Побічні дії:
Профіль побічних дій, пов'язаних із застосуванням імуносупресорів, часто важко встановити через наявність основного захворювання та одночасного застосування багатьох інших лікарських засобів. Основними побічними реакціями, пов'язаними із застосуванням Мофілету в комбінації з циклоспорином і кортикостероїдами, є діарея, лейкопенія, сепсис і блювання; існують також дані про підвищення частоти деяких видів інфекцій. Діарея і лейкопенія з наступною анемією, нудота, блювання, диспепсія, біль у животі та сепсис – найпоширеніші побічні реакції, що зустрічалися у хворих, які приймали Мофілет частіше, ніж у хворих, котрі застосовували внутрішньовенно кортикостероїди.Після трансплантації серця частота лімфопроліферативних захворювань при прийомі Мофілету в дозі 3 г на добу дорівнювала 0,7 %, при лікуванні азатіоприном – 2,1 %. Після трансплантації серця частота раку шкіри (крім меланоми) при прийомі препарату в дозі 3 г на добу становила 5,5 %, при лікуванні азатіоприном – 6,9 %.Після трансплантації печінки частота лімфопроліферативних захворювань або лімфом при прийомі препарату в дозі 3 г на добу дорівнювала 0,4 %. Карциноми шкіри розвилися у 2,2 % пацієнтів, які приймали Мофілет, і в 2,1 %, які застосовували азатіоприн.Ризик опортуністичних інфекцій був підвищений у всіх пацієнтів і зростав зі збільшенням сумарної дози імунодепресантів. Загальна частота опортуністичних інфекцій після трансплантації нирки і печінки у хворих, які застосовували Мофілет і азатіоприн, була однаковою. Після трансплантації серця загальна частота опортуністичних інфекцій при лікуванні мофетилу мікофенолятом була приблизно на 10 % вище, ніж при прийомі азатіоприну, однак смертність від інфекції або сепсису у хворих, які застосовували Мофілет, не збільшувалася. При прийомі препарату після трансплантації серця частіше відзначалися кандидоз шкіри і слизових оболонок, герпесні інфекції (спричинені H.simplex, H.zoster), інфекції, спричинені цитомегаловірусом. У пацієнтів після трансплантації печінки кількість випадків інфекції, обумовленої H.simplex, також була більша, ніж у групі хворих, яких лікували азатіоприном.У хворих літнього віку при лікуванні мофетилу мікофенолятом з застосуванням комбінованої терапії ризик деяких інфекцій (включаючи тканинні інвазивні форми маніфестної цитомегаловірусної інфекції), а також шлунково-кишкових кровотеч і набряку легень вище, ніж у пацієнтів молодшого віку.При застосуванні препарату спостерігалися такі побічні реакції, як коліт (іноді цитомегаловірусної етіології), панкреатит, підвищення частоти тяжких інфекцій (менінгіту, інфекційного ендокардиту, туберкульозу та атипових мікобактеріальних інфекцій).Також відмічалися такі побічні реакції:Організм у цілому: з частотою ³10 % - астенія, гарячка, головний біль, інфекції, біль (у животі, попереку, грудній клітці), периферичні набряки, сепсис, асцит, здуття живота, грижі, перитоніт, гикавка;з частотою 3 - 10 % - кісти (у тому числі лімфоцеле й гідроцеле), набряки обличчя, грипоподібний синдром, кровотечі, грижі, болі в області таза, целюліт, біль у шиї, блідість шкірних покривів.З боку системи крові: з частотою ³10 % - анемія (у тому числі гіпохромна), лейкоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, екхімози;з частотою 3 - 10 % - екхімози, збільшення протромбінового й тромбопластинового часу, панцитопенія.З боку сечостатевої системи: з частотою ³10 % - гематурія, некроз ниркових канальців, інфекції сечовивідних шляхів, порушення функції нирок, олігурія;з частотою 3 - 10 % - альбумінурія, дизурія, гідронефроз, імпотенція, пієлонефрит, часте сечовипускання, гематурія, ніктурія, ниркова недостатність, нетримання й затримка сечі; гостра ниркова недостатність, набряк мошонки.