яті, судоми, тремор, дизартрія.З боку органів дихання: набряк легенів, дифузний інтерстиціальний пневмоніт.Алергічні реакції: висип, пропасниця, кон'юнктивіт, анафілактичні реакції, алергічний набряк, свербіж, кропив'янка.З боку сечовидільної системи: затримка сечі, підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові, порушення функції нирок.З боку системи згортання крові: тромбофлебіт.З боку репродуктивної системи: аменорея, азоспермія.

Лікарська взаємодія:

Одночасне застосування Ларациту і 5-фтороцитозину призводить до значного збільшення токсичних ефектів (ця комбінація не рекомендується). При одночасному застосуванні з дигоксином відмічається зниження рівноважної концентрації дигоксину в плазмі та його ниркова екскреція.Спільне застосування Ларациту з урикозуричними препаратами підвищує ймовірність розвитку нефропатії.При одночасному застосуванні з препаратами, які мають мієлотоксичну дію, можливе посилення пригнічувального впливу на систему кровотворення.При одночасному застосуванні з циклофосфамідом підвищується ймовірність розвитку тяжкої кардіоміопатії.Поєднане застосування Ларациту з метотрексатом взаємно посилює цитотоксичну дію.

Термін придатності:

2 роки.

Умови зберігання:

Зберігати при температурі до 25 0С у недоступному для дітей місці.

Форма випуску / упаковка:

По 1 флакону 500 мг/10 мл у пачці з картону;in bulk по 30 флаконів 500 мг/10 мл у коробці з картону.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Додатково:

Додаткові дані

Дозування:
Ларацит розчин д/ін., 50 мг/мл по 10 мл у флак. №1
Реєстрація:
№ UA/7243/01/01 від 31.10.2007. Наказ № 208 від 17.04.2008
МНН:

Увага

Наведена наукова інформація є узагальнюючою, заснована на офіційно затвердженій інструкції по застосуванню і не може бути використана для прийняття рішення про можливість застосування конкретного лікарського препарату.

Редакція

Редактор Medpravda.ua
Автор: Стаднік Ганна
Фармацевт
загальна фармація
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, фармацевтичний факультет
Цей сайт використовує cookies. Ви можете змінити налаштування cookies в своєму браузері. Дізнатися більше.