З боку серцево-судинної системи: з частотою ³ 10 % - артеріальна гіпертензія, аритмія, брадикардія, серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, перикардіальний випіт;з частотою 3 - 10 % - стенокардія, артеріальна гіпотензія, у тому числі ортостатична, тахікардія, брадикардія, тромбоз, втрата свідомості, вазодилатація; аритмії (суправентрикулярні й шлуночкові екстрасистоли, мерехтіння й тріпотіння передсердь, суправентрикулярні й шлуночкові тахікардії), зупинка серця, застійна серцева недостатність, легенева гіпертензія, вазоспазм, підвищення венозного тиску.З боку обміну речовин: з частотою ³ 10 % - ацидоз (метаболічний або респіраторний), збільшення маси тіла, гіперволемія; порушення загоєння ран;з частотою 3 - 10 % - після трансплантації нирки: ацидоз (метаболічний або респіраторний), збільшення маси тіла, дегідратація, гіперволемія, подагра, гіповолемія, гіпоксія, спрага, схуднення, алкалоз.Лабораторні показники: з частотою ³ 10 % - гіперглікемія, гіперкаліємія, гіпокаліємія, гіпофосфатемія, гіпербілірубінемія, підвищення залишкового азоту, підвищення креатиніну, підвищення активності ферментів ЛДГ, АСТ, АЛТ у сироватці крові, гіперхолестеринемія, гіперліпідемія, гіперурикемія, гіпомагніємія, гіпонатріємія, гіпокальціємія, гіпопротеїнемія;з частотою 3 - 10 % - підвищення активності лужної фосфатази, гама-глютамілтранспептидази, ЛДГ, АСТ і АЛТ у сироватці крові, підвищення креатиніну сироватки крові, гіперкальціємія, гіперліпідемія, гіпокальціємія, гіпоглікемія, гіпопротеїнемія, гіперурикемія, гіпохлоремія, гіпофосфатемія, гіпонатріємія;З боку шлунково-кишкового тракту: з частотою > 10 % - диспепсія, блювання, запор, діарея, кандидоз ротової порожнини, холангіт, холестатична жовтуха, гепатит, анорексія;з частотою 3 - 10 % - дисфагія, гінгівіт, гіперплазія ясен, стоматит, езофагіт, гастрит, гастроентерит, шлунково-кишкові кровотечі, виразка шлунка, кишкова непрохідність, мелена, ураження прямої кишки, кандидоз шлунково-кишкового тракту.З боку органів дихання: з частотою ³ 10 % - посилення кашлю, задишка, фарингіт, пневмонія, бронхіт; бронхіальна астма, плевральний випіт, риніт, синусит, ателектаз;з частотою 3 - 10 % - астма, плевральний випіт, набряк легень, апное, ателектаз, носові кровотечі, кровохаркання, новоутворення, пневмоторакс, набряк легень, посилення виділення мокротиння, зміна голосу, гіпервентиляція, кандидоз дихальних шляхів;З боку шкіри: з частотою ³ 10 % - акне, простий герпес, оперізуючий лишай, висип, свербіж, підвищена пітливість;з частотою 3 - 10 % - випадіння волосся, доброякісні новоутворення шкіри, грибковий дерматит, простий герпес, оперізувальний лишай, гірсутизм, свербіж, рак шкіри, гіпертрофія шкіри, підвищена пітливість, шкірні виразки, висип, акне, крововиливи, везикулобульозні висипи.З боку нервової системи: з частотою ³ 10 % - запаморочення, безсоння, тремор; психомоторне збудження, тривога, сплутаність свідомості, депресія, гіпертонус, парестезії, сонливість; з частотою 3 - 10 % - психомоторне збудження, депресія, гіпертонус скелетної мускулатури, парестезії, сонливість; судоми, емоційна лабільність, галюцинації, нейропатія, запаморочення; делірій, сухість у роті, нейропатія, психоз, порушення мислення.З боку кістково-м’язової системи: з частотою ³ 10 % - судоми в ногах, біль у м’язах, м’язова слабкість;з частотою 3 - 10 % - болі в суглобах, судоми в ногах, болі в м’язах, м’язова слабкість, остеопороз.З боку органів чуття: з частотою ³ 10 % - амбліопія;з частотою 3 - 10 % - амбліопія, катаракта, кон’юнктивіт, порушення зору, глухота, біль у вухах, крововилив в око, вестибулярні запаморочення.З боку ендокринної системи: з частотою 3 - 10 % - цукровий діабет, захворювання паращитовидних залоз, синдром Кушинга, гіпотиреоз.З боку імунної системи: окремі випадки тяжких, що загрожують життю інфекцій (менінгіту, інфекційного ендокардиту), підвищення частоти деяких інфекцій типу туберкульозу й атипових форм мікобактеріальних інфекцій. При профілактиці відторгнення ниркового трансплантату профіль безпеки препарату в добовій дозі 2 г був дещо кращим, ніж у добовій дозі 3 г.